Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

землю

  • 121 клясться

    1) (кем, чем в чём) клястися (клянуся и кленуся, -нешся) ким, чим на (у) чому (в чём), присягати(ся), заприсягати(ся) ким, чим у чому, (призывая в свидетели кого, что) свідчитися ким, чим, заклинатися, (зарекаться) зарікатися. [Він почав клястись, що не знає чоловіка сього (Св. П.). Присягаю й я, Якиме, лиш тебе любити (Рудан.). Пам'ятаєш, на чім (в чём) присягався (Короленко). Катря почала заприсягатись: щоб мені крізь землю провалитись, щоб мені під вінець не підійти! (Гр. Григ.). Мотря заклиналась, що бачила холеру (Сл. Гр.). Плакала, зарікалася, що це не її дитина (М. Лев.)]. -ться в вечной дружбе, в верности кому - присягати(ся) на вічну (довічну) приязнь (дружбу), на вірність кому. -нусь честью - присягаюся (заприсягаюся, клянуся) честю. -нусь небом, богом - присягаю(ся) (заприсягаюся, клянуся) небом, богом; небом, богом свідчуся. [Я иншу не люблю, богом присягаю (Чуб. V). Землею, небом і богом заприсягаюсь (Тобіл.). Не зрадник я! Я свідчусь богом (Грінч.)]. -ться всеми святыми - присягати(ся) (заприсягатися, свідчитися) всіма святими;
    2) страд. з. проклинатися від кого (кем).
    * * *
    кля́стися и клясти́ся; (клятвенно уверять, обещать) заприсяга́тися, заприсяга́ти, присяга́тися, присягати, заклинатися

    Русско-украинский словарь > клясться

  • 122 ковырять

    ковыривать, ковырнуть
    1) копирсати, копирснути, колупати, колупнути и уколупати, шпортати, шпортнути, довбати, длубати, долубати, шкалубати, копиряти, човпати, корпати що чим или у чому, шпортатися, довбатися и довбтися, длубатися, долубатися, порпатися у чому. [Зігнувшись візник копирсав щось у колесі пальцем (Коцюб.). Копирснув залізною лопатою раз та вдруге (Грінч.). Сидить баба на порозі, землю колупає (Рудан.). Голкою потроху шпортаю (Дніпропетр.). Почав долубать; продолубав таку вже дірочку що й кулак улізе (Грінч.). Нагнув голову і почав довбатись у землі (Васильч.)]. - рять в носу, в зубах - колупати, довбати (длубати, довбатися, довбтися корпати) в носі (вульг. кози гнати), у зубах, (продлубувати зуби). [Чого ти в носі длубаєш? (Сл. Гр.). Городовий, ось, у сінях довбеться в носі (Тесл.). Сидить та зубки продлубує (Звиног.)];
    2) (лапти) плести (личаки);
    3) (делать мешкотно) копирсати що, копітко поратися коло (біля) чого, з чим, у чому, длубати(ся) коло чого, шпортатися коло чого, з чим, човптися з чим, (ирон.) мучити що; срвн. Возиться 3. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вже третю днину мучить вона оту сорочку (Звин.)]. -ряй, что ли! - роби швидше!
    * * *
    несов.; сов. - ковырн`уть
    колупа́ти, колупну́ти, копирса́ти, копирсну́ти, несов. длу́бати

    Русско-украинский словарь > ковырять

  • 123 колебать

    колебливать, колебнуть
    1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];
    2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -
    1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;
    2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уть
    1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти
    2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

    Русско-украинский словарь > колебать

  • 124 колено

    1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;
    2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;
    3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].
    * * *
    колі́но

    на коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці

    Русско-украинский словарь > колено

  • 125 колышек

    кілок (-лка), кілочок (-лочка), (прикол) кілок (-лка), приколень (-льня), прикорень (-рня), прикіл (-кола), (в заборе) прикілок (-лка), прикіл (-кола); (для вязки снопа) юрок, в'юрок (-рка), цурка; (связ. ярмо с дышлом) прити(ч)ка, притикач (-ча), (в бороне) зуб (-ба), чіп (р. чопа), (в сновалке) чіп, чини (-нів). [Забив у землю два кілки і натягнув шкурку (Звин.). Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. I). Серпом голить, юрком в'яже (Грінч. III). Приколень, що коня припинають (Чуб. I). Воли держить на прикорні (Полт. г.)]. Обозначить -ками - обпалькувати що. Усеять -ками (перед штукатурением) - заклинцювати.
    * * *
    уменьш.
    кіло́чок, -чка; кілок, -лка́

    Русско-украинский словарь > колышек

  • 126 комель

    1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комель (-мля), відземок (-мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю (Манж.)];
    2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирем униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирем (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.
    * * *
    1) (нижняя часть дерева, растения) окоре́нок, -нка, при́корень, -рня, при́коренок, коме́ль, -мля́, озе́мок, -мка, відзе́мок
    2) ( в снопе) гузи́р, -я
    3) (нижняя часть пера, рога, волоса) низ, -у, низови́й кіне́ць

    Русско-украинский словарь > комель

  • 127 конфуз

    конфуз (-зу), (неловкость) ніяковість (-вости), (замешательство) заклопотання. [З того заклопотання була-б крізь землю провалилася (Звин.)].
    * * *
    конфу́з, -у

    Русско-украинский словарь > конфуз

  • 128 копальный

    и Копательный копальний. [Треба десять лопат копальних, щоб викидати землю (Катерин. п.)].
    * * *
    копа́льний

    Русско-украинский словарь > копальный

Страницы

См. также в других словарях:

  • землю носом рывший — прил., кол во синонимов: 3 • землю рывший (37) • землю рывший носом (36) • старавшийся …   Словарь синонимов

  • землю рывший — прил., кол во синонимов: 37 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рывший носом — прил., кол во синонимов: 36 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рыть — надсаживаться, вкладывать всю душу, прилагать все силы, проявлять усердие, не щадить усилий, не жалеть усилий, вкладывать много труда, надрываться, делать все возможное, усердствовать, выбиваться из сил, лезть из шкуры вон, расшибаться в лепешку …   Словарь синонимов

  • Землю попашет, попишет стихи — Из поэмы «Хорошо» (1927) поэта Владимира Владимировича Маяковского (1893 1930): В полях деревеньки. В деревнях крестьяне. Бороды веники. Сидят папаши. Каждый хитр. Землю попашет, Попишет стихи. Иносказательно: о человеке, который умудряется… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • землю буду есть — клянусь богом, с места не сойти, провались я на этом месте, провались я на этом самом месте, провалиться мне на этом месте, клянусь, ей богу, не сойти мне с этого места, чтоб мне с места не сойти, провалиться мне на этом самом месте, сейчас… …   Словарь синонимов

  • Землю тяготить(напрасно) — Землю тяготить (напрасно) жить на землѣ безъ пользы (о безполезномъ человѣкѣ). Ср. ...Ни въ какую работу не годный, Слабый, гнилой старичишка, земли безполезное бремя. Жуковскій. Одисс. 20, 378 379. Ср. Γῆς βάρος. Пер. Бремя земли. Diogen. 3, 90 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • землю рыть — 1) быстро стартовать с прокручиванием колес; 2) усердно работать. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • землю ори – доорёшься до хлеба. — землю ори – доорёшься до хлеба …   Словарь употребления буквы Ё

  • Землю копать. — Камни ворочать. Землю копать. Воду толочь. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Землю роет — Разг. Ирон. Проявляет чрезмерную активность для достижения своих (обычно корыстных) целей. [Бусыгин:] Что Зойка делает землю роет! И откуда что берётся! То опустит глазки, то таким подарит взглядом молния! Или заливается, смеётся. Любой кокетке… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»