зганяти

1. n

1) розтрачання; зайва витрата; марнотратство

2) втрата, убуток; шкода, збиток

3) юр. псування; недбале ставлення (до чужого майна), розорення, спустошення

4) відходи, покидьки; обрізки, обривки; вичавки

5) текст. пачоси; рвань; ганчір'я

6) металобрухт

7) макулатура; утиль

8) сміття; бруд; нечистоти

9) фізл. виділення (організму)

10) зношування

11) схуднення; втрата ваги

12) занепад (сил тощо)

13) пустеля; пустир

14) юр. безгосподарна земля

15) гірн. пуста порода

16) геол. матеріал, що змивається потоком у море

2. adj

1) пустельний; незаселений; необроблений; непродуктивний; неродючий; безплідний

2) спустошений

3) зайвий, непотрібний; марний

4) непридатний; бракований

5) тех. відпрацьований

3. v

1) марнувати, гайнувати, марнотратити; гаяти (час); марно витрачати

2) пропадати марно; витрачатися без користі

3) пропускати; проґавити

4) спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати

5) юр. псувати чуже майно (про орендаря)

6) виснажувати; вичерпувати; зморювати

7) виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися

8) чахнути; вмирати

9) минати, збігати (про час)

10) амер., розм. розбити вщент; побити мало не до смерті

11) витрачати, тратити (гроші тощо)

12) спорт. втрачати у вазі; скидати вагу

* * *

1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство

2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування

3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантя

4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)

5) пустеля; пустинний простір

6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля

7) гірськ. пуста порода

8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в море

1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливий

2) спустошений

3) надлишковий, непотрібний; марний

4) непридатний; бракований

1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі

2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно

3) виснажуватися, вичерпуватися

4) виснажувати; чахнути, помирати

5) йти, спливати ( про час)

6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями)

1. n

1) віничок; мітелочка (з волосся, пір'я)

2) бот. волоть

3) колотівка, збивачка (для вершків тощо)

4) легкий, швидкий рух

5) шарф; шийна косинка

6) с.г. підбирач

7) віст (гра в карти)

2. v

1) змахувати; зганяти (тж whisk away, whisk off)

2) швидко відносити (утягувати)

3) швидко віддалятися; шмигнути, шурхнути

4) помахувати, змахувати

5) збивати (білки тощо)

* * *

1) віничок; мітла (з волосся, пір'я; whisk broom)

2) збивачка (для вершків, яєць)

3) легкий, швидкий рух

4) icт. нашийна хустка; шарф

1) змахувати; згоняти (часто whisk away, whisk off)

2) швидко відносити (часто whisk off, whisk out)

3) помахувати; змахувати

4) збивати ( білки)

1. n

1) робота, праця; труд; справа, діло

2) місце роботи; посада; заняття

3) дія; вчинок

4) pl вчинки; діяння

5) виріб; вироби; продукція

6) твір, витвір, творіння; праця

7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання

8) обробка

9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль

10) бродіння; піна при бродінні

2. v

1) працювати, робити, трудитися

2) служити, мати роботу (місце, посаду)

3) примушувати працювати

4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень

5) приводити в рух (в дію)

6) рухатися, бути в русі; ворушитися

7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею

8) розм. використовувати

9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати

10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

3. v (past і p.p. тж wrought)

1) діяти, справляти вплив (on, upon)

2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці

3) викликати, завдавати; спричиняти

4) творити, створювати

5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати

6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

* * *

1) робота, труд; справа; діяльність

2) вид діяльності

3) результат праці; виріб; продукт

4) дія, вчинок

5) результат впливу, зусиль

6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

7) обробка

8) фiз. робота

9) дiaл. біль

10) cпeц. піна при бродінні; бродіння

11) cл. краплена кість

••

1) працювати, трудитися

2) змушувати працювати

3) діяти, працювати; бути справним

4) приводити в рух або в дію

5) рухатися, бути в русі; ворушитися

6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

9) використовувати

10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати

14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)

15)

16)

17) (past, p. p. wrought)

18)

19)

20)

зганяти з сідала

1) в'язка, низка; пучок; пачка, пакунок

2) група, компанія; cпopт. група ( велосипедистів); велика кількість; aмep. череда

3) гipн. гніздо, скупчення руди

4) тeкcт. низок або гніздо початка, качана

5) фiз. група, згусток (частинок, що прискорюються)

6) заст. пухлина

1) збирати в пучки, пачки, пакунки; зв'язувати; заст. утворювати пучки, грона

2) aмep. зганяти череду

3) збирати в складки, зборки ( плаття)

4) (звич. bunch out) виступати, утворювати опуклість; пропускати поїзди пачками

1) купа; хитросплетення, лабіринт

2) юрба, натовп; череда

3) сум'яття, метушня; безлад, штовханина; поспіх, суєта

4) таємна нарада; змова; aмep. нарада гравців на полі ( футбол); обмірковування важливого рішення, важкої проблеми ( поодинці)

1) l. звалювати в купу; укладати абияк; ( into) заганяти, заштовхувати; ( out of) випроваджувати

2) (huddle together, huddle up) збирати разом, зганяти; купчитися, юрбитися; тіснитися

3) зіщулюватися, стискуватися; скручуватися калачиком (huddle together, huddle up); притискатися, пригортатися ( huddle up)

4) накидати, напинати одяг абияк ( huddle on)

5) робити поспіхом

6) aмep. влаштовувати нараду на полі ( футбол); радитися; проводити нараду

7) icт. приховувати, укривати, замовчувати

1) стручок, біб; лопатка (гороху, квасолі е ін. бобових); коробочка ( льону); лушпайка, лузга, лушпиння, шкірка

2) кокон ( шовковика); захисна оболонка яєць ( комах), ікри ( риб)

3) тex. захисна конструкція; відокремлюваний вантажний відсік ( транспортного літака або космічного корабля); aв. гондола ( двигуна)

4) жapг. черево

5) мop. обтічник

6) гeoл. подовжена рудна лінза, сочевицеподібний поклад

7) захисний кожух ( ядерного реактора)

1) давати стручки; покриватися стручками

2) лущити ( горох)

1) мop. тягти, вибирати

2) зганяти ( худобу); табунити ( коней)

1) зганяти ( худобу); табунити ( коней); обкладати ( звіра)

2) збирати в одному місці; скликати

3) оточувати; робити облаву

1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі

2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити

3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація

4) військ. перевірка ( варти)

1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних

2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою

3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати

4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом

5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)

1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство

2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування

3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантя

4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)

5) пустеля; пустинний простір

6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля

7) гірськ. пуста порода

8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в море

1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливий

2) спустошений

3) надлишковий, непотрібний; марний

4) непридатний; бракований

1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі

2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно

3) виснажуватися, вичерпуватися

4) виснажувати; чахнути, помирати

5) йти, спливати ( про час)

6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями)

вытравлять, вытравить

1) витравляти, витравити, витроювати, витроїти. [Витравити ту погань із рідного письменства (Куліш). Не витравили із душі і серця (Єфр.). Біль мій не даремний, він вигоює, витроює любов (Ворон.)]. Вытравлять (из утробы) плод -зганяти (сов, зігнати) плід;

2) (о потраве) випасувати, випасти, витолочувати, витолочити, шкоди наробити;

3) (ядом во множ.) витруювати, витруїти, труїти, потруїти. [Витруїла мишей усіх]. Вытравленный - витравлений, випасений, витолочений; витруєний; (о плоде) зігнаний.

* * *

1) ( обрабатывать химическим способом) витра́влювати и витравля́ти, ви́травити

2) (истреблять, применяя отраву, яд) витру́ювати, ви́труїти

3) (производить потраву чего-л., выпасать) спаса́ти, спасти́, витра́влювати и витравля́ти, ви́травити; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати

4) охотн. виганя́ти, ви́гнати

губити, занапащати, збавляти, нищити, понищати, погубляти, запропащати, тратити, марнувати; зганяти зо світу, збавляти. [В тісній темниці свої найкращі молоді літа, в тяжкій журбі вона занапащає (Грінч.). Сам тепер своє я щастя трачу (Крим.). Довіку буде убогий на чужій ниві марнувать свою силу (Коц.). Не марнуй-бо часу, берися до роботи. Ти своїм піяцтвом зо світу себе зганяєш. Нащо кинув хліб у воду? нащо збавляєш добро?].

* * *

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *

злість, озлість, (злостность, злобность) злосливість (-ости), (гнев) лють, лютість (- ости), лютощі (-ів). [Зо злости болять кости (Номис). Лютість одняла у нього тяму, свідомість (Коцюб.)]. Со -сти - зо (із, з) злости, від злости, з серця, зо[і] зла. [З злости аж мінився (Руданськ.). І од злости зубами скрегоче (Шевчен.). Трохи з серця не сказивсь (Сторож.). Думала, щоб вона зо-зла не кинулася й мене бити (Кониськ.)]. Со -стью - злісно, злосливо, злуючи. -сть берёт кого - злість (лють) бере кого. -сть охватила, взяла кого - злість поняла, посіла, взяла кого. -сть прошла - серце відійшло, минуло зло. Срывать, сорвать -сть на ком - зганяти, зігнати злість, відгонити, відігнати злість на кому чим. [Зганяють свою злість знущанням з усього… (Н. Рада). А от нехай я Василя спіймаю,- злість оджену (Звин.)].

* * *

извести или известь

1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];

2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];

3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;

4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.

* * *

несов.; сов. - извест`и

1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно

2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти

4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити

5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

Кучка, Кучечка

1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);

2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;

3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];

4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];

5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].

* * *

1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.

* * *

несов.; сов. - лиш`ить

прогнать

1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;

2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;

4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];

5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];

6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.

* * *

взогнать

1) згонити (сов. згонити) на гору, зганяти (зігнати) на гору, (о многих) позгонити. [Позгонив воли на гору];

2) (спугивать) полохати, сполохати, полошити, сполошити;

3) (хим.) визгонити, переганяти, пересталювати, сублімувати. См. Возгонять.