-
1 запевняти
assure, pledge, reassurancee -
2 запевняти
= запевнитиto assure (of); ( переконувати) to convince, to persuadeзапевнюю вас — I promise (tell, assure) you, you may rely upon it; розм. І warrant you, I'll warrant
-
3 запевняти
см. запевнити -
4 запевняти
zapewńatyдієсл. -
5 запевняти
დარწმუნება -
6 смарландыр-
запевняти К. -
7 assure
запевняти; забезпечувати, гарантувати; страхувати ( переважно життя)- assure immunity
- assure observance -
8 reassurancee
запевняти; перестраховувати -
9 upewniać
запевняти, упевняти -
10 йынандыр-
-
11 шандыр-
запевняти, переконувати, вселяти надію, доручати О, У, К, СГ. -
12 assure
v1) запевняти2) гарантувати, забезпечувати3) переконувати, заспокоювати4) страхувати (життя)* * *v1) (звич. of) запевняти, завіряти; refl переконуватися2) забезпечувати, гарантувати3) заспокоювати4) страхувати ( життя) -
13 certify
v1) засвідчувати, посвідчувати; підтверджувати3) видавати довідку (про захворювання)4) ком. затверджувати, дозволяти (продаж тощо)* * *v1) засвідчувати, завіряти, підтверджувати; видавати свідоцтво, диплом, атестат2) запевняти; ручатися3) видавати довідку про захворювання ( психічне); визнавати божевільним, неосудним4) кoм. затверджувати, дозволяти ( до продажу)5) заарештовувати ( продукцію) -
14 convince
vпереконувати; запевняти (у — of, що — that)* * *vпереконувати, запевняти; (of) переконати ( у чому-небудь); довести до чиєї-небудь свідомості -
15 ensure
v1) забезпечувати; гарантувати2) страхувати3) ручатися4) запевняти5) спорт. страхувати, підстраховувати (під час виконання вправи)* * *v1) забезпечувати; гарантувати2) страхувати, застрахувати3) icт. завіряти, запевняти4) cпopт. страхувати ( під час виконання вправи) -
16 maintain
v1) підтримувати, зберігатиto maintain resistance — військ. чинити опір
2) утримувати3) подавати підтримку; субсидіювати (партію, рух тощо)4) захищати, відстоювати; обстоювати (думку тощо)5) утримуватися на місці; стояти на своєму, не поступатися6) обслуговувати; тримати в хорошому стані7) книжн. твердити, наполягати, запевняти* * *v1) підтримувати, зберігати2) утримувати (сім'ю, армію)3) підтримувати (партію, рух); захищати, відстоювати (точку зору, думку); юp. підтримувати одну з сторін ( незаконно е з корисливою метою)4) зберігати, утримуватиto maintain hold of — зберігати у своїх руках; тримати під контролем
5) обслуговувати; тримати в гарному стані (дороги, машини)6) стверджувати, наполягати, запевняти -
17 promise
1. n1) обіцянкаto keep (to carry out) one's promise — виконати обіцянку
2) обіцяне3) перспектива, надіяa youth of great promise — багатообіцяючий юнак; юнак, що подає великі надії
the Land of P. — бібл. обітована земля
2. v1) обіцяти; давати обіцянку; зобов'язуватися; запевняти2) подавати надії; провіщати, передвіщати* * *I n1) обіцянка2) те, що обіцяно, обіцяне3) перспектива, надіяII v1) обіцяти; давати обіцянку, зобов'язання, зобов'язуватися2) запевняти3) подавати надії; обіцяти, передвіщати -
18 protest
In1) протест, запереченняto enter (to make, to lodge) a protest — подати протест
under protest — проти волі, вимушено
2) опротестування3) морський протестIIv1) протестувати; заявляти протест, заперечувати2) опротестовувати3) урочисто заявляти; твердити, запевнятиI protest I'm sick of the whole business — запевняю вас, мені усе це набридло
* * *I n1) протест, запереченняact of protest — юp. акт протесту; опротестування
2) кoм., eк. опротестування ( векселя); протест ( по векселю)3) кoм. морський протест4) cпopт. протестII v1) протестувати, заперечувати2) кoм., eк. опротестовувати ( вексель); здійснити, учинити протест ( по векселю)3) урочисто заявляти, стверджувати4) запевняти -
19 reassert
v1) підтверджувати (вимогу)2) знову висувати (обвинувачення)3) повторно запевняти; знову заявляти* * *vпідтверджувати ( вимогу); знову висувати ( обвинувачення); ( повторно) засвідчувати або запевняти -
20 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб
См. также в других словарях:
запевняти — я/ю, я/єш і рідко запе/внювати, юю, юєш, недок., запе/внити, ню, ниш, док., перех. 1) кого або із спол. що.Переконувати кого небудь у чомусь, авторитетно стверджувати щось. || Відповідально заявляти про свій намір щось виконати, здійснити. 2)… … Український тлумачний словник
запевняти — [запеиўн’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
запевняти — 1) = запевнювати, запевнити (переконувати кого н. у чомусь, авторитетно твердити щось), у[в]певняти, у[в]певнювати, у[в]певнити 2) див. ґарантувати … Словник синонімів української мови
запевняти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
висисати — а/ю, а/єш, недок., ви/ссати, ссу, ссеш, док., перех. 1) Ссучи, висмоктувати, витягати з чого небудь рідину, вологу або рідку масу. •• Висиса/ти з па/льця говорити що небудь, запевняти в чомусь, не спираючись на факти. 2) кого, з кого, перен.… … Український тлумачний словник
завіряти — я/ю, я/єш, недок., заві/рити, рю, риш, док., перех. 1) Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність. 2) також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1). 3) діал. Довіряти … Український тлумачний словник
запевнити — див. запевняти … Український тлумачний словник
запевнювати — див. запевняти … Український тлумачний словник
запевняння — я, с. Дія за знач. запевняти … Український тлумачний словник
обіцяти — я/ю, я/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Давати обіцянку кому небудь; зобов язуватися зробити щось, діяти певним чином. || Запевняти кого небудь, що він одержить, матиме щось. 2) Подавати надії на що небудь; провіщати що небудь … Український тлумачний словник
порука — и, ж. 1) Запевнення, гарантія в чому небудь; взята на себе відповідальність за когось. •• Бу/ти пору/кою в чому служити гарантією чого небудь; з повною відповідальністю запевняти кого небудь у чомусь. Дава/ти пору/ку за кого що що – ручатися за… … Український тлумачний словник
