-
1 запевнити
док. див. запевняти -
2 запевнити
1) уверя́ть, уве́рить; ( только другого) заверя́ть, заве́рить; (успокаивать относительно кого-нибудь, чего-нибудь) обнадёживать, обнадёжитьзапевня́ю тебе́! — ( в значении вводного предложения) уверя́ю тебя!, пове́рь!
2) (только соверш. кому что) диал. обеспе́чить, гаранти́ровать -
3 запевнити
пераканаць -
4 запевнити
qandırmaq, işandırmaq -
5 запевняти
= запевнитиto assure (of); ( переконувати) to convince, to persuadeзапевнюю вас — I promise (tell, assure) you, you may rely upon it; розм. І warrant you, I'll warrant
-
6 запевняти
см. запевнити -
7 пераканаць
впевнитизапевнитипереконайтепереконатипереконуватиупевнитиупевнювати -
8 заверять
заверить1) запевняти, запевнити, упевняти, упевнити кого в чому:2) (личность, документ) засвідчувати, засвідчити, посвідчити, завіряти, завірити (особу, документ). Заверенный - запевнений, упевнений; засвідчений, посвідчений, завірений.* * *несов.; сов. - зав`ерить1) ( уверять) запевня́ти, запе́внити, завіря́ти, заві́рити2) ( удостоверять) засві́дчувати, засві́дчити и мног. позасві́дчувати, завіря́ти, заві́рити -
9 заручаться
заручиться чем запевняти, запевнити собі що. [Я запевнив собі його допомогу].* * *несов.; сов. - заруч`итьсязаруча́тися, заручи́тися, -ручу́ся, -ру́чишся -
10 обнадёживать
обнадёжить кого чем, в чём убезпечати, безпечати, убезпечити, запевняти, запевнити кого чим, в чому, манити кого чим, подавати, подати надію кому чим, в чому. Судья -живает его скорым концом дела - суддя подає йому надію (запевняє його), що справа швидко (скоро) скінчиться. Обнадёженный - убезпечений, запевнений, обдарований надією від кого.* * *несов.; сов. - обнадёжитьподава́ти наді́ю, пода́ти наді́ю; ( уверять) запевня́ти, запе́внити, убезпе́чати, убезпе́чити; ( подбадривать) підбадьо́рювати, підбадьо́рити и підбадьори́ти -
11 пераканаць
впевнитизапевнитипереконайтепереконатипереконуватиупевнитиупевнювати -
12 zapewnić
1. запевнити;2. забезпечити, гарантувати
См. также в других словарях:
запевнити — див. запевняти … Український тлумачний словник
запевнити — див. запевняти … Словник синонімів української мови
запевнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
запевнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запевнити. || запе/внено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
запевнення — я, с. 1) Дія за знач. запевнити 1). 2) Твердження, висловлене з метою переконати кого небудь у чомусь. || Усна або письмова заява, що містить зобов язання або намір виконати, здійснити що небудь … Український тлумачний словник
пообіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому небудь зробити щось або дати що небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу … Український тлумачний словник
алюзія — Алюзія: натяк [20,XVIII] Відомо, як гостро критикувався цей твір від першої хвилини його появи, скільки неприємностей довелось зазнати Словацькому внаслідок різних особистих алюзій, які тут зустрічаємо, відомо теж, як гостро засудив, прим.,… … Толковый украинский словарь
ґарантувати — (зобов язуватися забезпечити виконання чого н.), запевняти, запевнювати, запевнити, ручатися, ручитися, поручатися, поручитися … Словник синонімів української мови
запевняти — 1) = запевнювати, запевнити (переконувати кого н. у чомусь, авторитетно твердити щось), у[в]певняти, у[в]певнювати, у[в]певнити 2) див. ґарантувати … Словник синонімів української мови
забезпечено — присл. Рс. Забезпечено. забезпечувати, чую, чуєш, Рс. 1. Запевнити кому небудь безпеку, охорону. 2. Створювати надійні умови для здійснення чого небудь. 3. Постачати щось в достатній кількості … Словник лемківскої говірки
ствердити — джу, диш, Пр. Остаточно установити; впевнитись, переконатися, запевнити в чомусь … Словник лемківскої говірки
