Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

з'ясовувати

  • 1 з'ясовувати

    = з'ясувати
    to clear up, to make clear, to clarify, to look into; ( пояснювати) to elucidate, to explicate; ( встановлювати) to ascertain; док. тж. to find out

    Українсько-англійський словник > з'ясовувати

  • 2 з'ясовувати

    = з'ясува́ти
    выясня́ть, ви́яснить, приводи́ть в я́сность, привести́ в я́сность, вноси́ть я́сность, внести́ я́сность; проясня́ть, проясни́ть; ( истолковывать) объясня́ть, объясни́ть; ( осмыслять) уясня́ть, уясни́ть

    Українсько-російський словник > з'ясовувати

  • 3 з'ясовувати

    გარკვევა, ცხადყოფა, ნათელყოფა

    Українсько-грузинський словник > з'ясовувати

  • 4 з’ясовувати

    soraştırıp bilmek

    Українсько-турецький словник > з’ясовувати

  • 5 висвітлювати

    = висвітлити
    1) ( освітити) to light up, to illuminate, to illumine
    2) ( з'ясовувати) to clear up, to make clear, to explain; to find out, to ascertain; to elucidate
    3) ( інформувати) to report, to cover

    Українсько-англійський словник > висвітлювати

  • 6 виясняти

    = вияснювати, вияснити
    ( з'ясовувати) to elucidate, to make one understand a thing, to make clear, to clear up; ( встановлювати) to find out, to ascertain

    Українсько-англійський словник > виясняти

  • 7 встановлювати

    = встановити
    1) (лад, устрій) to constitute; ( організовувати) to establish, to set up

    встановлювати зв'язок військ.to establish intercommunication ( with); to establish a connection ( with); to get in touch ( with)

    2) ( визначати) to determine, to establish; (час, ціну) to fix; ( з'ясовувати) to ascertain
    3) ( ставити) to put, to place
    4) ( монтувати) to mount; ( налагоджувати) to install, to set up

    Українсько-англійський словник > встановлювати

  • 8 з'ясувати

    = з'ясуватися; док. див. з'ясовувати, з'ясовуватися

    Українсько-англійський словник > з'ясувати

  • 9 установлювати

    = установити
    1) (здійснювати, улаштовувати) to establish, to constitute

    установлювати контакт (з ким-небудь) — to get into contact with smb., to get into touch with smb.

    установити рекорд — to set/establish a record, to hold a record

    2) ( розміщувати) to put, to place; ( монтувати) to install, to rig, to set up, to mount
    3) ( регулювати) to adjust; to regulate

    установлювати правила — to establish rules, to lay down rules

    4) ( визначати) to determine, to fix, to set; ( з'ясовувати) to ascertain, to establish

    Українсько-англійський словник > установлювати

  • 10 з'ясувати

    Українсько-російський словник > з'ясувати

  • 11 дискурс ідеологічний

    ДИСКУРС ІДЕОЛОГІЧНИЙ - обговорення (в т.ч. суперечка) проблем, що стосуються найважливіших цінностей, норм і розумінь, які містять в собі різні ідеології. Якщо оминути деякі складні моменти, пов'язані з уточненням значення терміна "дискурс", то в загальному сенсі цей термін позначає деяке обговорення, яке передбачає його конкретних учасників, прив'язаність до певної ситуації, в якій відбувається обговорення (позалінгвістичний контекст), а також зв'язність обговорення в часі (включаючи деякі тематичні обговорення, що в європейській філософській традиції тривають століттями). Найважливішою передумовою для розуміння природи Д. і. є усвідомлення ролі цінностей та ідеалів у суспільному житті. Зважаючи на важливі суспільні функції ідеологій (див. ідеологія), можна твердити, що Д. і. є неминучим складником будь-якого суспільного життя. Саме це дозволяє глибше зрозуміти природу політико-ідеологічного дискурсу в демократичному суспільстві (у тоталітарному суспільстві цей дискурс, як правило, відсутній, якщо не брати до уваги певну розбіжність тенденцій всередині домінуючої політичної ідеології). Хоч ідеологічні суперечності в демократичному суспільстві є позитивним чинником, наголошення якоїсь однієї цінності як найважливішої може ставити під загрозу утвердження інших цінностей: здійснення свободи може ставити під загрозу порядок (стабільність), перебільшений наголос на порядкові може підважувати свободу і т.д. Зусилля сучасних філософів зосереджені по-перше, на тому, щоб з'ясовувати ті, часто-густо приховані передумови ("пресупозиції"), які лежать в основі різних ідеологічних підходів, а, по-друге, на тому, щоб сформулювати деякі принципи етики спілкування, які б забезпечили цивілізований характер політико-ідеологічних суперечок: це приводить до застосування ідей герменевтики та ідей, розвинутих філософією комунікативною. Однією з перспектив, яка здатна усунути загрозу того, що суперечка щодо ціннісних уподобань та групових інтересів зайде в безвихідь (та призведе до насильницького конфлікту), полягає в знаходженні деякої етичної основи, яку б могли прийняти будь-які ідеології. Та оскільки ціннісні уподобання часто лежать в основі самих етичних концепцій, то в етиці спілкування (комунікативна етика - Апель, Габермас) запропоновано деякі базові норми, які стосуються не самих етичних переконань (розуміння того, що таке добро і що таке зло), а способу розв'язання суперечок. Тож тема співвідношення етики та ідеології замінила колишнє намагання подолати ідеології шляхом "об'єктивної", "наукової" критики (критика сцієнтизму зробила такий напрям критики ідеологій малоперспективним). Ясно, одначе, що ніяка критика ідеології не може зняти з людини відповідальність за вибір майбутнього, а тому мета раціональної рефлексії полягає передусім у зважанні на ті можливі наслідки, які слідують із вибору людьми тих чи тих ціннісних уподобань чи ідеалів, та в знаходженні цивілізованих форм розв'язання суперечок між відмінними ціннісними орієнтаціями та ідеалами.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > дискурс ідеологічний

  • 12 ідеології політичні

    ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНІ - сукупність взаємопов'язаних ідей, символів та переконань, призначених об'єднувати людей задля спільних політичних цілей та дій Н. а відміну від ідеологій-світоглядів (див. ідеологія), І.п. з'явилися тільки в останні століття європейської історії - у т. зв. епоху Модерну. У їхньому виникненні вирішальну роль відіграли концепції політичної філософії. Уточнення поняття "І.п." пов'язане з дискусією щодо співвідношення між течіями політичної філософії та І.п., які на них ґрунтуються. І перші, і другі, як правило, позначають одними і тими ж термінами - "лібералізм", "консерватизм", "демократичний соціалізм" ("соціал-демократизм"), "націоналізм" тощо. Відмінність полягає в тому, що політична філософія - це теоретична діяльність: політичні філософи обдумують політичні ідеї (звідси - важлива роль критичної перевірки, раціональної аргументації тощо). На противагу цьому, в І.п. більшу роль відіграють переконання; вони націлені на те, щоб спонукати людей до дії, об'єднавши їх у відповідному політичному русі. Тож хоча джерелом І.п. є ті чи ті ідеї політичної філософії, ідеологи мусять спрощувати ідеї, застосовувати символи, метафори, а то й ритуали, аби впливати не тільки на розум, а й на почуття та уяву. В І.п. більшу роль відіграють ціннісні переконання (на противагу критичній перевірці) і тому вони схильні до догматизму. Крім того, І.п. мусять пристосовуватися до психічних особливостей тих, кого прагнуть об'єднати, - до їхніх соціальних та економічних потреб, до стереотипів їхнього мислення та поведінки. Чим вищим стає рівень політичної культури суспільства, зокрема інтелектуальної культури, тим більше І.п. мусять дбати про розширення елементів політичної філософії та політичної науки. Цей постійний взаємозв'язок і взаємодія течій політичної філософії з І.п. приводять до того, що перший крок на шляху виявлення особливостей тієї чи тієї І.п. полягає у з'ясуванні ідей тієї течії політичної філософії, на якій вона ґрунтується. Другий крок полягає у дослідженні того, як застосовують ці ідеї у практиці політичного руху. Зв'язок традиційних західних І.п. з відповідними течіями політичної філософії виявляється, зокрема, у тому, що перших та других об'єднують спільні теми обговорення, як то: поняття людини; цінність та істина; суспільство та історія; держава та політика. Відмінності між різними І.п. можуть мати за підставу - відмінності у розумінні людини, те, які цінності є найважливішими та яку ієрархію цінностей пропонує дана І.п., а також - як дана І.п. розуміє суспільство, історію, державу, політику (див. лібералізм, консерватизм, націоналізм, анархізм, комунізм). Для характеристики різних І.п. суттєвим є застосування епістемологічного виміру, що допомагає встановити ставлення даної ідеології до істини, тобто встановити міру її реалізму та раціоналізму. Одні із І.п. виявляють більшу міру реалізму, інші ж більшою мірою схильні до покладання на символи й метафори, до творення міфів, утопій і т.п В. тім, критика І.п. не може бути націлена на цілковите усунення ідеалів, міфів та утопій, адже вони є неодмінними складниками будь-якої культури. Вона може стосуватися, по-перше, того, які саме ідеали, міфи та утопії підтримують чи творять І.п., по-друге, способів їх здійснення. Так, ідеал чи утопія "царства свободи" в комунізмі сам по собі не викликає заперечень: критика його утопічності (нереалістичності) ґрунтується на доведенні того, що засоби досягнення цього ідеалу, які пропонує дана ідеологія, здатні утвердити тільки щось цілком протилежне. Сказане тут про роль цінностей та ідеалів в І.п. дозволяє глибше зрозуміти природу політико-ідеологічного дискурсу в демократичному суспільстві (у тоталітарному суспільстві цей дискурс, як правило, відсутній, якщо не брати до уваги певні суперечності всередині домінуючої І.п.). З одного боку, суперечка І.п., кожна із яких надає пріоритет якійсь одній цінності як найважливішій, покликана підтримувати деяку рівновагу цінностей. З другого боку, наголошення однієї цінності як найважливішої може ставити під загрозу утвердження інших цінностей: здійснення свободи може ставити під загрозу порядок (стабільність), перебільшений наголос на порядкові може підважувати свободу і т.д. Зусилля сучасних філософів зосереджені, по-перше, на тому, аби з'ясовувати ті, часто приховані, передумови ("пресупозиції"), які лежать в основі різних ідеологічних позицій, а, по-друге, на тому, щоб сформулювати деякі принципи етики спілкування, які б забезпечили цивілізований характер політико-ідеологічних суперечок: це приводить до застосування ідей герменевтики та комунікативної філософії.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > ідеології політичні

См. также в других словарях:

  • з'ясовувати — ую, уєш, недок., з ясува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Досліджуючи, робити ясним, зрозумілим що небудь. || Визначати, встановлювати що небудь на підставі певних відомостей, ознак і т. ін. || Довідуватися, дізнаватися про щось. 2) Відкривати,… …   Український тлумачний словник

  • з'ясовувати — I = з ясувати (досліджуючи, вияснювати, робити зрозумілим що н.), виясняти, вияснювати, вияснити, проясняти, прояснювати, прояснити, висвітлювати, висвітлити II ▶ див. визначати 3), відкривати I, 3), пояснювати 1) …   Словник синонімів української мови

  • з'ясовувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перевіряти — я/ю, я/єш, недок., переві/рити, рю, риш, док., перех. 1) З ясовувати правильність, точність чого небудь. || Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. 2) Переконуватися в наявності або відсутності кого , чого небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • розбирати — а/ю, а/єш, недок., розібра/ти, розберу/, розбере/ш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати. •• Розбира/ти буке/ти проривати, прополювати яку небудь кущисту сільськогосподарську… …   Український тлумачний словник

  • розбиратися — а/юся, а/єшся, недок., розібра/тися, розберу/ся, розбере/шся, док. 1) Вникаючи в подробиці чого небудь, розглядаючи щось детально, з ясовувати істину, виносити певне рішення. || Вникаючи в суть, деталі чого небудь, доходити до розуміння чогось.… …   Український тлумачний словник

  • справлятися — я/юся, я/єшся, недок., спра/витися, влюся, вишся; мн. спра/вляться; док. 1) Успішно виконувати яку небудь роботу, якісь доручення, обов язки і т. ін.; бути спроможним виконувати, здійснювати що небудь. || Здійснювати що небудь, налагоджувати… …   Український тлумачний словник

  • вичерпувати — ую, уєш, недок., ви/черпати, аю, аєш, док., перех. 1) Черпаючи чим небудь, вибирати, виливати звідкись воду або іншу рідину. 2) перен. Забирати що небудь повністю, до кінця. || Використовувати, з ясовувати, розкривати повністю, всебічно. ••… …   Український тлумачний словник

  • виясняти — я/ю, я/єш, вия/снювати, юю, юєш, недок., ви/яснити, ню, ниш, док. 1) перех.Робити ясним, яскравим. 2) безос. Те саме, що вияснятися 3). 3) перех. Робити що небудь ясним, зрозумілим; з ясовувати. 4) перех., діал. Пояснювати …   Український тлумачний словник

  • деталізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Докладно, в усіх подробицях з ясовувати, розробляти що небудь …   Український тлумачний словник

  • дізнаватися — і дознава/тися, наю/ся, нає/шся, недок., дізна/тися і дозна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) З ясовувати або розгадувати що небудь через вивчення, розпитування і т. ін. || Те саме, що довідуватися 1). || Розкривати, розгадувати таємницю і т. ін.;… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»