-
1 неолібералізм
НЕОЛІБЕРАЛІЗМ ( від грецьк. νεοζ - новий та лат. liberalis - вільний) - одна з форм існування сучасного лібералізму. Подібно до лібералізму класичного, Н. ставить на меті пошук шляхів і умов, які могли б забезпечити стійкий і динамічний розвиток суспільства, інновативність і креативність соціальних форм Д. ля реалізації цього завдання класичний лібералізм вважав за необхідне всіляко сприяти виокремленню і певній автономізації соціальних сфер (особливо економіки, яка виступала могутньою трансформативною силою у проектах Модерну XVIII - XIX ст.), невтручанню у спонтанний розвиток, який і створює порядок, заснований на свободі. Істотні трансформації, яких зазнали розвинені ліберальні суспільства на рубежі XIX - XX ст. (монополізація економіки, фордизм, державна політика "соціальної амортизації" та ін.), зумовили світоглядні зміни у ліберальній філософії. Філософські розвідки Н. збагачувалися неоліберальною прагматикою, пошуками політики, яка б була адекватною добі світових воєн і революцій, доленосним зрушенням в історичній долі як окремих націй, так і всього людства. Н. доктринальний виразно репрезентований ідеологією "Нового курсу" Рузвельта, кейнсіанством, теорією і практикою "держави загального добробуту" та ін. Якщо класичний лібералізм автономізував і асинхронізував сфери соціального буття задля більшої ефективності суспільного розвитку, то Н. скоріше віддзеркалює тенденцію до більшої злагодженості соціального організму, підпорядковуючи міркування ефективності вимогам соціальної безпеки та вгамовуючи дух соціального експериментування тяжінням до більшої передбачуваності і впорядкованості. Підходи Н. виходять із перфекціоністських установок (можливість і необхідність покращення, вдосконалення умов соціального буття), поміркованого етатизму (визнання ролі держави у гарантуванні і забезпеченні прав людини, створенні і підтриманні необхідних засад функціювання громадянського суспільства, захист правовими й демократичними засобами загальновизнаних цивілізаційних цінностей, активне здійснення на державному рівні науково-технічної і освітянської політики тощо), чіткішого позначення у ліберальній філософії ідей і принципів консенсусу, солідарності і соціального партнерства. Разом з тим Н. продовжує відстоювати докорінні ліберальні цінності розвитку і відкритості змінам, свободи і гідності особистості, соціального плюралізму і толерантності, досягнення певної гармонії між індивідом і спільнотою через посередництво "абсолютизму права" та ін.В. Заблоцький -
2 лібералізація
жliberalization; thaw -
3 лібералізм
ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.В. Заблоцький -
4 ліберал
-
5 лібералізація
-
6 лібералізація закону
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізація закону
-
7 лібералізація імпорту
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізація імпорту
-
8 лібералізація Конституції
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізація Конституції
-
9 лібералізація режиму
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізація режиму
-
10 лібералізація торгівлі
liberalization of trade, trade liberalizationУкраїнсько-англійський юридичний словник > лібералізація торгівлі
-
11 лібералізація чинного законодавства
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізація чинного законодавства
-
12 лібералізм
-
13 лібералізований
-
14 лібералізувати
-
15 лібералізувати закон
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізувати закон
-
16 лібералізувати режим
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізувати режим
-
17 лібералізувати світову торгівлю
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізувати світову торгівлю
-
18 лібералізувати торгівлю
Українсько-англійський юридичний словник > лібералізувати торгівлю
-
19 політична лібералізація
Українсько-англійський юридичний словник > політична лібералізація
-
20 ліберал
ч
См. также в других словарях:
ліберал — а, ч. 1) Послідовник лібералізму; член ліберальної партії. 2) заст. Вільнодумна людина; вільнодумець. 3) перен., розм. Людина, схильна до терпимості, потурання кому , чому небудь … Український тлумачний словник
лібералізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лібералізувати … Український тлумачний словник
лібералізувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Здійснювати лібералізацію … Український тлумачний словник
неолібералізм — у, ч. Модифікація лібералізму відповідно до реалій сучасності – визнання необхідності певного регулювання державою соціально економічних процесів, орієнтація на соціальний реформізм, прагнення примирити рівність і свободу та ін … Український тлумачний словник
лібералізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
лібералізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
лібералізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
лібералізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
націонал-лібералізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
неолібералізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
лібералізація — ї, ж. 1) Надання більших свобод, можливостей у здійсненні чогось 2) Напрям у політиці, економіці і т. ін., що передбачає послаблення, поступки кому небудь, в чому небудь … Український тлумачний словник