-
21 душок
только ед.; разг.
1) musty smell
2) перен. smack* * *1) musty smell 2) smack, taint, tinge* * * -
22 душок
• pach• nádech• slabý zápach• smrádek -
23 душок
м. разг.1) ( запашок) musty smellмя́со [ры́ба] с душко́м — slightly tainted meat [fish]
э́то мя́со [э́та ры́ба] с душко́м — the meat [fish] has gone off [is a bit off]
дичь с душко́м — high game
2) неодобр. ( еле заметное проявление чего-л) smack, taint; tingeс либера́льным душко́м — with a liberal tinge
••с душко́м — fishy
-
24 душок
- с душком -
25 душок
hõng; lõhn -
26 душок
-
27 душок
-
28 расистский душок
Politics: racial overtones -
29 расистский душок
-
30 аромат
flavor имя существительное:fragrance (аромат, благоухание)redolence (аромат, благоухание)fragrancy (аромат, благоухание) -
31 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
32 благоухание
fragrance имя существительное: -
33 вкус
taste имя существительное: -
34 запах
odor имя существительное: -
35 налет
raid имя существительное:twang (гнусавый выговор, привкус, стойкий запах, местный говор, резкий звук натянутой струны, налет)stick-up (налет, ограбление) -
36 оттенок
shade имя существительное: -
37 привкус
flavor имя существительное: -
38 репутация
-
39 слава
glory имя существительное: -
40 особый вкус
savor имя существительное:
См. также в других словарях:
душок — См. зловоние... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. душок запах, зловоние, запашок; доля, налет, фетор, вонища, смрад, привкус, оттенок, вонь, тяжелый запах, тяжелый дух,… … Словарь синонимов
ДУШОК — ДУШОК, душка, мн. нет, муж. (разг.). 1. Запах от загнивающей вещи. Мясо с душком. 2. перен. Намеки, проявления какой нибудь идеологии, учения, направления (ирон.). Газета с либеральным душком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДУШОК — ДУШОК, шка, муж. (разг.). 1. Запах от чего н. загнивающего, несвежего. Рыба с душком. Д. пошёл от чего н. 2. перен. Еле заметное проявление чего н. (настроений, взглядов) (неод.). Д. угодничества. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
душок — ДУШОК, шка, м. 1. То же, что дух, 1. 2. Дурная черта характера. С душком кто, что ненадежный, опасный, плохой А парнишка то с душком оказался. Дело с душком (опасное) … Словарь русского арго
ДУШОК — В свой душок. Прикам. Вдоволь, сколько хочется. МФС, 35. С душок. 1. Перм. Интенсивно, энергично. СРНГ 8, 287. 2. Сиб. Длительное время. ФСС, 67. С душком. 1. Разг. Устар., Волг. О капризном, неуживчивом человеке. Ф 1, 180; Глухов 1988, 147. 2.… … Большой словарь русских поговорок
Душок — I м. разг. 1. Лёгкий, слабый запах. 2. Запах, исходящий от портящихся продуктов или от чего либо загнивающего. II м. разг. Проявление чего либо, склонность к чему либо (обычно с оттенком неодобрительности). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
душок — душок, душки, душка, душков, душку, душкам, душок, душки, душком, душками, душке, душках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
душок — душ ок, душк а … Русский орфографический словарь
душок — (2 м), Р. душка/ … Орфографический словарь русского языка
душок — шку/, ч., розм. 1) Те саме, що дух 8). 2) перен. Ледве помітний прояв чого небудь, нахил до чогось (у поглядах, настроях і т. ін.). •• З душко/м капризний, незлагідний … Український тлумачний словник
душок — шка; м. Разг. 1. Уменьш. к Дух (7 зн.); лёгкий запах; запашок. От лип веет медовым душком. Свежий д. распустившегося тополя. // Запах от чего л. начинающего портиться, гнить. У простокваши появился неприятный д. Затхлый д. Рыба, мясо с душком (о… … Энциклопедический словарь