-
41 genius
n (pl тж genii)1) (тільки sing) обдарованість, геніальність2) (pl geniuses) геній, геніальна людина; геніальна особа3) (pl genii) геній, дух4) (pl geniuses) почуття, настрої, пов'язані з певним місцем (тж genius loci)genius for (to) acting — акторський талант
* * *n1) тк.; sing обдарованість; геніальність2) ( pl -niuses) геній, геніальна людина, геніальна особистість3) тк.; sing талант; схильність; здібність4) ( pl -nii) геній, дух5) ( pl -niuses) почуття, настрої, пов'язані з яким-небудь місцем6) ( pl -niuses) дух (часу, закону, нації) -
42 pepper-upper
n амер., розм.1) те, що підбадьорює (підносить настрій, збуджує)2) людина, що підносить дух (настрій)the pepper-uppers — військ. працівники служби, що забезпечує бойовий дух військ.
* * *n; сл.1) щось, що піднімає настрій; підбадьорливий засіб; стимулятор2) людина, яка піднімає дух, настрій -
43 pneuma
n грецьк.дух, душа* * *nдихання; гpeцьк. дух, душа; peл. святий дух; мyз.; icт. невма -
44 raise
1. n1) підвищення, зростання, збільшення2) амер. прибавка (до зарплати)he got a raise — йому підвищили зарплату, він одержав прибавку до зарплати
3) підйом, дорога вгоруraise chute — гірн. скат
2. v1) піднімати (тж raise up)to raise anchor — піднімати якір; зніматися з якоря
to raise the earth around a plant — с.г. підгортати (підсипати) рослину
2) допомогти піднятися3):to raise oneself — піднятися, підвестися
4) здіймати, підноситиto raise one's eyes — підвести очі (на кого-н.)
5) здіймати, збивати (куряву)6) будити; перен. воскрешати, пробуджуватиto raise smb. at midnight — розбудити когось серед ночі
7) рел. воскрешати8) викликати, збуджувати, породжувати9) починати, затівати, підніматиto raise a disturbance — учинити скандал, зчинити бучу
10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)11) підвищувати, збільшувати12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу13) підвищувати по службі; давати нове звання14) вихваляти, звеличувати15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)16) виводити з себе, розлютовувати18) гірн. видобувати, видавати нагора19) підносити, підвищувати20) мат. підносити до степеня21) текст. ворсувати; начісувати22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися23) споруджувати, зводити24) вирощувати, виховувати32) знімати (обмеження)34) учинитиraise up — а) піднімати; б) створювати
to raise up enemies — наживати ворогів; в) поет. породжувати
to raise one's glass to smb., smth. — підняти келих за когось, за щось; проголосити тост
to raise one's hand to smb. — підняти руку на когось, ударити когось
to raise Cain (hell, mischief, a rumpus, the devil) — зчиняти галас, скандалити
to raise the roof — амер., розм. а) бешкетувати, порушувати порядок; б) зчиняти галас, скандалити; в) втрачати самовладання; г) справляти приголомшливе враження
to raise a big smoke — амер. підняти тривогу
to raise a dust — а) хвилюватися, нервувати; б) замилювати очі
to raise the wind — розм. роздобувати гроші
* * *I [reiz] n1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)2) підйом; дорога в гору3) гipн. підняттєва виробкаII [reiz] vto raise anchor — зніматися з якоря; піднімати; підвищувати; refl піднятися; допомогти піднятися; здіймати
2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу6) звеличувати, вихваляти7) дiaл. виводити з себе, розлючувати8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II9) миcл. піднімати ( звіра)10) гipн. добувати; видавати11) мaт. підносити до степеня12) тeкcт. ворсувати; начісувати13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися14) споруджувати, зводити ( будинок)16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)18) викликати (дух, тінь)19) збирати, добувати ( гроші)23) заквашувати -
45 soul
1. n1) душа; серцеwith all my soul — від усієї душі, від щирого серця
I wonder how he keeps soul and body — дивуюся, на чому його душа тримається
that man has no soul — це бездушна (безсердечна) людина
2) рел. дух, душа3) суть; невід'ємна властивість; основа4) центральна постать; натхненник5) людина, особаbe a good soul and help me — будьте ласкаві, допоможіть мені
a kindly soul — добра душа, добряк
6) нахил, потягhe has a soul for music — він любить музику, він має нахил до музики
upon my soul! — клянусь!, слово честі!, їй-богу!
2. v розм., церк.збирати гроші напередодні дня померлих (тж to go a-souling)* * *I n1) душа, серце; peл. душа, дух2) сутність, невід'ємна властивість, основа; символ, уособлення; центральна фігура, натхненник3) людина4) схильність, тяжіння5) душа, задушевність (у виконанні музики, негритянської); соул ( стиль блюзу)6) cл. дух негритянського народу; самосвідомість ( американських) негрів7) соул, негритянська музика ( soul music)8) негритянська кухня ( soul food)II a; сл.негритянський, чорнийsoul music — соул, негритянська музика; належний неграм
-
46 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
47 искушение
1) (испытание) випробовування, сов. випробування, спитування, вивіряння, вивірення, виставляння, виставлення на спробу, піддавання, піддання спробі кого, чого; время, предмет -ния - см. Искус 1;2) (прельщение) спокушання, зводжування, (обольщение) перелещування кого; (соблазн) спокуса, покуса, скус (-су), скуса (ум. скуска), помана. [Не боячись уже спокус світових, вертаються до людей, щоб послужити людям (Крим.). Покус таких до нас підходять тисячі що-дня (Франко). І приказка є: менчий скус, менчий струс (Звиног.). Сохрани мене від всякої напасти і скуси диявольської (Рудан.). Дівка - то скуска (Приказка). На принади нової землі замовчи ти, помано (Франко)]. Беги от -ния - тікай (від) спокуси. Не введи нас во -ние - не введи нас у спокусу (Єв.). Вводить в -ние - на покусу підводити, нараж(ув)ати на (с)покусу. [Ти мене на покусу підводиш (Стор.). Не потрібно наражувати їх (грішми) на покусу, а себе на неприємність (Франко)]. Дух -ния - дух-спокусник, дух спокуси. Впадать в -ние - спокушатися, спокуситися, входити, увійти в спокусу. Ох, -ние! - ох, спокусо моя!; чистий гріх! Подвергать -нию - ставити спокуси кому; піддавати кого спокусі. Устоять перед -нием - проти спокуси встояти; опертися спокусі.* * *споку́са, неоконч. спокуша́ння; підку́са; диал. поку́са, ва́ба; випро́бування, (неоконч. д.) випробо́вування, випро́буванняввести́ в \искушение ние — спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш
-
48 мужественный
1) (свойственный мужчине, обладающий качествами мужчины) мужній. [З молодого хлопця починає виходити мужній дорослий чоловік (Н.-Лев.). Мужнє, але делікатне лице (Н.-Лев.)]. -ная красота - мужня краса. [Його мужня краса брала на себе очі (М. Грінч.)]. -ный тип - мужній тип;2) (отважный) мужні[и]й, відважний, сміливий, смілий. [Будьте мужні, непохитні єдністю своєю (Олесь). Серце повинно бути вірним і мусить бути мужнім (Кониск.). Його засмалене мужнє обличчя спахнуло вже звагою (Коцюб.)]. -ный вид - мужній вигляд, мужня постать. -ная душа, -ный дух - мужня (відважна, смілива) душа, мужній (відважний, сміливий) дух. [Мужній дух запорозький (Куліш)]. -ный поступок - мужній (відважний, смілий) учинок.* * *му́жній -
49 пар
1) пара (-ри), дух, (в бане) пара, парло. [Водяна пара]. Винные -ры - горілчаний дух. Винные пары ударили в голову - горілка вдарила в голову. Выделять пар - парувати. Пар идёт от чего - парує що. От самовара пар идёт - самовар парує. Весною пар от земли идёт - на весні земля парує. Начать выделять пар - запарувати, запаруватися, запаритися, братися (взятися) парою. От кофе начал (стал) итти пар - кава запарувала. Обращать (Превращать) -ся в пар - обертати, -ся, обернути, -ся в пару. Превращение в -ры - обертання в пару. С него пар валит - з його пара аж бухає. Пар столбом - пара стовпом, бовдуром. На всех парах - повним ходом;2) (жизнь, дух) пара. [Пари-б тобі не стало! (Звиног.)];'3) (паровое поле) пар (-ру), парі (-рів, -рям), парина, парениця, паренина; (давно непаханная земля) обліг, переліг (-логу); (одновременно и выпас) толока. [Хтось поїхав не шляхом, а парями (Звин.)]. Быть под -ром (о земле) - парувати, толокувати, перелогом (облогом) лежати. [Два рази (поле) ореться, а третій толокує].* * *I п`арпа́раII с.-х.пары́ — (мн.) па́ра, пари́, -рі́в
облі́г, -ло́гу, пере́ліг, -ло́гу -
50 перехватывать
перехватить1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;7) см. Перенимать;3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.* * *несов.; сов. - перехват`ить1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́типерехвати́ть взаймы́ — пози́чити
4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти -
51 предавать
предать1) см. Передавать;2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -1) переданий;2) відданий, завданий и т. д.;3) виданий, зраджений, виказаний;4) см. Проданный.* * *несов.; сов. - пред`ать1) віддава́ти, відда́ти\предавать земле́ кого́ — похова́ти (похорони́ти) кого́
\предавать ка́зни — стра́чувати, стра́тити, кара́ти, покара́ти (скара́ти) на сме́рть (сме́ртю; на го́рло)
\предавать огню́ — и
мечу́ — зни́щувати, зни́щити вогне́м (огне́м) і мече́м, віддава́ти, відда́ти на зни́щення вогне́м (огне́м) і мече́м
\предавать на посмея́ние — виставля́ти, ви́ставити на по́сміх (на сміх, на глум)
\предавать прокля́тию — проклина́ти, проклясти́, несов. клясти́
\предавать суду́ — віддава́ти, відда́ти під суд (до су́ду)
-
52 спирать
несов.; сов. - спер`еть1) спира́ти, спе́рти (зіпру́, зіпре́ш); ( спихивать) спиха́ти, зіпхну́ти и спихну́ти; (сжимать, сдавливать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути, души́ти, -шу́, -шиш и зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влюватидыха́ние (дух) спёрло у кого́ — дух (ди́хання, ві́ддих) спе́рло (запе́рло) в ко́го; заби́ло дух (ди́хання) кому́
2) (сов.: украсть) поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити -
53 Дильтей, Вільгельм
Дильтей, Вільгельм (1833, Бібрих - 1911) - нім. філософ, історик культури О. дин із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий внесок в методологію гуманітарних наук та близьких до них ділянок і форм історичного пізнання. Освіту отримав в Гейдельберзі й Берліні. Працював на посаді проф. у Базельському ун-ті, потім - у Кілі, Бреслау. У 1882 р. стає спадкоємцем Лотце в Берлінському ун-ті, де продовжує викладати до 1905 р. В його філософській творчості простежуються впливи класичного нім. ідеалізму (Кант і Гегель), неокантіанства баденської школи, романтизму (Шеллінг і Шляєрмахер), британського емпіризму (Локк, Г'юм, Дж. Cm. Міль, Бокль та ін.), нім. історичної школи (Ранке, Дройзен) Н. айважливішим філософським доробком Д. є теоретико-пізнавальний аналіз гуманітарного знання загалом та історії (як наукової дисципліни), зокрема, дослідження категоріальних структур життєвого досвіду, історичної свідомості та принципу історизму. Він заперечував поширений на той час вплив природничих наук на гуманітарно-історичне знання та універсалістські претензії їхніх методів; розвивав філософію життя, яка розуміла людину в її історичній випадковості та мінливості. Філософські досягнення Д. охоплюють кілька чільних тем: філософія життя; вчення про філософські категорії як форми репрезентації життя; теорія світоглядів; науки про дух (своєрідність гуманітарно-історичного знання порівняно з природознавством); історизм; співвідношення історичного розуміння та природничонаукового пояснення. Д. належить низка праць, присвячених висвітленню історії раннього християнства, ідей Ренесансу і Реформації, нім. Просвітництва і класичного нім. ідеалізму, історії філософії, літератури (особливо поезії), музики, малярства, архітектури, педагогіки. Виступаючи проти тенденції в історико-гуманітарних дисциплінах наблизитись до методологічного ідеалу природознавства, він намагався обґрунтувати й конституювати їх як інтерпретативні, тлумачні, "розуміючі" науки, здатні досягати об'єктивно-істинного знання й уникати при цьому релятивізму. Згідно з Д., розуміння завжди є розумінням значень, виражених певним чином, - у словах, реченнях, міміці обличчя та жестах співрозмовника, в людських вчинках, поведінці і діях, в наукових трактатах, літературних текстах, художніх образах, філософських системах та історичних світоглядах, музичних творах та інших об'єктиваціях життя в духовній культурі. Відповідно до цього він тлумачив індивіда не як ізольовану атомарну істоту чи абстрактну самосвідомість, а розглядав його у конкретному контексті соціально-історичного середовища С. утність людини може бути осягнута не в інтроспекції, а через пізнання усієї історії. Це історичне розуміння людини, проте, ніколи не може бути остаточним, бо сама історія ніколи не може стати остаточно завершеною. Жодна філософська система чи історична інтерпретація не можуть претендувати на "останнє слово" у філософії чи історії. Д. розрізняв три засадничі типи філософії: натуралізм, волюнтаристський ідеалізм та об'єктивний ідеалізм. їхній розвиток пов'язаний із чинником трансцендентального усвідомлення, що виникає в історичному процесі. Більшість об'ємних праць Д. так і залишились незавершеними і фрагментарними. Цим певною мірою було зумовлене те, що впродовж життя Д. його ідеї не мали належного впливу на сучасників. Тільки після смерті Д., коли друзі та учні мислителя видали зібрання його творів, яке включало багато неопублікованих рукописів і становило впорядкований виклад та систематизацію вчення Д., сповна виявилась значущість його творчих досягнень. Вчення Д. справило помітний вплив на Гуссерля, Гайдеггера, Ясперса, Ортегу-і-Гассета, Вебера, Гадамера, Рикера та ін.[br]Осн. тв.: "Вступ до наук про дух" (1883); "Дослідження першооснов наук про дух" (1905); "Досвід і поезія" (1905); "Типи світоглядів та їхнє виявлення в метафізичних системах" (1911). -
54 душа
ДУША (лат. anima—душа) - поняття, що виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу людини, здатність до переживання, співпереживання або відчуження. У більшості філософських та релігійних систем Д. протиставляється як тілу, так і духу. Якщо дух розглядається як джерело креативних та раціонально-пізнавальних можливостей людини, рух до трансцендентного, то Д. - джерело морально-комунікативних можливостей, спрямованість до іманентного, ближнього. У багатьох філософських культурах Д. виражається символом "Серце"; особливо яскраво ця тенденція виражена в укр. традиції філософії серця. Перші уявлення про Д. формуються у межах анімістичного світогляду, осердям якого є ідея про одушевленість усіх явищ світу. На цій основі розвивається вчення про метемпсихоз, згідно з яким, Д. після смерті може переселятися в нові тіла, причому як в людські, так і в тіла інших живих істот. В найбільш розгорнутій формі ідея метемпсихозу властива культурі індуїзму, проте має своїх прибічників і в Античності (Піфагор, Платон, Вергілій, неоплатоніки). Рання антична натурфілософія виходить з ідеї тотальної одушевленості Космосу, ототожнюючи живе та суще (гілозоїзм). Для Аристотеля Д. - активне начало живої істоти, її внутрішня оформленість. У християнській культурі Середньовіччя та Відродження Д. - опосередкування між тілом та духом. З іншого боку, Д. надається надзвичайно важливе значення у спасінні людини. Спокушаючи людину, диявол завжди пропонує обміняти на земні блага саме Д. У філософії Нового Часу екзистенційна тріада "тіло - Д. - дух" замінюється гносеологічною парою "матеріальне - ідеальне". Різниця духу та Д. розчиняється в ідеальному як не-матеріальному. В нім. класичній філософії, яка поставила на перший план проблему суб'єкта пізнання, можна побачити обидві ці тенденції. Гегель, міркуючи про безсмертя людини як безсмертя Д., використовує поняття і Д., і духа З. іншого боку, в "Науці логіки" зустрічаємо досить чітке розділення Д. та духа в традиціях християнської антропології; Д. трактується як щось середнє між тілесністю та духом. Така суперечлива позиція пов'язана з тим, що Гегель ототожнює Д. з суб'єктивним духом - рівнем розвитку духа, який замкнений у межах індивідуальності. Бердяєв розділяє поняття "Д." та "дух", показуючи укоріненість Д. в емпіричному світі і зазначаючи, що реальність Д. є реальністю природного порядку. Екзистенціалізм практично відмовляється від використання поняття "Д.", замінюючи його на поняття "екзистенція". Причина цього полягає, напевно, у загносеологізованості категорій і Д., і духа попередніми філософськими традиціями. У психологічному знанні XX ст. виникає тенденція заміни поняття "Д." поняттям "психіка". Водночас в гуманістично та персоналістично орієнтованій психології поняття "Д." зберігається. Більше того, робиться спроба прояснити унікальний сенс Д. В цьому плані показовими є роботи Фромма. Примат "Серця" в класичній укр. філософській традиції, її кордоцентризм означає освоєння передусім душевного виміру людського буття. У сучасній укр. філософії поняття "Д." знаходить свій розвиток у понятті "душевність", яке трактується як здатність до комунікативної відкритості, толерантності, конкретно вираженої любові та співчуття.Н. Хамітов -
55 Козельський, Яків Павлович
Козельський, Яків Павлович (1728, с. Келеберда, Черкащина - 1795) - укр. філософ-просвітник. Навчався в КМА (1744 - 1750), в Петербурзькій академічній гімназії та ун-ті; перебував на військовій службі, викладав у артилерійському інженерному корпусі; служив у Сенаті. В 1770 - 1780 рр. - в Малоросійській колегії в м. Глухові. Проблеми теоретичної філософії розглядаються ним на ґрунті філософії Вольфа, питання ж соціальної філософії та моралі аналізуються під впливом Руссо, Монтеск'є, Гельвеція. Філософія, за К., це "генеральне пізнання про речі і справи людські"; вона узагальнює результати пізнання, одержані конкретними науками, не збігаючись разом з тим із жодною з них. Звертаючись до природного плину речей, філософія відрізняється також від теології, спрямованої на справи Божі. Філософія розподіляється на теоретичну і практичну. Якщо практична філософія містить виклад правил доброчесності, за якими людина повинна діяти, то теоретична філософія спрямована на вивчення істин, на яких ця доброчесність ґрунтується. Теоретична філософія складається: з логіки, що своїм предметом має три "сили" душі - здатність утворювати поняття, судження та умовивід, які слугують досягненню істини; з метафізики, до якої входять онтологія - наука "про річ та її причинності", психологія - наука про дух, чи про душу. Дух, або душа, на відміну від матеріальних речей, характеризуються притаманною їм волею і розумом. Дух буває "конечний" - це людська душа, і "нескінченний" - це Бог. В основу соціальної філософії покладено ідеї "природного права" та "суспільної угоди", які розробляються в межах практичної філософії (юриспруденція і право). Практична філософія покликана обґрунтувати шляхи досягнення форм правління, якими, на думку К., є республіка, де править виборний сенат, та конституційна монархія. Досягти справедливого стану можливо - у відповідності з духом просвітницької програми - через поширення освіти і виховання (універсального засобу для подолання різних вад і конфліктів у суспільстві). З цим, зокрема, пов'язані педагогічні ідеї К., що стосуються поєднання теорії з практикою в процесі навчання. їх обґрунтування та виклад здійснено в підручниках "Арифметичні твердження" та "Механічні твердження" (1764).Філософський енциклопедичний словник > Козельський, Яків Павлович
-
56 продушина
техн., = про́духпро́дух, -ху, про́дув, -ву, продухо́вина и проду́хвина -
57 продушина
техн., = про́духпро́дух, -ху, про́дув, -ву, продухо́вина и проду́хвина -
58 administration
управління ( діяльність), управління ( орган); уряд, адміністрація (в т. ч. уряд США), ведення справ; адміністративний орган; відправлення ( функцій тощо), застосування (норм права, закону тощо); управління та розпорядження спадщиною, управління спадковим майномadministration durante animo vito — управління майном померлого для забезпечення можливості користуватися ним психічно неповноцінному найближчому родичу спадкодавця
administration durante minoritate administratoris — управління майном померлого до досягнення повноліття виконавцем духівниці
administration for combating drug trafficking — = administration for combatting drug trafficking управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків
- administration ad litemadministration for combatting drug trafficking — = administration for combating drug trafficking
- administration amendment
- administration de bonis non
- administration expenses -
59 administration in bankruptcy
управління конкурсною масою, конкурсне управління майномadministration in bankruptcy minori aetate — управління спадщиною, що здійснюється адміністратором за призначенням суду з огляду на неповноліття виконавця духівниці
administration in bankruptcy of bankrupt's estate — управління конкурсною масою, конкурсне управління майном
administration in bankruptcy of estates act — = administration in bankruptcy of estates law закон про управління майном
administration in bankruptcy of estates law — = administration in bankruptcy of estates act
administration in bankruptcy of justice — відправлення (здійснення) правосуддя; забезпечення правопорядку
administration in bankruptcy of law — відправлення (здійснення) правосуддя; застосування норм права
administration in bankruptcy of office — адміністрація ( установи); відправлення (виконання) посадових функцій
administration in bankruptcy pendente minoritate executoris — управління майном померлого за судовою правомочністю до досягнення виконавцем духівниці повноліття
administration in bankruptcy of the estate of a deceased person — регулювання управління майном померлого
administration in bankruptcy of the oath — приведення до присяги; прийняття присяги
administration in bankruptcy of trust estate — управління майном, що є предметом довірчої власності
English-Ukrainian law dictionary > administration in bankruptcy
-
60 breath
n1) дихання; подих; спорт. друге диханняto bate (to catch, to hold) one's breath — затамувати подих
to take breath — перевести дух, передихнути, віддихатися
2) повітря, що вдихається і видихається3) подув, повівання; пахощі; подих4) шепіт, ледь чутний звук5) момент, мить6) пауза, передишка7) запотівання; вологий слід від дихання8) пляма9) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язокto draw breath — дихати, жити
to draw one's last breath — спустити дух, померти
to waste (to spend) breath — говорити на вітер, кидати слова даремно
to stop smb.'s breath — задушити когось
to take smb.'s breath away — здивувати когось
to keep one's breath to cool one's porridge — помовчувати, тримати язик за зубами
* * *[brea]n1) дихання; подих; зітхання; повітря, що вдихається, видихається2) подув; пахощі3) легкий, ледве чутний звук; шепітbelow /under/ one's breath — пошепки, тихо
4) момент, мить; пауза, перепочинок5) запотівання, вологий слід від подиху ( на холодному предметі)6) пляма ( на репутації)7) фон. видихання повітря без вібрації голосових зв'язок8) легкий слід, натяк
См. также в других словарях:
ДУХ — (греч. nous, pneuma; лат. spiritus, mens; нем. Geist; фр. esprit; англ. mind, spirit) 1. Высшая способность человека, позволяющая ему стать субъектом смысло полагания, личностного самоопределения, осмысленного преображения действительности;… … Философская энциклопедия
дух — а ( у); м. 1. Сознание, мышление, психические способности человека. В здоровом теле здоровый д. Материя и д. Свойства человеческого духа. // В материалистической философии и психологии: мышление, сознание как особое свойство высокоорганизованной… … Энциклопедический словарь
ДУХ — муж. бестелесное существо: обитатель невещественного; а существенного мира; бесплотный житель недоступного нам духовного мира. Относя слово это к человеку, иные разумеют душу его, иные же видят в душе только то, что дает жизнь плоти, а в духе… … Толковый словарь Даля
дух — [душа человека] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? духа, чему? духу, (вижу) что? дух, чем? духом, о чём? о духе 1. Духом называют нематериальную часть человека, к которой относят сознание, чувства, характер и т. п. Свойства… … Толковый словарь Дмитриева
ДУХ — ДУХ, духа, муж. 1. только ед. Психические способности, ум. Здоровый дух в здоровом теле. 2. только ед. Бодрость, моральная сила, готовность к действию. Дух войска. Подъем духа. Собраться с духом (см. собраться). Пасть духом (см. пасть1). 3. В… … Толковый словарь Ушакова
Дух — Дух: В Викисловаре есть статья «дух» Дух (философия) философское понятие, часто отождествляемое с невещественным началом. Определение соотношения духа и материи зачастую считается основным вопросом философии. Дух (мифология) … … Википедия
дух — См. душа, запах, зловоние, направление, настроение, обычай, сердце, смелость, стиль в духе, во весь дух, воспрянуть духом, вышибить дух, достанет духу, единым духом, живым духом, злой дух, испускать дух, нет духа, нечистый дух, ни слуху ни духу,… … Словарь синонимов
дух — ДУХ, а ( у), муж. 1. Сознание, мышление, психические способности; начало, определяющее поведение, действия. Материя и д. В здоровом теле здоровый д. Д. противоречия (стремление спорить). Д. возмущения. 2. Внутренняя, моральная сила. Высокий… … Толковый словарь Ожегова
ДУХ — философское понятие, означающее невещественное начало, в отличие от материального, природного начала. Дух истолковывается как субстанция (пантеизм), личность (теизм, персонализм). В рационализме определяющей стороной духа считается мышление,… … Большой Энциклопедический словарь
Дух — м. Одно из лиц Святой Троицы; Дух Святой (по христианскому вероучению). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ДУХ 1 — ДУХ 1, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова