-
61 camaraderie
-
62 chivalry
-
63 church
1. n1) церква; храм (християнський)to go to church — а) ходити до церкви; б) вступати в церковний шлюб
2) (тж C.) віросповідання; C. of England, Anglican C. англіканська церкваHoly C. — свята церква (католицька)
3) богослужіння, відправа4) духівництво2. adjцерковнийchurch book — а) (церковна) метрична книга; б) требник
church burial — церковне (християнське) поховання
church service — а) служба божа, відправа; б) розм. молитовник
3. v2) здійснювати церковний обряд* * *I n1) церква; храм, християнський; ( часто Church) церква ( організація); віросповіданняHoly Church, — свята церква; англіканська церква; державна церква ( у Великій Британії)
2) богослужіння3) духівництвоII a1) церковнийchurch service — церковна служба, богослужіння;; молитовник
2) який належить до державної, англіканської церквиIII v1) приводити або приносити в церкву ( для хрещення) -
64 clergy
-
65 cloth
n1) тканина; полотно; сукноAmerican cloth — дерматин; клейонка; штучна шкіра
2) скатерка, скатертина3) убрання, шати* * *I n; (pl cloths)American cloth — клейонка;; дерматин; штучна шкіра
2) чорна тканина, що йде на одяг духівництваto wear the cloth — прийняти духовний сан; ( the cloth) духівництво (тж. gentlemen of the cloth)
3) формений одяг; мантія судді; icт. одіяння4) скатертина (тж. tablecloth)5) дрантя, лахміття6) миcт. завіса7) мop. парусина; полотнище вітрила8) як компонент складних слів зі значенням (- cloth) клапоть тканини для певної метиII aсукняний; матер'яний -
66 comforter
n1) утішник, розрадник2) вовняний (шерстяний) шарф, кашне3) соска, пустушка4) (the C.) рел. святий дух* * *n2) утішник, розрадник; ( the Comforter) peл. утішник, святий дух3) вовняне кашне, вовняний шарф4) = comfort I 45) соска, пустушка -
67 commercialism
n1) гендлярський дух, меркантильність2) торгова практика* * *n1) торгашеський дух, меркантилізм2) вираз, уживаний в комерційній мові -
68 confessor
nдухівник, сповідникthe C. — король Едуард Сповідник
* * *n1) духівник, сповідник2) цepк. мученик за віру; ( християнський) сповідник -
69 conjure
IvблагатиIIv1) чаклувати, займатися магією2) показувати фокуси3) викликати духів (тж conjure up)4) викликати в уяві* * *v2) чаклувати, займатися магією3) (тж. conjure up) викликати в уяві; викликати (духів, душі померлих)4) часто зробити немов чарами; дістати чудом5) icт. благати, заклинати -
70 devastation
n1) спустошення, розорення2) юр. розкрадання спадкоємного майна виконувачем духівниці* * *n1) спустошення, руйнування; розруха2) юp. розкрадання спадкоємного майна виконувачем духівниці -
71 devastavit
n юр.1) скарга на виконувача духівниці про розкрадання ним майна2) розкрадання майна виконувачем духівниці* * *n; юр. -
72 devil
1. n1) диявол, чорт, біс, дідько2) спокусник; підступна людина3) розм. енергійна, напориста людина4) розм. бойовий дух, азарт; наполегливість5) хлопець, парубок6) той, хто виконує роботу за іншого, «негр»7) учень; хлопчик на побігеньках8) настрій9) самум; смерч10) тех. щітка для чищення труб11) гостра страва з м'яса чи риби з прянощамиdevil's apple — бот. дурман
devil's apron — бот. ламінарія
devil's darning-needle — ент. бабка
devil's fig — бот. опунція
devil's finger — палеонт. чортів палець, белемніт
devil's guts — бот. березка; плющ; повитиця
devil's leaf — бот. отруйна кропива
devil's toe-nail — чортів палець, белемніт
the devil take it! — хай йому біс!, матері його ковінька!
to raise the devil — зчиняти галас, скандалити
2. v1) виконувати чорнову роботу (для когось), бути «негром»2) амер., розм. дражнити, дратувати* * *I ['devl] n1) диявол, чорт, біс2) диявол у плоті; спокусник; підступна або лиха людина3) енергійна, напориста людина4) бойовий дух; азарт, напористість5) людина; малий, хлопець6) той, хто виконує роботу за іншого; icт. учень або хлопчик на побігеньках у друкарні (тж. printer's devil)7) втілення ( звичайно пороку)8) настрійthe blue devils — зневіра, меланхолія
9) гостра страва зі смаженого м'яса або риби з прянощами е спеціями10) самум; смерч11) вид феєрверка12) тeкcт. пиловибивальна машина; тіпальна машина13) тex. щітка для чищення труб14) чорт, біс15) вигуку чорт його бери!;II ['devl] v1) ( for) виконувати чорнову роботу ( для кого-небудь)2) aмep. дражнити, мучити, замучити ( причіпками)3) готувати гостру м'ясну або рибну страву -
73 director
n1) директор; керівник; начальник; управитель2) режисер, режисер-постановник, продюсер3) диригент4) церк. духовний отець, духівник5) військ. бусоль6) амер., військ. прилад управління артилерійським зенітним вогнем7) тех. напрямний пристрій* * *n1) член правління, директорату; директор2) керівник, начальникdirector of photography — кiнo головний оператор
3) режисер, режисер-постановник; продюсер4) диригент5) цepк. духівник6) cпeц. бусоль; aмep.; вiйcьк. прилад керування артилерійським, зенітним вогнем7) paд. директор ( антена)8) тex. напрямний пристрій -
74 double-ganger
-
75 ecclesiastical
adj1) духовний, церковний; що стосується церкви2) святенницький; що належить до духівництва* * *a1) духовний, церковний; який стосується, відноситься до церквиecclesiastical modes — мyз. церковні /середньовічні/ лади
2) священиків; який стосується, відноситься до духівництва -
76 esprit
n фр.1) дух; розум2) дотеп; жвавість розуму* * *[e'spriː]n1) дух; розум2) дотепність; жвавість розуму -
77 ethos
nфйіос1) етос; моральний вигляд2) характер, дух; звичаї* * *n; філос.1) етос; моральна мета, ідеал2) характер, дух ( встановлення системи) -
78 eudemon
nдобрий дух ( дому); дух-наставник -
79 evocation
n1) викликання (духів)2) воскрешення, відновлення (в пам'яті)3) втілення; творчість4) юр. витребування справи з нижчого суду у вищий* * *n1) викликання ( духів)3) втілення (особл. у мистецтві)4) юp. витребування справи з нижчестоящого суду у вищестоящий -
80 evoke
v1) викликати (спогади тощо)2) пробуджувати (почуття)3) викликати (духів)4) юр. витребувати справу з нижчого суду у вищий* * *v3) юp. витребувати справу з нижчестоящого суду у вищестоящий
См. также в других словарях:
ДУХ — (греч. nous, pneuma; лат. spiritus, mens; нем. Geist; фр. esprit; англ. mind, spirit) 1. Высшая способность человека, позволяющая ему стать субъектом смысло полагания, личностного самоопределения, осмысленного преображения действительности;… … Философская энциклопедия
дух — а ( у); м. 1. Сознание, мышление, психические способности человека. В здоровом теле здоровый д. Материя и д. Свойства человеческого духа. // В материалистической философии и психологии: мышление, сознание как особое свойство высокоорганизованной… … Энциклопедический словарь
ДУХ — муж. бестелесное существо: обитатель невещественного; а существенного мира; бесплотный житель недоступного нам духовного мира. Относя слово это к человеку, иные разумеют душу его, иные же видят в душе только то, что дает жизнь плоти, а в духе… … Толковый словарь Даля
дух — [душа человека] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? духа, чему? духу, (вижу) что? дух, чем? духом, о чём? о духе 1. Духом называют нематериальную часть человека, к которой относят сознание, чувства, характер и т. п. Свойства… … Толковый словарь Дмитриева
ДУХ — ДУХ, духа, муж. 1. только ед. Психические способности, ум. Здоровый дух в здоровом теле. 2. только ед. Бодрость, моральная сила, готовность к действию. Дух войска. Подъем духа. Собраться с духом (см. собраться). Пасть духом (см. пасть1). 3. В… … Толковый словарь Ушакова
Дух — Дух: В Викисловаре есть статья «дух» Дух (философия) философское понятие, часто отождествляемое с невещественным началом. Определение соотношения духа и материи зачастую считается основным вопросом философии. Дух (мифология) … … Википедия
дух — См. душа, запах, зловоние, направление, настроение, обычай, сердце, смелость, стиль в духе, во весь дух, воспрянуть духом, вышибить дух, достанет духу, единым духом, живым духом, злой дух, испускать дух, нет духа, нечистый дух, ни слуху ни духу,… … Словарь синонимов
дух — ДУХ, а ( у), муж. 1. Сознание, мышление, психические способности; начало, определяющее поведение, действия. Материя и д. В здоровом теле здоровый д. Д. противоречия (стремление спорить). Д. возмущения. 2. Внутренняя, моральная сила. Высокий… … Толковый словарь Ожегова
ДУХ — философское понятие, означающее невещественное начало, в отличие от материального, природного начала. Дух истолковывается как субстанция (пантеизм), личность (теизм, персонализм). В рационализме определяющей стороной духа считается мышление,… … Большой Энциклопедический словарь
Дух — м. Одно из лиц Святой Троицы; Дух Святой (по христианскому вероучению). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ДУХ 1 — ДУХ 1, а ( у), м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова