Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(посилюється)

  • 1 wind

    I
    1. n
    1) вітер

    adverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер

    cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі

    fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер

    high (strong) wind — сильний вітер

    wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ

    before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром

    a gust (a blast) of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом

    wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов

    2) повітряний струмінь; потік повітря
    3) запах, дух

    to get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани

    4) перен. чутка, натяк
    5) дихання

    second windспорт. друге дихання

    6) пусті слова; базікання; похвальба
    7) мед. кишкові гази; метеоризм
    8) (the wind) муз. духові інструменти
    9) тех. дуття
    10) вет. тимпаніт; запал

    wind boardс.г. вітровий щит (сівалки)

    wind pollinationбот. вітрове запилення

    wind roseметеор. роза вітрів

    wind scaleметеор. шкала Бофорта

    wind sleeveметеор. вітровий конус

    wind sprintспорт. ривок у бігу

    wind Tав. посадочний знак Т

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to get the wind upрозм. перелякатися, здрейфити

    to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь

    to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг

    to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер

    2. v
    1) почути, учути; іти по сліду
    2) принюхуватися
    3) примусити захекатися; викликати задишку
    4) дати перевести дух
    5) сушити на повітрі; провітрювати
    6) віяти зерно
    II
    1. n
    1) виток
    2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина
    3) оберт
    4) текст. намотування, намотка
    2. v (past і p.p. wound)
    1) витися, звиватися
    2) мотати, намотувати, обмотувати
    3) намотуватися, обмотуватися
    4) обнімати; обвивати
    5) обвиватися
    6) петляти (про зайця)
    7) заводити (годинник; тж wind up)
    8) підтягувати (струни)
    9) вертіти, крутити (ручку тощо)
    10) піднімати лебідкою (корбою)

    to wind a bucket from a wellпідняти (вийняти) корбою відро з колодязя

    11) жолобитися
    12) трубити, сурмити; грати на духовому інструменті

    wind in: to wind in the line — змотати вудку

    wind into — вплітати; перен. утиратися

    wind off — розмотувати; розкручувати

    wind onтекст. намотувати

    wind upзмотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)

    to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця

    * * *
    I n

    fair /favourable/ wind — попутний вітер

    adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер

    cardinal windsвітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)

    dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер

    before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром

    up /into, on/ the wind — проти вітру

    in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру

    off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд

    by the windмop. за вітром, на бейдевінд

    wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]

    a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця

    a gust /a blast/ of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом

    to gain the windмop. виграти вітер

    to get the windмop. вийти на вітер

    2) потік повітря, повітряна струмінь

    the wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить

    to get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути

    the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати

    there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки

    what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє

    to get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух

    sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі

    he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння

    5) тенденція, курс, віяння
    6) пусті слова, балачки

    their promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба

    7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм
    8) icт. повітря
    9) мyз. ( the wind) духові інструменти

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)

    to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.

    to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі

    gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле

    to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані

    to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг

    to put the wind up smb — налякати кого-н.

    to raise the windcл. роздобути гроші

    to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.

    to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме

    to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість

    to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити

    between wind and waterмop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні

    to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння

    to sail close to /near/ the wind — див. sail

    10)

    it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха

    trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає

    to sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю

    II [wind] v
    1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися
    2) визвати віддишку або затримку дихання

    we stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням

    4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно
    5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструменті
    III [ˌwaind] n
    2) поворот, вигин; звивина
    3) оберт; виток
    4) лебідка; коловорот
    5) намотування, навивка; намотка, перемотка
    IV [ˌwaind] v
    1) витися, звиватися

    the path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/

    2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)

    to wind into smth — вплітати в що-н.

    to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися

    to wind (up) wool into a ball — змотати шерсть в клубок

    to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися

    3) обвивати, обнімати

    she wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися

    5) ( wind up) заводити ( годинник); підтягувати ( струни); вертіти, крутити (ручку, рукоятку)
    6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)
    7) гнутися; коробитися ( про дошку)
    ••

    to wind smb round one's (little) finger — попихати ким-н.; = сукати мотузки з кого-н

    to wind (oneself) into smb 's favour, to wind one's way into smb 's affections — втертися кому-н. в довіру

    English-Ukrainian dictionary > wind

  • 2 урбоекологія

    УРБОЕКОЛОГІЯ - галузь екології, що вивчає місто як відносно автономну екологічну систему, а також екологічні закономірності та наслідки, пов'язані з процесами урбанізації. Основним екологічним компонентом урбанізованої екосистеми виступає людина, або міське населення. Відповідно універсальне екологічне відношення "організм - середовище" постає у вигляді відношення "суспільство - природа", а останнє - у вигляді відношення "міське населення (людина) - міське середовище". Аналіз міського середовища уявляється як аналіз міста у людському вимірі. Процеси У. є історично закономірними і набули глобального характеру. Проблема урбанізації включає в себе соціально-економічний, екологічний, медико-біологічний та психологічний аспекти. Дослідження динаміки У. в історичній ретроспективі дозволяє краще зрозуміти взаємозв'язок цих аспектів на сучасному етапі. Місто впродовж усієї історії свого існування протиставлялося дикій, незайманій природі, з одного боку, та сільському ландшафтному, як більш адекватному людині, середовищу - з другого. Проте це не означає, що місто лишалося поза природою. Навпаки, образ міста визначався природним контекстом - чи то в порівнянні з природою, чи у противазі до неї. В історії культури природа є стабільним орієнтиром для всіх видів людської діяльності, у Т. ч. й для містобудування. В естетиці виділяють особливий тип міської гармонії, характерною рисою якої є перевищення людської міри в міському ландшафті. Наскрізною рисою урбанізації е значна зміна засад спілкування людей як із природою, так і один з одним. Виникає розбалансованість між природними й соціальними ритмами при домінуванні останніх, змінюється якість отримуваної інформації, способи її засвоєння та характер реагування на неї. Посилюється небезпека безпосереднього руйнування генофонду людини під впливом чинників, що забруднюють міське середовище, а також зниження показників фізичного та психоемоційного здоров'я О. тже, за багатьма параметрами умови існування сучасної урбанізованої людини можуть бути визначені як екстремальні. Постійно зростаючий рівень стресування стає одним із визначальних показників життя урбанізованої людини і водночас - інтегральним показником її взаємодії з міським середовищем. Емоційні стреси мають наслідком розлад адаптивної поведінки людини. Саме тому сучасна У. посідає одне з провідних місць у низці екологічних дисциплін. Завдяки їй відбувається стрімке накопичення даних і знань з різних аспектів урбанізації. Якісним наслідком цього кумулятивного процесу мають бути нові концепції міста, що ґрунтуватимуться на необхідності оптимізації співвідношення природних, соціальних і власне людських компонентів урбанізованих екосистем.
    Т. Гардашук

    Філософський енциклопедичний словник > урбоекологія

  • 3 wind

    I n

    fair /favourable/ wind — попутний вітер

    adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер

    cardinal windsвітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)

    dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер

    before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром

    up /into, on/ the wind — проти вітру

    in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру

    off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд

    by the windмop. за вітром, на бейдевінд

    wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]

    a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця

    a gust /a blast/ of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом

    to gain the windмop. виграти вітер

    to get the windмop. вийти на вітер

    2) потік повітря, повітряна струмінь

    the wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить

    to get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути

    the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати

    there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки

    what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє

    to get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух

    sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі

    he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння

    5) тенденція, курс, віяння
    6) пусті слова, балачки

    their promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба

    7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм
    8) icт. повітря
    9) мyз. ( the wind) духові інструменти

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)

    to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.

    to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі

    gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле

    to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані

    to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг

    to put the wind up smb — налякати кого-н.

    to raise the windcл. роздобути гроші

    to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.

    to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме

    to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість

    to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити

    between wind and waterмop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні

    to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння

    to sail close to /near/ the wind — див. sail

    10)

    it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха

    trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає

    to sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю

    II [wind] v
    1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися
    2) визвати віддишку або затримку дихання

    we stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням

    4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно
    5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструменті
    III [ˌwaind] n
    2) поворот, вигин; звивина
    3) оберт; виток
    4) лебідка; коловорот
    5) намотування, навивка; намотка, перемотка
    IV [ˌwaind] v
    1) витися, звиватися

    the path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/

    2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)

    to wind into smth — вплітати в що-н.

    to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися

    to wind (up) wool into a ball — змотати шерсть в клубок

    to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися

    3) обвивати, обнімати

    she wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися

    5) ( wind up) заводити ( годинник); підтягувати ( струни); вертіти, крутити (ручку, рукоятку)
    6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)
    7) гнутися; коробитися ( про дошку)
    ••

    to wind smb round one's (little) finger — попихати ким-н.; = сукати мотузки з кого-н

    to wind (oneself) into smb 's favour, to wind one's way into smb 's affections — втертися кому-н. в довіру

    English-Ukrainian dictionary > wind

  • 4 Гоголь, Микола Васильович

    Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.
    [br]
    Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.
    М. Попович

    Філософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович

  • 5 rise

    I
    n
    1) невелика височина, пагорб; узвишшя; узгір'я
    2) висота, ступінь узвозу
    3) підвищення; збільшення
    4) розм. прибавка (до платні)
    5) просування (на службі); поліпшення (становища)
    6) схід (сонця, місяця)
    7) вихід на поверхню; клювання (про рибу)
    8) виникнення, початок, походження
    9) верхів'я (ріки)
    10) воскресіння з мертвих; повернення до життя
    11) висота (східця)
    12) гірн. вихід на поверхню
    13) тех. стріла (арки)
    14) тех. провисання (дроту)

    to be on the riseполіпшуватися (про справи, стан тощо)

    to give rise to — бути джерелом; давати привід

    II
    v (past rose; p.p. risen)
    1) сходити
    2) вставати, підводитися, ставати (на ноги)
    3) вставати (після сну)
    4) воскресати (з мертвих)
    5) здійматися; підніматися
    6) підноситися, підвищуватися
    7) підходити (про тісто)
    8) зростати; збільшуватися; посилюватися
    9) бути вищим (від чогось); височіти
    10) виходити на поверхню
    11) просуватися угору, набирати ваги (впливу)
    12) бути спроможним досягти (чогось)
    13) повставати
    14) виникати, з'являтися
    15) брати початок, починатися; походити; \6) припиняти працю, закриватися (про з Узд тощо)
    17) поет. народжуватися
    18) розм. виховувати, вирощувати

    to rise to the bait — спійматися на гачок, клюнути на щось

    to rise like a phoenix from its ashes — відродитися, як фенікс з попелу

    * * *
    I [raiz] n
    1) невелика височина, пагорб; підйом ( місцевості); висота, ступінь підйому
    2) підвищення, збільшення (тиску, цін); прибавка ( до платні)
    3) просування; збільшення авторитету, ваги ( у суспільстві); покращення ( положення)
    4) схід (сонця, місяця)
    5) вихід ( риби) на поверхню; клювання
    6) виникнення, початок; походження
    7) початок, витік, верхів'я ріки
    8) воскресіння з мертвих, повернення до життя
    10) мop. прибування припливу
    11) гeoл. підйом ( пласта); гipн. підняттєва виробка
    12) гeoл. вихід на поверхню
    13) тex. стріла ( арки); прогин ( провода)
    14) лic. збіг ( деревини)
    15) негативна реакція (особл. на піддражнювання)
    II [raiz] v
    (rose: risen)
    1) сходити (про сонце, місяць)
    2) вставати ( на ноги); підніматися; вставати ( після сну); парл. вставати з місця (про оратора, що просить слова); взяти слово ( to rise to speak)
    3) воскресати, оживати; відроджуватися; peл. воскресати з мертвих
    4) підніматися (нaпp., про літак, коня); підвищуватися ( про місцевість); підходити, підніматися ( про тісто)
    5) зростати, збільшуватися, підсилюватися
    6) підніматися; бути вище ( чого-небудь)
    8) просуватися вгору ( у суспільстві); набувати ваги, впливу
    11) брати початок, починатися, походити; виникати, з'являтися
    12) припиняти роботу, закриватися (про сесію парламенту, про з'їзд, конференцію)
    14) пoeт. виникати, народжуватися, зароджуватися
    15) ростити, вирощувати, виховувати
    16) реагувати (на зауваження, обстановку); піддаватися ( на провокацію)

    English-Ukrainian dictionary > rise

  • 6 worse

    1. n
    гірше
    2. adj (comp від bad)
    (ще) гірший
    3. adv (comp від badly)
    (ще) гірше; сильніше; більше

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки некорисні, а й небезпечні

    none the worse — аж ніяк не менше; ще сильніше

    you might do worseрозм. що ж, це непогано

    * * *
    I n

    to go from bad to worse — ставати все гірше, гірше

    a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше

    worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив

    to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.

    to be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.

    II a
    1) compar див. bad; adj
    2) гірший; (ще) гірше

    to make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної

    3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)

    I've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти

    III adv
    2) (ще) гірше

    you are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять

    3) сильніше, більше

    I hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]

    none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше

    English-Ukrainian dictionary > worse

  • 7 worse

    I n

    to go from bad to worse — ставати все гірше, гірше

    a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше

    worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив

    to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.

    to be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.

    II a
    1) compar див. bad; adj
    2) гірший; (ще) гірше

    to make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної

    3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)

    I've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти

    III adv
    2) (ще) гірше

    you are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня

    the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять

    3) сильніше, більше

    I hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]

    none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше

    English-Ukrainian dictionary > worse

  • 8 інтерпретація

    ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (лат. interpretatio, від interpreter - роз'яснюю, прекладаю) - 1) В широкому сенсі - зображення, дешифрування, чи моделювання однієї системи (тексту, твору, подій, фактів життя) в іншій -конкретніше визначеній, зрозумілішій чи загально прийнятій. 2) В мистецтві І. - форма передачі, відтворення художнього явища. Таке відтворення є характерним для виконання художнього тексту (літературного, музичного, театрального тощо), коли реалізується співучасть виконавця у створенні можливих варіантів передачі змісту цього тексту. 3) В сучасній логіці та методології науки І. є побудовою систем (чи системи) об'єктів, які складають предметну область значень базових термінів теорії, що досліджується, і задовольняють вимогам істинності її положень. І. здійснюється шляхом ізоморфного відображення елементів вихідної теорії в елементах іншої, змістовно фіксованої системи, яка реалізує аксіоми (чи принципи) теорії, має спільну з нею структуру. Таких систем може бути багато. Окрема реалізація аксіом теорії, що вибрана з множини її І., зветься моделлю. І. - це процедура, зворотна формалізації. І. називається семантичною, якщо вона здійснюється в межах формалізованих виразів теорії і полягає в знаходженні таких їх значень, за яких вони перетворюються на істинні твердження. І. є емпіричною, коли вона відбувається шляхом переведення теоретичних висловлювань у фактологічні, що потребує операціоналізації понять та їх співставлення з результатами вимірювань емпіричних об'єктів теорії. І. посилює пізнавальну цінність теоретичних систем та, зводячи абстрактні терміни до конкретних, відкриває шлях до перевірки положень досліджуваної теорії.
    С. Кримський

    Філософський енциклопедичний словник > інтерпретація

  • 9 аксіологія

    АКСІОЛОГІЯ ( від грецьк. άξια - цінність, вартість; λογοζ - слово, поняття, вчення) - вчення про цінності, філософська теорія цінностей, що з'ясовує якості і властивості предметів, явищ, процесів, здатних задовольняти потреби, інтереси і бажання людей. Теорія цінностей формується у XIX - XX ст. Вводячи поняття цінностей, Кант, протиставляє сферу моралі (свобода) сфері природи (необхідність) і тим самим окреслює головні аксіологічні питання - значення, вибору, повинності, належності, обов'язковості, оцінки, ставлення тощо. У творах неокантіанців проблема цінностей набуває самостійного трансцендентального значення. Одним з перших засновників А., як самостійної філософської галузі, був Лотце, який трактував поняття "цінності" як аналог поняття "значимість". Розвиваючи погляди Лотце, Коген трактував цінності як поняття "безумовного" (мета, моральне благо), що протистоїть досвідові, але надавав йому характеру загальності і необхідності. Риккерт розробляє вчення про цінність як основу теорії істинного знання і моральної дії, з'ясовує відмінність між "цінністю" і "нормою". У XX ст. систематичні дослідження проблеми цінностей продовжує Гартман, який, зокрема, посилює аргументацію на користь доведення засад об'єктивної природи цінностей тезою про "інтенціональність" ціннісних відносин. За Гартманом, цінності не піддаються раціональному пізнанню і оприявнюються лише в особливих почуттях (любов і ненависть), що змушують людину інтуїтивно віддавати перевагу тому чи тому способу поведінки. Перрі аналізує значення і базові принципи цінностей за допомогою поняття "інтерес", а Дьюї розвиває натуралістичну версію А. (прагматичний інструменталізм). Проблема цінностей - центральна в філософській антропології (Шелер, Плеснер, Гелен). За Шелером, цінності - це сфера феноменального, яка визначається апріорністю. Ідея Бога - вища цінність. Переживання цінностей - не психічний, а космічний акт, отож, аксіологія Шелера набуває трагічного відтінку. Тільки завдяки актам духовної діяльності можливо увійти у світ цінностей. Різні аспекти теорії цінностей подані в працях таких сучасних філософів, як Бахтин, Деррида, Тулмін, Блументаль, Іванов.

    Філософський енциклопедичний словник > аксіологія

  • 10 Лисяк-рудницький, Іван Павлович

    Лисяк-рудницький, Іван Павлович (1919, Відень - 1984) - укр. історик, політолог, публіцист. Осердя філософських зацікавлень Л.-Р. становило історичне пізнання та філософія історії Р. озпочинав студії у Львівському ун-ті, продовжував у Берліні, завершував 1945 р. в Карловому ун-ті (Прага). Працював у різних зарубіжних науковоосвітніх закладах. У центрі історіографічних інтересів Л.-Р. - історія укр. суспільно-політичної думки од серед. XIX ст. до 30-х рр. XX ст. Найвагоміші праці присвячені Драгоманову, Литіинському, Хвильовому, Назарукові. Інтереси Л.-Р. як політолога концентруються навколо чільної теми - доля України в новітній історії. Він займався як аналізом визначальних тенденцій політичних змін у новітній Україні, що розглядались у контексті сучасного світового процесу, так і політичним прогнозом. Відчутним у його працях є вплив філософії історії Гегеля, зокрема ідей щодо наявності в історичному процесі власної об'єктивної логіки та можливості свободи тільки у правовій державі. Крім того, універсалізм і лінійність філософії історії Гегеля були одним із джерел поділу Л.-Р. націй на історичні та неісторичні. Хоча такий поділ не є достатньо методологічно обґрунтованим (включно із його наслідком - віднесенням українців до неісторичних націй), але приймаючи його, Л.-Р. зміг чітко вирізнити два шляхи і, відповідно, два способи націотворення З. гідно з першим, процес націостановлення йде згори донизу (основним націотворчим чинником є вища суспільна верства), згідно з другим, цей процес іде знизу вгору, тобто націостановлення відбувається внаслідок національного самовизначення народу, демократичним шляхом. Відсутність історично сформованої державницької і культурної еліти утруднює побудову національної держави. Попри тлумачення укр. нації як неісторичної, Л.-Р. визнавав у її становленні наявність певного культурного успадкування й на рівні еліт. Ідея історичності є чільною в політико-філософських міркуваннях Л.-Р. Звідси - критичне ставлення до таких концепцій в етнології і націології, які методологічно споріднені з романтизмом, голізмом та есенціалізмом. Вихований на традиціях західноєвропейського лібералізму, Л.-Р. як історик близький до "державницької школи" в укр. історіографії. Звертаючись до популярної в певних історіософських побудовах антитези "Схід - Захід", він констатував амбівалентність українства, що полягає у поєднанні двох традицій: західної (суспільно-політичної) та східної (християнсько-духовної). Досить різке протиставлення етосу й естетичного чуття українців, з одного боку, та особливостей їхньої суспільнополітичної традиції, з другого, пом'якшується тезою Л.-Р. про "унійність" укр. свідомості, що значно посилює підстави для віднесення українців до європейської спільноти народів.
    [br]
    Осн. тв.: "Розмова про бароко" (1943); "Консерватизм" (1958); "Інтелектуальні початки нової України" (1958); "Роль України в новітній історії" (1963); "Україна між Сходом і Заходом" (1969); "Між історією і політикою" (1973).

    Філософський енциклопедичний словник > Лисяк-рудницький, Іван Павлович

См. также в других словарях:

  • поривчастий — а, е. 1) Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. || Який раптово посилюється, а тоді уривається, припиняється й виникає знов; уриваний, нерівний (про звуки, дихання і т. ін.). || Дуже швидкий,… …   Український тлумачний словник

  • електризація — электризация electrization, electrification *Elektrisierung надання тілу електрики, зарядження електрикою. Е. г.п., які мають низьку електропровідність, у процесі видобутку, транспортування, подрібнення, сушки може суттєво впливати на хід… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… …   Український тлумачний словник

  • крутити — кручу/, кру/тиш, недок. 1) перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. || Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти. || Тримаючи що небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості… …   Український тлумачний словник

  • прогресивний — а, е. 1) Який сприяє прогресу; політично, суспільно, економічно передовий. Прогресивні ідеї. || Який веде до вдосконалення, поліпшення чого небудь завдяки своїм ідеям, настроям, поглядам. || Який, поділяючи передові ідеї, настрої, погляди, прагне …   Український тлумачний словник

  • монументальність — Якість художнього твору, притаманна монументу. Велич і піднесеність звичайно досягаються співвідношенням великих мас і обсягів з дрібними деталями, внаслідок чого посилюється враження крупних форм (див. масштаб), а також засобами симетрії,… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • нити — I (давати відчуття тривалого тупого болю); крутити (давати тривале відчуття болю, який то посилюється, то послаблюється); ламати, ломити, судомити, тягти, тягнути (зазв. про кістки, суглоби, кінцівки, усе тіло); гудіти, густи (про ноги нити від… …   Словник синонімів української мови

  • віброакустична безпека — виброакустическая безопасность vibroacoustic safety vibroakustische Sicherheit запобігання шкідливому впливу на працюючих вібрації і шуму машин та механізмів. Осн. джерела вібрації і шумів на гірн. підприємствах: відбійні молотки, бурові… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Санитарный кордон — (фр. cordon sanitaire)  обобщающее геополитическое название группы лимитрофных государств[1], созданной под эгидой Великобритании и Франции[2] после распада Российской империи вдоль европейских границ Советской России и сдерживавшей… …   Википедия

  • емульгатор — эмульгатор emulsifier, emulsifying agent *Emulgator, Emulgiermittel, Emulseur 1) Речовина, яка сприяє утворенню і підвищенню стійкості емульсії. Ефективні Е. міцелоутворюючі ПАР, розчинні високомолекулярні речовини, деякі високодисперсні тверді… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • чи — I спол. 1) розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. || Уживається для вираження …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»