-
1 досита
(до насита) нрч нар jusqu'а satiété; ям до досита manger jusqu'а satiété (а sa faim). -
2 досита
див. досхочу -
3 досита
нар.до́сыта; досы́та -
4 досита
dosytaприсл. -
5 досыта
досита, досхочу, до не(с)хочу. [Було що їсти й пити до нехочу (Ном.). Нагулявся до несхочу (Неч.-Лев.)].* * *тж. дос`ыта; нареч.доси́та; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу -
6 насыщать
насытить1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.* * *несов.; сов. - нас`ытить1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити -
7 do
-
8 нагодовувати
= нагодувати1) to feedнагодовувати (досита) — to sate, to satiate
2) ( груддю) to suckle, to nurse, to breast-feed -
9 до
прийм.1) doДо побачення! — до zobaczenia/widzenia!
досита/досхочу/уволю — do syta
до цього часу — dotądдо цього місця — dotąd ( о miejscu)2) dla -
10 belly
1. n1) живіт; черево; пузо2) шлунокon an empty belly — натще, натщесерце
to have a full belly — бути ситим, наїстися досита (досхочу)
3) черевце (у комах)4) утроба, черево5) муз. дека6) мор. пузо (вітрила)belly landing — ав. посадка на фюзеляж («на черево»)
belly muster — військ., розм. медичний огляд
2. v1) надуватися, надиматися; здуватися2) надувати, надимати; роздувати* * *I n1) живіт, черево; cл. шлунок; апетит3) утроба; заст. лоно матері4) гeoл. потовщення пласта; дзвоноподібне вкраплення мінералу в жилі5) верхня дека ( струнного інструмента); дека ( рояля)6) мop. пузо ( вітрила)II vнадуватися, надиматися; спучуватися; роздуватися; наповнюватися вітром ( про вітрила); надувати, роздувати, роздмухувати -
11 bellyful
n1) ситість2) розм. пересиченняto get a bellyful (of) — пересититися (чимсь), бути ситим по зав'язку
* * *n1) ситість2) cл. пересичення3) cл. вагітність -
12 full
1. adj1) повний; налитий по вінця2) наповнений, заповнений3) нескорочений, неукорочений4) повний, вичерпний5) повністю укомплектований6) що досяг найвищої точки, повний7) цілий, нерозчленованийrivers full of fish — ріки, багаті на рибу
very full harvest — дуже рясний (багатий) урожай
9) дорідний, огрядний, пухкий10) широкий, вільний, просторий12) що наївся досхочу13) глибокий, повнозвучнийfull dress — парадний костюм; вечірня сукня, вечірній костюм; повна парадна форма
full stop — грам. крапка
full time — повний робочий день; спорт. повний час гри
full up — повнісінький; ситий по зав'язку
at full length — на всю довжину; повністю, без скорочень
2. adv1) прямо; точно, саме; якраз2) дуже3) поет. цілком, повністю3. v1) кроїти широко2) шити у складку (у зборку)3) бути широким (повним)4) поет. досягати повноти (про місяць)5) виконувати, завершувати6) валяти (сукно)7) мет. чеканити* * *I [ful] n1) повнота; вища точка ( чого-небудь)to the full — повністю; повною мірою; найвищою мірою
2) все, ціле3) дiaл. бушельII [ful] a1) повний, налитий або наповнений до країв, по вінця; наповнений; заповнений;; повний, неукорочений, нескороченийfull inspiration — мeд. глибокий вдих; пройнятий, сповнений
2) повний, вичерпний3) повного складу; повністю укомплектований4) повний, який досяг повноти, вищого ступеня, вищої точки5) цілісний, нерозчленований, цілий, цільний; суцільний6) (of) багатий ( на що-небудь); з великою кількістю ( чого-небудь)7) рясний; багатий ( на що-небудь)8) повний, огрядний; пухлий9) широкий, вільний (нaпp., про одяг)10) поглиненийfull of himself — самозакоханий; охоплений, який повністю віддався ( почуттю)
13) рідний; юp. повнорідний14) повноправний, дійсний ( про членство)III [ful] adv1) прямо, точно, саме2) дуже3) пoeт. повністю, цілкомIV [ful] v1) кроїти широко; шити в зборку, в складку2) бути широким, повним3) дiaл. досягати повноти ( про Місяць)V [ful] v; текст. -
13 glut
1. n1) розм. великий ковток2) надлишок; надмірність (у їжі тощо)3) насичення; пересичення4) достаток; величезна кількість5) безліч6) тех. клин2. v1) жадібно ковтати2) насичувати; задовольняти (бажання тощо)3) наповнювати вщерть; переповнювати; завалювати (товарами)4) надмірно захоплюватися (чимсь)6) пожирати очима (когось, щось — on)7) пожадливо прагнути (до чогось — for)* * *I n; діал. II v III n1) надмірність, непомірність (у їжі, питві)2) насичення; пересичення3) надлишок, велика кількість (особл. товарів на ринку)IV v1) насичувати; задовольняти (потреби, бажання); refl наїдатися досита2) наповнювати до відказу, переповняти; завалювати ( товарами)3) непомірно, надмірно віддаватисяV n; тех., гірн. -
14 prime
1. n1) початок, початковий період2) розквіт, найкращий час3) поет. весна; початок4) найкраща частина (чогось)5) церк. утреня6) муз. прима, основний тон7) спорт. перша позиція (у фехтуванні)8) мат. просте число2. adj1) початковий2) первісний, вихідний; первинний3) простий, нескладовийprime number — мат. просте число
4) головний, найважливіший, перший5) чудовий, відмінний, першокласний, найкращийprime meridian — геогр. нульовий меридіан
3. v1) повторюватися через короткі інтервали (про приплив і відплив)2) підрізувати (дерева)3) вистрибувати з води (про рибу)4) запалювати6) вставляти запал7) напоїти, нагодувати досхочу8) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; муштрувати9) ґрунтуватиprime the pump — стимулювати, заохочувати; викликати зростання економічної активності
* * *I [praim] n1) початок, початковий період; пoeт. весна ( the prime of the year); розквіт, кращий час2) краща частина ( чого-небудь)3) цepк. заутреня ( у католиків); світанок4) мyз. прима; основний тон5) мaт.; cкop. вiд prime number [див. prime2 2]; прим, знак штриха (')6) фехт. прим-позиція, перша позиція7) = primeroII [praim] a1) первіснийprime — саыse першопричина; первинний, вихідний
prime cost — eк. собівартість
2) простий, нескладенийprime number — мaт. просте число
3) головний, найважливіший; перший, основний4) чудовий, відмінний, першокласний, кращої якостіIII [praim] v2) тex. заправляти ( двигун); підкачувати паливо ( у карбюратор); заливати ( насос) перед пуском; наповнювати водою ( котел)3) напоїти, нагодувати досита4) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; натаскувати5) cпeц. ґрунтувати; робити первинну обробку ( дорожнього покриття) в'яжучим матеріалом7) бioxiм. служити затравкою8) тex. відносити вологу паром9) мaт. позначати знаком штриха (')IV [praim] vповторюватися через ( більш) короткі інтервали (про приплив, відплив)V [praim] v -
15 satisfyingly
adv1) із задоволенням; досита2) переконливо* * *[`sʒtisfaiiçli]adv1) із задоволенням; досхочу2) переконливо -
16 full
I [ful] n1) повнота; вища точка ( чого-небудь)to the full — повністю; повною мірою; найвищою мірою
2) все, ціле3) дiaл. бушельII [ful] a1) повний, налитий або наповнений до країв, по вінця; наповнений; заповнений;; повний, неукорочений, нескороченийfull inspiration — мeд. глибокий вдих; пройнятий, сповнений
2) повний, вичерпний3) повного складу; повністю укомплектований4) повний, який досяг повноти, вищого ступеня, вищої точки5) цілісний, нерозчленований, цілий, цільний; суцільний6) (of) багатий ( на що-небудь); з великою кількістю ( чого-небудь)7) рясний; багатий ( на що-небудь)8) повний, огрядний; пухлий9) широкий, вільний (нaпp., про одяг)10) поглиненийfull of himself — самозакоханий; охоплений, який повністю віддався ( почуттю)
13) рідний; юp. повнорідний14) повноправний, дійсний ( про членство)III [ful] adv1) прямо, точно, саме2) дуже3) пoeт. повністю, цілкомIV [ful] v1) кроїти широко; шити в зборку, в складку2) бути широким, повним3) дiaл. досягати повноти ( про Місяць)V [ful] v; текст. -
17 glut
I n; діал. II v III n1) надмірність, непомірність (у їжі, питві)2) насичення; пересичення3) надлишок, велика кількість (особл. товарів на ринку)IV v1) насичувати; задовольняти (потреби, бажання); refl наїдатися досита2) наповнювати до відказу, переповняти; завалювати ( товарами)3) непомірно, надмірно віддаватисяV n; тех., гірн. -
18 prime
I [praim] n1) початок, початковий період; пoeт. весна ( the prime of the year); розквіт, кращий час2) краща частина ( чого-небудь)3) цepк. заутреня ( у католиків); світанок4) мyз. прима; основний тон5) мaт.; cкop. вiд prime number [див. prime2 2]; прим, знак штриха (')6) фехт. прим-позиція, перша позиція7) = primeroII [praim] a1) первіснийprime — саыse першопричина; первинний, вихідний
prime cost — eк. собівартість
2) простий, нескладенийprime number — мaт. просте число
3) головний, найважливіший; перший, основний4) чудовий, відмінний, першокласний, кращої якостіIII [praim] v2) тex. заправляти ( двигун); підкачувати паливо ( у карбюратор); заливати ( насос) перед пуском; наповнювати водою ( котел)3) напоїти, нагодувати досита4) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; натаскувати5) cпeц. ґрунтувати; робити первинну обробку ( дорожнього покриття) в'яжучим матеріалом7) бioxiм. служити затравкою8) тex. відносити вологу паром9) мaт. позначати знаком штриха (')IV [praim] vповторюватися через ( більш) короткі інтервали (про приплив, відплив)V [praim] v -
19 есть
I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.* * *I глаг.ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́тиII(3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єстьвсе как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі
III межд. воен.всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все
-
20 наедаться
наесться1) (стр. з.) над'їдатися, бути над'їданим, над'їд(ж)еним, понад'їданим и т. п.; срв. Наедать;2) наїдатися, наїстися, (о мног.) понаїдатися. [Кислиці злодій крав: наївся, вдовольнився (Боров.). Усі понаїдались і повивертались (Рудч.)]. -сться досыта - наїстися досита (досхочу, до-не(с)хочу), заїстися, заживитися; срв. Насыщаться 2. [«Захаркові вечері не давайте: його вже панич нагодували». - «Та я-ж тим шматочком не заївся», сперечався Захар (Крим.). Зажививсь, як собака мухою (Номис)]. -ться до отвалу - наїдатися, наїстися до-не(с)хочу (до-незмогу, до-невпоїду, до-відброду), заїстися чим, напаковуватися, напакуватися, (о мног.) понапаковуватися чого и чим. [Спасибі за цукерики! сьогодні я заїмся ними (Звин.). Добре, що хоч городина вродила, - напакуєшся бараболі, заб'єш голод (Брацлавщ.)]. Этим нельзя -сться - цим не наїсися; з цього наїдку, як з хрі[о ]ну.* * *несов.; сов. - на`естьсянаїда́тися, наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися; сов. попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся
- 1
- 2
См. также в других словарях:
досита — присл. До повної ситості. || перен. До повного задоволення … Український тлумачний словник
досита — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
насичувати — ую, уєш, недок. насити/ти, ичу/, ити/ш, док., перех. 1) Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2) Просочувати, наповнювати що небудь рідиною, парою, газом і т.… … Український тлумачний словник
насичуватися — уюся, уєшся, недок. насити/тися, ичу/ся, ити/шся, док. 1) Задовольняти потребу в їжі; наїдатися досхочу, досита. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін., вдовольнятися чим небудь. 2) Просякати чим небудь, убирати в… … Український тлумачний словник
ненасичений — а, е. 1) Якого не нагодували досита, який не наївся досхочу. 2) Який не просочений, не наповнений рідиною, паром, газом та ін. 3) перен. Не забезпечений у достатній кількості чим небудь … Український тлумачний словник
досхочу — 1) присл. (до повного задоволення), у[в]волю, доне(с)хочу, досита, у[в]припуст 2) присл. (скільки завгодно), у[в]волю, по саме нікуди, по саму зав язку … Словник синонімів української мови
насычувати — чую, чуєш, (насычати, сичам, чаш), (насытити, сычу, сытиш), Пр. 1. Годувати вволю їжею; давати істи досита. 2. Наповнювати що небудь рідиною, парою, газом; просочувати матеріал розчином … Словник лемківскої говірки
