делами

1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;

2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;

3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;

4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);

5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;

6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.

* * *

1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти

2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти

3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)

4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти

5) ( оправдывать) правди́ти

1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити

2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати

3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти

4) ( вправлять) вправля́ти

воротить

1) (поворачивать) вернути, повертати, обертати, завертати;

2) (делами, деньгами, людьми) крутити, повертати, орудувати чим, верховодити чим и над чим;

3) (глазами) поводити. [Дико поводить очима].

* * *

1) переверта́ти; ( передвигать) пересува́ти; ( поворачивать) поверта́ти; ( вращать) оберта́ти; ( вертеть) верті́ти, крути́ти; ( с силой) воро́чати; ( страницы) горта́ти, перегорта́ти

2) ( кем-чем - распоряжаться) ору́дувати (ким-чим); верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

исправиться

1) (выпрямливаться) виправлятися, виправитися, випростуватися, випростатися; бути виправленим, випростуваним;

2) (чиниться) направлятися, направитися, справлятися, справитися, лагодитися, полагодитися, налагоджуватися, налагодитися, бути направленим, справленим, полагодженим;

3) ви[по]правлятися, виправитися, поправитися, направлятися, направитися, бути виправленим, на[по]правленим. Отношения между ними -вились - відносини між ними поправились, (улучшились) покращали;

4) (о ком) на[по]правлятися, на[по]правитися, виправлятися, виправитися, кращати, покращати. [І п'яниця поправиться (Борзенщ.). Виправився хлопець наш, слухняніший став (Грінч.). Падав він до ніг вам, каючись, покращать обіцявшись (Грінч.)]. Он -вился от этого недостатка - він (по)збувся цієї вади.

* * *

несов.; сов. - испр`авиться

1) виправля́тися, ви́правитися, -влюся, -вишся, поправля́тися, попра́витися; справля́тися, спра́витися; (несов.: подвергаться поправкам) пра́витися

2) (заниматься какими-л. делами), клопота́тися спра́вами, по́ратися, упо́ратися

3) страд. несов. ла́годитися, ладна́тися; справля́тися

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

(работу, дело) скінчити, викінчити, покінчи[а]ти, доробити що, обробитися з чим. [Ми вже зовсім обробилися на полі]. Это дело -чено - цю справу скінчено; цій справі доведено кінця (зроблено кінець). -чить многое - покінчати, покінчити, подоробляти, подороблювати. [Покінчали (подоробляли) все, що розпочали]. -чить с чем - упоратися з чим, відбути що. -чить на чём - скінчити, погодитися на чому. Со всеми делами -чили - з усіма справами впоралися. -чили с сенокосом - відбули косовицю. С этим у меня -чено - з цим у мене скінчено. -чить с кем дело - скінчити з ким справу. -чить счёты с кем - поквитуватися з ким. Все наши счёты -чены - всі наші рахунки поквитовано. -чить с кем (убить кого) - зробити кінець кому. -чить жизнь самоубийством - заподіяти собі смерть; кінець собі зробити. -чить ссору миром - перевести сварку на мир. Поконченный - скінчений, покінчений, дороблений, упораний.

* * *

-ница

1) (радитель) піклувальник, піклувальниця;

2) (заведывающий делами сирот) опікун, -нка;

3) куратор, кураторка. -тель учебного округа - куратор шкільної округи.

* * *

1) піклува́льник; ( опекун) опіку́н, -а

2) ( учебного заведения) кура́тор

некоторое время делами хозяйством, имением) попорядкувати, поправити, поорудувати, покерувати (якийсь час справами, господарством, маєтком). Срв. Управлять и Править, Поправить.

* * *

I. см. Правка.

II. 1) (действие) керування, кермування, правування ким, чим; порядкування, справування, урядування и т. д. - см. Править. -ние делами, страной - керування, порядкування справами, країною, управування речами, урядування над країною и т. д. [Деспотичне царське урядування]. Образ -ния - форма урядування, (державний) лад. Деспотический образ -ния - деспотичний лад;

2) (руководительство, начальство) керунок (-нку), уряд, управа, заряд (-ду), (командование, стар.) реймент (-нту). [Під чиїм рейментом]. Бразды, кормило -ния - урядове стерно, керма урядування, урядова влада. Принять -ние - стати на уряд, прийняти уряд, обняти уряд;

3) (учреждения, заведения, общества) управа, рада, заряд (-ду), (гал.) виділ (-лу). Член -ния - член управи, ради, (гал.) виділовий (-вого);

4) (название учреждения) уряд (-ду), розправа. Податное -ние - податковий уряд. Губернское -ние - губернська розправа. Волостное -ние - волость, волосна розправа.

* * *

1) ( действие) правлі́ння, керува́ння; урядува́ння

2) ( выборный орган) правлі́ння; ( управа) упра́ва; ( расправа) ист. розпра́ва

и Перегружать перегрузить

1) перевантажувати, перевантажити, переладовувати, переладувати, перекладати, перекласти, переложити. [Перевантажувати з одних вагонів в инші. Переладовувати судна. Перекладати вози];

2) кого чем (работой, делами) - пере(об)тяжувати, пере(об)тяжити кого чим (працею, справами). Перегруженный -

1) перевантажений, переладований, перекладений, переложений, (о мног.) поперевантажуваний, попереладовуваний, поперекладений;

2) пере(об)тяжений, (о мн.) попере(об)тяжуваний.

с чем упоратися (трохи) з чим. -ться с делами - упиратися з справами, покінчати справи.