-
21 twist
1. n1) крутіння; скручування; сукання2) вигин, згин; поворот3) вузол; петля4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут5) грубий сорт тютюну6) кручений хліб7) хвіст завитком (у свині тощо)8) поворот убік; відхилення9) місце повороту10) перекручення, викривлення11) вивих12) особливість (характеру тощо)13) обман14) розм. змішаний напій15) розм. добрий апетит16) вульг. жінкаtwist of the wrist — спритність, умілість, вправність рук
a twist on the shorts — амер., розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну
2. v1) крутити; сукати; скручувати, сплітати2) сплітатися, переплітатися, скручуватися3) витися, звиватися, згинатися4) викручувати (руки); стискати; давити; ламатиto twist smb.'s arm — а) викручувати комусь руку; б) примушувати
5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям6) завдавати болю7) викручувати (білизну)8) кривити (обличчя)9) перекручувати; спотворювати10) обертати, крутити, повертати11) обертатися, крутитися, повертатися12) обвивати, обмотувати13) вплітати14) обдурювати15) розм. їсти з апетитом, уминатиtwist off — відкручувати, відламувати
twist out — вислизати, вириватися
to twist the lion's tail — амер., розм. обурювати (роздратовувати) англійців
* * *I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
22 dodder
I v1) тремтіти, трястися (особл. від старості)2) (тж. dodder along) плестися; шкандибати3) мимрити; плести нісенітницю; погано розумітиII n; бот. -
23 old age pension
-
24 rust
I [rest] n1) іржа; корозія металу2) колір іржі3) шкідливий вплив або наслідки ( неробства)4) ослаблення пам'яті, зниження розумових здібностей ( від старості)5) іржа ( хвороба рослин)II [rest] v1) іржавіти, покриватися іржею; піддавати корозії2) притупляти, послабляти (пам'ять, розум); нудитися від неробства; животіти3) бути ураженим іржею, страждати від іржі ( про рослини)4) набувати кольору іржі; порудіти, вицвісти -
25 superannuate
v1) звільняти по старості; переводити на пенсію2) бути занадто старим для займаної посади; стати переростком ( про школяра) -
26 superannuated
-
27 teach
v( taught)1) учити, навчатиto teach smb — навчати когось
to teach oneself smth — навчитися чомусь ( самоучк)
to teach (a) school — дiaл., aмep. викладати в школі; повідомляти; викладати ( якусь дисципліну)
to teach music [history, singing] — викладати музику [історію, спів]; бути вчителем, викладати, вчителювати
to teach for a living — заробляти на життя викладанням; вчити, повчати; вказувати (про великий ученого, мораліст)
3) навчити4) провчити5) iм.; cл. вчитель, "учила"••to teach a cock to crow /a dog to bark, a hen to cluck, a serpent to hiss/ = — учити вченого
to teach an old dog new tricks — переучувати кого-л на старості років
-
28 twist
I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
29 в
1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.* * *Iізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чнийII предл.; тж. во1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)IIIітлення, осві́тлення -
30 ждать
ждати, чекати кого, чого, на кого, на, що, сподіватися кого-чого, надіятися кого-чого (зап.) очікувати кого-чого. [А може жде козаченька, щоб залоскотати (Шевч.). Ждав на вас (Франко). Миленького весело чекає. Нас чекає смачна вечеря. Як-би на вас чекав, то досі вмер-би. Старостів сподіваються. Неначе сподівалася, що її ось-ось ударять (Грінч.). Завтрашнього дня очікує (Проскур.). Мов і надіявся вас (Франко)]. Жди, ждите (беды, неприятности) - начувайся, начувайтеся. [Так і начувайся, що який-небудь шнирне ножем з-за угла (Черк.)]. Ждать в очереди - застоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині (Неч.-Лев.)]. Жданный, прич. - жданий, сподіваний, (зап.) очікуваний.* * * -
31 засылать
заслать1) (в ссылку) засилати, заслати, завдавати, завдати, (грубо) запро(в)торювати, запро(в)торити, запроваджувати, запровадити, (многих) позасилати, позавдавати, позапро(в)торювати, позапроваджувати кого; см. Ссылать. [Семена Палія на Сибір завдав (Макс.). За віщось запроваджено його сюди, одірвано від рідного краю, від сем'ї (Грінч.). Вас до Сибіру запроторити буде мало (Крим.). Нашого національного генія і кращих людей завдавав у неволю (Грінч.)];2) -ть по ошибке что - засилати, заслати помилкою, помилково. [Листа помилкою аж у Сахару було заслано (М. Грінч.)];3) -ть сватов - засилати, заслати, присилати, прислати старостів, слатися, прислатися з старостами. [З старостами до дівчини шлеться (Пісня)]. Засланный - засланий, завданий и (реже) завдатий, запро(в)торений; засланий помилкою, помилково куди.* * *несов.; сов. - засл`атьзасила́ти, засла́ти (зашлю́, зашле́ш) и мног. позасила́ти; ( кого куда) завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́ -
32 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
33 перевязывать
перевязать1) (связать поперёк, скрепить) перев'язувати, перев'язати, обвязувати, обвязати, звязувати, звязати, (о мног.) поперев'язувати, позвязувати, пов'язати кого, що чим. [Поперев'язувала старостів рушниками]. -зать рожь в снопы - пов'язати жито в снопи. -зать рану - обвязати, зав'язати, перев'язати рану (позав'язувати рани). -зать волосы лентой - з[по,пере]вязати стрічкою волосся. -зать тюк накрест - звязати пакунок навхрест. -зать бечёвкой - перемотузити;2) (связать наново) перев'язувати, перев'язати, (о мног.) поперев'язувати. [Твої снопи треба перев'язувати, бо який візьмеш, то й розсиплеться];3) (чулки, сети наново) переплітати, переплести, (о мног.) попереплітати (панчохи, сіті). Перевязанный - перев'язаний, обвязаний, звязаний; поперев'язуваний, пов'язаний; переплетений, перемотужений.* * *несов.; сов. - перев`язать1) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати; ( раны) диал. перевива́ти, переви́ти и поперевива́ти2) ( вязать заново - чулки) перев'я́зувати, перев'яза́ти и поперев'я́зувати, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти -
34 покойно
спокійно, супокійно. [Спокійно довелось їй жити при старості]. Доживает жизнь -но - доживає віку з упокоєм. -но живётся ему - спокійно живеться йому; (удобно) вигідно. Здесь -но сидеть - тут вигідно сидіти. В этом экипаже -но ехать - цим повозом вигідно їхати.* * *нареч.1) спокі́йно; супокі́йно; (в знач. сказ.) суми́рно2) вигі́дно; за́тишно и зати́шно -
35 посылать
послать (за кем, за чем) посилати, послати по кого, по що. [Посилали по лікаря і по ліки]. -ть письмо, посылку - посилати, послати, подавати, подати (листа, пакунок). -ть кого к кому - посилати, послати кого до кого. -лать друг другу (обмениваясь) - обсилатися. [Обсилаються подарунками]. -ть сватов - засилати, заслати старостів; слатися, засилатися, заслатися з старостами. [До дівчини з старостами шлеться]. -лать поклон - переказувати, переказати, передавати, передати уклін, поклін ким кому. Посланный (куда, к кому за чем) - посланий куди до кого, по що, (о сватах) засланий.* * *несов.; сов. - посл`атьпосила́ти, посла́ти; диал. засила́ти, засла́ти; ( отправлять) надсила́ти, надісла́ти -
36 присылать
прислать надсилати, надіслати, присилати, прислати, подавати, подати, (о мног.) понадсилати, поприсилати. [Лист надіслав просто у волость (Г. -Барв.). Вибачайте що так довго листу не подавала (Основа 1862)]. -лать сватов - засилати, заслати старостів, слатися, присилатися, прислатися (з старостами) до дівчини. [Де дівчини з старостами шлеться (Пісня). Ой хоч сватай, хоч не сватай та хоч присилайся, що хоч слава не пропала, що ти рік кохався (Пісня)]. Присланный - надісланий, присланий, поданий. -ться - надсилатися, надіслатися, присилатися, прислатися, бути надісланим, присланим.* * *несов.; сов. - присл`ать(кого-что) присила́ти, присла́ти (кого-що); ( доставлять) надсила́ти, надісла́ти (що), доправля́ти, допра́вити (що) -
37 right
I n1. право; привілей2. правильність, справедливість3. pl дійсні факти, справжній стан речей- basic rights основні права- civil rights громадянські права- fishing rights право займатися рибним промислом- fundamental rights основні/ засадничі права- human rights права людини- inalienable right невід'ємне право- legitimate right законне право- related rights суміжні права- sanctuary rights право притулку- sovereign rights суверенні права- treaty rights договірні права- natural rights of man природні права людини- rights and duties права і обов'язки- rights and freedoms права і свободи- right of asylum право притулку- rights of sanctuary право притулку- right to be elected право бути обраним- right of Chapel право вільного виконання релігійного культу в окремому приміщенні посольства/ місії- rights of citizens право громадян- right to collective self-defence право на колективну самооборону- right of common право на спільне/ загальне користування чимсь; загальне/ спільне право на щось- right to education право на освіту- right to enjoy cultural benefits право на користування досягненнями культури- right to exist право на існування- right to health право на охорону здоров'я- right to housing право на житло- right to individual self-defence право на індивідуальну самооборону- right of legation право посольства- right to maintenance on old age право на матеріальне забезпечення в старості- right of nations to self determination право нації на самовизначення- right of pardon право на помилування- right of passage право проїзду/ проходу- right to private worship право свободи віросповідання- right to profess any religion право сповідувати будь-яку релігію- right of pursuit право переслідування- right to ratification право на ратифікацію- right to rest (and leisure) право на відпочинок- right to take part in the management and administration of public affairs право брати участь в управлінні суспільними справами- right of veto право вето- right of vote право обирати- right of war право війни, право вдаватися до війни- right to work право на працю- equality of citizens' right рівноправ'я громадян- exercise of rights здійснення прав- promotion of human rights розвиток прав людини- repression of human rights порушення прав людини- restriction of rights and freedoms обмеження прав і свобод- suppression of human rights порушення прав людини- violation of human rights порушення прав людини- to accord women equal rights with men надати жінкам рівні з чоловіками права- to assert one's rights відстоювати свої права- to be in the right бути правим- to be member as of right бути автоматично членом (організації)- to claim a (one's) right пред'являти претензії на щось; вимагати належного по праву- to confer on smbd. special rights надавати комусь спеціальні права- to contest a right оспорювати право- to defend the right захищати справедливість- to deny smbd. the right відмовити комусь в праві- to enjoy equal rights користуватися рівними правами- to enjoy one's rights користуватися (своїми) правами- to enjoy the right of active and passive legation користуватися активним і пасивним правом представництва- to ensure the exercise of rights забезпечувати здійснення прав- to exercise one's rights здійснювати свої права- to extend the right of asylum надати право притулку- to grant the rights надати права- to have the right to opinion мати право на власну думку- to prejudice smbd.'s rights наносити шкоду чиїмсь правам- to protect the rights захищати права- to reserve the right to do smth. зберігати за собою право зробити щось- to reserve the right to terminate the contract зарезервувати право розірвання контракту- to safeguard sovereign rights зберігати суверенні права- to stand upon one's rights відстоювати свої права- to underpin the rights (of the inhabitants) підтвердити права (жителів)- enjoying equal rights на рівних правах- exercising equal rights на рівних правах- in one's own right сам по собі (мати право на щось завдяки власним заслугам, здібностям тощо)- with a right to vote з правом (вирішального) голосу- without a right to vote з правом консультативного голосу- State right автономія окремих штатів (США)II n (the R.) права партія, праві, консерваториIII adj правий; реакційний- right wing of a party праве крило партії -
38 a young man idle, an old man needy
нероба в молодості – бідняк в старостіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a young man idle, an old man needy
-
39 all the passions are extinguished with old age; self-love never dies
всі пристрасті зникають у старому віці, лише себелюбство не вмирає ніколи усі пристрасті зникають з приходом старості; егоїзм не вмирає ніколиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > all the passions are extinguished with old age; self-love never dies
-
40 live and learn
syn: it is never too late to learnвік живи – вік учись ≅ не учися розуму до старості, але до смерті it is never too late to learn it is never too late to mend
См. также в других словарях:
старостів — това, тове. Належний старості (у 1 3 знач.) … Український тлумачний словник
старостівна — и, ж., розм. Дочка старости (у 1 3 знач.) … Український тлумачний словник
старостівський — а, е. Стос. до старости (у 1 3 знач.) і староства … Український тлумачний словник
старост — същ. напреднала възраст, преклонна възраст, застарялост, престарялост, старина, стари години същ. немощ, слабост, отпадналост същ. сенилност, грохналост, изкуфялост … Български синонимен речник
Старостін — прізвище … Орфографічний словник української мови
Общество церковных старост и приходских попечителей города Казани — «Общество церковных старост и приходских попечителей города Казани» (ОЦСПП) Лидер: Кукарников Андрей Иванович, Матвеевский Лаврентий Арефьевич Дата основания: 1 (14) или 4 (17) декабря 1905 г. Дата роспуска: предположительно начало 1912 … Википедия
старостат — старост ат, а … Русский орфографический словарь
старостат — старост/ат/ … Морфемно-орфографический словарь
Поповские старосты — впервые появились в Пскове. Несмотря на свое политическое значение, Псков не мог добиться учреждения самостоятельной псковской архиерейской кафедры и находился в церковном подчинении новгородскому владыке. Злоупотребления десятильников последнего … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хогвартс — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Школа Чародейства и Волшебства «Хогвартс» (Хогвартс) … Википедия
Иоанн IV Васильевич — царь и великий князь всея Руси, прозванный Грозным, обыкновенно называется IV в ряду великих князей этого имени; как царь, иногда называется I. И. был сыном вел. кн. Василия Иоанновича от второй его супруги, Елены Васильевны Глинской; род. в 1530 … Большая биографическая энциклопедия