Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

доставлять

  • 1 доставлять

    доставить
    1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];
    2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];
    3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].
    * * *
    несов.; сов. - дост`авить
    1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)
    2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́)

    Русско-украинский словарь > доставлять

  • 2 доставлять

    несов. доставля́ть, сов. достави́ть
    1) ( препроводжать) доставля́ти, доста́вити, доправля́ти, допра́вити
    2) (давать, представлять) дава́ти, да́ти, надава́ти, нада́ти
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > доставлять

  • 3 доставлять

    несов. доставля́ть, сов. достави́ть
    1) ( препроводжать) доставля́ти, доста́вити, доправля́ти, допра́вити
    2) (давать, представлять) дава́ти, да́ти, надава́ти, нада́ти
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > доставлять

  • 4 доставить

    см. Доставлять.
    * * *

    Русско-украинский словарь > доставить

  • 5 доставить

    Русско-украинский политехнический словарь > доставить

  • 6 питать

    1) техн., физ. ( доставлять необходимое) живи́ти
    - питать моторы
    2) ( снабжать) постача́ти

    пита́ть учрежде́нье электроэне́ргией — постача́ти устано́ві електроене́ргію

    •

    Русско-украинский политехнический словарь > питать

  • 7 доставить

    Русско-украинский политехнический словарь > доставить

  • 8 питать

    1) техн., физ. ( доставлять необходимое) живи́ти
    - питать моторы
    2) ( снабжать) постача́ти

    пита́ть учрежде́нье электроэне́ргией — постача́ти устано́ві електроене́ргію

    •

    Русско-украинский политехнический словарь > питать

  • 9 живити

    техн.; физ. пита́ть ( доставлять необходимое)

    Українсько-російський політехнічний словник > живити

  • 10 доносить

    донести что
    1) доносити, донести. [Ложки до рота не донесе]. Донести с трудом - дотягти, доперти, дотарабанити, доцупити. [Мішок важенний, - на превелику силу допер];
    2) -ть о чём, на кого - доносити, донести про що, на кого, донос дати, (с жалобой) підскаржувати, підскаржити, (докладывать) доповідати, доповісти. [Він ото прирозумів дати донос на Зінька, що він і такий, і сякий (Грінч.). Підскаржував на своє товариство (Ном.). Усе доповідає, кому треба (Грінч.)]. Донесенный - донесений, (с трудом) дотягнений, допертий и пр.
    * * *
    I см. донашивать II несов.; сов. - донест`и
    1) (доставлять до какого-л. места) доно́сити, донести́
    2) (сов.: быстро довезти, домчать) домча́ти, донести
    III несов.; сов. - донест`и
    (кому-чему - сделать донесение, донос) доно́сити, донести́ (кому-чому); вно́сити (вклада́ти) у ву́ха, внести́ (вкла́сти) у ву́ха (кому́); (докладывать, сообщать) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти (кому-чому), повідомля́ти, повідо́мити, сексо́тничати

    Русско-украинский словарь > доносить

  • 11 доправлять

    доправить доправляти, доправити.
    * * *
    несов.; сов. - допр`авить
    1) ( оканчивать исправление) виправля́ти, ви́правити; ( корректуру) доправля́ти, допра́вити
    2) ( деньги) доправля́ти, допра́вити
    3) диал. см. доставлять 1)

    Русско-украинский словарь > доправлять

  • 12 достаточный

    1) (зажиточный) заможний, заможненький, зажитий, достатній. [Він зажитий чоловік, на все достатній, у його всього доволі єсть];
    2) имеющийся в достаточном количестве - достатній, довільний. [Достатня одіж (Шевч.). Тепер на селі краще жити: і хліб довільний, і до хліба є що їсти. Добре, що вода довільна, дак буду полоскатися всю ніч]. Имеется в достаточном количестве что - довільно на що. [Тут таки й на землю довільніш. Землі у нас достатньо];
    3) (удовлетворительный) достатній. Достаточное основание - достатня причина (достатнє обґрунтування). Быть -ным, безл. - ставати, стати, виставати, вистати, виста(р)чати, виста(р)чити, хапати, хопити. [Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку (Ном.). Тієї їжі не вистачало на двох (Грінч.). Заполочи мені не хопило]. Дать в -ном количестве - виста(р)чити, постачити, настачити. [Ця криниця вистачить води на цілий город. Хіба-ж на таку сім'ю може одна людина настачити?]. Срв. Доставать и Доставлять.
    * * *
    1) доста́тній; ( обильный) дові́льний
    2) ( зажиточный) замо́жний

    Русско-украинский словарь > достаточный

  • 13 заботить

    клопотати, турбувати, непокоїти кого. [Ця справа дуже клопоче мене].
    * * *
    турбува́ти ( тревожить); ( беспокоить) непоко́їти; ( доставлять много хлопот) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, клопота́ти, -почу́, -по́чеш

    Русско-украинский словарь > заботить

  • 14 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 15 ласкать

    голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].
    * * *
    1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати
    2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти
    3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску

    Русско-украинский словарь > ласкать

  • 16 льстить

    1) лестити (-щу, -стиш), (перен.) язиком грати, (в глаза) в очі світити. [Так лазячи та лестячи, ти міг-би аби-кому зогріти кров холодну (Куліш-Шексп.). Пан тільки в очі світив, лучче було-б, якби він гудив (Свидн.)];
    2) (кому) лестити (-щу, -стиш) кому и кого, підлещувати (-щую, -уєш), підлещати кому, (зап.) хлібити (-блю, -биш), підхлібляти кому, улещувати, облещувати кого, лестками підходити (під) кого, (перен.) мастити словами, речами ласкавими кого, язиком мастити кого, (слишком хвалить) перехвалювати кого; срв. Обольщать 1. [Лестити ідолам оцим, що їми я в душі гордую (Грінч.-Шілер). Підлещала їй панська ласка до її дитини (Л. Укр.). У тебе голова добра! - підхлібляв йому Мендель (Франко). А він хлібить жінці (Могилівщ.)]. Вы мне -тите - ви мене перехвалюєте. -тить в глаза кому - лестити в живі очі кому, в очі світити кому. Льщу себя надеждою - маю любу надію, тішу себе надією. -тить себя несбыточными надеждами - манити (тішити) себе химерними (незбутніми) надіями. Это -тит его честолюбию - це лестить (підлещує) його честолюбності, його гонорові. В глаза -тят, а за глаза ругают - в очі лестять, а по-за очі лають.
    * * *
    1) ( кому - лицемерно хвалить) лести́ти (кому), уле́щувати, обле́щувати, підле́щувати, підлеща́ти (кого)
    2) ( кому-чему - доставлять удовлетворение) ті́шити, потіша́ти (кого-що), лести́ти (кому-чому)

    Русско-украинский словарь > льстить

  • 17 наслаждение

    1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;
    2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];
    3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.
    * * *
    насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да

    Русско-украинский словарь > наслаждение

  • 18 освещение

    1) (действие) освітлювання, осявання, (оконч.) освітлення, осяяння, (абстр.) ви[о]світлювання, висвітлення, освітлення, світло;
    2) (свет) освітлення, світло, освіт (-віту), посвіта. Искусственное -ние - штучне освітлення, світло. Электрическое -ние - електричне освітлення. Газовое, керосиновое -ние - газове, гасове (от гас - керосин) освітлення. Истратить на -ние - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили]. Доставлять кому -ние (обслуживать -нием) - обсвічувати, обсвітити кого.
    * * *
    1) ( действие) осві́тлення, осві́тлювання; ви́світлення, осві́тлення, висві́тлювання, осві́тлювання
    2) ( свет) осві́тлення, сві́тло; диал. по́світ, -у, по́світа
    4) (перен.: объяснение, истолкование чего-л.) ви́с

    Русско-украинский словарь > освещение

  • 19 питать

    живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.
    * * *
    1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати
    2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти
    3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти

    Русско-украинский словарь > питать

  • 20 поставлять

    поставить
    1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];
    2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);
    3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -
    1) см. Поставить;
    2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;
    3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.
    * * *
    I несов.; сов. - пост`авить
    поставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    II
    1) см. ставить 1)
    2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити

    Русско-украинский словарь > поставлять

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • доставлять — См. делать, причинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. доставлять д …   Словарь синонимов

  • ДОСТАВЛЯТЬ — ДОСТАВЛЯТЬ, доставить что, кому или куда; препровождать, высылать, передавать через кого, снабжать; поставлять по условию, по подряду. Он доставил меня на место в день. Доставить кому средства, случай, дать, найти. ся, страд. Доставленье ср.… …   Толковый словарь Даля

  • доставлять —     ДОСТАВЛЯТЬ/ДОСТАВИТЬ     ДОСТАВЛЯТЬ/ДОСТАВИТЬ, довозить/довезти, завозить/завезти, заносить/занести, подвозить/подвезти, привозить/привезти, приносить/принести, разг. забрасывать/забросить, разг. подбрасывать/подбросить, разг.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДОСТАВЛЯТЬ — ДОСТАВЛЯТЬ, доставляю, доставляешь. несовер. к доставить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • доставлять — ДОСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • доставлять — передавать — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы передавать EN deliver …   Справочник технического переводчика

  • доставлять — доставить радость • действие доставить удовольствие • действие, каузация доставлять большое удовольствие • действие, каузация доставлять наслаждение • действие, каузация доставлять огромное удовольствие • действие, каузация доставлять радость •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • доставлять — [7/2] Доставлять удовольствие. Доставило, что даже забрав документы, он продолжал регулировать движение, параллельно о чём то перетирая с провинившимся водителем. Молодежный сленг …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • доставлять наслаждение — доставлять удовольствие, нравиться, радовать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • доставлять хлопоты — затруднять, утруднять, доставлять затруднения, беспокоить, утруждать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • доставлять огорчения — печалить, огорчать, причинять огорчения, причинять боль, приносить огорчения, расстраивать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»