-
1 use
In1) вживання, застосування; користування, використанняto make use of smth. — користуватися чимсь
2) мета, призначення3) користь, вигода; рація, сенс, смислI have no use for it — розм. це мені зовсім не потрібно
4) здатність користуватися (чимсь)5) право користуванняshe gave her friend the use of her library — вона надала приятельці право користуватися своєю бібліотекою
6) звичка, звичай7) ритуал церкви (єпархії)8) тех. заготовка, болванкаIIv1) уживати, користуватися, використовувати, застосовуватиto use one's brains — мізкувати, метикувати
to use language — розм. лаятися
3) використовувати у своїх інтересах4) витрачати, використовувати, споживати5) проводити, витрачати (час)6) поводитися, обходитися (з кимсь)to use smb. like a dog — поводитися з кимсь, як з собакою
7) привчати8) мати звичку (тільки в past)I used to see him often — я, бувало, часто відвідував його
use up — а) витрачати, використовувати; б) виснажувати, знесилювати
* * *I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце) -
2 Бердяєв, Микола Олександрович
Бердяєв, Микола Олександрович (1874, Київ - 1948) - рос. та укр. релігійний філософ, теоретик "нового християнства", публіцист. Вчився в Київському кадетському корпусі та Київському ун-ті на природничому і юридичному ф-тах. Проф. Московського ун-ту (1919), докт. теології Honoris causa Кембриджського ун-ту. Філософська система ґрунтується на низці засадничих ідей: ідея свободи (фундамент всієї онтології Б.); ідея творчості й об'єктивації; ідея особистості; ідея метафізичного, есхатологічного сенсу історії. На відміну від Канта, для якого ноуменальною є об'єктивна реальність (річ у собі), у Б. ноуменом є сам суб'єкт (особистість), бо тільки в ньому міститься зумовлена його свободою неосяжна "внутрішня глибина, непізнавана безодня". Свобода вкорінена не у бутті, а у "ніщо", вона безґрунтовна і нічим не детермінована. Зрештою, дух, тобто вільна за самим своїм єством особистість, постає як суб'єкт буття. Відповідно і світ виступає як наслідок взаємодії двох інтенцій людського духу - інтеріоризації та екстеріоризації. Завдяки першій здійснюється самозаглиблення духу; завдяки другій - рух до "царства необхідності", або об'єктивації. Остання тлумачиться як втрата свободи у поцейбічному, грішному світі змертвілої предметності. Лише через сукупність творчих актів суб'єкт спроможний увібрати цей світ у своє внутрішнє, відкрите для свободи буття й тим самим його змінити. Сенс історії, на думку Б., полягає у звільненні від об'єктивації. Реалізація його можлива тільки через кінець історії і перехід у світ вільного духу, ототожнюваний із царством Божим. Цей перехід перебуває поза історичним часом і здійснюється в особливому есхатологічному вимірі через акти творчості, які і є втіленням сенсу історії як дискретного творчого процесу історичного поступу. Б. заперечує розуміння прогресу як лінійного й неухильного поступального руху суспільства, а також як здійснення в історії Божественного провидіння. Бог являє себе світові, але не керує ним. Зміни на краще Б. пов'язує не з перетворенням існуючого ладу, а з містичним народженням Бога в людині і для людини.[br]Осн. тв.: "Смисл історії" (1923); "Призначення людини" (1931); "Свобода і Дух" (1935); "Рабство і свобода" (1940); "Російська ідея" (1949) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Бердяєв, Микола Олександрович
-
3 життя
ЖИТТЯ - концепт, характерною особливістю якого є те, що він, попри притаманність багатьом філософським і релігійним вченням, не є, зазвичай, предметом експліцитних визначень і виявляє свій зміст у контексті різноманітних філософських тлумачень. З давніх часів робили спроби відмежувати світ органічної природи від інших явищ об'єктивної реальності. Аристотель критерієм відмінності живого від неживого вважав ентелехію - момент вічності, що "пронизує тіло життям". Пізніше, на противагу механістичному тлумаченню життєвих процесів, був введений термін "vis vitalis" на позначення особливої життєвої сили (див. віталізм). Назагал усі тлумаченняЖ. можна класифікувати як природничо-наукові та соціогуманітарні. Типовим для перших є його розуміння як самопідтримки, самовідновлення й саморозвитку великих систем, що складаються із складних органічних молекул і виникають у результаті обміну речовин між ними й довкіллям (Реймерс). В соці огуманітарному аспекті концепт Ж. розглядається як цілісна й глобальна система, незбагненна для людського розуму (Гадамер), безугавне заперечення, постійний вихід за власні межі, реальність, що дається в безпосередньому переживанні (Зиммель). На думку Гайдеггера, автентичним є Ж., яке розгортається у вимірі "Буття-до-Смерті", тобто коли людина не тільки не уникає смерті, а сприймає її як факт. Властивість підніматися до чогось більшого, ніж саме Ж. - це є його справжній безпосередній вияв М. амардашвілі вважав тавтологічним поняття "духовне Ж.", позаяк Ж. не зводиться лише до тваринного або рослинного існування, а є, насамперед, пошуком сенсу та внесенням сенсу. Сучасні філософські підходи до концепту Ж. спонукають до осмислення та подальшого розвитку ідей, започаткованих Сковородою, К'єркегором, Гайдеггером, Тейяром де Шарденом, Флоренським, Швейцером, Вернадським та ін. -
4 патріотизм
ПАТРІОТИЗМ ( від грецьк. πάτριά - вітчизна) - любов до батьківщини, відповідальність за її долю і готовність служити її інтересам, а в разі потреби самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що в загальній формі виражає вищеназвані почуття та емоційні стани. П. як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни (в науці, економічній діяльності, спорті і т.д.), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам'яті, збереження та опанування національними і культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі і втрати рідної країни, страждань через її біди. Як почуття П. зароджується в стародавні часи у формі прихильності до певної місцевості, своєї спільноти, звичного складу життя. Це відчуття тісного зв'язку із "своїми" інституалізується через ритуали та обряди ініціації (напр., обряд братання), шлюбні та сімейні відносини. З виникненням і розвитком феномена держави П., втрачаючи інституціональний характер, наповнюється духовним змістом, набуває політичного сенсу. Останній пов'язаний із вимогою самовіддано й мужньо захищати Вітчизну, відстоювати її інтереси Б. ільше того, як зазначає Горацій, "радісно й почесно вмерти за вітчизну". В умовах життя суспільних систем з жорстким домінуванням інтересів панівних груп, за авторитарних форм управління державою принцип П. зазнає впливу офіційної ідеології, внаслідок чого часто набуває спотворених форм потрактування: любов до Вітчизни зводиться до відданості існуючій державно-політичній системі. Відповідно бажаним "для Батьківщини" врешті-решт виявляється те, що відповідає вузькокорпоративним інтересам правлячої еліти. Історія залишила не один приклад того, як кланові, станові чи класові інтереси сприймалися важливішими за інтереси Вітчизни. Тим більшої народної шани та пам'яті заслуговують ті історичні діячі, котрі змогли подолати бар'єри вузькостанових інтересів і піднятися до осягнення загальнолюдського змісту. "Любов до батьківщини, - зазначив Наполеон І, - найперше достоїнство цивілізованої людини". В умовах розвитку капіталізму, формування націй, утворення національних держав П. стає невід'ємною рисою суспільної свідомості, яскравим проявом зв'язку індивіда та суспільства, одним із критеріїв оцінки громадянина. Морального сенсу П. надає те, що він є однією з форм супідрядності особистих і суспільних інтересів, ефективним засобом переведення загальнолюдських цінностей на рівень індивідуальної свідомості. До цих цінностей належить і повага до історії та сьогодення народів інших країн, представників інших націй та національних меншин у межах однієї держави. П., виростаючи з єдиного кореня, протистоїть у цьому психології національної виключності, упередженості та недовір'я до людей "іншої крові". Добре охарактеризував людину-патріота Сантаяна: "Ногами людина повинна врости в землю своєї Вітчизни, але очі її нехай оглядають увесь світ". Особливої важливості цей аспект патріотичної свідомості набуває в час, коли людство переступило поріг III тис. і несе з собою низку глобальних проблем (загроза екологічної катастрофи, реальність епідемії СНІДу та ін.), що потребують для свого вирішення спільних зусиль, сприяння кожної людини внескові своєї країни у справу збереження життя на планеті Земля.В. Скуратівський -
5 Юнг, Карл Густав
Юнг, Карл Густав (1875, Кесвіль, біля Базеля - 1961) - швейц. психолог, психоаналітик, засновник аналітичної психології. Спочатку серйозно цікавився археологією, потому остаточно зосередився на медицині (науковий ступінь у цій галузі отримав у 1912 р. (Базель). Працював у психіатричній клініці Цюрихського ун-ту. У1907 - 1912 рр. тісно співпрацював із Фройдом. у 1913 р. принципово розійшовся із ним у поглядах щодо засадничих положень психоаналізу: наукові орієнтації Ю. дедалі більше концентрувалися на символічних аспектах людської культури. На відміну від Фройда, Ю. розглядає лібідо не як винятково прояв сексуальних ваблень, а як психічну енергію, кількість якої є більш-менш сталою і визначає, зрештою, інтенсивність психічних процесів, загальний тонус усієї життєдіяльності індивідів. Ю. розробив поняття "настанова": свідома "настанова" має компенсуватися, врівноважуватися діяльністю позасвідомого. На основі розрізнення екстравертної та інтровертної настанов Ю. класифікує психологічні типи особистості. Після розриву з Фройдом Ю. досліджував спонтанні прояви психіки по аналогії з міфологічно-фольклорними мотивами і дійшов висновку, що окрім індивідуального позасвідомого людську психіку визначає більш глибокий пласт - колективне позасвідоме. Зміст його становлять архетипи колективного позасвідомого, що ґрунтуються на спадковій структурі психіки й нервової системи людини і закріплюються у певних культурних виразно-символічних системах, що мають релігійне забарвлення І. нтеграція змісту колективного позасвідомого відбувається через перехід від Ego - центру повсякденної свідомості до Самості - "Бога всередині нас". Образ Бога, згідно з Ю., виявляється доконечним уособленням, ідентифікацією цінностей та сенсу буття. Основне завдання психотерапії - шляхом активізації архетипів гармонізувати між собою різні рівні психіки, що в традиційних культурах здійснювалося за допомогою міфів, ритуалів, обрядів, колективних емоційних станів та медитацій. Значну увагу Ю. приділяв аналізові східної мудрості, технікам медитації, глибинного сенсу парапсихологічних явищ, алхімії, реінкарнації.[br]Осн. тв.: "Метаморфози і символи лібідо" (1912); "Психологічні типи" (1921); "Два нариси з аналітичної психології" (1940); "Психологія і релігія" (1940); "Психологія і алхімія" (1944); "Архетипи і колективне позасвідоме" (1950). -
6 devoid of sense
-
7 sterilize
v1) знепліднювати, стерилізувати2) вихолощувати; робити безбарвним (сірим)3) робити марним, позбавляти смислу4) стерилізувати, звільняти від мікроорганізмів* * *[`sterilaiz]v1) cпeц. знепліднювати, стерилізувати2) вихолощувати, робити безбарвним, сірим; робити марним, позбавляти сенсу3) стерилізувати, створювати штучну безплідність ( у людини)4) стерилізувати, звільняти від мікроорганізмів5) cл. "почистити" ( текст документа); виключити з документа все секретне; зняти підписи е інші відмітні ознаки з матеріалів, що відносяться до підпільної або шпигунської діяльності -
8 tonal
adj1) мист. тональний2) лінгв. що використовує підвищення і пониження тону для розрізнення змісту* * *a1) миcт. тональний2) лiнгв. тоновий, що використовує підвищення, пониження тону для розрізнення сенсу -
9 torture
1. n1) катування, тортуриto put smb. to the torture — катувати когось
2) мука, агонія3) причина (джерело) страждань4) значне перекручення (слів тощо)2. v1) катувати2) мучити, мордувати3) перекручувати, викривляти; спотворювати; нівечитиto torture words to make them fit one's argument — перекручувати зміст слів для підтвердження сказаного
4) одержувати за допомогою катувань (відомості тощо); випитувати* * *I n1) тортуриthe tortures of ancient times — тортури, що застосовувалися за старих часів
to riut /to subject/ smb to (the) torture — піддавати кого-н. тортурам
2) муки, агонія3) причина, джерело мук4) випробування, палітурка; переробкаthe torture of a boat by the pounding waves — = човен став іграшкою хвиль хвилі неабияк пошарпали човен
5) сильне спотворення, збочення ( сенсу)II v1) катуватиto torture animals — мучити /катувати/ тварин
to torture a prisoner until he makes a confession — катувати в'язня до тих пір, поки він не зізнається
2) мучити, терзатиtortured by gout [by doubts, by anxiety] — мучений подагрою [сумнівами, тривогою]
3) спотворювати; перекручувати ( сенс)to torture words (to make them fit one's argument) — спотворювати сенс слів ( для підтвердження сказаного)
you torture my idea — ви спотворюєте /перекручуєте/ мою думку
4) закручувати, скручуватиa room full of tortured mahogany — кімната, заставлена меблями з червоного дерева з гнутими ніжками
5) отримувати ( інформацію) за допомогою тортур; випитувати -
10 twist
1. n1) крутіння; скручування; сукання2) вигин, згин; поворот3) вузол; петля4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут5) грубий сорт тютюну6) кручений хліб7) хвіст завитком (у свині тощо)8) поворот убік; відхилення9) місце повороту10) перекручення, викривлення11) вивих12) особливість (характеру тощо)13) обман14) розм. змішаний напій15) розм. добрий апетит16) вульг. жінкаtwist of the wrist — спритність, умілість, вправність рук
a twist on the shorts — амер., розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну
2. v1) крутити; сукати; скручувати, сплітати2) сплітатися, переплітатися, скручуватися3) витися, звиватися, згинатися4) викручувати (руки); стискати; давити; ламатиto twist smb.'s arm — а) викручувати комусь руку; б) примушувати
5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям6) завдавати болю7) викручувати (білизну)8) кривити (обличчя)9) перекручувати; спотворювати10) обертати, крутити, повертати11) обертатися, крутитися, повертатися12) обвивати, обмотувати13) вплітати14) обдурювати15) розм. їсти з апетитом, уминатиtwist off — відкручувати, відламувати
twist out — вислизати, вириватися
to twist the lion's tail — амер., розм. обурювати (роздратовувати) англійців
* * *I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
11 sterilize
[`sterilaiz]v1) cпeц. знепліднювати, стерилізувати2) вихолощувати, робити безбарвним, сірим; робити марним, позбавляти сенсу3) стерилізувати, створювати штучну безплідність ( у людини)4) стерилізувати, звільняти від мікроорганізмів5) cл. "почистити" ( текст документа); виключити з документа все секретне; зняти підписи е інші відмітні ознаки з матеріалів, що відносяться до підпільної або шпигунської діяльності -
12 tonal
a1) миcт. тональний2) лiнгв. тоновий, що використовує підвищення, пониження тону для розрізнення сенсу -
13 torture
I n1) тортуриthe tortures of ancient times — тортури, що застосовувалися за старих часів
to riut /to subject/ smb to (the) torture — піддавати кого-н. тортурам
2) муки, агонія3) причина, джерело мук4) випробування, палітурка; переробкаthe torture of a boat by the pounding waves — = човен став іграшкою хвиль хвилі неабияк пошарпали човен
5) сильне спотворення, збочення ( сенсу)II v1) катуватиto torture animals — мучити /катувати/ тварин
to torture a prisoner until he makes a confession — катувати в'язня до тих пір, поки він не зізнається
2) мучити, терзатиtortured by gout [by doubts, by anxiety] — мучений подагрою [сумнівами, тривогою]
3) спотворювати; перекручувати ( сенс)to torture words (to make them fit one's argument) — спотворювати сенс слів ( для підтвердження сказаного)
you torture my idea — ви спотворюєте /перекручуєте/ мою думку
4) закручувати, скручуватиa room full of tortured mahogany — кімната, заставлена меблями з червоного дерева з гнутими ніжками
5) отримувати ( інформацію) за допомогою тортур; випитувати -
14 twist
I [twist] n1) кручення; сукання; скручуванняto give a twist — крутити, скручувати
2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизнаthe tusks have a larger twist towards the smaller end — кривизна бивнів збільшується від початку до кінця
3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напійtwist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)
4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзагa plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет
5) особливістьthe writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність
6) прийом; трюк, фокус7) спотворення ( сенсу)to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса
with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми
mental- — психічне відхилення /порушення/
8) вивихto give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування
9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість11) вовчий апетит12) змішаний напійgin twist — напій, змішаний з джином
13) вульгарна жінка, "спідниця"14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається••twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність
twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки
a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)
II [twist] vto be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду
1) крутити, скручувати, викручуватиto twist ones handkerchief — скрутити ( спіраллю) носову хустку
to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати
to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]
to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати
to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа
to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати
he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно
2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинатиher hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості
the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися
3) спотворювати, кривити ( обличчя)her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати
to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова
to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати
4) повертатиto the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися
he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася
5) обертати, вертітиto twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)
6) обвивати; обмотуватиto twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися
the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки
7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти8) витися; згинатися; звиватисяthe road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям
we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися
10) обдурювати11) їсти з апетитом12) зв'язувати, сполучатиto twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення
to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати
he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити
well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)
to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках
she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є
to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців
-
15 use
I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце) -
16 асыл
(аслы)1. основа, сутність, підстава, сенс, правда; асыл вар ым? чи це правда? Г; асылы вар в цьому є правда К; аслы бар / вар ым, аслы йох ум? чи правда це, чи неправда? Б / СЛ; оон асылы вардыр мы? це дійсно правда? СК; аслы / асыл олса якщо це правда Г, СЛ, СГ; ишин аслы суть, єство справи Г; эғер бунун аслы варса якщо це правда М; лафын асылы йохтур у його словах правди, сенсу немає СМ; о вахты аннай т'ечинишин асылны тоді узнає ціну життя К; тӱшлери асыл чыхай їхній сон справдився Г.2. походження; аслы да бунун эрмени, заты да эрмени з походження він вірменин, і в сутності вірменин Г; аслым дэгер дағлығым я походжу з горян У; асылымы сорайдын ти питав про моє походження Б; пор. асла, аслы. -
17 аңламасыз
без сенсу, нерозумний, абсурдний О. -
18 йабан
1. чужий, сторонній; йабан бит див. бит; йабан (ның) талет' еси ӱстине коп т'етмес на чужому возі далеко не заїдеш СБЧ; йабан арабаа минен тэз тӱшер хто сів на чужого воза, злізе швидко Г; йабан инсан чужа людина СМ; йабан йердэн хыз алсан, арышлары о йана дурсун якщо візьмеш дівчину з чужого краю, її голоблі весь час стримітимуть туди СГ; йабан сохағын халхы люди з чужо ї вулиці НМ.2. чуже місце, чужа місцевість, чужина СБ; тавух йымыртасыны йабана брахмай курка яйця в чужому місці не несе СЛ; йохсам йабана т'итти ми? йохсам хоншулар чалды мы? чи він пішов на чужий город? чи його вкрали сусіди? Г; йабанда йангыз дирек ичтэ битмесин одинокому дереву в чужому краю краще не рости зовсім СБ; … йабаны хозлабрехати СЛ; йабана чых- стати відомим стороннім людям; йабана чыхар- розголошувати Г; йох, беним эсабым йохтур Ғариби уйатмайаадымы йабана чыхарырлар ні, мені немає сенсу будити Гарібазнеславлять нізащо СЛ; айаы йабан-йабан ноги в нього чудернацькі Г; пор. җабан, див. йат-йабан. -
19 эсап
(-бы) число, кількість, сума, рахунок, рохрахунок, зміст, обставини, причина, клопіт, турбота; бу тӱркӱнӱн эсабы блай основа цієї пісні така П; алай эсаплар такі справи НМ; эсап ал- розраховуватися СМ; эсаба ал- / эсапха ал- враховувати К / О; підраховувати; эсап бер- давати розрахунок Б; ӧзӱ ӧзне эсап бер- розважати, розмірковувати Б; эсап кӧр- розраховуватися Б; чомасам эсаб олур чӧлӱчеэ йӱрмеэ хоч буде розрахунок ходити на його полі Г; эсаб эт- рахувати, розраховувати К, СГС; т'елир о эсаба вийде на ту ж суму Г; эсап / эсабна биль- уміти рахувати СК; эсапха т'ельмей не виходить СБ; эсап ӱстӱне эсап вар на кожен рахунок є перерахунок Г, СЛ; Ғамбер шиткен энди бу эсабы Гамбер почув про ці обставини СГ; аблай эсаплар такі обставини СМ; беним эсабым йохтур Ғариби уйатмайа мені немає сенсу будити Гаріба Г; бу эсап чӱн з такої причини Г; не эсаплар олду? що за пригоди сталися? Г; не чирт'ин эсаплардыр булар беним башыма що за прикрощі звалилися на мене СЛ; ой, анасын эсабы що за клопіт СЛ; она кӧрӱнӱй штэ, шо бек бӱйӱк эсап а йому здається, що справа велика СМ; хыз дуйду эсабы дівчина зрозуміла суть справи Г; эсабы йох він не має до цього стосунку СМ; эсап эт- рахувати, розраховувати О, К. -
20 агімса
АГІМСА (санскр. - вбивство або насильство) - етичний принцип, характерний для інд. філософії і релігії, найважливіша категорія релігійно-філософського вчення джайнізму. Означає необхідність утримуватися від завдання шкоди будьякому живому творінню, заборону вбивати або чинити насильство. В основі принципу А. лежить ідея єдності і спорідненості всього живого, а то й неживого у світі. У деяких інших релігіях, зокрема індуїзмі, буддизмі, А., як етичний принцип, доповнюється вимогою особливого моральнісного ставлення (перейнятого співчуттям, шануванням, оберіганням) до всього живого; ненанесення шкоди довкіллю сповідується тут навіть на рівні думок та помислів. За такого розширеного тлумачення А. набуває сенсу всеосяжної любові до всього живого.
См. также в других словарях:
сенсуальность — сенсу альность, и … Русский орфографический словарь
сенсуальный — сенсу альный … Русский орфографический словарь
Hotel Pearl City Akita Kanto-Odori — (Акита,Япония) Категория отеля: 3 звездочный отель Адрес: 010 0921 Akita, А … Каталог отелей
Заана — (Saane, фр. Sarine) левый приток Аары в Швейцарии, 126 км, начинается на высоте 2284 м, на границе Берна и Валлиса, впадает в Аар близ Ольтигена, в 10 км выше Аарберга. Принимает справа Jogne и Сенсу, слева Глану … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Затонский, Дмитрий Владимирович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Затонский. Дмитрий Владимирович Затонский Дмитро Володимирович Затонський Дата рождения: 2 июля 1922(1922 07 02) Место рождения … Википедия
беззмістовний — а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. || Позбавлений рації, сенсу … Український тлумачний словник
дис... — Префікс, що надає поняттю, до якого додається, протилежного або заперечного сенсу, напр.: дискваліфікація, диспепсія … Український тлумачний словник
животіння — я, с. 1) Життя в тяжких умовах; життя сіре, безбарвне, без усвідомлення основного його сенсу. 2) Дія за знач. животіти 2) … Український тлумачний словник
животіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи сенсу життя. 2) Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. 3) заст. Бути живим; жити … Український тлумачний словник
наголос — I наг олос присл., діал. Голосно, гучно. || Уголос. II н аголос у, ч. 1) Вирізнення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. || Вирізнення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення. || Вирізнення, висунення… … Український тлумачний словник
нидіти — ію, ієш, недок. 1) Вести бездіяльне, позбавлене мети, сенсу, духовних інтересів життя; животіти. || Знемагати, нудьгуючи від бездіяльності, марнуючи час. 2) Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. || без додатка і над чим.… … Український тлумачний словник