Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

навчити

  • 1 nauczyć

     навчити

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > nauczyć

  • 2 адукаваць

    навчити
    освітити
    просвітити

    Білорусько-український словник > адукаваць

  • 3 przeszkolić

     навчити; підготувати

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > przeszkolić

  • 4 наставлять

    наставить
    1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];
    2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;
    3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;
    4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -
    1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;
    2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;
    3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);
    4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -
    1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;
    2) см. Надставляться;
    3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - наст`авить
    1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш

    \наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р

    \наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)

    II несов.; сов. - наст`авить
    ( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)

    \наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти

    Русско-украинский словарь > наставлять

  • 5 научать

    научить
    1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];
    2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];
    3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -
    1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;
    2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;
    3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -
    1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;
    2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;
    3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - науч`ить
    (чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому)

    Русско-украинский словарь > научать

  • 6 civilize

    v
    1) цивілізувати
    2) зробити культурним; виховати; навчити поводитися
    3) стати цивілізованим, цивілізуватися
    * * *
    v
    цивілізувати; зробити культурним, виховати; навчити правилам поведінки; стати цивілізованим, цивілізуватися

    English-Ukrainian dictionary > civilize

  • 7 обучать

    -ся, обучить, -ся чему учити, -ся, навчати, -ся, навчити, -ся, вивчати, -ся, вивчити, -ся чого. -ить кого чтению и письму - навчити кого читати й писати. -иться музыке и пению - навчитися музики і співів. -ать муштре - муштрувати кого. Обученный чему - навчений, вивчений чого.
    * * *
    несов.; сов. - обуч`ить
    навча́ти и учи́ти, навчи́ти и понавча́ти, науча́ти, научи́ти и понау́чувати; ( выучивать) вивча́ти, ви́вчити и повивча́ти, виу́чувати, ви́учити и повиу́чувати

    Русско-украинский словарь > обучать

  • 8 educable

    adj
    що може навчатися; якого можна навчити
    * * *
    a
    якого можна навчати, який піддається навчанню

    English-Ukrainian dictionary > educable

  • 9 ladyfy

    v
    1) жарт. перетворити на леді
    2) називати «леді»
    * * *
    [`leidifai]
    v
    жарт. навчити гарних манер; величати "леді"

    English-Ukrainian dictionary > ladyfy

  • 10 master

    1. n
    1) господар, хазяїн; власник; пан, добродій
    2) учитель
    4) магістр
    5) майстер, спеціаліст; кваліфікований робітник
    6) великий (знаменитий) художник, майстер
    7) панич, пан
    8) (the M.) Христос
    9) капітан; шкіпер
    10) модель; оригінал, взірець

    master aerodrome — військ. основний аеродром

    master controller — тех. контролер управління

    master gunner — військ. майстер стрільби; амер. сержант артилерії

    master hand — фахівець, майстер

    master mariner — мор. капітан; шкіпер

    master of ceremonies — конферансьє, ведучий (передачі)

    master printer — кваліфікований друкар; власник друкарні

    master sound track — контрольна фонограма, фонограма на одній плівці

    2. v
    1) справлятися, переборювати; підпорядковувати собі
    2) оволодівати, опановувати; вивчати
    * * *
    I n
    1) хазяїн, власник, господар; пан
    5) майстер, знавець своєї справи, спеціаліст, фахівець

    master class — аспірантура ( у консерваторії); кваліфікований робітник

    6) видатний, художник

    Master of the (King's) Music — придворний капельмейстер

    8) молодий пан, барчук (при звертанні до юнак дiaл. старший син титулованої особи)
    9) ( The Master) Христос
    10) мop. капітан, шкіпер ( торговельного судна); icт. штурман ( на військовому судні)
    11) cпeц. модель ( для форми); оригінал, зразок; перший оригінал ( у звукозапису masterdisk(с))
    II a
    1) головний, старший
    2) основний; зведений

    master file — основна /зведена/ картотека; основний ( інформаційний) масив

    III v
    1) справлятися, долати, підкоряти собі; упоратися; переборювати
    2) опановувати, оволодівати (знаннями, мовою)
    3) керувати, управляти
    4) як компонент складних слів, відповідає укр. компоненту-(-master) щогловик

    English-Ukrainian dictionary > master

  • 11 teach

    v (past і p.p. taught)
    1) учити, навчати

    to teach smb. swimming — учити когось плавати

    to teach smb. French — навчати когось французької мови

    2) викладати (якийсь предмет), давати уроки
    3) бути учителем, учителювати

    to teach (a) school — амер. займатися викладацькою діяльністю, бути викладачем у школі

    4) привчати
    5) провчати

    to teach a cock to crow, to teach a dog to bark, to teach a hen to cluck — учити ученого

    * * *
    v
    1) учити, навчати

    to teach (a) school — дiaл., aмep. викладати в школі; повідомляти; викладати ( якусь дисципліну)

    to teach music [history, singing] — викладати музику [історію, спів]; бути вчителем, викладати, вчителювати

    to teach for a living — заробляти на життя викладанням; вчити, повчати; вказувати (про великий ученого, мораліст)

    5) iм.; cл. вчитель, "учила"
    ••

    to teach a cock to crow /a dog to bark, a hen to cluck, a serpent to hiss/ = — учити вченого

    English-Ukrainian dictionary > teach

  • 12 civilize

    v
    цивілізувати; зробити культурним, виховати; навчити правилам поведінки; стати цивілізованим, цивілізуватися

    English-Ukrainian dictionary > civilize

  • 13 ladyfy

    [`leidifai]
    v
    жарт. навчити гарних манер; величати "леді"

    English-Ukrainian dictionary > ladyfy

  • 14 teach

    v
    1) учити, навчати

    to teach (a) school — дiaл., aмep. викладати в школі; повідомляти; викладати ( якусь дисципліну)

    to teach music [history, singing] — викладати музику [історію, спів]; бути вчителем, викладати, вчителювати

    to teach for a living — заробляти на життя викладанням; вчити, повчати; вказувати (про великий ученого, мораліст)

    5) iм.; cл. вчитель, "учила"
    ••

    to teach a cock to crow /a dog to bark, a hen to cluck, a serpent to hiss/ = — учити вченого

    English-Ukrainian dictionary > teach

  • 15 выучивать

    -ся, выучить, -ся вивчати, -ся, вивчити, -ся, навчати, -ся, навчити, -ся (чему - чого). [Хто тебе навчив цієї пісні? Навчайся всього путнього = всему полезному]; завчати, -ся, завчити, -ся чого; (подучивать) підучувати, підучити. Выучиваемый - виучуваний. Выученный - вивчений, навчений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыучить
    вивча́ти, ви́вчити и мног. повивча́ти и повчи́ти, виу́чувати, ви́учити и мног. повиу́чувати

    Русско-украинский словарь > выучивать

  • 16 надоумливать

    и Надоумлять надоумить напоумляти, напоумити, наумляти, наумити, доумляти и (редко) доумити, доумити кого, (редко понаумити кому), нарозумляти, нарозумити кого, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, на розум посилати, послати кому, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти, дорадити, дораяти кого, кому, (наставлять) напучувати и напучати, напутити, навчати, навчити кого. [Напоумте мене, скажіть, як лихові моєму запобігти (Богодух.). Наумив її, щоб вона вчила такою мовою, якою вони говорять (Н.-Лев.). Почала доумити мене (Кониськ.). Вона понаумила чоловікові застановити ґрунт (Яворн.). Нарозумив він мене почати справу (Канівщ.). Спасибі господу, що тобі на розум послав уклонитися від зла (Квітка). Спасибі добрим людям: нараяли мене позивати громаду (Київщ.). Нічого не можна було йому зробити, та дораяли люди: «Піди, розкажи батькові» (Звин.). Напутьте-ж мене, що мені з такою людиною діяти (Короленко)]. Надоумленный - напоумлений, наумлений, нарозумлений. -ться -
    1) (стр. з.) напоумлятися, нарозумлятися, настановлятися на (добрий) розум, напучуватися и напучатися, бути напоумлюваним, напоумленим и т. п.;
    2) (ср. з.) напоумлятися, напоумитися, доумлятися, доумитися, добирати, добрати розуму, дорозуміватися, дорозумітися, надумуватися, надуматися, (набираться ума) набиратися, набратися розуму. Наконец то -мился приехать - нарешті добрав розуму (надумався) приїхати. Надоумляя других, и сам -шься - инших напоумляючи, і сам розуму наберешся.
    * * *
    несов.; сов. - надо`умить
    (кого) напоумля́ти, напоу́мити, -млю, -миш (кого); ( наставлять) напу́чувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напу́тити, -пу́чу, -пу́тиш, навча́ти, навчи́ти (кого); ( советовать) ра́дити, -джу, -диш, пора́дити, ра́яти, пора́яти (кому, кого)

    Русско-украинский словарь > надоумливать

  • 17 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 18 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 19 подучать

    и подучивать подучить
    1) кого чему (учить) - підучувати, підучити и підовчити, (о мн.) попідучувати кого чого. [Попідучував учнів української мови];
    2) что (учить на память) - підучувати, підучити, підовчити, завчати, завчити, (о мн.) попідучувати, позавчати чого, що (напр., вірша, лекцію, пісень, мов). -чить немецкий язык - підучити німецької мови;
    3) кого на что (подущать) - навчати, навчити, направляти, направити, (о мн.) понавчати кого на що; см. Подстрекать, Подущать. Дурака на всё -чишь - дурня на все направиш (навчиш). Подученный - підучений, підовчений; навчений, направлений. -ный кем на что - навчений від кого на що.
    * * *

    Русско-украинский словарь > подучать

  • 20 подущать

    подустить кого на что (подучать) наущати, наустити, призводити, призвести кого на що (кого що робити), навчати, навчити, направляти, направити кого на що. См. Подучать 3. [Дмитрик наустив Варку (Кон.). Вони мене на це призводили (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - подуст`ить
    підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; науща́ти, наусти́ти

    Русско-украинский словарь > подущать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • навчити — див. навчати …   Український тлумачний словник

  • навчити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Граматичні зауваги — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка честь Богу // честь Богові // Використовуючи у Д. в. закінчення ові ( еві), можна чіткіше розмежувати функції відмінків Р. в. і Д. в. (Ант., 29; КС, 160) Логосу // Логоса (друга… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • вимуштровувати — ую, уєш, недок., ви/муштрувати, ую, уєш, док., перех. 1) Піддаючи муштрі, навчити військової справи, привчити до дисципліни. || Навчити чого небудь, привчити до чогось суворими методами. 2) розм. Те саме, що видресирувати …   Український тлумачний словник

  • надресирувати — у/ю, у/єш, док., перех. розм. 1) Дресируючи, навчити чого небудь. Надресирувати собаку. 2) перен. Навчити за допомогою муштри; вишколити, вимуштрувати …   Український тлумачний словник

  • понавчати — а/ю, а/єш і понау/чувати, ую, уєш, док., перех. Навчити кого небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому небудь …   Український тлумачний словник

  • видресирувати — ую, уєш, док., перех. 1) Дресируючи, прищепити тварині які небудь навички, навчити виконувати які небудь дії. 2) ірон. Привчити кого небудь до механічного виконання певних правил поведінки …   Український тлумачний словник

  • витренувати — ую, уєш, док., перех. Навчити кого небудь чогось систематичними вправами, тренуванням. || Удосконалити майстерність систематичними вправами, тренуванням …   Український тлумачний словник

  • домуштрувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. Муштруючи, навчити кого небудь чогось, привчити до чогось …   Український тлумачний словник

  • креслення — я, с. 1) Дія за знач. креслити 1), 2). 2) тех. Умовне графічне зображення якогось об єкта (машини, споруди, виробу тощо), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, кальці тощо; кресленик, креслюнок. •• Габари/тне кре/слення… …   Український тлумачний словник

  • навід — воду, ч., заст. Вказівка, порада. •• Да/ти на/від дати вказівку, порадити, навчити, як треба зробити що небудь …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»