-
1 входить
несов. входи́ть, сов. войтиухо́дити, увіхо́дити, увійти́ -
2 входить
несов. входи́ть, сов. войтиухо́дити, увіхо́дити, увійти́ -
3 входить
войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.* * *несов.; сов. - войт`и1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися -
4 сила
1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́габыть в \сила ле — бу́ти си́льним; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним
быть в \сила лах — зду́жати, бу́ти при си́лі; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним
входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)
в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі
в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь
в \сила лу чего́, \сила лою чего́ — через що, вна́слідок чого́; ( ввиду) з о́гляду на що; ( на основании) на підста́ві чого́
в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини
изо всех \сила л, что есть (бы́ло) \сила лы (сил) — щоси́ли, з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, щоду́ху, що є ду́ху (си́ли, сил), чимду́ж, чимду́жче, якомо́га, якмо́га, щомо́га; скі́льки си́ли; (мног.: преим. при глаголах "кричать", "петь") як не порозрива́ються
морски́е \сила лы — воен. морські́ си́ли
несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща
не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́
нет \сила л — нема́ сил; неси́ла
он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі
он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти
по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості
про́бовать \сила лы — см. пробовать
\сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як
через \сила лу — над (понад, через) си́лу
2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ване в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)
3) юр. си́ла, чи́нність, -ностівходи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)
\сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну
-
5 войти
сов. от входить -
6 войти
сов. от входить -
7 азарт
газард, запал. Входить, войти в азарт - розпалятися, розпалитися, розогніти.* * *газа́рд, -у, аза́рт, -у, за́пал, -у, завзя́ття -
8 вваливать
ввалить1) см. Вбрасывать;2) завалювати, завалити. [Йому завалили сот кілька різок].* * *несов.; сов. - ввал`ить1) ува́лювати, ували́ти2) ( входить) ува́лювати, ували́ти, ува́люватися, ували́тися -
9 вкус
1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.* * *1) смак, -у2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра -
10 вмешиваться
вмешаться1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.* * *I несов.; сов. - вмеш`аться1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватисяIIумі́шуватися -
11 вникать
вникнуть (пильно) вдаватися, вдатися в щось, доходити, дійти (до) чого, додивлятися, доглядатися, доглянутися до чого, вглядатися вглянутися в що. [Він в усе вдається, все розвідує (Крим.). Він до всього доходить (Грін.). Уряд, що всім керує, все зна, до всього доглядається (Грінч.)].* * *несов.; сов. - вн`икнуть(во что) осяга́ти, осягну́ти (що); ( входить) вхо́дити, увійти́ (в що), дохо́дити, дійти́ (чого); ( присматриваться) придивля́тися, придиви́тися (до чо́го) -
12 войти
см. Входить.* * *сов.входи́ть -
13 восставать
восстать1) повставати, повстати, уставати, устати, підніматися, піднятися, ставати, стати. [Передо мною повстають давні картини. Він повстає проти всіх вигаданих проміж людьми загородок. Селяни повстали на панів. Встає шляхецькая земля (Шевч.)]; (поднимать мятеж) ворохобити; (спорить, противиться) змагатися проти кого, чого, бути (стати) противним чому, завзятися на кого. [Завзялися на нас старі (Коцюб.)]; (входить в столкновение) спинатися, сп'ястися (зіп'ястися, зіпнутися) з ким, проти кого. [Мені не можна із старшиною спинатися];2) (подниматься на ноги) підводитися, підвестися, зніматися, знятися (на ноги), зводитися, звестися; (приступить к чему-л.) повстати [Повстань, пророче! = Восстань пророк!], (подняться на кого) зніматися, знятися. [Султан на Русь знявся]. Восставать из развалин - повставати (повстати) з руїн. [Повстають зруйновані міста]. Восставший - повсталий.* * *несов.; сов. - восст`ать1) ( подниматься для борьбы) повстава́ти, повста́ти2) (против кого-чего - противиться чему-л.) става́ти про́ти, ста́ти про́ти (кого-чого); ( оказывать сопротивление) опиратися, опе́ртися, чини́ти о́пір, учини́ти о́пір (кому-чому)3) ( вставать) торж. встава́ти, вста́ти, повстава́ти, повста́ти; (в памяти, воображении) постава́ти, поста́ти -
14 врываться
ворваться вдиратися, вдертися, впиратися (пертися), впертися. В-ться, подрывши стену - вгрібатися, вгребтися; (о воде потоком) - сов. линути, люнути.* * *I несов.; сов. - вр`ытьсяурива́тися, ури́тися; угріба́тися, угребти́ся; уко́пуватися, укопа́тисяII несов.; сов. - ворв`аться(входить силою, стремительно проникать) урива́тися, увірва́тися; ( вламываться) удира́тися, уде́ртися и удра́тися; ( вбегать) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися -
15 запрос
1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.* * *1) запита́ння, за́пит, -у2) ( о цене) запра́вабез \запрос са — без запра́ви, без то́ргу
3) (требование, спрос) по́пит, -у4)\запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)
-
16 заставлять
заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).* * *I несов.; сов. - заст`авить( занимать пространство) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́вишII несов.; сов. - заст`авить( принуждать) приму́шувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, зму́шувати, зму́сити; си́лувати, -лую, -луєш, приси́лувати, принево́лювати, -люю, -люєш, принево́лити -
17 зрелый
1) (спелый в прям. и перен. знач.) стиглий, достиглий, спілий, доспілий, дозрілий, дійшлий. [Стиглі червоні вишні (Н.-Лев.). Достиглі жита (Франко). Виявив себе дозрілим художником і майстром слова (Єфр.)]. -лые плоды - достиглі (достояні) овочі, доспіла садовина;2) (возмужалый) дійшлий, дохожалий, дорослий, до[по]спілий, дозрілий, (диал.) здоровий; см. Возмужалый. [Дохожалая дівчина. В дозрілому віці (Єфр.). Не старе мре, а поспіле (Номис)]. -лый возраст - дорослий, дозрілий вік, дійшлий вік. [Входить помалу рід людський і в вік дорослий (Єфр.)]. Умом не -лый - на розум не спілий, розумом не дійшлий;3) (основательно обдуманный) добре розважений. По -лом размышлении - по добрій (зрілій) розвазі, по добрім намислі.* * *зрі́лий; ( дозрелый) дозрі́лий; (о людях, их возрасте) дійшлий; ( противоположный юному) му́жній; (о плодах, хлебах) спі́лий, поспі́лий, дости́глий, сти́глий, ви́спілий, доспі́лий -
18 истрачиваться
несов.; сов. - истр`атиться1) витрача́тися, ви́тратитися, тра́титися (тра́титься), потра́титися, стра́чуватися, стра́титися; марнува́тися, змарнува́тися, гайнува́тися, -ну́ється, згайнува́тися; збавля́тися, зба́витися; виробля́тися и виро́блюватися, ви́робитися; перево́дитися, перевести́ся, -веде́ться2) ( входить в расходы) витрача́тися, ви́тратитися, тра́титися, потра́титися; стра́чуватися, стра́титися, вижива́тися, ви́житися -
19 компания
1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).* * *компа́нія; (группа людей, чем-л. объединённых) гурт, -а и -у, грома́да, уменьш. грома́дкаводи́ть компа́нию с кем — води́ти компа́нію з ким, води́тися з ким
-
20 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ВХОДИТЬ — ВХОДИТЬ, вхожу, входишь, несовер. (к войти), во что. 1. Итти внутрь, тупать во что нибудь. Входить в комнату. Пароход входит в гавань. || Проникать внутрь. Гвоздь хорошо входит в стену. Воздух входит в легкие. 2. во что с чем. Представлять,… … Толковый словарь Ушакова
входить — Входить в долги должать, отягощать себя долгами. Старайся не входить в долги. Входить в милость, в доверие к кому приобретать благосклонность, доверие кого н. Войдешь опять в царскую милость, и чтобы гром меня тут же прихлопнул, коли… … Фразеологический словарь русского языка
входить — Заходить, вступать, завернуть, забираться, проникать, прорываться, въедаться, пропитывать, пронизывать; вбежать, влететь. Ср. вмещать, содержаться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские… … Словарь синонимов
ВХОДИТЬ — ВХОДИТЬ, вхаживать, войти, куда, во что; вступать, вмещаться, вникать; вступаться, заботиться, вмешиваться; | быть примешану; | достигать какого состояния, положения, мысленно или на деле. Одна вошла, другая вышла. Суда вошли в гавань. Кол вошел… … Толковый словарь Даля
входить — ВХОДИТЬ/ВОЙТИ ВХОДИТЬ/ВОЙТИ, вступать/вступить, ступать/ступить, разг. вваливаться/ввалиться, разг., сов. взойти, разг. вкатываться/вкатиться, разг. вплывать/вплыть … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ВХОДИТЬ — см. войти. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Входить в ум — ВХОДИТЬ В УМ. ВОЙТИ В УМ. Устар. Возникать, появляться в сознании. У меня, слышь ты, что вошло в ум, тут и засело (Фонвизин. Недоросль) … Фразеологический словарь русского литературного языка
входить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я вхожу, ты входишь, он/она/оно входит, мы входим, вы входите, они входят, входи, входите, входил, входила, входило, входили, входящий, входивший, входя, входив; сущ., м. вход … Толковый словарь Дмитриева
входить — ВХОДИТЬ1, несов. (сов. войти), во что. Проникать (проникнуть) куда л., в пределы чего л., двигаясь пешком, перемещаясь; Син.: заходить; Ант.: выходить [impf. to enter; to go (in, into), come (in, into)]. Уверенным шагом, строгая и неприступная,… … Большой толковый словарь русских глаголов
входить в разум — входить в возраст, входить в лета, вступать в возраст, взрослеть, вступать в лета, входить в года, вступать в года Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
входить в колею — входить/войти в колею Возвращаться к привычному образу жизни, деятельности; возвращаться к обычному, нормальному порядку. ≠ Выбиваться/выбиться из колеи. Чаще с сущ. со знач. отвлеч. предмета: жизнь, работа… входит в колею; входить в какую? чью?… … Учебный фразеологический словарь
