-
41 tabefaction
nвиснаження; виснаженість -
42 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
43 brain-fag
nнервове виснаження; перевтома мозку -
44 tenigue
nнапруження і втома; збудження; виснаження -
45 abrosia
-
46 asarcia
мед. -
47 attenuation
n1) виснаження2) розрідження; розведення, розбавлення3) бioл. ослаблення (особл. вірулентності вірусу)4) cпeц. загасанняattenuation constant — радіо коефіцієнт загасання; ослаблення
6) тex. демпфірування -
48 attrition
n1) тертя; стирання; потертість2) виснаження3) гeoл. абразія; вискоблювання, абразія5) peл. журба серця -
49 brainfag
nнервове виснаження, перевтома -
50 breakdown
I n1) поломка механізму, машини; аварія; порушення руху ( на залізниці); eл. пробій ( ізоляції)2) ( повне) виснаження3) розвал, розпад4) розклад ( речовини); розбирання ( на частини); аналіз; розчленування, розбивка на дрібні групи5) брейк, швидкий негритянський танець6) вiйcьк. розподілII aаварійний; ремонтний -
51 burnout
I phr v1) випалювати, спалювати4) змучитися5) eл. перепалити ( лампу); перегоріти ( про лампочку)6) aмep.; cпopт. поліпшити свій рекорд7) aмep. обшукати9) згоряти повністю ( про паливо)II n1) сильний, руйнівний вогонь3) виснаження фізичних, духовних сил4) cл. наркоман -
52 cachexy
-
53 debilitation
n; мед.ослаблення, слабість; виснаження -
54 decline
I n1) падіння, занепад, спад; зменшення, спадання; виснаження, падіння; зниженняdecline in prices — зниження цін; погіршення ( здоров'я); період послаблення ( хвороби)
2) кінець, занепад, загибель3) виснажлива хвороба, сухоти; хандра, депресія4) бoт. в'янення, вілтII a1) опускатися; іти вниз, під уклон; нахилятися; хилитися; заходити ( про сонце)2) зменшуватися, іти на спад; вгасати; спадати ( про температуру)3) занепадати; занепадати; погіршуватися; слабшати; чахнути4) відхиляти, відводити, відкидати; відмовлятися5) нахиляти, схиляти6) гpaм. відмінювати7) відходити, відступати ( від прийнятого зразка) -
55 denutrition
nнедоїдання; погане харчування; виснаження -
56 depauperation
nзубожіння; виснаження -
57 deterioration
I nпогіршення; псування, ушкодження; зношуванняII n; мед.1) погіршення виснаження ( функції)2) деградація, руйнування -
58 drain
I n1) витікання; відтік ( води); постійне виснаження; постійний витік; втрата, витрата; споживання2) дренаж, осушування, дренування; дренаж; дренажна канава, дрена; водостік; ринва; водовідвід; каналізаційна труба; мeд. дренажна трубка3) чарочка; ковток4) pl осад, залишки; недопитки; дiaл. пивна гущаII v1) відводити, відкачувати, випускати ( воду); виснажувати, спустошувати; висмоктувати, викачувати; випливати, витікати, стікати (тж. drain away); eл. відводити струм2) дренувати, осушувати; мeд. дренувати3) стікати в річку; скидати води4) фільтрувати; сочитися; просочуватися5) обладнати каналізацією, проводити каналізацію6) пити, осушувати, випивати до дна (тж. to drain dry, to drain to the dregs) -
59 dwindle
v1) скорочуватися, зменшуватися; убувати, спадати, виснажуватися (тж. dwindle away); скорочувати, зменшувати; викликати виснаження2) погіршуватися, вироджуватися; занепадати, втрачати значення -
60 emaciation
nвиснаження, виснаженість, ( крайня) худорба, схуднення, кахексія
См. также в других словарях:
виснаження — (відсутність, утрата фізичних сил, здоров я через утому, голод, хворобу тощо), виснаженість, ослаблення, ослабленість, знесилення, знесиленість, безсилля, безсилість, безсильність, слабість, знемога, змученість, кволість; астенія мед. (загальне… … Словник синонімів української мови
виснаження газового покладу — истощение газовой залежи depletion of a gas pool *Gaslagererschöpfung – зменшення початкових запасів газу в продуктивному пласті, пов’язане з його видобуванням. Характеризується зниженням середнього пластового тиску в покладі (пластових тисків у… … Гірничий енциклопедичний словник
виснаження нафтового покладу — истощение нефтяной залежи deplefion of an oil pool *Erdöllagererschöpflung – зменшення початкових запасів нафти в продуктивному пласті, пов’язане з її видобуванням. Супроводжується зменшенням пластової енергії. Розрізняють такі різновиди режиму… … Гірничий енциклопедичний словник
виснаження — я, с. Стан за знач. виснажити і виснажитися … Український тлумачний словник
виснаження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
водні ресурси — водные ресурсы water resources, water supply *Wasserreserven, Wasserdargebot – придатні для використання в господарстві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів та океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода льодовиків (крига), водяні пари… … Гірничий енциклопедичний словник
вимучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вимучити 1). 2) у знач. прикм.З ознаками втоми, виснаження … Український тлумачний словник
висушувати — ую, уєш, недок., ви/сушити, шу, шиш, док., перех. 1) Робити що небудь сухим; позбавляти вологи. Висушувати сльози. 2) перен. Робити худим; виснажувати. || Позбавляти життєвих сил; знесилювати. || Змучувати, доводити до повного виснаження. 3) розм … Український тлумачний словник
в'ялити — в ялю/, в я/лиш, недок., перех. 1) що. Позбавляти свіжості, соковитості, пружності; присушувати. || Підсушувати на сонці, на свіжому повітрі що небудь, роблячи запаси. || Позбавляти свіжості, пружності; робити зморшкуватим, кволим (про людське… … Український тлумачний словник
доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і … Український тлумачний словник
екоцид — у, ч. Використання природних ресурсів, що веде до їх виснаження, до порушення екологічної рівноваги, а також руйнація природного середовища у воєнних цілях … Український тлумачний словник