-
81 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
82 попроситься
попроситися, попрохатися. Срв. Проситься.* * *попроси́тися; попроха́тися; (упросить, взять, принять) упроси́тися, упроха́тися, припроси́тися -
83 поровну
нарівно, рівно, порівну, зарівно, зрівна. [У нас і ворогів і друзів рівно (Куліш)]. Разделить -ну - поділити нарівно. [Землю вони поділили нарівно (Звин.)]. Взять всего -ну дать всем -ну - узяти всього зарівно (рівно, зрівна), дати усім рівно. [Кожного зілля узяти зарівно (Гр.). Батько дає кожному синові землі, щоб було рівно в кожного (Звин.)]. Разделить имение между детьми -ну - поділити маєток поміж дітьми рівно.* * *( на равные части) нареч. на́рівно; ( в одинаковом количестве) рі́вно, порі́вну и по́рівну, порі́вно -
84 порука
1) запорука, зарука, порука в чому, чому, чого. [Запорука щасливого життя, доброго розвитку. Де ті сили для боротьби? Де той гарт, що міг-би служити порукою перемоги? (Коцюб.)];2) ручання, зарука, порука за кого, за що; (письменная) рукої[є]мство. [Таковий маєть наперед по собі поруку або рукоємство дати (Статут Лит.)];3) (лицо, поручитель, -ница) поручник, -ниця, заручник, -ниця, ручитель, -телька, рукоїмця (общ. р.). [Без поручника не дали грошей (Лев.). Рукоїмця, которий ручиться за кого, повинен виплатити за того (Ст. Лат.)]. В -ку - на запоруку, на поруку, на заруку. -ка за меня, нас и т. п. - моя, наша запорука, зарука, порука. Круговая -ка - кругова, гуртова, спільна за(по)рука, порука. Отпустить или взять на -ки - пустити, взяти на поруки. [Пораяв нам удатися до слідчого та випрохати Івана на поруки].* * *1) ( ручательство) пору́ка2) ( залог) запору́ка, зару́ка -
85 посредник
-ница1) посередник, посередниця, (грубо) зведеник, зведениця. [Давай, батьку, гроші, - каже прихожий зведеник: упустимо сього коня, - другого не знайдеш такого (Кух.)]. Он был (она была) их -ком (-ницею) при этой переписке - він був (вона була) їх посередником (їх посередницею) у цьому листуванні;2) (арбитр) посередник, арбітр (-тра). Взять кого в -ники - взяти кого за посередника (за арбітра). Мировой -ник - мировий посередник.* * *посере́дникмирово́й \посредник — ист. мирови́й посере́дник; мирови́й, -о́го
-
86 привязь
припін и припон (-пону), припона (реже упі[о]н (-пону)), прив'язок (-зку), прив'язь (-зи). [Чим кобилу прип'ясти? припону не взяли (Борзен. п.)]. На -вязи - на припоні, на прив'язку, на прив'язі. [Мої коні в хана на припоні (Пісня)]. Взять на -вязь - узяти на припін, на прив'язок кого. Держать на -вязи - держати на припоні. [От язик, - і на припоні його не вдержиш (Кониськ.)]. Спустить с -вязи - спустити з припону, з припони.* * *при́в'язь, -зі, при́в'язок, -зку, припі́н, -по́ну, припо́на -
87 придача
1) см. Придавание;2) додаток, придаток (-тку), додача, придача (-чі). На (В) -дачу - в (на) додаток, на (в) додачу. Взять, дать в -дачу - добрати, взяти, додати, дати що на додачу.* * *1) ( действие) додання́, додава́ння; нада́ння и надання́, надава́ння2) (то, что придано) дода́ча; прида́ча, диал. прида́ток, -тку; ( прибавление) дода́ток, -ткав (на) прида́чу — ( в качестве прибавки) на (в) дода́чу; ( сверх того) на (в) дода́ток, до то́го, до то́го ж
-
88 принимать
принять1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.* * *несов.; сов. - прин`ять1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти2) ( брать) бра́ти, взя́ти\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)
3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \приниматьме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів
-
89 приступ
I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].* * *I пр`иступ1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у2) (атака, штурм) при́ступ3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступII прист`упдиал. см. приступок -
90 прицел
1) см. Прицелка;2) (мишень) ціль (-ли), мета;3) (мушка) приціл (-цілу).* * *1) ( действие) приці́лювання2) ( прицельное приспособление) приці́л, -у, ці́льник, візи́р, діо́птер и діопте́р; ( цель) ці́ль, -лібрать, взять на \прицел — прям., перен. бра́ти, взя́ти на приці́л
-
91 проба
1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);3) проба. [Срібло 84-ої проби].* * *1) про́ба, ґату́нок2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба -
92 прокат
1) см. Прокатка;2) зажиток (-тку). прокат (-ту), винаєм (-йму). Взять, отдать на - кат - взяти, віддати в зажиток, на прокат (у винаєм) що;3) (настилки для катанья тяжестей) накіт (-коту).* * *Iпрока́т, -у, тимчасо́ве користува́нняII1) ( действие) прока́тування2) (изделия) прока́т, -у, шта́би, род. п. штаб -
93 работа
1) робо́та, пра́ця; ( как источник заработка) слу́жба\работа та дви́гателя — робо́та двигуна́
брать, взять в \работа ту кого́ — бра́ти, взя́ти в робо́ту кого́
бра́ться, взя́ться (принима́ться, приня́ться) за \работа ту — бра́тися, узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці́, за пра́цю)
едини́ца \работа ты — физ. одини́ця робо́ти
полевы́е \работа ты — польові́ робо́ти
совме́стная \работа та — спі́льна пра́ця (робо́та)
строи́тельные \работа ты — будіве́льні робо́ти
у́мственная \работа та — розумо́ва пра́ця (робо́та)
физи́ческая \работа та — фізи́чна пра́ця (робо́та)
2) ( продукт деятельности) пра́ця, робо́тапеча́тные \работа ты — друко́вані пра́ці
дипло́мная \работа та — дипло́мна робо́та
пи́сьменная \работа та — школьн. письмо́ва робо́та
-
94 разгон
1) ( действие) розгі́н, -го́ну, розганя́ння, розігна́ння\разгон н Госуда́рственной ду́мы — розгі́н Держа́вної ду́ми
\разгон н демонстра́ции — розгі́н (розганя́ння, розігна́ння) демонстра́ції
быть в \разгон не — бу́ти в розго́ні
2) ( разбег) розгі́н, ро́збіг, -у и розбі́гвзять \разгон н — набра́ти розго́ну (розгі́н)
с \разгон на (\разгон ну) — з розго́ну, з розбі́гу
3) (промежуток, расстояние между чем-л.) розгі́н\разгон н между столба́ми — розгі́н між стовпа́ми
\разгон н волн — спец. розгі́н хви́ль
-
95 риф
I( скалистая гряда) риф, -уII( на парусе) рифбрать, взять риф (ри́фы) — бра́ти, узя́ти риф (ри́фи)
-
96 роль
Iроль, -лі; ро́лябыть в \роль ли кого́ — бу́ти в ро́лі кого́
игра́ть \роль ль Хлестако́ва — гра́ти (вико́нувати) роль Хлестако́ва
игра́ть большу́ю \роль ль в чём-либо — відіграва́ти вели́ку ро́ль у чо́мусь
игра́ть (разы́грывать) \роль ль оби́женного — гра́ти ро́ль скри́вдженого (покри́вдженого), вдава́ти [з се́бе] скри́вдженого (покри́вдженого), прикида́тися скри́вдженим (покри́вдженим)
войти́ в \роль ль — увійти́ в ро́ль; ( освоиться) призвича́їтися до ро́лі
вы́йти из \роль ли — ви́йти з ро́лі
брать, взять \роль ль кого́ — бра́ти, узя́ти роль кого́
\роль ли перемени́лись (измени́лись) — ро́лі переміни́лися (зміни́лися)
поменя́ться (перемени́ться) \роль ля́ми — поміня́тися роля́ми
II р`ольэто не игра́ет никако́й \роль ли — це не ма́є нія́кого зна́чення
см. рол 1) -
97 салазки
1) са́ночки, -чо́к, санча́та, -ча́т, ґринджоля́та, -ля́т; ґринджо́льці, -лецьзагну́ть \салазкики кому́ — см. загибать 1)
2) техн. полозки́, -кі́в3) ни́жня ще́лепавзять под \салазкики кого́ — узя́ти за (під) зя́бра кого́
-
98 свой
свій (ж. своя́, с. своє́)брать, взять \свой оё — бра́ти, узя́ти своє́; ( добиваться цели) добива́тися, доби́тися свого́
всё \свой оё да \свой оё тверди́т — усе́ своє́ї та своє́ї співа́є, усе́ своє́ та своє́ пра́вить (грубо: торо́чить, товче́)
идти́ \свой е́й доро́гой — іти́ своє́ю доро́гою (свої́м шля́хом)
кла́няйся \свой и́м — ( родственникам) віта́й свої́х, кла́няйся свої́м
крича́ть не \свой и́м го́лосом — несамови́то (не свої́м го́лосом) крича́ти; на пуп крича́ти
по \свой ему́ обыкнове́нию — свої́м зви́чаєм
рассказа́ть \свой и́ми слова́ми — розповісти́ свої́ми слова́ми
сам не \свой ой — сам не при собі; як (мов, яки́йсь) не сві́й
\свой и́х не узна́ешь — свої́х не впізна́єш
сказа́ть \свой оё сло́во — сказа́ти своє́ сло́во
умере́ть не \свой е́й сме́ртью — поме́рти (уме́рти) не своє́ю сме́ртю
-
99 сдирать
несов.; сов. - содр`ать1) здира́ти, зде́рти и зідра́ти (здеру́, здере́ш) и мног. поздира́ти; (несов.: снимать верхний слой) де́рти и дра́ти; (царапать, снимать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; (перен.: взять высокую плату) лупи́ти, -плю́, -пиш, злупи́ти\сдиратьть шку́ру (две шку́ры, по две шку́ры) с кого́ — перен. здира́ти, зідра́ти и зде́рти (лупи́ти, злупи́ти) шку́ру (дві шку́ри, по дві шку́ри) з ко́го
2) ( списывать) спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; ска́тувати, -тую, -туєш, ската́ти -
100 себя
мест.себе́быть сами́м собо́й — бу́ти сами́м собо́ю
взять на \себя бя́ что — узя́ти (перебра́ти) на се́бе що
вне \себя бя́ — см. вне
не в \себябе́ — сам не свій; мов (яки́йсь, як) не свій; сам не при собі́
не по \себя бе́ — не по собі́; ( неловко) нія́ково
от \себя бя́ — від се́бе; ( от своего имени) від свого́ і́мені
по \себя бе́ — а) по собі́; ( по своему вкусу) до вподо́би, до смаку́; б) ( после себя) пі́сля себе́, по собі́
про \себя бя́ — ( не вслух) сам собі́, сам до се́бе, про се́бе; ( тихо) ни́шком; ( в уме) у ду́мці, у думка́х
\себя бе́ на уме́ — собі́ на умі́
собо́й, из \себя бя́ — (лицом, внешностью) на ви́гляд, на по́гляд, собо́ю, з се́бе; на вро́ду
хороша́ собо́й — га́рна на вро́ду, вродли́ва
у \себя бя́ — у се́бе
См. также в других словарях:
взять — взятку • действие взять вину • действие, получатель взять время • обладание, начало взять грех • обладание, начало взять инициативу • обладание, начало взять интервью • действие взять кредит • действие, объект взять курс • действие, начало взять… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
взять — Доставать, взимать, заимствовать, занимать, выманивать, выуживать, извлекать, исторгать, почерпать, позаимствовать чем, принимать, хватать; обнимать; вбирать, всасывать, поглощать; браться за, хвататься за; хапнуть, цапнуть. С него взятки гладки… … Словарь синонимов
ВЗЯТЬ — брать, подобрать, измерить, заметить, поднимать и пр. Взять на абордаж абордировать (см.). Взять на буксир подать на другое судно буксир и начать буксировку. Взять высоту светила (То take the altitude) измерить угломерным инструментом высоту… … Морской словарь
ВЗЯТЬ — ВЗЯТЬ, возьму, возьмёшь; взял, а, о; взятый (взят, а, о); совер. 1. см. брать. 2. Употр. в сочетании с союзом «да», «и» или «да и» и другим глаголом при обозначении неожиданного, внезапного действия (разг.). Возьму и скажу. Взял да убежал. В. да… … Толковый словарь Ожегова
взять — возьму, возьмёшь; взял, ла, взяло; взятый; взят, взята, взято; св. 1. к Брать. В. газету со стола. В. книгу в библиотеке. В. деньги в долг. В. автограф. Взять! (команда собаке схватить кого л.). Его взяли через три дня (арестовали). В. на… … Энциклопедический словарь
ВЗЯТЬ — ВЗЯТЬ, возьму, возьмёшь, прош. вр. взял, взяла, взяло, совер. 1. совер. к брать. 2. без доп. Вывести из чего нибудь заключение, решение, вздумать (разг.). С чего ты взял, что тебе надо ехать? 3. кого что. Арестовать (разг.). «Как ее не взяли, не… … Толковый словарь Ушакова
Взять — (иноск.) отличаться, достигать, побѣдить. Онъ всѣмъ взялъ. И ростомъ и доростомъ взялъ. Что взялъ? ( неудачно искавшему, не имѣвшему въ чемъ успѣха.) Ср. Чѣмъ парень не вышелъ? Взялъ ростомъ и доростомъ. Мельниковъ. На горахъ. 4, 1. Ср. Вотъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Взять — I сов. перех. 1. Принять в руки, захватить рукой, руками, щипцами и т.п. отт. разг. Собрать. отт. перен. Сделать что либо предметом рассмотрения, изучения, изображения и т.п. 2. Извлечь откуда либо или для чего либо. отт. перен. разг. Почерпнуть… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
взять — взять, возьму, возьмёшь; взял, взяла, взяло, взяли … Русское словесное ударение
взять — глаг., св., употр. наиб. часто Морфология: я возьму, ты возьмёшь, он/она/оно возьмёт, мы возьмём, вы возьмёте, они возьмут, возьми, возьмите, взял, взяла, взяло и взяло, взяли, взявший, взятый, взяв см. нсв. бр … Толковый словарь Дмитриева
взятьё — сущ., кол во синонимов: 1 • взятье (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов