-
1 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
2 рачение
-
3 попечение
о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи мн.), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние - повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии - на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние - взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. - приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом - покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне - дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния - занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния - занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].* * *піклува́ння; ( наблюдение) до́гляд, -у; ( опека) опі́кування, опі́ка; ( радение) дбання́ и дба́ння; ( забота) турбо́та -
4 докука
см. Докучание.* * *1) ( надоедливая просьба) докуча́ння, надокуча́ння, набрида́ння2) (забота, беспокойство) турбота, кло́піт, -поту; ( скука) доку́ка -
5 заботка
уменьш. см. забота -
6 заботливость
дбайливість, дбалість, дбайність (-ости), піклування, пильнування.* * *дбайли́вість, -вості; турбо́тливість; стара́нність, -ності; клопітли́вість, -вості, кло́пітність; ( забота) піклува́ння -
7 заботушка
фольк., см. забота -
8 насущный
1) насущний, (обыдённый) щоденний, (житейский) життьовий, житейський; (необходимый) (до)конче потрібний, найпотрібніший; (настоятельный) (до)конечний, кончий, пекучий; (неотложный) невідкладний. Хлеб -ный - хліб щоденний (насущний), (эллипт.) насущний (-ного), (сщ.) насущник (-ка). [Хліб наш щоденний дай нам сьогодні (Куліш). Як то тяжко той насущний люди добувають! (Шевч.). Він кривавицею добува той насущник (Сим.)]. -ная потребность - насущна (пекуча, (до)конечна, конча) потреба. [Письменство зробилося тепер заступником і речником насущних потреб народа (Рада)]. Забота о -ном - турбота про хліб щоденний (насущний), турбота про щоденні (насущні) потреби. У них и -ного нет - вони й найпотрібнішого (насущного) не мають;2) см. Настоящий 1.* * *насу́щний; насу́шний; ( настоятельный) нага́льний; (крайне необходимый, непременный) коне́чний, доконе́чний, пеку́чий\насущныйая необходи́мость — насу́щна (нага́льна, пекуча, коне́чна, доконе́чна) потре́ба
\насущныйый вопро́с — пеку́че (насущне) пита́ння
\насущныйый хлеб — насу́щний хліб; насу́щник
-
9 обуза
тягар, клопіт, глоба. [Оце мені глоба на шию з оцією роботою]. Сделаться, быть обузою для кого - стати, бути кому за тягар.* * *тяга́р, -я; ( обременительная забота) кло́піт, -поту, моро́ка -
10 печаль
журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.* * *1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур -
11 радение
См. также в других словарях:
ЗАБОТА — активность, направленная на достижение блага к.(ч.) л. Среди объектов З. называют мир в целом, окружающую среду, животных, общественные ин ты. В качестве особого предмета З. выступает отношение человека к самому себе и к др. людям. М. Хайдеггер… … Философская энциклопедия
ЗАБОТА — жен. заботка, заботушка, заботанька; заботишка; заботища; усердные хлопоты, беспокойное попеченье, радушное беспокойство о ком или о чем; гребта. Всякому дню подобает забота его. День придет, и заботу принесет. Плохо жить без забот, худо без… … Толковый словарь Даля
забота — Попечение, рачение, радение, рвение, старание, беспокойство, возня, хлопоты; уход, внимание, надзор, призор, присмотр, призрение. Тут нужен глаз (присмотр), . Имение заброшено (без призору). Что за комиссия, Создатель, быть взрослой дочери отцом … Словарь синонимов
ЗАБОТА — ЗАБОТА, заботы, жен. 1. Беспокойство, опасение. Отца угнетала забота о дальнейшей судьбе сына. «Тоска, предчувствие, заботы теснят твою всечасно грудь.» Пушкин. 2. только мн. Хлопоты. Весь день его был наполнен служебными заботами. || Уход,… … Толковый словарь Ушакова
ЗАБОТА — ЗАБОТА, ы, жен. 1. Беспокойство, беспокойное, обременительное дело. Жить без забот. Много забот у кого н. Заботы по хозяйству. 2. Мысль или деятельность, направленная к благополучию кого чего н. З. о человеке. 3. Внимание, попечение, уход.… … Толковый словарь Ожегова
забота — деннонощная (Мельников Печерский); докучная (Сологуб); земная (Ратгауз); неотвязная (Мей); сумрачная (Пушкин); угрюмая (Коринфский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А … Словарь эпитетов
Забота — (евр. дэага йагон), в первую очередь беспокойное и гнетущее состояние, связанное с обдумыванием предстоящего поступка или события (Пс 12:3, в Синод. пер. скорбь ; Притч 12:25, в Синод. пер. тоска ; Иез 12:18 и след., в Синод. пер. печаль ).… … Библейская энциклопедия Брокгауза
забота — ЗАБОТА1, разг. печаль ЗАБОТИТЬСЯ/ПОЗАБОТИТЬСЯ, беспокоиться/побеспокоиться, думать, сов. озаботиться ЗАБОТА2, опека, попечение, попечительство, призрение ЗАБОТЛИВЫЙ, бережный, осторожный, отзывчивый, тактичный ЗАБОТЛИВОСТЬ,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Забота — Забота ♦ Souci Память о будущем, вызывающая не столько доверие, сколько беспокойство. Человек всегда озабочен – постольку, поскольку он обладает разумом (а значит, и памятью) и отличается хрупкостью (а значит, вынужден беспокоиться).… … Философский словарь Спонвиля
Забота — – занятость мыслей чем то, каким то делом, обеспокоенность им. Здравствуй, Софья, что ты Так рано поднялась! а? для какой заботы? (А. Грибоедов, Горе от ума). Ср. озабоченность, беззаботность. * * * – постоянная поддержка, обеспечивающая не… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
забота — • большая забота • глубокая забота • необыкновенная забота • необычайная забота • неустанная забота • неусыпная забота • огромная забота • чрезмерная забота … Словарь русской идиоматики
