Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вещи

  • 1 безвкусный

    (о пище) несмачний; (о вещи) без смаку зроблений.
    * * *
    1) ( о пище) несмачни́й, позба́влений смаку́, без смаку́
    2) перен. позба́влений смаку́, без смаку́; ( о вещи) зро́блений без смаку́

    Русско-украинский словарь > безвкусный

  • 2 проваляться

    (о вещи) провалятися; (в постели) прокачатися, викачатися. [Два тижні хвора прокачалася (викачалася). Усю ніч прокачалася і таки не заснула (Харк. п.)].
    * * *
    1) ( в постели) прокача́тися, проваля́тися, ви́качатися
    2) ( о вещи) проваля́тися

    Русско-украинский словарь > проваляться

  • 3 вещь

    1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];
    2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].
    * * *
    річ, род. п. ре́чі, шту́ка; диал. на́дібок, -бка

    ве́щи — мн. ре́чі, -че́й

    \вещь в себе́ — филос. річ у собі́

    Русско-украинский словарь > вещь

  • 4 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 5 возвращать

    возвратить
    1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];
    2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`ить
    поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

    Русско-украинский словарь > возвращать

  • 6 выносить

    вынести
    1) виносити (виношати), винести, (многое) повиносити. [Винесла хліба]; (вещи) виноситися, повиноситися. Не выноси сору из избы - хай буде хата покришка;
    2) витерплювати, витерпіти, стерплювати, стерпіти, перетерпіти, одтерпіти, дотерплювати, дотерпіти, зносити, знести, видержувати, видержати. [Скільки мук доведеться знести (Грінч.). І намучена країна вже не стерпіла знущання]. Вынести решение - вирішити щось, ухвалити щось, винести постанову (вирішення) про щось, покласти щось.
    * * *
    I см. вынашивать II несов.; сов. - в`ынести
    вино́сити, ви́нести и мног. повино́сити; (сносить, переносить) зно́сити, знести́, перено́сити, перенести́; ( терпеть) вите́рплювати, ви́терпіти

    выноси́ть, вы́нести пригово́р — юр. ухва́лювати, ухвали́ти (вино́сити, ви́нести) ви́рок

    вы́нести урок — здобува́ти, здобу́ти (дістава́ти, діста́ти) нау́ку

    выноси́ть, вы́нести благода́рность — склада́ти, скла́сти подя́ку

    выноси́ть, вы́нести впечатле́ние — дістава́ти, діста́ти вра́ження

    Русско-украинский словарь > выносить

  • 7 домашний

    1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;
    2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].
    * * *
    1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

    \домашний аре́ст — домашній аре́шт

    дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)

    дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)

    2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

    Русско-украинский словарь > домашний

  • 8 дорожный

    дорожній, подорожній; шляховий. [Поділилися своїми дорожніми харчами. Подорожня сукня (Куліш). Через плечі подорожня торба невелика. Шляховий стовп (порох)]. Дорожная повинность - дорожній (шляховий) відбуток (р. -тку). Дорожный погребец - подорожнє начиння, (устар.) пуздерко, пуздерок (р. -ка) (Котл.). Дорожные вещи (узлы, чемоданы и т. п.) - пакунки. [Носильник повиносив наші пакунки з вагону]. Дорожные записки - подорожні записи (р. -ів), подорожник. [Московський піп Лук'янов описав у своєму подорожникові Паліївщину (Куліш)].
    * * *
    1) прил. доро́жній; ( путевой) шляхови́й; (о расходах, заметках) подоро́жній

    \дорожный ма́стер — шляхови́й (доро́жній) ма́йстер

    2) в знач. сущ. подоро́жній, -нього

    Русско-украинский словарь > дорожный

  • 9 дрянь

    1) (сор) сміття, нечисть (р. -ти);
    2) (незнач. худая вещь, негодное существо) дрантя (ср.), погань (р. -ни), (хлам) мотлох, негідь (р. -годи), ледач (р. -чи), ледащо, паскудь (р. -ди) [Якби добра кобила, а то дрантя. Що було доброго - порозкуповували, зосталася сама погань. З нього велика ледач. Ця дівчина така паскудь], (только одушевл.) паскуда (общ.) [Старий паскуда], дріпло [Старе дріпло], сміттюх (м. р.), посміттюха [Посміттюха яка- небудь командуватиме], невіра (общ.), (гнусная) плюгавець (р. -вця), плюгавство (ср.);
    3) (вздор) (всяка) погань, казна-що, дурниці. [В голову всяка погань лізе].
    * * *
    1) (хлам, негодные вещи) мо́тлох, -у, дра́нтя, не́гідь, -годі, пога́нь, -ні
    2) (вздор, чепуха) дурни́ці, -ни́ць, ка́зна-що, род. п. ка́зна-чого
    3) паску́да, по́гань, -ні; леда́що

    де́ло \дрянь — пога́на (ке́пська) спра́ва

    Русско-украинский словарь > дрянь

  • 10 замысловато

    мудровано, мудро, хитро, штучно, хитро-мудро, штудерно, вигадливо, вузлувато. [Хитро-мудро і невеликим коштом. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою (Шух.)]. -то придуманный - вимудруваний. Вещи -вато сделанные - речі мудро (хитро, вигадливо, штудерно) зроблені, вузлуваті штучки; мудрішки (Шух.).
    * * *
    нареч.
    му́дро, хи́тро; мудро́вано; хитрому́дро; вига́дливо, кандибо́бером

    Русско-украинский словарь > замысловато

  • 11 изобретение

    1) винахід (-ходу), винайдення, вигад (-ду). [Академія розглядає нові винаходи та відкриття (Стат. Акад. Наук). Міна вигадами й знаходами (открытиями) - се найважніші прикмети того міжнароднього змагання (Грінч.)]. Остроумное -ние - дотепний винахід. Взять (получить) патент на -ние - взяти (дістати) патент на винахід;
    2) (выдумка) вигадка, вигад (-ду). Жалкое -ние - мізерна, нікчемна вигадка.
    * * *
    1) ( действие) ви́нахід, -ходу, ви́найдення; вига́дування
    2) (о предмете, вещи) ви́нахід, -ходу; ( выдумка) ви́гадка

    Русско-украинский словарь > изобретение

  • 12 изрывать

    изорвать
    I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;
    2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.
    II. Изрывать, изрыть -
    1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];
    2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - изорв`ать
    рва́ти, порва́ти; ( драть) де́рти, -ру́, -ре́ш, поде́рти, дра́ти (деру́, дере́ш), подра́ти; ( обдирать) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти; ( изнашивать) ша́рпати, поша́рпати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти и мног. перешматува́ти
    II несов.; сов. - изр`ыть
    1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти
    2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

    Русско-украинский словарь > изрывать

  • 13 изуродовать

    скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].
    * * *
    зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить

    Русско-украинский словарь > изуродовать

  • 14 именно

    саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.
    * * *
    част.
    са́ме; ( как раз) якра́з; ( собственно) вла́сне, власти́во

    а \именно но — в знач. союза а са́ме, як-от

    [вот] \именно но — (да, действительно) са́ме так; ато́ж

    Русско-украинский словарь > именно

  • 15 исправный

    1) (о челов.) справний. [Жінка моя жвава, справна (Г. Барв.)]. -ный плательщик - справний платник. -ный переписчик - справний переписувач. Быть -ным - бути справним, бути на порядках (Квітка) у чому;
    2) (о вещи, работе, тексте и т. п.) справний, поправний. [Справна робота (М. Вовч.). Поправний текст]. -ный телефон, звонок - поправний телефон, дзвінок;
    3) см. Зажиточный.
    * * *
    спра́вний

    Русско-украинский словарь > исправный

  • 16 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 17 лакомство

    1) см. Лакомление 2;
    2) (реже) ласощ (-щи) и (обычно) ласощі (-щів и -щей), лакомина и (пров.) ла[и]гомина, присмачка, смакота, ум. лакоминка, ла[и]гоминка, присмачка. [Як почне жінка вередувати, забажаючи усякої ласощи (Квітка). Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін (Номис). Мати дає дітям лакоминки (р. п.ед.) (Звин.). Не їсти беруться, а курить,- смакота яка! (Борзенщ.)]. -ства - ласощі, лакомини (-мин) и (пров.) ла[и]гомини, ум. лакоминки (-нок), (сладости) солодощі (-щів) (вкусные вещи) смакощі (- щів), присмаки (-мак). [Насіння, оріхи та инші сільські ласощі (Єфр.). Там лакомини різні їли (Котл.)]. Истратить на -ства что - потратити на ласощі, проласувати що.
    * * *
    ла́сощі, -щів; лагоми́на, уменьш. лагоми́нка

    ла́комства — мн. ла́сощі

    Русско-украинский словарь > лакомство

  • 18 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 19 линялый

    1) (о вещи) злинялий, збляклий, споловілий. [Миршавий парубок у споловілих галанцях (Коцюб.)];
    2) (о животном) злинялий, облізлий;
    3) (о покрове) злинялий, згублений, злізлий, скинутий, (о пере) упалий.
    * * *
    линя́лий; злиня́лий; (преим. о животном) облі́злий

    Русско-украинский словарь > линялый

  • 20 линяние

    1) (о вещи) линяння, блякнення, половіння;
    2) (о животном) линяння. Время -ния - линьба. Место -ния - линовище, -сько.
    * * *
    линя́ння, линьба́

    Русско-украинский словарь > линяние

Страницы

См. также в других словарях:

  • вещи́ца — вещица …   Русское словесное ударение

  • вещи — См …   Словарь синонимов

  • Вещи — предметы материального мира, в связи с которыми могут возникать правовые отношения. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • Вещи — это предметы природы или результаты труда, это исключительно телесные предметы. Объектами гражданских прав могут быть только те вещи, по поводу которых существуют экономические отношения, а именно, те вещи, которые способны удовлетворять какую… …   Большой юридический словарь

  • Вещи — Вещь  многозначный термин, входящий в базовые понятия многих направлений науки и широко используемый в обыденной жизни. Понимание вещи как части материального мира и процесса его познания человеком с зарождения философии до наших дней находится в …   Википедия

  • ВЕЩИ —     Видеть во сне беспорядочно разбросанные вещи – вас защитят и выручат из беды друзья. Казенные вещи – к уплате по обязательствам. Получить в подарок дорогие вещи – вас ожидает не то, на что вы рассчитываете. Покупать вещи – к препятствиям в… …   Сонник Мельникова

  • Вещи — мн., с опред. Предметы бытового обихода, трудовой деятельности и др. // Вещи аммуничные. В течение года употреблено в невозвратный расход съестных припасов, аммуничных вещей и уничтожено разного имущества. . . от 20 до 50 % на рубль 4971 руб. Ф.… …   Словарь золотого промысла Российской Империи

  • ВЕЩИ — (в праве) – предметы природы, как находящиеся в естественном состоянии, так и приспособленные человеком к своим потребностям, являющиеся объектами права. Советское право, рассматривая В. как объекты права, исходит прежде всего из деления В. на… …   Советский юридический словарь

  • Вещи Бесхозные — вещи, не имеющие собственника или он неизвестен, либо собственник отказался от прав собственности на эти вещи. Бесхозные недвижимые вещи принимаются на учет органом, осуществляющим государственную регистрацию права на недвижимое имущество, по… …   Словарь бизнес-терминов

  • ВЕЩИ, БЕСХОЗЯЙНЫЕ — вещи, которые не имеют собственника или собственники которых неизвестны, либо вещи, от прав собственности на которые собственники отказались. Бесхозяйные недвижимые вещи принимаются на учет органом, осуществляющим государственную регистрацию… …   Большой экономический словарь

  • Вещи Движимые — перемещаемые вещи, не относящиеся к недвижимости. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»