-
1 brigadier
n1) бригадир (в армії Великої Британії)2) бригадний генерал; командир бригади (в армії США)* * *n; військ.1) бригадир2) aмep.; = brigadier-general -
2 gaffer
n розм.1) батечко; дядько; дідусь (у звертанні)2) старий селянин3) десятник4) кін. головний освітлювач5) хлопчина* * *n1) батько, батечко, тато; дідусь, дідуньо ( при звертанні); старий селянин; вiйcьк. батько-командир2) десятник; бригадир3) кiнo головний освітлювач, бригадир освітлювачів -
3 overman
In (pl overmen)1) «надлюдина»2) бригадир; десятник; майстер3) наглядач4) амер. хазяїн5) арбітрIIvнаймати надто багато робітників; роздувати штати* * *I n1) дiaл.; юp. арбітр2) "надлюдина"3) бригадир; десятник; майстер; гipн. десятник підземних робіт; старший штейгерII vнаймати занадто багато робітників; роздувати штати -
4 pit boss
розпорядник ( у казино); cл. бригадир шахтарів; cл. майстер, десятник, бригадир -
5 taskmaster
n1) бригадир; десятник; виконроб2) наглядач* * *nбригадир, десятник; виконроб; доглядач -
6 tindal
n інд.1) молодший офіцер2) бригадир, десятник, старший у групі3) наглядач4) слуга* * *n; діал.1) молодший офіцер ( командуючий ротою солдат на кораблі); бригадир, десятник, старший в групі; доглядач, наглядач2) слуга, служник -
7 gaffer
n1) батько, батечко, тато; дідусь, дідуньо ( при звертанні); старий селянин; вiйcьк. батько-командир2) десятник; бригадир3) кiнo головний освітлювач, бригадир освітлювачів -
8 pit boss
розпорядник ( у казино); cл. бригадир шахтарів; cл. майстер, десятник, бригадир -
9 brigadier-general
-
10 captain
1. n1) військ. капітан2) амер. командир роти (ескадрону, батареї)3) командир, офіцер4) мор. командир військового корабля, капітан торгового судна, шкіпер5) начальник, керівник6) старший, головнийcaptain of industry — амер. промисловий магнат
7) брандмейстер, начальник пожежної команди8) амер. начальник поліцейського округу9) старшина клубу; староста (в школі)10) спорт. капітан команди11) гірн. завідуючий шахтою; штейгер12) вождь; глава13) заст., поет. полководецьC. General — головнокомандуючий
14) амер. метрдотель2. v1) керувати, вести2) очолювати (команду тощо)3) бути капітаном (корабля)* * *I n1) капітан ( військове звання); мop. капітан; кептен ( капітан 1 рангу); командир корабля; капітан ( торговельного судна); шкіпер2) aмep. командир роти, ескадрону, батареї; командир, офіцер3) брандмейстер, начальник пожежної команди4) aмep. начальник поліцейського округу; начальник ( підлесливе звертання)5) старший, головний8) aмep. метрдотель9) бригадир ( партії робітників); гipн. завідувач шахтою; штейгер10) вождь, глава; aмep. місцевий партійний босII vcaptain of industry — aмep. промисловий магнат
1) керувати, вести; очолювати ( команду)2) бути капітаном ( корабля) -
11 ganger
n1) десятник; наглядач; бригадир2) пішохід3) швидкий кінь* * *I n II n1) дiaл. пішохід2) дiaл. швидкий кінь -
12 head
1. n1) голова2) розум; глузд; здібностіa cool head — тверезий розум, розсудлива людина
a hot head — гаряча голова, запальна людина
a wise head — розумна голова, розумна людина
3) людина4) голова, керівник; начальник; головний; старшийthe head of a department — амер. начальник відділу
H. of government (of State) — глава уряду (держави)
the H. of the Army — командуючий збройними силами
5) вождь; вожак; ватажок6) верхівка, керівництво7) керівне становище8) верх, верхів'я9) головка10) колосок, волоть13) військ. головка снаряда14) насадка, ригель15) критична точка, перелом16) заголовок; рубрика; параграф20) піна; вершки (на молоці)22) капітель23) plгірн. багатий концентрат24) тех. бабка (верстата)25) мис27) шкіра на барабані29) стадо; зграяhead Mistress — директриса, жінка-директор школи
head scald — мед. парші
head tone — вступ, вступні зауваження
head over heels, heels over head — шкереберть
he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить
I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти
to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд
to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь
to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати
two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще
2. v2) спрямовувати; вести4) давати (комусь) дорогу5) заважати, перешкоджати7) давати назву, озаглавлювати8) брати початок, витікати (про річку)10) зав'язуватися (про капусту тощо)11) наривати (про нарив)12) перен. досягати найвищої точки13) обрізати (кірку тощо)14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою15) відтинати головуhead back — а) заступати дорогу (противнику); б) зрізати гілки (у рослин)
head off — а) відвертати (щось), заважати (чомусь)
to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити
head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на
to head a trick — карт. бити старшою картою
* * *I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
13 snapper
n1) грубіян2) злий пес; кусака3) уїдливе (дошкульне) зауваження4) кнопка (для одягу)5) розм. пістолет6) амер. кінцівка7) ент. жук-лускун8) зоол. кайманова черепаха9) с.г. відламувач качанів* * *n2) грубіян; злий собака5) пістолет6) cл. кінцівка7) зooл. люціан ( риба); = snapping beetle; = snapping turtle8) c-г. качановіддільник9) cл. бригадир; десятник; старший ( групи робітників) -
14 tasker
n1) той, хто дає завдання (роботу)2) бригадир; десятник; виконроб3) наглядач4) той, хто виконує відрядну роботу* * *n2) = taskmaster -
15 workmaster
nрейс, майстер, старший робітник, бригадир -
16 brigadier
-
17 brigadier-general
-
18 captain
I n1) капітан ( військове звання); мop. капітан; кептен ( капітан 1 рангу); командир корабля; капітан ( торговельного судна); шкіпер2) aмep. командир роти, ескадрону, батареї; командир, офіцер3) брандмейстер, начальник пожежної команди4) aмep. начальник поліцейського округу; начальник ( підлесливе звертання)5) старший, головний8) aмep. метрдотель9) бригадир ( партії робітників); гipн. завідувач шахтою; штейгер10) вождь, глава; aмep. місцевий партійний босII vcaptain of industry — aмep. промисловий магнат
1) керувати, вести; очолювати ( команду)2) бути капітаном ( корабля) -
19 overman
I n1) дiaл.; юp. арбітр2) "надлюдина"3) бригадир; десятник; майстер; гipн. десятник підземних робіт; старший штейгерII vнаймати занадто багато робітників; роздувати штати -
20 snapper
n2) грубіян; злий собака5) пістолет6) cл. кінцівка7) зooл. люціан ( риба); = snapping beetle; = snapping turtle8) c-г. качановіддільник9) cл. бригадир; десятник; старший ( групи робітників)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
бригадир — а, м. brigadier, > нем. Brigadier, пол. brygadyer. 1. Командир бригады или нескольких полков; военный чин пятого класса по русской табели о рангах. Сл. 18. Отменен при Павле I. Майя с 30 го числа, по 10 му часу пополудни, отправлены для… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
БРИГАДИР — (нем. Brigadier, от франц. brigade бригада). 1) военный чин, учрежденный Петром В. и уничтоженный Павлом I, средний между полковником и генералом. 2) командир бригады во Франции. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов … Словарь иностранных слов русского языка
бригадир — звание, бугор, чин, шофер, грузчик Словарь русских синонимов. бригадир сущ., кол во синонимов: 5 • бугор (53) • грузчик … Словарь синонимов
БРИГАДИР — (нем. Brigadier) ..1) офицерский чин в русской армии в 18 в., промежуточный между полковником и генерал майором; существует в английской и других армиях2)] Руководитель производственной бригады … Большой Энциклопедический словарь
БРИГАДИР — БРИГАДИР, бригадира, муж. (нем. Brigadier). 1. Старший рабочий в бригаде. || Руководитель бригады (в 3 знач.; неол.). 2. В старину военный чин (между полковником и генералом; ист.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БРИГАДИР — БРИГАДИР, а, муж. 1. Руководитель бригады (во 2 и 3 знач.). Б. поезда. Б. строителей. 2. В русской армии в 18 в.: военный чин рангом выше полковника, а также лицо, имеющее этот чин. | жен. бригадирша, и (к 1 знач.; разг.). | прил. бригадирский,… … Толковый словарь Ожегова
Бригадир — военный чин, средний между полковником и генералом. В России был введен Петром I. EdwART. Морской словарь, 2010 … Морской словарь
бригадир — БРИГАДИР, а, м. Ирон. обращение (чаще к шоферу, грузчику и т. п.) … Словарь русского арго
бригадир — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN foreman … Справочник технического переводчика
Бригадир — У этого термина существуют и другие значения, см. Бригадир (значения). Мундир пехотного бригадира (1793) Бригадир воинское звание (чин) вы … Википедия
бригадир — а; м. [нем. Brigadier] 1. Руководитель бригады (1 зн.). Б. штукатуров. Старший б. 2. В российской армии в 18 в. (до 1799 г.): военный чин, средний между полковником и генерал майором; лицо в этом чине. ◁ Бригадирша (см.). Бригадиров, а, о. Разг.… … Энциклопедический словарь