бег

1) біг, гін (р. гону). На -гу - на бігу, на бігці. Сравняться в -ге - збігти з ким;

2) Бега конские (скачки) - перегони, гони, біговисько. Отправиться в бега - змандрувати, піти в мандри, в мандрівку. Находиться в -ах:

1) бути в мандрах, на втіках, мандрувати по світах;

2) бути втікачем.

* * *

1) (бегство) утеча, утічка, утіканка, утік (р. утеку) и утека (-ки); (дейст.) (у)тікання. [Тікання з в'язниці - безперечне злочинство (Корол.). Утіканка не славна, але пожитечна]. Его судят за -бег - його судять за втечу;

2) (отросток) пагін (-гону), пагонець (-гінця), пагінок (-нка), паріст (-росту), парость (-ти), паросток (-тка), паростень (-сня), виросток (- стка), живець (-вця), соб. обрость (-рости), пагіння; (только травян. раст.) пасинок, (-нка), соб. пасиння. Срв. Отпрыск, Отросток. Молодой -бег - памолодок. Молодые -ги - памолодь, обмолодь (-ди). Однолетний -бег - літоросток (-тка), літорост, одноліток (-тка). Пускать -ги - пароститися, пускати (виганяти) пагони, парости. [Вже дерево нові пагінки попускало].

* * *

1) ( бегство) вте́ча; ( действие) утіка́ння

2) ( бег) біг, -у

1) метеор., гидр., техн., физ. (поток воды, его направление) течія́; ( о воде - реже) те́ча; ( бег) біг, род. бі́гу

- антициклоническое течение

2) физ. ( свойство) пли́нність, -ності

- вязкое течение

3) физ. ( протекание) пере́біг, -гу; ( о времени) збіга́ння, сплива́ння, плин, -ну

- течение времени

4) техн. (вытекание, истечение) витіка́ння, стіка́ння

- течение воды

5) наук. ( направление) на́прям, -му

1) метеор., гидр., техн., физ. (поток воды, его направление) течія́; ( о воде - реже) те́ча; ( бег) біг, род. бі́гу

- антициклоническое течение

2) физ. ( свойство) пли́нність, -ності

- вязкое течение

3) физ. ( протекание) пере́біг, -гу; ( о времени) збіга́ння, сплива́ння, плин, -ну

- течение времени

4) техн. (вытекание, истечение) витіка́ння, стіка́ння

- течение воды

5) наук. ( направление) на́прям, -му

техн. вы́бег

галоп (танец и конский бег). Бежать в галоп - бігти (скакати) чвалем, галопом.

* * *

1) гало́п, -у, чвал, -у; диал. проскі́к, -ко́ку

2) ( танец) гало́п

1) гоніння;

2) (сплавка леса) сплавляння;

3) (плот) сплав;

4) (бег лодками взапуски) перегони (р. -нів);

5) (гонка водки) гоніння (куріння) горілки;

6) (нагоняй) натруска, прочуханка, перегречка. Срв. Взбучка, Нахлобучка.

* * *

1) догі́н, -го́ну, дого́нь, -ні, дого́ня; гін, род. п. го́ну; ( погоня) гони́тва

2) ( спешка) поспіх, -у

3)

4) (сплав леса; сплавляемые плоты) диал. спла́в, -у

5) ( изготовление перегонкой) гоніння, гнання; (спирта, водки) курі́ння

6) см. нагоняй

1) кінський. -ная площадь - см. Конная. -ный бег, -ное ристание - см. Конеристание. -ный двор - кінський двір (р. двору), конярня. -ный завод - кінський розплідник, конярня. -ный привод, механ. - кінський приводень (-дня);

2) кінний, комонний. [Найменший брат піший піхотою (пешком) за кінними братами уганяє (Дума)]. -ный полк - кінний полк (-ку). -ное войско - кінне військо, кіннота; см. Конница. -ная артиллерия - кінна артилерія, кінногарматне військо. -ная почта - кінна пошта. -ная статуя - кінна статуя. Пеший -ному не товарищ - пішому з кінним не дорога (не рука) (Приказка).

* * *

1) прил. кі́нний; комо́нний

2) в знач. сущ. ве́ршник, верхіве́ць, -вця́, кі́нний, -ого

1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;

2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.

* * *

I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);

2) см. Набегивать.

II. набежать

1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;

2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;

3) см. Набег 2 (Делать -бег).

* * *

1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш

1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити

2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) см. Перебег 1 - 3;

2) (бег взапуски) випередки (-док), перегони (-нів). Устраивать -бежки - бігати навипередки, переганятися.

* * *

1) воен., спорт. перебі́жка; перебіга́ння

2) ( переход на сторону противника) переки́нення, перебіга́ння; перехі́д, -хо́ду

лошади) хода, біга. [У цього коня добра хода (біга)].

* * *

1) ( ход животного) хода́; (бег) біг, -у, ( лошади) алю́р, -у

2) ( у человека) швидка́ хода́

1) ( прыжок на месте) підскі́к, -ко́ку

2) ( бег скачками) скік

1) (в движении, действиях) швидки́й, ско́рий; ( быстрый) фольк. би́стрий; ( прыткий) прудки́й; хутки́й; диал. скоропа́дний

2) ( во времени) ско́рий; ( быстрый) швидки́й; хутки́й

1) ( действие) біг, -у ( бег); (ход) хід, род. п. хо́ду; (протекание - о времени, состоянии) пере́біг, -у, ( времени) сплива́ння, збіга́ння; (времени, мыслей; движение жидкости) плин, -у, диал. плив, -у; (вытекание, истечение) витіка́ння

2) ( поток воды) течія́, те́ча

3) (направление - в политике, науке) течія́

1) ( течение) течія́; (действие: бег) біг, -у

2) ( струя) стру́мінь, -меня, струм, -у; (поток) поті́к, -то́ку

3) эл. струм, -у

1) ( действие) токува́ння, кльо́чення

2) (место, где происходит токование) токови́ще