-
81 swear an accusation
-
82 swear an affidavit
підтверджувати письмове свідчення присягою, свідчити під присягою, давати афідавіт -
83 test
1) перевірка, випробування, тест, аналіз, проба; показник; критерій (в т. ч. складу злочину тощо)2) перевіряти, здійснювати аналіз, випробовувати; офіційно підтверджувати•- test audit
- test ban
- test bullet
- test-case
- test case
- test certificate
- test check
- test empirically
- test factor
- test for alcohol in blood
- test for non-obviousness
- test for obviousness
- test for the use of drugs
- test in court
- test of incapacity
- test of insanity
- test of insufficiency
- test of sufficiency
- test on clothing
- test paper
- test report
- test the evidence given
- test to show intoxication -
84 testify to the truth
(of smth.) підтверджувати своїми свідченнями істинність ( чогось) -
85 validate
надавати юридичної сили, надавати законної сили; визнавати чинним ( або законним); визнавати таким, що має силу; легалізувати; ратифікувати; затверджувати; підтверджувати; оголошувати обраним -
86 verify
засвідчувати ( документ тощо); підтверджувати; контролювати; перевіряти- verify by oath
- verify facts
- verify information
- verify testimony -
87 verify by oath
-
88 vouch
заявляти; підкріпляти, підтверджувати; затверджувати; (по)ручатися; свідчити; подавати речовий доказ ( на підтримку чогось); викликати до суду для підтвердження права; представляти до суду свідка ( або поручителя)- vouchee- vouch for
- vouch for a witness
- vouch to warranty -
89 warrant
1) судове розпорядження, ордер; ордер на арешт; припис; підстава; повноваження; розписка; посвідчення; гарантія; доказ; доручення; моральне право; правосильність; виправдання дій2) гарантувати, ручатися; надавати право ( або повноваження); вимагати (суду, судового рішення тощо; про проступок тощо); слугувати виправданням; слугувати підставою; підтверджувати; заслуговувати ( на щось)•- warrant a trialwarrant sending the case to trial — вимагати передачі справи до суду (про докази, свідчення тощо)
- warrant by the constitution
- warrant certificate
- warrant creditor
- warrant for arrest
- warrant for apprehending
- warrant for search
- warrant for telephone tapping
- warrant in bankruptcy
- warrant judgement
- warrant judgement
- warrant of apprehension
- warrant of arrest
- warrant of attorney
- warrant of caption
- warrant of commitment
- warrant of committal
- warrant of death
- warrant of delivery
- warrant of distress
- warrant of execution
- warrant of law
- warrant of possession
- warrant of removal
- warrant of seizure
- warrant of surrender
- warrant of the bench
- warrant public intervention
- warrant rights
- warrant signed by a judge
- warrant signed by a procurator
- warrant title
- warrant to appear
- warrant to apprehend
- warrant to arrest
- warrant to distress
- warrant to search
- warrant to seize
- warrant to surrender
- warrant trial
- warrant under seal
- warrant upon affidavit
- warrant upon evidence
- warrant upon oral testimony
- warrant upon proof
- warrant upon testimony -
90 warrant a title
-
91 confirm
-
92 position
1. ком., фін. позиція; становище; положення; стан; 2. кадр. посада1. стан, зумовлений певною точкою зору чи певним ставленням до чого-небудь; 2. службове місце, що пов'язане з певним обсягом роботи, обов'язками та відповідальністю і яке може обійняти лише одна особа═════════■═════════accounting position бухгалтерська посада; administrative position адміністративна посада; bear position позиція спекулянтів, які дістають вигоду від зниження цін акцій на біржі; break-even position стан беззбитковості; bull position позиція спекулянтів, які дістають вигоду від підвищення цін акцій на біржі; cash position залишок каси • позиція готівки • ціна «спот»; casual position тимчасова посада; clerical position канцелярська посада; closed position закрита позиція; competitive position конкурентоспроможна позиція; creditor position кредиторська позиція; current position ліквідність • показник ліквідності; debtor position дебіторська позиція; economic position економічний стан; executive position керівна посада; financial position фінансовий стан; initial position початковий стан; long position зобов'язання за строковими угодами при грі на підвищення • строкова позиція, утворена в результаті купівлі ф'ючерсних або опціонних контрактів • цінні папери, які належать інвесторові • позиція строкових операцій при грі на підвищення; management position керівна посада; market position становище на ринку; marketing position торговельна посада • маркетингова посада; naked position відкрита позиція • ринкова позиція, не захищена від цінового ризику; open position відкрита позиція • позиція за строковими угодами; operating position робочий стан; present position сучасне становище; short position зобов'язання за строковими угодами при грі на зниження • відкрита позиція при перевищенні продажу над купівлею, яка буває за умови гри на зниження; temporary position тимчасова посада; working position робочий стан═════════□═════════a position in (a company) посада на підприємстві • посада в установі; a position with (a company) посада на підприємстві • посада в установі; to advertise a position рекламувати посаду; to apply for a position подавати/подати заяву на посаду; to be appointed to a position бути призначеним/призначеною на посаду; to be promoted to a position підвищувати/підвищити в посаді; to carry a position мати позицію; to change position змінювати/змінити становище; to clarify a position уточнювати/уточнити позицію; to confirm the position підтверджувати/підтвердити становище; to fill a position обіймати/обійняти посаду • займати/зайняти посаду; to give up one's position звільнятися/ звільнитися з посади; to hold a position обіймати/обійняти посаду • займати/зайняти посаду; to maintain a position обстоювати певну позицію; to reconsider the position переглядати/переглянути позицію; to review the position переглядати/переглянути позицію; to take up a position обіймати/обійняти посаду • займати/зайняти посадуposition²:: employment:: job▹▹ employment▹▹ job* * *ф'ючерсна позиція; позиція за ф'ючерсними угодами; стан; позиція; відношення -
93 represent and confirm
-
94 approve
v1) схвалювати, вважати правильним2) затверджувати, санкціонуватиto approve oneself — зарекомендувати (виявити, проявити, показати) себе
3) доводити (на ділі)4) підтверджувати5) перевіряти, випробовувати6) юр. засудити7) завищувати цінність свого майна* * *I v1) схвалювати, вважати правильним; (of) висловлюватися або ставитися схвально (до кого-небудь, чого-небудь)2) схвалювати, затверджувати, санкціонувати3) icт. виявляти, проявляти ( себе); показувати ( що-небудь на ділі)II v; юр. -
95 back up
I phr v1) підтримувати; підтверджувати5) пoлiгp. скопіювати файл /пробний відбиток/ на звороті сторінкиII phr v; амер.викликати затор, пробку -
96 bear
I1. n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмеже хутро3) перен. груба, невихована людина4) спекулянт, що грає на пониження (на біржі)5) ручний діркопробивний прес; медведка6) мор. швабра (для миття палуби)7) постілка (для витирання ніг)8) розм. ячмінь9) розм. наволочка10) астр.Great B. — Велика Ведмедиця, Великий Віз
B. State — амер. «Ведмежий штат» (жарт. назва штату Арканзас)
as cross as a bear with a sore head — злий, як пес; дивиться звіром
2. vграти на пониження (на біржі)IIv (past bore; p.p. borne)1) носити, нести; переносити; перевозити2) гнати, відносити (вітром)3) прямувати, рухатися; триматися; повертатися4) знаходитися, простягатися5) мати (на собі)6) терпіти, зносити, витримувати, нести тягар (навантаження)7) спиратися (на щось); натискати, тиснути8) дозволяти, допускати9) (p.p. тж born) родити, народжувати□ bear along — нести з собою
□ bear off — відхилятися; відчалювати
□ bear out — підтверджувати, підтримувати, підкріпляти
□ bear up — підтримувати, підбадьорювати
◊ to bear arms — служити в армії
◊ to bear a company to smb. — проводити час з кимсь
◊ to bear comparison — витримувати порівняння
◊ to bear in mind — пам'ятати, мати на увазі, враховувати
◊ to bear oneself — поводитися
◊ to bear a resemblance — мати схожість
◊ bear a hand! — допоможіть!
* * *I n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмідь, незграбна людина5) бірж. проф. спекулянт, що грає на зниження6) ручний діропробивний прес, медведка7) метал. "козел"II vбірж. проф. грати на зниженняIII v(bore; borne, born)1) переносити, перевозити; носити, нести (звич. що-небудь важке)2) гнати, нести (тж. bear along); направлятися, повертатися; триматися3) знаходитися, простягатися, простиратися ( про місцевість)4) наводити (телескоп, гармату)5) мати (ознаки, сліди), нести на собі6) мати, володіти7) витримувати, нести тягар, навантаження (тж. bear up)8) (on, upon) спиратися ( на що-небудь); стояти ( на чому-небудь); натискати, тиснути, давити9) мати відношення до ( чого-небудь), бути пов'язаним з ( чим-небудь)10) допускати, дозволяти11) (p.; p.; тж. born) народжувати; родити, породжувати; приносити плоди12) refl триматися, поводитися13) терпіти, виносити, витримувати (біль, катування); переносити ( операцію)14) у заперечних або питальних реченнях терпіти, виносити; миритися ( з чим-небудь)15) нести, зазнавати (витрат, збитків)to bear evidence /testimony, witness/ — свідчити
17) почувати, плекати, таїти ( почуття)18) поширювати ( чутки), розносити ( плітки)19) матиIV n; діал. V n; діал. -
97 bear out
phr vпідтримувати; підтверджувати, підкріплювати -
98 bind
1. n1) муз. лігатура2) захват зброї (фехтування)3) вугільний сланець2. v (past і p.p. bound)1) в'язати, зв'язувати2) прив'язувати3) зав'язувати, перев'язувати4) оправляти, переплітати (книгу)5) обшивати, обв'язувати (краї)6) робити твердим (щільним)7) затвердівати8) мед. закріпити шлунок; викликати запор9):to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання
* * *I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
99 carry
1. n1) перенесення; перевезення3) військ. положення «на плече»4) тачка5) амер. волок (човна)2. v1) носити, нести; переносити2) возити, везти; перевозити3) мати при собі, носити з собою4) містити (в собі)5) мати6) підтримувати; нести на собі навантаження; витримувати7) продовжувати; подовжувати8) підтримувати, підтверджувати9) давати (прибуток)10) збирати (сіно, хліб); вивозити з поля□ carry along — захоплювати
□ carry away — а) відносити; б) захоплювати
□ carry back — а) відносити назад, повертати; б) переноситися в минуле
□ carry forward — а) просувати (справу); б) просуватися, мати успіхи
□ carry off — а) забирати, відносити; викрадати; б) вигравати; в) витримувати; г) зводити в могилу
□ carry on — а) продовжувати; б) займатися (чимсь)
□ carry out — а) доводити до кінця, завершувати; б) виконувати; в) виносити
□ carry over — а) перевозити; б) переносити
□ carry through — здійснити, провести; довести до кінця
□ carry up — а) будувати; б) підтягувати
◊ to carry the conclusion — дійти висновку
◊ to carry the day — здобути перемогу
◊ to carry into effect — здійснювати
◊ to carry an election — здобути перемогу на виборах
◊ to carry to excess — перебільшувати
◊ to carry to extremes — довести до краю
◊ to carry insurance — бути застрахованим
◊ to carry one's point — відстояти свою позицію
◊ to carry oneself with dignity — поводитися достойно, триматися з гідністю
◊ to carry a resolution — прийняти резолюцію
◊ the motion was carried unanimously — пропозиція була прийнята одноголосно
◊ to carry too far — зайти надто далеко, перестаратися
◊ to carry weight — мати вагу (вплив)
◊ to carry all (everything) before one — мати великий успіх; подолати всі перешкоди
◊ this shop does not carry fruit — фрукти в цьому магазині не продаються
* * *I ['kʒri] n1) перенесення; перевезення2) даґлекобійність ( гармати); дальність польоту (снаряда, м'яча)3) cпopт. проведення ( при веслуванні); підтримка ( у фігурному катанні)4) вiйcьк. положення "на плече"5) дiaл. рух хмар6) aмep. волок7) мaт. перенесення, перенос8) кoмп. перенесення, перенос, розряд переносуII ['kʒri] v1) нести, носити; переноситиto carry off — відвести, віднести; викрасти
2) вести, возити, перевозити (тж. carry over); привестиto carry smb before justice — віддати кого-небудь у руки правосуддя; витримувати транспортування
3) мати при собі, носити (з собою; тж. carry About)5) нести на собі вагу, тягар, навантаження; підтримувати ( про колони); витримувати, зносити, переносити6) продовжувати, подовжувати; доводити ( до якого-небудь місця); підводити ( до якого-небудь місця)7) підтримувати матеріально, надавати фінансову допомогу8) вести (шайбу, мелодію)9) спричиняти10) aмep. торгувати ( чим-небудь); мати в продажу, продавати, тримати14) досягати ( певного місця); долітати ( про снаряд); доноситися ( про звук)15) оволодіти, захопити, взяти; здобути перемогу, виграти (приз, змагання)16) добитися, домогтися; відстояти ( свої переконання)19) приносити (дохід, відсоток)20) eк. переносити ( на іншу сторінку)21) aмep. поміщати ( у газеті)22) aмep.; пoлiгp. випускати ( у формі серійного видання)23) вiйcьк. брати на плече ( зброю)24) to carry smth with oneself повести ( за собою), захопити, завоювати, оволодіти ( аудиторією); пам'ятати, зберігати в пам'яті25) to carry oneself in a certain way триматися, мати яку-небудь поставу; поводитися; тримати себе -
100 evidence
1. n1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ2) очевидність, явністьin evidence — наявний, помітний
3) юр. доказ4) свідок5) показання свідка6) юр. документ, що підтверджує певне право2. v1) свідчити, показувати2) доводити; бути доказом* * *I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом
См. также в других словарях:
підтверджувати — ую, уєш, недок., підтве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого небудь. || Доводити достовірність, істинність чого небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
підтверджувати — I = підтвердити (наводити факти, доводи тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), підкріплювати, підкріпляти, підкріпити II ▶ див. визнавати I, свідчити … Словник синонімів української мови
підтверджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
демонструвати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Здійснювати демонстрацію (у 3 знач.). || Виставляти що небудь з метою привернути чиюсь увагу. 2) Свідчити про що небудь, показувати щось. || Наочно підтверджувати. || Нарочито підкреслювати … Український тлумачний словник
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
заприсягати — а/ю, а/єш, недок., заприсягти/ і заприсягну/ти, гну/, гне/ш; мин. ч. заприся/г, ла/, ло/ і заприсягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) неперех. Давати присягу; присягати. 2) неперех. Те саме, що заприсягатися 1). 3) перех., діал. Підтверджувати присягою … Український тлумачний словник
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… … Український тлумачний словник