Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Русский
Украинский

(про+насіння)

Толкование Перевод

61 touch

1. n

1) дотик; торкання; доторкання, дотикання

to give a touch — доторкнутися

soft (hard) to the touch — м'який (твердий) на дотик

to know smth. by touch — розпізнати щось на дотик

2) зв'язок, спілкування, контакт

to get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь

to keep in touch with smb. — підтримувати зв'язок з кимсь

3) штрих; характерна риса

the personal touch — характерна риса людини

4) художня манера, художній стиль (прийом)

5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)

the latest touch — останній крик моди

6) муз. удар

7) муз. туше

8) присмак; відтінок, наліт

a touch of garlic — присмак часнику

9) легкий приступ (удар)

a touch of rheumatism — слабкий приступ ревматизму

a touch of the sun — легкий сонячний удар

10) квач (дитяча гра)

11) моральний вплив; навіювання

12) розм. сума

13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені гроші

to come for a touch — прийти, щоб поживитися

14) проба на якість (золота тощо)

15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)

16) пробний камінь

17) мед. обмацування

18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)

19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля

20) статевий контакт

a touch to the cap — вітання дотиком до кашкета

common touch — відчуття ліктя

rum touch — а) дивна людина; б) дивна справа

within (in) touch — близько, під рукою

to put to the touch — піддати випробуванню

2. v

1) торкатися, доторкатися; чіпати

to touch the ball — торкнутися м'яча

to touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)

to touch one's hat to smb. — вітати когось дотиком до капелюха

2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити

he has not touched food for two days — він два дні нічого не їв

3) відчувати на дотик, сприймати дотиком

the board touches rough — дошка шерехата на дотик

4) стикатися, прилягати, межувати

5) досягати, діставати

to touch shore — досягати берега

6) зрівнятися (з чимсь)

7) впливати фізично

8) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось)

how does this touch me? — яке це має до мене відношення?

9) завдавати шкоди; злегка псувати

10) діяти (впливати) на психіку

he is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома

11) зворушувати, хвилювати

12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живе

to touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі

13) злегка забарвлювати; надавати відтінку

14) незаконно привласнювати (щось)

15) натякати, згадувати

16) мед. обмацувати

17) мат. бути дотичною

18) зачіпати (тему)

19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити

20) заштриховувати; лініювати

21) змінювати, підправляти; перефарбовувати

22) грати (на музичному інструменті)

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

23) давати сигнал (дзвінком тощо)

24) одержувати (платню)

he touches 250 dollars a week — він одержує 250 доларів за тиждень

25) позичати, канючити, видурювати (гроші)

26) амер. красти (з кишені)

27) намагнічувати (дотиком до магніту)

touch at — заходити в порт (про судно)

touch down — приземлитися, торкнутися землі

touch in — закінчувати малюнок (олівцем тощо)

touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)

touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)

touch up — а) виправляти, закінчувати; б) підганяти (коня); в) нагадати, наштовхнути

to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися

to touch pitch — мати справу з сумнівним суб'єктом

to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню

touch wood! — не наврочте!

* * *
I n
1) дотик; торкання

at a touch — при ( першому) дотику

a- of /with/ a stick — дотик паличкою

a touch to the cap — вітання дотиком до шапки

to give a touch — доторкнутися

to give one's horse a touch or the spurs — злегка пришпорити коня

he felt a cold touch on his arm — він відчув на руці холодний дотик

momentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)

2) дотик

touch is the fifth of our senses — дотик- наше п'яте відчуття

soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

the velvety touch of fabric — бархатиста тканини

the cold touch of marble — холод мармуру

3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

in touch with smb — у контакті з ким-н.

I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

I can't get in touch with him — ніяк не можу зловити його

to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

to lose touch with reality — втратити уявлення

4) штрих; риска; деталь

vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

a few deft touches — декілька майстерних штрихів

to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

the personal touch — характерна межа ( людини)

touch of nature — риса вдачі

a characteristic touch in speech — характерна нотка в мові

a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

a sculptor with a bold touch — скульптор із сміливим різцем

he writes with a light touch — він пише просто

I know the touches of his tools — я знаю його роботу

one can easily recognize the touch of the master — легко можна розпізнати руку великого художника

a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

a piano with a stiff touch — фортепіано з тугими клавішами

the typewriter has a light touch — у цієї машинки легка клавіатура

5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

a touch or garlic — присмак часнику

a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

the first touches of autumn — перші ознаки осені

to have a touch of colour — бути злегка забарвленим

there's a touch of colour in her cheeks — її щоки злегка порожевіли

there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

there was a touch of the Dane about him — в нім було щось від данця

his hope is a touch too wild — його надії трішки безпідставні

ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

a touch of the sun — легкий сонячний удар

a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

touch of fever — невеликий жар, температурка

he has a touch of flu — він трохи застуджений

6) сума

the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

to come for a touch — прийти з метою поживитися

to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

its a touch — мене надули, мене обдурили

7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь

8) мeд. обмацування; пальпація

9) намагнічення ( дотик предмету до магніт)

10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

out of touch — за бічною лінією

easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

to put to the touch — піддати випробуванню
II adv
небагато, трішки

to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
III v
1) торкатися, чіпати

to touch slightly — злегка доторкнутися

to touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

to touch land — приземлитися

to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

the two ships touched — два судна зіткнулися

our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

the rock touches rough — скеля здається шорсткою на дотик

2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

he has not touched food for two days — два дні він нічого не їв

I couldn't touch anything — я не міг нічого їсти

he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

dont touch her! — тільки посмій чіпати її!

he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

we have not been able to touch our work all day — за весь день ми не змогли доторкнутися до роботи

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

3) стикатися, примикати, граничити

his garden touches mine — його сад граничить з моїм

the country touches mountains on the north — з півночі країну замикають гори

4) досягати; діставати

can you touch the ceiling — є ви можете дістати до стеліє

to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

5) дорівнювати, йти в порівняння з

there is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я

is there one of you that could touch him — є хіба хто-небудь з вас може порівнятися з нимє

my cooking cant touch yours — моє кулінарне мистецтво не йде в порівняння з вашим

6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

how does this touch me — є яке це має до мене відношенняє

I won't touch that business — я не хочу мати нічого спільного з цією справою

7) впливати, робити вплив

his war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі

alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

8) надавати фізичну дію

Ex:

the leaves are touched with frost — листя зворушене морозом

the paintings were not touched by the fire — вогонь не чіпав картин

this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку

he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома

the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

no soldiers were touched in the skirmish — жоден солдат в сутичці не постраждав

nothing will touch these stains — ці плями нічим не виведеш

this acid will not touch silver — ця кислота не діє на срібло

this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

8)

p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

9) чіпати, хвилювати

the sad story touched her heart — ця сумна історія схвилювала її

he was touched by her kindness — він був зворушений її добротою

no memory of the past touched him — картини минулого не хвилювали його

he was touched to tears — він був зворушений до сліз

his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)

12) згадувати, натякати

13) мeд. обмацувати, пальпувати

14) мaт. торкатися, бути дотичною

15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)

to touch one's opponent — торкнутися супротивника ( рапірою)

16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)

17) зачіпати (тему, питання)

we touched many topics in our talk — в розмові ми торкнулися багатьох тем

he merely touched the subject — він лише торкнувся питання

18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)

19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)

to touch the bell — натиснути на кнопку дзвінка

20) отримувати (платню, стипендію)

he touches Ј2 a week — він отримує два фунти на тиждень

21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)

diamonds touch hearts — бубна слідує за чирвою

22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)

23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)

24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)

25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання

27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

he touched a lighted match to the candle — він підніс засвічений сірник до свічки

to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

to touch shore — підпливти до берега

to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися

our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

to touch pitch — мати справу з сумнівним підприємством або суб'єктом

to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)

English-Ukrainian dictionary > touch
62 trouble

1. n

1) неспокій, хвилювання; тривога

to give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось

2) утруднення; складність

I had some trouble in reading his handwriting — мені було важко розібрати його почерк

3) неприємність; горе, лихо, біда

to be in trouble — бути в біді

to get into trouble — потрапити в біду

to make trouble for smb. — завдати комусь неприємностей

4) турбота, клопіт, морока, рахуба

to take (the) trouble — узяти на себе турботу

to take much trouble — старатися, клопотатися

no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)

5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння

6) заворушення, безпорядки

7) хвороба, недуга

heart trouble — хвороба серця

mental trouble — психічний розлад

8) розм. пологи

9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження

10) геол. скид, дислокація

trouble car — аварійний автомобіль

trouble crew — аварійна бригада

trouble man — амер. аварійний монтер

trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків

trouble truck — автомобіль технічної допомоги

what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?

to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен

to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці

to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю

man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання

2. v

1) тривожити, непокоїти, розстроювати

what troubles me is her absence — мене непокоїть її відсутність

2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися

don't trouble about it — не хвилюйтеся за це

3) мучити, завдавати болю (страждань)

my leg troubles me — у мене болить нога

4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати

5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)

may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері

may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль

may I trouble you for a match? — можна попросити у вас сірник?

6) даватися з труднощами

mathematics doesn't trouble me at all — математика дається мені легко

7) старатися; робити зусилля

8) розбурхувати; баламутити

to trouble waters — каламутити воду

9) тех. порушувати, пошкоджувати

don't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить

* * *
I n
1) неспокій: хвилювання; тривога

his heart was full of trouble — серце його було повно тривоги

to give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу

2) неприємність, біда, горе; напасті

family trouble — сімейні неприємності

to be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]

to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]

to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb

into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]

to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди

to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя

to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності

to make trouble for nothing — влаштовувати скандал на порожньому місці

he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся

there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим

3) затруднення, трудність

money troubles — грошові утруднення

to get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності

to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів

I had some trouble in reading his handwriting — мені було важко розібрати його почерк

I've been having trouble with the engine of my car — мені довелося повозитися з мотором в машині

he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля

to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)

to take much trouble — старатися, клопотати

to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.

to spare no trouble to gain one's ends — не жаліти зусиль для досягнення мети

thank you for all your trouble on my behalf — спасибі за всі ваші турботи про мене

he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту

will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить

I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас

an omelette is no trouble to make — омлет дуже легко приготувати

it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/

4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

I don't want to be any trouble to you — я не хочу заподіювати вам неприємності

he finds it a great trouble to get up early — він дуже не любить рано вставати

life is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада

the principal trouble with the book — головний недолік книги

the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...

the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому

5) хвилювання, безлад

labour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку

trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень

there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері

6) хвороба, недуг

heart trouble — хвороба серця

lung trouble — легеневе захворювання

mental trouble — психічний розлад

he has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]

7) дiaл. пологи

8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

operating troubles — експлуатаційні неполадки

engine trouble — неполадки з двигуном

to locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок

were always having trouble with our car — у нас завжди що-небудь недобре з машиною

9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності

to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]

to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]

to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча

to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися

troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота

don't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
II v
1) хвилювати; турбувати

her failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу

what troublesme is his absence — його відсутність турбує мене

that hardly troubles him at all — це аніскільки його не хвилює

now don't let it trouble you any more — хай це вас більше не турбує

don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися

without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки

not to trouble about the philosophy of art — не думати про філософію мистецтва

dont trouble about it — не турбуйтеся про це

we must not trouble about small misfortunes — не потрібно турбуватися із-за дрібних неприємностей

2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

his wound troubles him a great deal — рана заподіює йому великі страждання

he is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]

how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є

3) затрудняти, приставати, набридати

he is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами

I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці

I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями

will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику

may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль

may I trouble you for a match — є можна попросити у вас сірникиє

I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору

I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/

4) даватися насилу

the learning of languages never troubled him much — іноземні мови завжди давалися йому легко

5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

he never even troubled to answer — він навіть не потрудився відповісти

don't trouble to write — не трудитеся писати

if it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно

6) розбурхувати, баламутити

to trouble waters — баламутити воду

7) тex. порушувати, пошкоджувати

English-Ukrainian dictionary > trouble
63 значение

1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;

2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.

* * *

зна́чення; ( вес) вага́

име́ть большо́е \значение ние — ма́ти вели́ке зна́чення (велику́ вагу́), бага́то ва́жити

Русско-украинский словарь > значение
64 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место
65 touch

I n
1) дотик; торкання

at a touch — при ( першому) дотику

a- of /with/ a stick — дотик паличкою

a touch to the cap — вітання дотиком до шапки

to give a touch — доторкнутися

to give one's horse a touch or the spurs — злегка пришпорити коня

he felt a cold touch on his arm — він відчув на руці холодний дотик

momentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)

2) дотик

touch is the fifth of our senses — дотик- наше п'яте відчуття

soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

the velvety touch of fabric — бархатиста тканини

the cold touch of marble — холод мармуру

3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

in touch with smb — у контакті з ким-н.

I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

I can't get in touch with him — ніяк не можу зловити його

to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

to lose touch with reality — втратити уявлення

4) штрих; риска; деталь

vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

a few deft touches — декілька майстерних штрихів

to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

the personal touch — характерна межа ( людини)

touch of nature — риса вдачі

a characteristic touch in speech — характерна нотка в мові

a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

a sculptor with a bold touch — скульптор із сміливим різцем

he writes with a light touch — він пише просто

I know the touches of his tools — я знаю його роботу

one can easily recognize the touch of the master — легко можна розпізнати руку великого художника

a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

a piano with a stiff touch — фортепіано з тугими клавішами

the typewriter has a light touch — у цієї машинки легка клавіатура

5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

a touch or garlic — присмак часнику

a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

the first touches of autumn — перші ознаки осені

to have a touch of colour — бути злегка забарвленим

there's a touch of colour in her cheeks — її щоки злегка порожевіли

there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

there was a touch of the Dane about him — в нім було щось від данця

his hope is a touch too wild — його надії трішки безпідставні

ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

a touch of the sun — легкий сонячний удар

a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

touch of fever — невеликий жар, температурка

he has a touch of flu — він трохи застуджений

6) сума

the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

to come for a touch — прийти з метою поживитися

to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

its a touch — мене надули, мене обдурили

7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь

8) мeд. обмацування; пальпація

9) намагнічення ( дотик предмету до магніт)

10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

out of touch — за бічною лінією

easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

to put to the touch — піддати випробуванню
II adv
небагато, трішки

to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
III v
1) торкатися, чіпати

to touch slightly — злегка доторкнутися

to touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

to touch land — приземлитися

to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

the two ships touched — два судна зіткнулися

our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

the rock touches rough — скеля здається шорсткою на дотик

2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

he has not touched food for two days — два дні він нічого не їв

I couldn't touch anything — я не міг нічого їсти

he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

dont touch her! — тільки посмій чіпати її!

he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

we have not been able to touch our work all day — за весь день ми не змогли доторкнутися до роботи

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

3) стикатися, примикати, граничити

his garden touches mine — його сад граничить з моїм

the country touches mountains on the north — з півночі країну замикають гори

4) досягати; діставати

can you touch the ceiling — є ви можете дістати до стеліє

to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

5) дорівнювати, йти в порівняння з

there is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я

is there one of you that could touch him — є хіба хто-небудь з вас може порівнятися з нимє

my cooking cant touch yours — моє кулінарне мистецтво не йде в порівняння з вашим

6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

how does this touch me — є яке це має до мене відношенняє

I won't touch that business — я не хочу мати нічого спільного з цією справою

7) впливати, робити вплив

his war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі

alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

8) надавати фізичну дію

Ex:

the leaves are touched with frost — листя зворушене морозом

the paintings were not touched by the fire — вогонь не чіпав картин

this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку

he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома

the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

no soldiers were touched in the skirmish — жоден солдат в сутичці не постраждав

nothing will touch these stains — ці плями нічим не виведеш

this acid will not touch silver — ця кислота не діє на срібло

this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

8)

p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

9) чіпати, хвилювати

the sad story touched her heart — ця сумна історія схвилювала її

he was touched by her kindness — він був зворушений її добротою

no memory of the past touched him — картини минулого не хвилювали його

he was touched to tears — він був зворушений до сліз

his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)

12) згадувати, натякати

13) мeд. обмацувати, пальпувати

14) мaт. торкатися, бути дотичною

15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)

to touch one's opponent — торкнутися супротивника ( рапірою)

16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)

17) зачіпати (тему, питання)

we touched many topics in our talk — в розмові ми торкнулися багатьох тем

he merely touched the subject — він лише торкнувся питання

18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)

19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)

to touch the bell — натиснути на кнопку дзвінка

20) отримувати (платню, стипендію)

he touches Ј2 a week — він отримує два фунти на тиждень

21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)

diamonds touch hearts — бубна слідує за чирвою

22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)

23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)

24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)

25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання

27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

he touched a lighted match to the candle — він підніс засвічений сірник до свічки

to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

to touch shore — підпливти до берега

to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися

our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

to touch pitch — мати справу з сумнівним підприємством або суб'єктом

to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)

English-Ukrainian dictionary > touch
66 знать

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *
I
(что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
II вводн. сл. жарг.
зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
III сущ.
зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

Русско-украинский словарь > знать
67 наш

мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.

* * *
I мест.
наш; и

\наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим

\наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!

не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми

\наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло

это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло

поживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми
II
( буква) наш (нескл., м.)

Русско-украинский словарь > наш
68 норовить

норавливать

1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;

2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);

3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.

* * *

1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся

2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що)

Русско-украинский словарь > норовить
69 приходить

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

прихо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́сти

мне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та

он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка

прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися

прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

прийти́ в я́рость — розлютува́тися

прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати

прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися

прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися

приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися

приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним

приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)

приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися

приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися

приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися

приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися

приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́

приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу

Русско-украинский словарь > приходить
70 добро

ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.

Т.Аболіна, В. Малахов

Філософський енциклопедичний словник > добро
71 Тома Аквінський

Тома Аквінський (Аквінат) (бл. 1225 (27), побл. Неаполя - 1274) - середньовічний філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі християнського аристотелізму, монах-домініканець (од 1244 р.), у 1567 р. визнаний "п'ятим учителем церкви". Сформулював п'ять доказів існування Бога. Поперше, Бог - це непорушний рушій, бо, згідно з аргументомАристотеля, рух передбачає непорушного першорушія; подруге, ланцюг причин та наслідків не може йти у нескінченність, отже, необхідно припустити існування першої причини - Бога; по-третє, мусить існувати остаточне джерело будь-якої необхідності, бо випадкове припускає існування необхідного; по-четверте, всі предмети розрізнюються якісно і за мірою досконалості, тому повинно існувати щось, що б було найвищою мірою реальності та досконалості; по-п'яте, ми бачимо, що навіть неживі речі служать певній меті, і ту мету має визначати якась істота, що існує поза тими речами, бо тільки живе може мати внутрішню мету. Все кінечне створене з нічого, причому Бог вибрав кращий з можливих світів. Душа людини як інтелектуальна субстанція нематеріальна і незнищенна; ангели не мають тіл, а в людині душа поєднана з тілом. Душа - форма тіла, згідно з Аристотелем. Т. А. повторює не тільки визначення Аристотеля (душа є ентелехією), а й поділ функцій душі, одначе при цьому розумові приписуються всі душевні функції - пізнавальна, рослинна та відчуваюча. Вся душа цілком присутня в кожній частині тіла Д. уші тварин, на відміну від людських, не безсмертні. В тлумаченні процесу пізнання Т.А. прямує за Аристотелем, відмовившись від уявлення про природжене знання; в етиці він також прямує за Аристотелем, зокрема, у визначенні та розподілі доброчесностей. До чотирьох кардинальних доброчесностей древніх додає три теологічні: віру, надію та любов. Зло ненавмисне не є сутністю, його породжує причина випадкова й сама по собі добра. Божественне Провидіння не виключає зла, випадковості, свободи волі, таланту або удачі. Свободу волі Т. А. розуміє у сенсі психологічного детермінізму. Вибір залежить від нас, проте в добрі ми не вільні, бо потребуємо благодаті. Оригінальність Т. А. полягає в пристосуванні Аристотеля, майже не змінюючи його, до християнської догми. В той час Т. А. вважали сміливим новатором; навіть після смерті чимало його тверджень було засуджено Паризьким та Оксфордським ун-тами. В історію філософії Т. А. увійшов як видатний систематизатор.

[br]

Осн. тв.: "Про буття і сутність" (1242 - 1243); "Про істину" (1256 - 1259); "Сума проти поган" (1260); "Про Божественні імена" (1261); "Сума теології" (1265 - 1272); "Про вічність світу" (1270).

Філософський енциклопедичний словник > Тома Аквінський
72 low

1. n

1) низький (найнижчий) рівень

2) звич. pl низина, оболонь; низько розташована ділянка (землі)

3) зона низького атмосферного тиску

4) спорт. найнижчий рахунок

5) перша (найнижча) передача (швидкість) (автомобіля)

to put a car in low — вести машину на малій швидкості

6) мукання, ревіння

2. adj

1) низький; невисокий; невеликий

of a low stature — невисокого зросту

low dress — сукня з низьким (великим) декольте

2) нижчий від звичайного рівня, нижчий від норми

low price (wages) — низька ціна (зарплата)

low tide (water) — низька (мала) вода, відлив

to get low — знижуватися, падати

low visibility — погана (слабка) видимість

3) тихий, неголосний

to speak in a low voice — говорити тихим голосом

4) низького походження, низького соціального стану

low life — життя нижчих класів

5) невисокорозвинутий; що стоїть на низькому рівні цивілізації

low tribes — племена на низькому рівні розвитку

low organisms — нижчі організми

6) вульгарний, грубий; невихований; підлий, непристойний

low manners — погані (вульгарні) манери

low fellow — невихований хлопець

7) слабкий, знижений, невеликий

low pulse — слабкий пульс

8) пригнічений

to be in low spirits — бути у пригніченому стані

to feel low — почувати себе пригніченим

9) принижений

to be brought low — зазнати приниження

10) несприятливий, поганий

11) убогий, бідний; недостатній; непоживний; виснажений; вичерпаний

in low supply — дефіцитний

our stock of coal is very low — вугілля у нас залишилося дуже мало

to be low in pocket — розм. залишитися без грошей

12) недавній (про дату)

low cards — молодші карти (в колоді)

L. Church — євангелічний, протестантський напрям у англіканській церкві

low comedy — комедія, що межує з фарсом

L. Countries — Нідерланди, Бельгія і Люксембург

low ground(s) — низовина

L. Latin — народна (вульгарна) латинь

low relief — барельєф

L. Sunday — церк. Хомова неділя (перша після Великодня)

in low water — на мілині, без грошей

to lay low — перекинути, повалити, звалити; принизити; поховати

to lie low — причаїтися, вичікувати; лежати розпластаним; бути мертвим; бути приниженим

3. adv

1) низько

to bow low — низько вклонятися

2) принижено

3) тихо, неголосно; слабо, ледь

to speak low — говорити тихо

to burn low — горіти слабо

4) на низьких нотах

5) дешево, по дешевій ціні

to buy low — купити дешево

6) убого, бідно, злиденно, у бідності

to live low — жити бідно

7) пізно, недавно

4. v

мукати, ревти

* * *
I n
1) найнижчий рівень

2) pl низина

3) мeтeop. область низького барометричного тиску; циклон

4) кapт. молодший козир; фоска ( гральна карта від двійки до десятки)

5) cпopт. найменший рахунок

6) aвт. перша, нижча швидкість
II a
1) низький, невисокий; низький, низинний

2) низький, нижчий від звичайного або бажаного рівня

low tide — мop. відлив відкритий ( про одяг)

3) тихий, неголосний; низький ( про звук)

4) низького походження, низького соціального стану

5) невисокорозвинений, який стоїть на низькому ступені цивілізації; бioл. нижчий

6) вульгарний, грубий; низький; невихований; ниций, підлий

7) слабкий, знижений, невеликий

low pulse — слабкий пульс; слабкий, пригнічений; придушений, принижений

8) поганий, несприятливий

9) убогий, недостатній; непоживний; виснажений, вичерпаний

low diet — низькокалорійна дієта

10) порівняно недавній ( про дату)

11) цepк. ( часто Low) який належить до низької церкви [див. Low Church]
III adv
1) низько

2) тихо, неголосно; на низьких нотах

3) дешево, за дешевою ціною

4) убого, мізерно, бідно, скудно; у злиднях

5) слабко

6) пізно, недавно
IV n
мукання
V v
мукати

English-Ukrainian dictionary > low
73 view

1. n

1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид

a house with a view of the sea — будинок з видом на море

2) поле зору, кругозір, круговид; видимість

to be in view — бути видимим; передбачатися

we came in view of the bridge — ми побачили міст; нас стало видно з мосту

to have (to keep) in view — не спускати з очей, тримати в полі зору; мати на увазі

out of view — поза полем зору

to the view — у всіх на виду, відкрито

to pass from smb.'s view — зникати з чиїхось очей

3) погляд, думка, точка зору; судження

in my view — на мій погляд, на мою думку

to hold extreme views — додержуватися крайніх поглядів

the scientific view of the world — науковий світогляд

4) намір, мета; задум, план

in view — з метою, з наміром

will this meet your views? — чи відповідає це вашим намірам?

to have other views for smth. — мати інші плани щодо чогось

to have views on smth. — розраховувати на щось

with the view of (to) — з наміром, з метою

5) огляд, перегляд

on view — виставлений для огляду

to have a view of — оглядати, обдивлятися

private view — закритий перегляд

6) юр. огляд присяжними місця злочину

7) аспект, сторона, вид

top view — вид згори

perspective view — перспектива

8) резюме, огляд, висновок

9) зовнішність, зовнішній вигляд

in view of — зважаючи на щось, через щось

in view of recent developments — у зв'язку з останніми подіями

with a view to — з наміром

with a view to preventing (to prevent) a catastrophe — щоб відвернути катастрофу

view day — попередній (закритий) перегляд (кінофільму, виставки тощо)

view slit — військ. оглядова щілина (в танку тощо)

2. v

1) оглядати, обдивлятися; дивитися

to view pictures — оглядати картини

to view the body — юр. зробити огляд трупа

2) поет. бачити, побачити

3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження

he views the matter in a different light — він інакше дивиться на це

4) дивитися (телевізор)

* * *
I [vjuː] n.
1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)
II [vjuː] v.
1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

English-Ukrainian dictionary > view
74 large

[lɑːʤ] 1. adj
1) вели́кий; кру́пний

large and small farmers — вели́кі і дрібні́ фе́рмери

2) числе́нний ( про населення тощо); значни́й

large majority — перева́жна бі́льшість

3) широ́кий (про погляди, тлумачення)

4) заст. ще́дрий; великоду́шний

large heart — великоду́шність

5) мор. попу́тний, сприя́тливий ( про вітер)

••

large order розм. — важке́ завда́ння, важка́ спра́ва; надмі́рна вимо́га

large fruits — насі́ннячкові й кісточко́ві плоди́

as large as life — 1) в натура́льну величину́ 2) в усі́й красі́ 3) жарт. вла́сною персо́ною
2. adv
1) ши́роко; докла́дно

2) кру́пно (писати, друкувати)

3) хвалькува́то; пишномо́вно

••

at large — на во́лі (свобо́ді, про́сто́рі)

to talk at large — говори́ти ду́же докла́дно

popular with the people at large — 1) популя́рний се́ред широ́ких верств 2) що ма́є широ́кі повнова́ження

representative at large амер. — 1) член конгре́су від де́кількох округі́в (шта́ту) 2) загало́м, у ціло́му

promises made at large — непе́вні (нея́сні́) обіця́нки

in large — у вели́кому масшта́бі

English-Ukrainian transcription dictionary > large
75 Лютер, Мартин

Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994).

Філософський енциклопедичний словник > Лютер, Мартин
76 цінності моральні

ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ - 1) осмислені моральною свідомістю, етично обґрунтовані належні доброчесності й відповідні їм норми поведінки (мудрість, мужність, толерантність, вірність, правдивість, щирість та ін.); 2) узагальнений зміст основних етичних понять (добро і зло, справедливість, щастя, гідність, честь, обов'язок тощо) і принципів (альтруїзм, гуманізм, благоговіння перед життям та ін.); 3) безпосередньо значимі для людини універсальні зразки, вимоги, ідеали моралі, які мають самостійний статус, схвалюються суспільною думкою, знаходять втілення в праві, релігії, мистецтві, філософії. В межах класичної філософської традиції буття і цінність мислилися як нероздільні, і, отже, моральна аксіологія поставала як невід'ємна від онтології. Тривалий час Ц. м. розглядалися як ієрархічно підпорядковані в межах більш глобальних ціннісних систем і не набували значення універсальних і самодостатніх. Теоретико-концептуальне обґрунтування автономії моралі вперше здійснене Кантом. Зростаюча автономія Ц. м. пов'язана із збільшенням їх авторитетності й впливовості як особливого способу нормативної регуляції, поширенням моральної оцінки і самооцінки на різноманітні сфери життєдіяльності людей. Продуктивність моральної оцінки на основі загальнокультурних ціннісних орієнтацій обумовлює виникнення локальних культурно обумовлених систем Ц. м., що адаптовані до наявного стану суспільної, масової, групової психології. Внаслідок соціокультурної динаміки певні Ц. м. можуть ставати визначальними, або ж втрачати свою вагомість, регулятивну цілевідповідність. В натуралістично орієнтованій аксіології і етиці Ц. м. займають, як правило, вищий щабель в ієрархії цінностей культури. Теологічний підхід до визначення природи Ц. м. переважав у минулі культурно-історичні епохи і залишається досить авторитетним у XX ст. В питанні про співвідношення релігійних цінностей і Ц. м. багато хто з мислителів XX ст. (Тейяр де Шарден, Шелер, Бердяєв та ін.) віддавали перевагу релігійним. У філософії Гартмана намагання звільнити аксіологію від релігійних передумов породжує проблему незалежного існування сфери цінностей. У сучасній етиці намагання втілити інтерсуб'єктивні загальнозначущі смисли обумовлює пошук абсолютних, непроминальних етичних максим. Пристосування їх до конкретно-історичних умов, згідно з потребами функціонування соціуму, призводить до поділу їх на обов'язкові для всіх у практичному поведінковому сенсі, обов'язкові для всіх у сенсі ідеальної належності, найвищі, що уособлюють героїчний етос ("моральну розкіш", за висловом П. Сорокіна) і як такі не можуть бути загальнообов'язковими (самопожертва, подвижництво тощо). Ефективність сучасних стратегій суспільного розвитку залежить як від особистісного чинника (засвоєння Ц. м. як особистих поведінкових регулятивів), так і універсального, що враховує глобально-планетарний вимір сучасних цивілізаційних процесів. Серед основоположних цінностей набувають пріоритету - "благоговіння перед життям" (Швейцер), індивідуальне конечне існування людини як "Іншого" (Левінас) тощо.

Т.Аболіна

Філософський енциклопедичний словник > цінності моральні
77 как

нрч.

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

\как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

Русско-украинский словарь > как
78 діалог

ДІАЛОГ ( від грецьк. διάλογοζ - розмова, бесіда) - в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії Д. - універсальна форма відношення "Я - Ти" як спосіб дослідження сутності людини та визначення її реального призначення у житті. Філософія Д., започаткована у XIX ст. працями Фоєрбаха та Гумбольдта, сучасного рівня розвитку досягає у працях Бубера, Бахтина, Левінаса та ін. Визначальним для філософії Д. є відмова від принципу тотальності (оскільки останній не в змозі виразити істинну сутність буття людини) та пошук "третього шляху" між нездійсненним ідеалом об'єктивності і картезіанським зведенням індивідуальності до богорівного, але беззмістовного "Я", не пов'язаного з іншими. На думку діалогістів, існування людини завжди є "співбуттям" з іншими людьми. Істина про людину може бути досягнута на шляху аналізу зустрічі, як місця, де людина постає у відмінному від інших вимірі - діалогічному. Дослідження сутності Д. відбувається у різних напрямах: виявлення форм та вимірів Д., розроблення категоріального апарату Д. тощо. Так, Бубер досліджує проблему Д. у трьох вимірах: між людиною та людиною, між людиною та світом і між людиною та Богом (Бог тут виступає як вічне "Ти", де перетинаються всі лінії відношень людини). Послідовник Бубера Левінас, зберігаючи релігійне забарвлення Д., розглядає його як універсальну умову людського буття, розрізняючи в діалогічному просторі антропологічний, психологічний та соціальний аспекти, а також залучаючи нове поняття - асиметрії діалогічних стосунків. На відміну від Бубера, який Д. з Богом тлумачить як засіб порятунку від самотності, Бахтин можливість подолання самотності вбачає у спілкуванні з іншою людиною, у якому долається монологічність самого буття, а мова досягає своєї довершеності, оскільки оформлене у мові слово зустрічає відповідь. Існують різні думки стосовно евристичних можливостей Д. у природничо-науковому пізнанні, аж до заперечення діалогічного характеру наукового пізнання. Зокрема, Бахтин, ґрунтуючись на сформульованій ще у культурі Нового часу тезі про істинне знання як таке, що абсолютно виключає суб'єктивний фактор, розрізняє гуманітарне та природничо-наукове знання за ознакою діалогічності гуманітарного та монологічності природничо-наукового. Сучасна методологія наукового пізнання вносить кардинальні зміни у розуміння науки як специфічної форми діяльності людського духу, згідно з якими наука постає як певна сукупність різних дискурсивних практик, які пропонують різні, іноді суперечливі моделі світу, що мають однакові права на істину, в зв'язку з чим ідея Д. у природничо-науковому пізнанні набуває евристичної значущості. Д. у природничих науках реалізується на різних рівнях і у різних площинах: 1) На рівні практичного відношення до світу, на якому Д. роздвоюється на відношення "Я - Воно" та відношення "Я - Ти". Відома дилема - чи відноситись до природи як до майстерні ("Воно"), чи як до храму ("Ти"), - вирішується при цьому не у формі протиставлення "або - або", а у формі синтезу "і - і". 2) На рівні пізнавального відношення в природознавстві предметом дослідження є не природа сама по собі, а природа в тій мірі, в якій вона підлягає людському запиту. Тому і в науковому пізнанні людина зустрічає іншу людину, а, отже, вступає в Д. Д. як місце зустрічі людських свідомостей реалізується: 1) на рівні зіткнення наукового і ненаукового способів мислення; 2) на рівні зіткнення різних наукових способів пояснення реальності, які притаманні різним культурам; 3) на рівні зіткнення різних наукових уявлень у межах однієї науки чи культури. Д. може відбуватись у реальній формі, тобто як спілкування "Я" з іншим, реальним "Ти", або у формі внутрішнього Д., у якому "Я" самого творця протистоять його різні проекції, усвідомлювані як "Ти". Переведені у внутрішній Д. різні рівні і проекції Д. дозволяють розглянути об'єкт дослідження з різноманітних точок зору і виробити з урахуванням усіх логічних та пізнавальних заперечень нову, оригінальну концепцію.

Л. Озадовська

Філософський енциклопедичний словник > діалог
79 феноменалізм

ФЕНОМЕНАЛІЗМ - філософська теорія сприйняття та способу буття зовнішнього світу, розбудована на емпіричному ґрунті, основоположним припущенням якої є принцип - "існувати - значить бути сприйнятим". Коріння цієї теорії сягає британської філософської традиції, особливо її номіналістичного відгалуження, представники якого (Гоббс, Локк, Берклі, Г'юм, Дж.СтМіль та ін.) використовували критику успадкованої від Середньовіччя реалістичної онтологізації універсалій для заперечення об'єктивності всезагального (категорій причинності, субстанції та ін.). Сутнісною ознакою такої філософської позиції є переконання, згідно з яким у пізнанні, включаючи наукове осягнення світобудови, ми завжди маємо справу лише з явищами або феноменами власної свідомості як єдино приступною для нас реальною дійсністю, а всі твердження про матеріальні об'єкти зводяться до висловлювань про справжні або ж можливі відчуття, чуттєві дані та враження, здобуті в емпіричному досвіді (див. феномен, феноменологія).

С. Кошарний

Філософський енциклопедичний словник > феноменалізм
80 sing

v (past sang; p.p. sung)

1) співати

to sing a song — співати пісню

to sing to the guitar — співати під гітару

to sing from score (from music) — співати по нотах

to sing in tune — співати правильно

to sing off-hand — співати з аркуша

to sing out of tune — співати неправильно, фальшувати

to sing a baby to sleep — заколисувати дитину співом

2) зустрічати (супроводжувати, проводжати) співом

to sing the Old Year out — проводжати старий рік піснями

3) читати співуче

4) свистіти; дзвеніти; стрекотати; лускотіти; цвірчати

a cricket sings — цвіркун цвірчить

my ears are singing — у мене дзвенить у вухах

bullets are singing around us — навколо нас свистять кулі

5) оспівувати, прославляти

6) розм. вихвалятися, хвалитися

7) радіти; тремтіти від радості

8) розм. признатися у злочині і видати інших

9) сповіщати, оголошувати

sing out — а) розм. кричати; б) бити (про годинник)

to sing another song (tune) — заспівати на інший лад

to sing small — знизити тон, принишкнути, занепасти духом

* * *
I [siç] n
1) зустріч хорового гуртка; вечір хорового співу

2) спів; дзизчання ( комарів); стрекотіння; свист ( кулі)
II [siç] v
(sang, sung; sung)

1) співати

to sing off-hand — співати з листа

to sing out of tune — співати фальшиво

2) співатися

3) проводжати, зустрічати або супроводжувати співом

4) читати співучо

5) тріскотіти; дзижчати; скрекотати; свистіти

6) оспівувати, прославляти

7) похвалятися, хвастати

8) радіти, тремтіти від радості

9) cл. зізнатися в злочині е видати інших

10) повідомляти, оголошувати

sing mass — служити месу

English-Ukrainian dictionary > sing

Страницы

См. также в других словарях:

насівати — а/ю, а/єш, недок., насі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Сіяти в якій небудь кількості (про насіння). 2) с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного. 3) Просіювати в якій небудь кількості (про борошно і т. ін.). 4) Розсіваючи,… … Український тлумачний словник
насіватися — а/ється, недок., насі/ятися, і/ється, док. 1) Стихійно потрапляти в землю (про насіння). 2) тільки недок. Пас. до насівати … Український тлумачний словник
неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… … Український тлумачний словник
набухнути — 1) = набухати (насичуючись вологою, збільшитися в об ємі; про насіння, бруньки дерев налитися соками), набрякнути, набрякати, розбухнути, розбухати, набучавіти; набубнявіти (зазв. про насіння, бруньки) 2) див. набрякати 1) … Словник синонімів української мови
проростати — 1) = прорости (про рослини пускати паростки), поростати, порости, пароститися, кільчитися, накільчуватися, накільчитися, пускатися, пуститися; накльовуватися, наклюнутися, пробуджуватися, пробудитися (про насіння, бруньки починати проростати);… … Словник синонімів української мови
проростати — а/є, недок., прорости/, те/, док. 1) неперех. Пускати паростки (про насіння, бруньки і т. ін.). 2) неперех. Давати сходи (про рослинність). || Рости, пробиваючись крізь що небудь, через щось, між чимсь. 3) неперех. Покриватися рослинністю (про… … Український тлумачний словник
пробуджуватися — уюся, уєшся, недок., пробуди/тися, буджу/ся, бу/дишся, док. 1) Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. || Опам ятовуватися, приходити до тями. || перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін. Пробуджуватися від сну … Український тлумачний словник
калібрований — а, е, спец. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до калібрувати. || Такий, що має точно визначені розміри і форму. 2) у знач. прикм. Якого відібрано для засіву, садіння і який має точно визначену вагу та розмір (про насіння, плоди). •• Калібро/вана сталь… … Український тлумачний словник
калібрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) тех. Вимірювати, перевіряти калібр чого небудь; надавати чому небудь потрібного калібру. 2) с. г. Відбирати для засівання, садіння за точно визначеною вагою та розміром (про насіння, плоди). 3) тех. Перевіряти шкалу… … Український тлумачний словник
смажитися — жуся, жишся, недок. 1) тільки 3 ос. Готуватися на вогні, на жару перев. із жиром без використання води (про їжу); жаритися. || Пропікатися на вогні, на жару (про насіння, горіхи і т. ін.). 2) розм. Те саме, що пектися 2). 3) розм. Засмагати … Український тлумачний словник
недозрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про насіння та плоди); неспілий. || перен. Який не досяг свого повного розвитку, розквіту. 2) перен. Не остаточно сформований, недосконалий, невикінчений і т. ін … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

(про+насіння)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

(про+насіння)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: