Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(про+насіння)

  • 81 that

    1. adj
    цей, ця, це; той, та, те

    this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

    how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

    2. adv розм.
    так, до такої міри

    he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

    3. pron (pl those)
    1) це
    2) ось що
    3) те

    this is new and that is old — це нове, а те старе

    4) який, яка, які

    the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

    the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

    5) коли

    the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

    6) він, вона; той, та
    4. conj
    що; щоб; так, щоб

    that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

    I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

    come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

    oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

    but thatколи б (якби, якщо б) не

    I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

    in that — оскільки, бо

    by that — тим самим, цим

    that's thatрозм. нічого не вдієш; ось так

    that'Н do — досить, достатньо

    that won't do — так справа не піде; так не годиться

    now that — тепер, коли

    notwithstanding that — незважаючи на те, що

    * * *
    I
    pron (pl those) А dem
    1) це

    what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

    that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

    have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

    good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

    this is new and that is old — це нове, а те старе

    2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

    I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

    they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

    Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

    those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

    work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

    5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

    this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

    the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

    the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

    during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

    the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

    this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

    the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

    6) у ввідних реченнях як не, хоч е

    wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

    wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

    fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

    7) цей, ця, це; той, та, те

    since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

    that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

    that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

    8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

    how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

    I don't like that house of hersне подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

    9) icт. такий, настільки, так

    he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

    I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

    he is that sleepyвін такий сонний Д визначеного артикля

    10) той, та, те; цей, ця, це

    that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

    (and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

    and all that, — все ( таке) інше;, так далі

    after that — після того, що; після того, як

    at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

    and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

    by that — на той час; ( під) цим

    upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

    that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

    like that — так; таким /подібним/ чином

    come out of that!cл. забирайся!, вимітайся!

    take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

    this and thatдив. this

    II
    cj
    1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

    that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

    the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

    2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

    I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

    3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

    let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

    they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

    4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

    I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

    who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

    you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

    never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

    6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

    that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

    7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

    although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

    8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

    because that — тому що, тому що

    not that — не те щоб; наскільки

    not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

    in that — тим що; оскільки; тому що

    some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

    I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

    he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

    I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

    except that — крім того, що; не вважаючи того, що

    save thaticт. = except that [див. except 2]

    notwithstanding thaticт. хоча, незважаючи на те, що

    English-Ukrainian dictionary > that

  • 82 кара

    кара, покара, (по)карання, (дисциплинарная) карність (-ности). [Се кара божа на нас (Метл.). До великої покари судять Байду яничари (Чупр.). Май добру натуру, не приймеш карности (кари) на шкуру (Приказка)]. Божеская, небесная -ра - божа, небесна кара на кого. Это для него не -ра, а милость - се йому (про його) не кара, а ласка. Претерпевать, испытывать -ру (казниться) - каратися. [А я й досі караюся, і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Понести -ру - прийняти кару за що від кого. Укрывать преступника от -ры - ховати злочинця від кари.
    * * *
    ка́ра, пока́ра, покара́ння

    Русско-украинский словарь > кара

  • 83 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 84 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 85 do

    I [duː] ( сильна форма), [dʊ], [də], [d] ( слабка форма); v ( past did; p. p. done)
    1) роби́ти, вико́нувати; влашто́вувати; готува́ти

    to do one's lessons — готува́ти уро́ки

    to do one's duty — вико́нувати свій обо́в'язок

    to do one's hair — причі́суватися, зачі́сувати воло́сся

    to do one's room — прибира́ти кімна́ту

    to do one's correspondence — писа́ти листи́

    2) заподі́ювати, роби́ти

    to do harm to smb. — шко́дити кому́сь

    to do good — дава́ти ко́ристь

    3) огляда́ти (місто, музей і т.д.)

    to do London — огляда́ти Ло́ндон

    4) вико́нувати ( роль)

    he did Lear — він вико́нував (грав) роль Лі́ра

    he did the cicerone — він був за гі́да

    5) підхо́дити, ли́чити, годи́тися

    this book won't do for me — ця кни́жка мені́ не підхо́дить

    it won't do — так не мо́жна; це не про́йде

    it will do — до́бре, гара́зд; до́сить

    6) готува́ти, вари́ти, сма́жити

    a chop is done to a turn — котле́та підсма́жена чудо́во

    7) ( у формах perfect) кінча́ти, закі́нчувати

    let us have done with it — зали́шимо́ це; покі́нчимо з цим

    I have done with my work — я закінчи́в свою́ робо́ту

    8) як допоміжне дієслово в питальних і заперечних формах present і past indefinite

    do you understand me? — чи ви розумі́єте мене́?

    I do not speak Spanish — я не розмовля́ю іспа́нською

    did you see me? — чи ви мене́ ба́чили?

    do come — будь ла́ска, прихо́дьте

    I did say so and I do say so now — я спра́вді це сказа́в і ще раз кажу́

    I speak English as you do Russian — я розмовля́ю англі́йською так са́мо, як ви росі́йською

    - do by
    - do for
    - do in
    - do into
    - to do off
    - to do on
    - do out
    - do to
    - do up
    - to do with
    - do without
    ••

    how do you do? — як ся ма́єте?, як живете́?, здра́стуйте!

    to do well — почува́ти себе́ до́бре, бу́ти здоро́вим; успі́шно ви́ступити; відзна́читися

    to do justice to — віддава́ти нале́жне ( комусь)

    to do one's best — роби́ти все, що мо́жна; не шкодува́ти сил

    to do time — відбува́ти ка́ру, відси́джувати строк

    to do brown sl. — обма́нювати, дури́ти

    to do a beer — ви́пити пи́ва

    to do battle — би́тися

    II [duː] n розм.
    1) обма́н, містифіка́ція, шахра́йство
    2) прийма́ння госте́й, вечі́рка

    we've got a do on tonight — у нас сього́дні вечі́рка

    3) pl у́часть, ча́стка

    fair do's! — цур, на́впіл! ( на двох)

    4) нака́з, розпоря́дження
    III [dəu] n муз.
    до

    English-Ukrainian transcription dictionary > do

  • 86 йӱз

    I
    1. обличчя; маф йӱзӱне д'ӱльлер тахар прикрашає своє миле обличчя квітами Г; йӱз йӱзге СБФ, йӱз йӱзд'е О, йӱз йӱзе К обличчям до обличчя; йӱзме йӱз вар- зустрітися лицем до лиця, безпосередньо, відкрито Г; йӱзӱ ӱстӱне тӱштӱ упав долілиць Г; йӱзӱ хойун йере тӱш- падати обличчям на землю Г, Кб.; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна я низько схиляюся перед тобою, я уклінно прошу тебе про ласку СК; йӱзӱ хойун сӱрӱклен- повзти обличчям по землі, низько кланятися Г; йӱзӱнӱздэн гӱнешлер хай сонце сяє з вашого лиця — подяка за приємну звістку СК; йӱзӱм чифтэр тет-а-тет, сам-насам, наодинці; йӱзӱ (м) чивтэр (чифтэр), хан Эвазым, ағлеме ми з тобою разом, наодинці, хане Эвазе, не плач СК; йӱзӱңе дӧндӱгӱм гӱль йӱзлӱ оҗалер я схиляюся перед тобою, привітний пане СК; йӱзнӱ ачты ӱч чичек три троянди розкрили свої бутони К.
    2. поверхня; дӱнйа йӱзӱне на світі СБ; дӱняан йӱзӱне на світі П; бу дӱнйа йӱзне на цьому світі СЛ; җеннет йӱзӱ гӧрмесин арамызы бозаннар хай не побачать раю, хто нас розлучає СК; йерин йӱзне на поверхні землі Г; кӧк йӱзӱнде на небі Г; кӧк йӱзӱндэн учан харахушлар орли, що летять по небу К; кӧк йӱзӱндэн ве йер йӱзӱне з небес на землю Кб.; суйун йӱзӱ поверхня води К.
    3. совість, сумління; йӱз җой- втрачати совість П; йӱзӱ йох у нього совісті немає СМ, НКД; сенин йӱзӱн вар ым? чи совість у тебе є? СГС.
    4. лезо, гострий край ножа, коси тощо; пор. йиз II, див. йӱзйавлух.
    II
    сто; йӱз җан сто душ ВН; йӱз — йа бийыл кӱз, йа т'елеҗек кӱз сто — або цього року восени, або наступної осені СМ.
    слід К; пор. из, йиз I.

    Урумско-украинский словарь > йӱз

  • 87 кӧз

    1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.
    2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.
    3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.
    4. вічко джерела К.
    5. козир, світка СМ, Г, К.
    6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.

    Урумско-украинский словарь > кӧз

  • 88 інше

    ІНШЕ (лат. alteritas - відмінність) - термін, основне значення якого в античній філософії задане протиставленнями: єдине - інше, тотожне - інше; потому І. постає як принцип множинності і як принцип розрізнення. У "Парменіді" Платон дав діалектику єдиного та І., котру сприйняв неоплатонізм, а в "Тімеї" розкрив сполучення тотожного таї., фукціонування їх у космічній душі, де І. постало у вигляді принципу невпорядкованого руху. Аристпопгель розумів І. як протилежне тотожному і як відмінне. І., витлумачене онтологічно, є інобуття Д. ане розуміння І. простежується у філософських вченнях, які дотримуються неоплатоністської або об'єктивно-ідеалістичної традиції. Так, у Гегеля суще й І. "світяться одне в одному". У комунікативній філософії екзистенційного спрямування І. осмислюється у контексті взаємодії "Я" і "Ти" (Ясперс, Бубер, Левінас). Філософія діалогу Бахтина розглядає І. як "подію співбуття, в якому воно є способом людської присутності у світі, "не-алібі буття". І. тлумачиться як "Інший" Бартом як властивість буденної свідомості, котра сприймає Іншого як річ, видовище, щось відщеплене й відчужене. Дельоз вбачає в І. передусім структуру поля сприйняття, яка уможливлює вихід за межі власного простору "у несвій" ("чужий"). І. як структура є оприявненням можливого світу. Для Бодріяра це означає і "кінець соціальності", репрезентованої як "європейськість". "Втрата І." характеризує постмодерну ситуацію. У фемінізмі, що ґрунтується на засадах постструктуралізму, І. розглядається крізь призму положення Деррида про подолання логоцентризму, відповідно - фаллоцентризму попередньої культури як чужої. У постфемінізмі І. осмислюється в контексті стратегій жіночої ідентичності (на відміну від чоловічої). Історична візія І. окреслювалась іще Дильтеєм, де у часовій перспективі воно опиняється всередині сущого, що переживається, тобто визначається самою історичністю буття. Досвід "чужого" як досвід "нездоланної відсутності" (Гуссерль) є предметом феноменологічних студій. В екзистенційній онтології Гайдеггера І. осмислюється у модусі "співбуття", що, розгортаючись як сучасність, веде до зустрічі різних культурних традицій. На освоєнні "чужого" як подоланні відчуження між досліджуваним текстом і його автором акцентує увагу герменевтика Гадамера (див. герменевтика філософська). У філософській антропології і культурологічних дослідженнях концепт І. як "чужого" тлумачиться засадниче і є підставою пошуку ціннісних систем індивідуальних і колективних ідентифікацій та компаративістських описів моделей "своєї" і "чужих" культур.

    Філософський енциклопедичний словник > інше

См. также в других словарях:

  • насівати — а/ю, а/єш, недок., насі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Сіяти в якій небудь кількості (про насіння). 2) с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного. 3) Просіювати в якій небудь кількості (про борошно і т. ін.). 4) Розсіваючи,… …   Український тлумачний словник

  • насіватися — а/ється, недок., насі/ятися, і/ється, док. 1) Стихійно потрапляти в землю (про насіння). 2) тільки недок. Пас. до насівати …   Український тлумачний словник

  • неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… …   Український тлумачний словник

  • набухнути — 1) = набухати (насичуючись вологою, збільшитися в об ємі; про насіння, бруньки дерев налитися соками), набрякнути, набрякати, розбухнути, розбухати, набучавіти; набубнявіти (зазв. про насіння, бруньки) 2) див. набрякати 1) …   Словник синонімів української мови

  • проростати — 1) = прорости (про рослини пускати паростки), поростати, порости, пароститися, кільчитися, накільчуватися, накільчитися, пускатися, пуститися; накльовуватися, наклюнутися, пробуджуватися, пробудитися (про насіння, бруньки починати проростати);… …   Словник синонімів української мови

  • проростати — а/є, недок., прорости/, те/, док. 1) неперех. Пускати паростки (про насіння, бруньки і т. ін.). 2) неперех. Давати сходи (про рослинність). || Рости, пробиваючись крізь що небудь, через щось, між чимсь. 3) неперех. Покриватися рослинністю (про… …   Український тлумачний словник

  • пробуджуватися — уюся, уєшся, недок., пробуди/тися, буджу/ся, бу/дишся, док. 1) Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. || Опам ятовуватися, приходити до тями. || перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін. Пробуджуватися від сну …   Український тлумачний словник

  • калібрований — а, е, спец. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до калібрувати. || Такий, що має точно визначені розміри і форму. 2) у знач. прикм. Якого відібрано для засіву, садіння і який має точно визначену вагу та розмір (про насіння, плоди). •• Калібро/вана сталь… …   Український тлумачний словник

  • калібрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) тех. Вимірювати, перевіряти калібр чого небудь; надавати чому небудь потрібного калібру. 2) с. г. Відбирати для засівання, садіння за точно визначеною вагою та розміром (про насіння, плоди). 3) тех. Перевіряти шкалу… …   Український тлумачний словник

  • смажитися — жуся, жишся, недок. 1) тільки 3 ос. Готуватися на вогні, на жару перев. із жиром без використання води (про їжу); жаритися. || Пропікатися на вогні, на жару (про насіння, горіхи і т. ін.). 2) розм. Те саме, що пектися 2). 3) розм. Засмагати …   Український тлумачний словник

  • недозрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про насіння та плоди); неспілий. || перен. Який не досяг свого повного розвитку, розквіту. 2) перен. Не остаточно сформований, недосконалий, невикінчений і т. ін …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»