опомниться

опомниться

1) отямлюватися, отямитися, приходити, прийти до пам'яти, до глузду; (от обморока) опритомнювати, опритомніти, (от сна) очуматися, прочуматися. Заставить кого -ся - оханути, отямити кого. Не может -ся от страху - не може отямитися - так злякавсь. Дайте мне -ся - дайте мені отямитися (глузди позбирати, до глузду прийти). И не -ся, не успеть -ся - не зчутися, не стямитися, не схаменутися, не спостерегтися, не зоглядітися, не зглянутися. [І не зчулася, як смерклося. І не спостереглася, як до хати дійшла]. -ся от гнева, радости и т. п. - отямлюватися, отямитися, оханутися з гніву, з радости (радощів);

2) (образумиться) схаменутися, оханутися. [Схаменіться, будьте люди (Шевч.). Що ви робите? - оханіться].

1) опам'ятатися, опам'ятуватися, схаменутися, стямитися. [Опам'ятайся, дочко, що ти кажеш? (Л. Укр.)]. См. Опомниться;

2) спам'ятати, з[при]гадати. См. Вспомнить.

* * *

1) ( прийти в чувство) оприто́мніти, прийти́ до пам'яті, опам'ята́тися

2) (опомниться, одуматься) опам'ята́тися, схамену́тися

несов.; сов. - всп`омниться

1) зга́дуватися, згада́тися, спомина́тися, спом'яну́тися; спога́дуватися, спогада́тися; прига́дуватися, пригада́тися и мног. поприга́дуватися

2) (сов.: опомниться) диал. опам'ята́тися, отя́митися, прийти́ до тя́ми, ого́втатися, спам'ята́тися

оглянуться оглядатися, оглянутися, озиратися, озирнутися. Итти не -ваясь - іти не оглядаючись, не озираючись. -нись на себя, каков ты сам - подивися в воду на свою вроду. -ваться вокруг, по сторонам - розглядатися, розглянутися, роздивлятися, роздивитися, озиратися, озирнутися, роззиратися, роззирнутися, навкруги, на всі боки. [Він розглянувся по хаті]. Не успеть -нуться - не зчутися, не зоглядітися, не згледітися. Срв. Опомниться. И -нуться не успели, как лето прошло - і не зчулися, як літо минулося. Оглядеться - огля[е]дітися, розгля[е]дітися, роздивитися.

* * *

1) ( смотреть назад) огляда́тися, огля́нутися, озира́тися, озирну́тися

2) несов. перен. огляда́тися

3) (несов.: посмотреть вокруг себя) огле́дітися, огля́дітися

одуматься роздумуватися, роздуматися, одумуватися, одуматися, оханутися, схаменутися.

* * *

несов.; сов. - од`уматься

1) оду́муватися, оду́матися, переду́мувати, переду́мати; несов. розду́матися; (несов.: образумиться) схамену́тися, диал. охану́тися, охамену́тися

2) (несов.: собраться с мыслями, опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися

и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.

* * *

несов.; сов. - останов`ить

отрезвить тверезити, витвережувати, витверезити, протвережувати, протверезити, (о многих) повитвережувати, попротвережувати. -ться - витвережуватися, витверезитися, протвережуватися и т. д.; (опомниться) прочуматися, опам'ятатися. Отрезвлённый - витвережений, протвережений.

* * *

несов.; сов. - отрезв`ить

см. Очунаться.

* * *

1) ( проснуться) проки́нутися, просну́тися, попрокида́тися, попросипа́тися, попросина́тися

2) ( прийти в сознание) прийти́ до па́м'яті; ( опомниться) опам'ята́тися, опам'ятува́тися, отя́митися, стя́митися; очу́нятися, очу́матися, оча́патися, очу́няти, очути́тися и очу́титися, прочути́тися, очуті́ти; ( одуматься) оду́матися, схамену́тися

см. Опомниться, Протрезвиться.

* * *

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

1) розчу́хатися; (понять, догадаться) розчо́впати, розшоло́пати, розчоло́пати; диал. розчу́мати

2) (прийти в себя, опомниться) см. очухаться

несов.; сов. - спохват`иться

несов.; сов. - схват`иться

1) схо́плюватися, -лююся, -люєшся, схопи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. посхо́плюватися; ( хвататься) хапа́тися, ухопи́тися

2) (вступать в борьбу, в спор) зчі́плюватися, -лююся, -люєшся и зчіпля́тися, зчепи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. позчі́плюватися; ( сражаться) стина́тися, стя́тися (зітну́ся, зітне́шся) и зітну́тися

3) ( спохватываться) спохва́чуватися, -чуюся, -чуєшся, спохвати́тися, -вачу́ся, -ва́тишся; (сов.: опомниться) схамену́тися

4) (с неопр.: поспешно или внезапно начинать что-л. делать) ки́датися, ки́нутися, схо́плюватися, схопи́тися

5) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти

6) страд. несов. схо́плюватися; охо́плюватися; обхо́плюватися; схо́плюватися; уло́влюватися, -люється; схо́плюватися, підміча́тися; перехо́плюватися, -люється; перетя́гуватися; скрі́плюватися, -люється; ско́вуватися

очувствоваться очуватися, очутися, очутитися, очутіти, відчутитися, прочунювати, прочуняти, прочунюватися, прочунятися, очунювати(ся), очуняти(ся), прочутитися, прочнутися, прочуматися, прочумитися, очуматися, опам'ятуватися, опам'ятатися, отямлюватися, отямитися, опритомніти, спритомніти, оханутися, прокидатися, прокинутися, приходити до себе, прийти до себе (до пам'яти), відходити, відійти. [Він ніби прокинувся, ніби очутився від сну. Дуже вмліла, аж тоді відчутилась, як зачали водою бризкати. Степан прочумався був, але знов стратив пам'ять. Зомліла дівчина опам'яталася, відійшла. Отямитися з задуми]. См. ещё Опомниться.