прибывать

несов. прибыва́ть, сов. прибы́ть

1) техн. прибува́ти, прибу́ти

2) гидр. підійма́тися и підніма́тися, підня́тися

несов. прибыва́ть, сов. прибы́ть

1) техн. прибува́ти, прибу́ти

2) гидр. підійма́тися и підніма́тися, підня́тися

прибыть

1) (увеличиваться, прибавляться) прибувати, прибути, підбувати, підбути, більшати, побільшати. [Прибуло дня на курячу п'ядь (Чуб.). І мов сила нова у грудях прибува (Самійл.). А дівчаток все більша, більша (Проскурівна)]. Вода в реке -вает, - была - води в річці прибуває, прибуло (підбуває, підбуло) и вода в річці прибуває, прибула, підіймається, піднялась. [Понад берегами вода прибуває (Грінч. III). Води в ставку після дощу прибуло (Ум.)];

2) (прийти, приехать) прибувати, прибути куди, до кого, (о поезде) приходити, прийти, пристигати, пристигти, достатися до чого, ставати, стати и станути де. [Вже хутко прибудем додому (Л. Укр.). Прибуває кошовий в північну столицю (Рудан.). А тим часом прибув Мініх аж до Перекопу (Рудан.). Назустріч йому (венецькому послові) пристигла в Черкаси гординська чата (Куліш). Сим конем скоро у Харкові станеш (Зміїв.). Скоро вони до Пілосців достались (Ніщ.)]. Поезд -вает в 7 час. вечера - поїзд приходить о сьомій годині вечора. -быть в гости - пригостити, загостити. [Ми пригостили до Илаша (Федьк.)]. Прибывший - прибулий, прибутній, сущ. прибулець (-льця). [Запрошували прибулих козаків поснідать (Стор.). Се прибутній чоловік (Звяг.)].

* * *

несов.; сов. - приб`ыть

поступить

1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];

2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;

3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].

* * *

несов.; сов. - поступ`ить

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся

2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́

3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

прибавиться

1) (присоединяться) додаватися, додатися, бути доданим, придаватися, придатися, бути приданим, прибавлятися, прибавитися, бути прибавленим, долучатися, долучитися, бути долученим, докладатися, докластися, доложитися, бути докладеним, доложеним, прикладатися, прикластися, приложитися, бути прикладеним, приложеним, накидатися, бути накинутим и т. д. [До цього почуття додалося ще й друге (Крим.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). Іще одна доклалася вага до тягару великого на серці (Л. Укр.). Часом правди на ноготок, а приложиться на локоток (М. Вовч.)];

2) (увеличиваться, прибывать) більшати, побільшати, прибільшуватися и прибільшатися, прибільшитися, прибувати, прибути, підбувати, підбути, підбавлятися, підбавитися. [Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало (Чуб.). Що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається (М. Вовч.). Людей усе більш підбавляється (Квітка)].

* * *

несов.; сов. - приб`авиться

1) додава́тися, дода́тися, доклада́тися, докла́стися; прибавля́тися, приба́витися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, поя́витися

2) ( увеличиваться) збі́льшуватися, збі́льшитися, бі́льшати, побі́льшати; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти

3) страд. (несов.) додава́тися; доклада́тися; добавля́тися, прибавля́тися; збі́льшуватися; прибавля́тися; прибі́льшуватися; прибрі́хуватися

см. Прибывать.

* * *

см. прибывать

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

сов. от прибывать

сов. от прибывать

-расти, взрастать, взрасти

1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;

2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].

* * *

несов.; сов. - возраст`и

I. привалить

1) (навалить, прислонить) привалювати привалити, привертати, привернути, прикочувати, прикотити що до чого, що чим, (во множ.) попривалювати, попривертати, поприкочувати що до чого, що чим. -лить камень к двери - привалити, привернути камінь до дверей. [І привалив камінь до дверей гробу (Єв.)]. -вать, -лить землёй - пригортати, пригорнути землею що. [В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула (Чуб.)];

2) (причаливать) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся) до чого. [Байдак причалив до берега (Ум.)];

3) (притащиться, с трудом, тяжело) присунути, присурганитися, притарабанитися;

4) (набежать толпой; нахлынуть) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, приперти, настягатися, навалувати. [Насунуло людей - повна хата. От приперло! повна рука козирів (Ум.). Гостей настягається, що й голці не впасти (Свид.)]. Как счастье -лит, так и дураку везёт - кому добре ведеться, то й на скіпку прядеться (Ном.). Вот счастье -лило - от щастя присунуло (накотило). Приваленный - привалений, привернений, прикочений; пригорнутий и пригорнений. -ться -

1) привалюватися, привалитися, привертатися, привернутися, бути приваленим, привернутим и -верненим и т. д. до чого;

2) (прислониться) припиратися, припертися до чого, спиратися, спертися на що. Негде -литься (прилечь) - ніде примоститися. -лился к каше - припав до каші.

II. привалять к шерсти, к войлоку что-н. привалювати, приваляти чого до вовни, до повсти.

* * *

несов.; сов. - привал`ить

1) прива́лювати, привали́ти

2) мор. прича́лювати, прича́лити

3) (приходить, появляться в большом количестве) прива́лювати, привали́ти, насува́ти, насу́нути, присува́ти, прису́нути; несов. припе́ртися

4) (приезжать, прибывать) припе́ртися (несов.); присува́ти, прису́нути

припереть

1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;

2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;

3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;

4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -

1) причинений;

2) притулений, приставлений;

3) підпертий, припертий;

4) припертий, притарабанений и т. д.

* * *

несов.; сов. - припер`еть

1) припира́ти, припе́рти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

2) ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти

3) ( приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити

4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися

прискочить и прискакнуть

1) прискакувати, прискочити (одним скоком) до чого; срв. Припрыгивать 1;

2) (привскакивать) прискакувати, прискочити, підскакувати, підскочити; срв. Припрыгивать 2.

* * *

несов.; сов. - яв`иться

1) ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; ( приходить) прихо́дити, прийти и мног. поприхо́дити

2) ( возникать) з'явля́тися, з'яви́тися, виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) (случаться, представляться) трапля́тися, тра́питися

4) ( быть) бу́ти; (сов.: стать) ста́ти; ( оказываться) виявля́тися, ви́явитися

надбыть підбувати, підбути, прибувати, прибути; срв. Прибывать 1.