-
1 приборкати
док. див. приборкувати -
2 приборкати
см. приборкувати -
3 приборкати
угамавацьутаймаваць -
4 приборкувати
-
5 утаймаваць
приборкатиутихомирити -
6 Поукротить
приборкати, укоськати, угамувати кого (трохи), (о мн.) поприборкувати, повкоськувати, повгамовувати кого. См. Укротить. -
7 утаймаваць
приборкатиутихомирити -
8 poskromić
приборкати, вгамувати -
9 tamable
-
10 прибирать
прибрать1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;5) см. Подбирать 4. Прибранный -1) забраний;2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.* * *несов.; сов. - прибр`ать1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́татиБог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́
3) см. подбирать -
11 приструнивать
приструнить приструнчувати, струнчити, приструнчити, приборкувати, приборкати, прижучувати, прижучити кого. [Батьків, щоб струнчити, доволі, а мати, щоб пожалувать - одна (Ном.). Щоб приборкати лиху мою родину, за його я віддам дочку свою єдину (Самійл.). Так прижучив його, що тепер ані писне]. Приструненный - приструнчений, приборканий, прижучений.* * *несов.; сов. - приструн`ить( укрощать) прибо́ркувати, прибо́ркати, підбо́ркувати, підбо́ркати -
12 claw
1. n1) кіготь; пазур2) лапа з кігтями3) тех. кулак; зубець, кліщі; обценьки4) клішня2. v1) дряпати; дерти кігтями2) жадібно хапати; загрібати (гроші)3) заст. лестити* * *I [klxː] n1) пазур, кіготь; apx. лапа з пазурами2) клішня3) рука, лапа; pl пальці4) aмep.; жapг. ( the claw) поліцейський, поліція5) тex. кулак; зубець6) тex. виступ; щока ( лещат); розщіп; роздвоєний кінець7) кiнo грейфер8) бoт. базальна частина пелюсткаII [klxː] v1) дряпати, шкрябати; рвати, роздирати пазурами2) хапати ( кігтями); жадібно хапати ( рукою); загрібати ( гроші); рити, рвати, тягти кігтями або пальцями3) чухатися, розчухувати4) мop. лавірувати -
13 force
1. n1) сила; міць2) авторитет, престиж; вплив3) дієвість; чинністьin force — чинний; що має силу (чинність)
4) насильство, примусbrutal force — насильство, груба сила
by force — насильно, силоміць
5) озброєний загін; військове з'єднання6) the force — поліція7) звич. pl війська; збройні сили8) переконливість; смисл, рація, резон9) зміст, значення10) розм. водоспад, каскадby force of — за допомогою, шляхом
in force — військ. значними силами; усіма силами
2. v1) примушувати, змушувати, присилувати2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсуватиto force a crossing — військ. форсувати річку
3) робити через силу4) надмірно напружувати; перенапружувати5) прискорювати (ходу тощо)6) тех. додавати обертів7) тех. перевантажувати (машину)8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути9) втягти (у — into)10) видавити, вичавити (з — out of)11) начиняти; набивати вщертьforce back — стримати, приборкати; військ. відтіснити
force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити
force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити
force on — тех. запресовувати
force out — витісняти; видавлювати
force up — підвищувати, роздувати, наганяти
* * *I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
14 swallow
1. n1) ковток2) ковтання3) горлянка4) ненажерливість, надмірний апетит5) перен. схильність, бажання6) довірливість7) орн. ластівкаone swallow does not make a summer — присл. одна ластівка — то ще не весна
2. v1) ковтати; проковтувати (тж swallow up)2) стерпіти, проковтнути (образу тощо)to swallow an insult — стерпіти образу, проковтнути кривду
3) стримувати, приборкувати, переборювати (тж swallow down)to swallow one's pride — перебороти (приборкати) гординю
4) поглинати (тж swallow up)5) приймати на віру, вірити* * *I n1) ковтокat a swallow — одним ковтком, залпом
2) ковтання3) пелькаII v1) ковтати, проковтнути ( swallow up)2) терпіти3) придушувати, стримувати, тамувати ( swallow down)4) ( swallow up) поглинатиIII n; зоол. -
15 tame
1. adj1) приручений, ручний; приборканий2) одомашнений, домашній, хатній (про кота тощо)3) безпечний, спокійний (про корову тощо)4) культурний; садовий; що культивується5) покірний, слухняний; пасивний6) посередній, банальний; нецікавий7) прісний8) неяскравий, непомітний9) монотонний, одноманітний; похмурий; нудний2. v1) приручати; приборкувати; дресирувати; муштрувати2) одомашнювати3) приручатися, ставати ручним4) смиряти, підкоряти, робити покірним (слухняним)5) підкорятися, смирятися6) пом'якшувати; знебарвлювати; знесилювати; робити нудним (нецікавим)7) розм. розрізувати (розбивати) на частини* * *I [teim]в1) приручений, ручний; приборканий; одомашнений, домашній ( про кішку); безпечний; спокійний ( про корову); ручний ( про людину)2) культурний, що культивується, садовий3) безпечний, нешкідливий; "приборканий (про стихію, енергії); м'який, нестрогий4) слухняний, покірний; пасивний; -"безхребетний", "беззубий"tame behaviour — слухняна /покірна/ поведінка; слухняний, що дотримується розпоряджень
tame author — автор, що не дозволяє собі зайвого
5) посередній, банальний; нецікавий, прісний; неяскравий6) монотонний, сумовитий, одноманітний; нудний (про пейзаж, вид)••II [teim] vtame cat — людина, що легко піддається чужому впливу; = "ганчірка"
1) приручати; приборкувати, дресирувати; одомашнювати; приручатися, робитися ручним2) скоряти, упокорювати; робити покірним, слухнянимto tame smb 's temper — приборкати чийсь норов; остудити чийсь запал
to tame smb 's spirit — зломити чийсь дух; скорятися, упокорюватися
3) пом'якшувати; позбавляти сили; робити нудним, нецікавим; позбавлятися сили; робитися нудним, нецікавим -
16 untamable
adjнеприборканий; якого неможливо приборкати (приручити)* * *= untameable; aнеприборкний; непіддатливий прирученню або приборканню -
17 untameable
-
18 yoke
1. n1) ярмо; хомут; нашийник2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)4) жарт. узи, союз5) пара запряжених волів6) коромисло7) кокетка (на сукні)8) невеликий маєток9) тех. скоба, бугель, обойма10) поперечка; траверса11) ав. штурвальна колонка2. v1) запрягати (в ярмо)2) перен. з'єднувати, сполучати3) підходити один одному4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)* * *I n1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)3) коромисло4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса7) cл. ярмо8) aв. штурвал, ручка управління9) мop. поперечний румпель10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізмуto cast /to shake, to throw/off the yoke — скинути іго /ярмо
to send under the yoke — провести під ярмом, принизити ворога; розбити вщент
II vto pass /to come/ under the yoke — пройти під ярмом; здатися на милість переможця/ визнати свою поразку
1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися3) підходити/ відповідати одне одномуto yoke to a plough — упрягти ( волів тощо) у плуг
-
19 rein
1. n1) тж pl повід; віжкаto draw rein — а) натягти віжки; зупинити коня; б) перен. зменшити витрати (навантаження)
2) перен. стримуючий фактор (засіб); засіб контролю; контроль; шориto give rein (the reins) to one's imagination — дати волю своїй уяві
3) тех. рукоятка4) північний олень5) pl ниркй6) pl поперек2. v1) правити (управляти) віжками; натягувати віжки2) слухатися віжок (про коня)3) стримувати, тримати в шорах; управлятиrein in, rein up — а) див. rein back; б) приборкати, стримати
-
20 tamable
См. также в других словарях:
приборкати — див. приборкувати … Український тлумачний словник
приборкати — I = приборкувати (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну / небезпечну для інших), прикрутити, прикручувати, у[в]гамувати, у[в]гамовувати, у[в]покорити, у[в]покорювати, о(б)говтати, о(б)говтувати, стриножити … Словник синонімів української мови
приборкати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ускромить — приборкати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
здолати — а/ю, а/єш і рідко здолі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке небудь почуття. 2) перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль,… … Український тлумачний словник
знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… … Український тлумачний словник
незагнузданий — а, е. 1) Який не має вудил у роті (про коня). 2) перен. Якого не можна нічим стримати, приборкати … Український тлумачний словник
неприборканий — а, е. Якого не можна або важко стримати, приборкати … Український тлумачний словник
позагнуздувати — ую, уєш, док., перех. 1) Загнуздати всіх чи багатьох (коней, волів і т. ін.). 2) перен. Підкорити своїй волі, приборкати всіх чи багатьох (людей) … Український тлумачний словник
поскромити — омлю/, о/миш, док., зах. Приборкати … Український тлумачний словник
приборканий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приборкати. || прибо/ркано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
