-
21 gradation
n1) поступовий перехід від однієї стадії до іншої (від одного стану в інший)2) жив. поступовий перехід кольору; відтінок3) градація; послідовність розташування4) розташування в певній послідовності; сортування5) ступінь розвитку6) ступінь інтенсивності7) pl перехідні ступені8) лінгв. чергування голосних9) геол. гранулометрія* * *n1) поступовий перехід від однієї стадії до іншої, з одного стану в інший2) жив. поступовий перехід кольору; відтінок3) градація; послідовність розташування; розташування в певній послідовності; сортування4) ступінь розвитку; ступінь інтенсивності5) pl перехідні ступені6) лiнгв. абляут, чергування голосних7) гeoл. гранулометрія8) фiз. гранулометричний склад -
22 periodical
1. nперіодичне видання, журнал2. adjперіодичний; що з'являється (виходить) через певні проміжки часу* * *I nперіодичне видання, журналII amonthly periodical — щомісячник; pl періодика, періодичні видання
періодичний; який з'являється через певні проміжки часу -
23 periodically
adv1) періодично, через певні проміжки часу2) час від часу* * *adv1) через певні проміжки часу, періодично2) час від часу -
24 run
I1. n1) біг, пробігon the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи
to be on the run — квапливо відступати, тікати
to break into a run — побігти, кинутися навтіки
to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)
2) нетривала поїздка3) маршрут; рейс4) перехід5) зал. перегін6) ав. політ; переліт7) пройдена відстань; відрізок шляху8) ав. відрізок траси10) стежка (прокладена тваринами)11) здатність бігати13) напрямthe run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід
19) (попередній тип (сорт, розряд)20) попит22) загін, кошара; вольєра23) потік, струмок24) приплив (води тощо)25) обвал, зсув26) схил, траса27) труба, жолоб28) довжина (дроту, труби)30) амер. двоє жорен млина32) муз. рулада34) хід, перебіг35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)36) провезення (контрабанди)37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)38) амер. спущена петля на панчосі◊ at a run — підряд, один за одним
◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом
◊ to go with a run — іти як по маслу
◊ the run of one's teeth — безплатне харчування
2. adj1) рідкий, розплавлений; розтоплений2) виливаний, литий3) відціджений, відфільтрований4) контрабандний5) скислий, скипілий6) збіглий◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля
◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест
IIv (past ran, p.p. run)1) бігти, бігатиto run for smb. — збігати за кимсь
2) гнати, підганяти, квапити3) тікати, рятуватися втечеюto run for one's life — розм. бігти щосили
4) рухатися, котитися, ковзати5) ходити, курсувати, плавати6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)7) з'їздити (кудись) ненадовго8) ав. робити пробіг (розбіг)9) ав. заходити на ціль11) пронестися, промайнути (про думку)12) швидко поширюватися13) простягатися, розкидатися14) повзти, витися (про рослини)15) прокладати, проводити (лінію тощо)16) бути чинним протягом певного строку17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території18) бути в обігу (про гроші)19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати20) протікати, текти, бути нещільним21) розливатися, розпливатися (по поверхні)22) танути23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися24) лити, наливати25) крутитися; обертатися26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)27) гласити, говорити; йтися (про щось)hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...
28) долати (перешкоду)29) линяти31) штукатурити32) керувати, управляти33) водити (про транспорт)35) працювати, діяти (про машину)37) відправляти на лінію (за маршрутом)38) проводити (змагання)39) брати участь (у змаганнях)40) посідати місце (у змаганні)42) іти (про фільм, п'єсу)43) перевозити, транспортувати47) друкувати, публікувати48) балотуватися49) виставляти (кандидатуру)50) вводити (в товариство)51) базікати, патякати52) спускатися (про петлю на панчосі)53) зметувати (сукню тощо)54) іти (на нерест)57) відставати (про кору дерева)59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)61) ставати, робитисяto run dry — а) висихати; б) видихатися
to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)
to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися
to run short — підходити до кінця, вичерпуватися
to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду
to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер
62) бути□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати
it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти
run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!
□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)
□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)
□ run back — сягати; брати початок
□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)
□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал
□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання
□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)
□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок
□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)
□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)
◊ also ran — невдаха
◊ to run errands — бути на побігеньках
◊ to run (a) temperature — мати високу температуру
◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище
◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду
◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину
◊ to run to cover — уникнути небезпеки
◊ to cut and run — утекти, дременути
◊ to run (up) bills — заборгувати
◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось
◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь
◊ to run against smb. — виступати проти когось
◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну
◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось
◊ to run into debt — залізти в борги
◊ to run into trouble — потрапити в біду
◊ to run into smb. — випадково зустріти когось
◊ to run out of smth. — залишатися без чогось
◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне
◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку
◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)
◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось
◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім
◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок
◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити
◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось
◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто
◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру
* * *I [ren] n1) біг, пробігat a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка
3) рейс, маршрут4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)8) період, відрізок ( часу), смуга9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку14) кapт. ряд, серія15) середній тип, сорт або розрядthe common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди
16) попит17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма19) aмep. струмок, потік20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання21) схил, траса22) обвал, зсув23) труба, жолоб, лоток ( для води)24) довжина (проводу, труб)26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься28) мop. кормове загострення ( корпуса)29) мyз. рулада30) хід, робота, дія (мотора, машини)31) перебіг, хід ( подій)32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)33) провезення ( контрабанди)34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)at a run — підряд, один за одним
II [ren] ain the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
1) рідкий; розплавлений; розтоплений2) вилитий у розплавленому стані; литий3) відціджений, відфільтрований6) cпeц. м'який7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)III [ren] v(ran, run)1) бігти, бігати2) гнати, підганяти3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль7) проноситися, миготіти8) ( швидко) поширюватися9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)10) проводити, прокладати11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)13) лити, наливати14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)15) говорити, гласити16) проходити; долати ( перешкоду)17) линяти18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)19) бyд. покривати штукатуркою 1121) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)23) працювати, діяти ( про машину)25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою29) піддаватися (ризику, небезпеці)30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)32) виконувати ( доручення)33) базікати34) спускатися ( про петлю)38) відставати ( про кору дерев)39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положенняto run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою
48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку64) ставати, робитисяto run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися
65) бути, бувати66) мати -
25 stated
adj1) установлений, призначений; регулярний2) зафіксований, сформульований; викладений; висловлений3) офіційно затверджений; призначений (про посадову особу)* * *['steitid]a1) встановлений, призначений2) зафіксований; сформульований; викладений; висловлений3) офіційно затверджений, призначений ( про посадову особу) -
26 suppose
1. nприпущення, гіпотеза; здогад2. v1) гадати, думати; вважати; припускатиI suppose he won't come — я гадаю, що він не прийде
2) допускати, припускати3) потребувати4) мати певні обов'язки3. conjколи б, якби; припустимо (що)suppose we went for a walk — а що, коли б ми пішли погуляти?
* * *I nприпущення, гіпотеза, здогадII v1) думати, гадати, вважати2) припускати, допускати3) мати на увазі, припускати, вимагати як умову ІІ Б to be supposed to do smth мати певні обов'язки, зобов'язанняIIIcj якщо (би); припустимо (що...), допустимо (що...) -
27 thoughted
-
28 situate
v1) поміщати, розташовувати; відводити ділянку2) створювати ( певні) умови; поміщати в певні умови або в певне середовище -
29 вернее
1) прил. вірні́ший, ві́дданіший; щирі́ший; вірні́ший, наді́йніший, певні́ший; правильні́ший; вірні́ший2) нареч. вірні́ше, ві́дданіше; щирі́ше; правильні́ше3) в знач. вводн. сл. жарг. вірні́ше\вернее говоря́ — вірні́ше, певні́ше
-
30 достоверность
(цілковита) певність, (цілковита) правдивість, достометність, вірогідність (р. -ости); (проверенность) перевіреність. [Кажуть то так, а на певність - не знаю (М. Вовч.). Правдивість тих чуток я перевірив].* * *вірогі́дність, -ності, достові́рність, [цілкови́та] пе́вність -
31 несомненность
безперечність, безсумнівність, несумнівність, (цілковита) певність; очевидність, видимість (-ости); срв. Несомненный. [Довів з певністю, що ця справа шкідлива (Крим.)].* * *безсумні́вність, -ності, безпере́чність; [цілкови́та] пе́вність; очеви́дність -
32 Посрочный
в певні строки, строками (плачений). -ный платёж - виплата в певні строки, певними строками, ратами. -
33 freshman
n1. новачок2. амер. особа, яка перебуває на певній посаді перший рік- freshman year перший рік перебування у певній організації -
34 treaty
n договір, угода- alliance treaty договір про створення союзу- basic treaty основоположний договір- bilateral treaty двосторонній договір- Bilateral Investment Treaties двосторонні інвестиційні угоди- binding treaty зобов'язуючий договір- boundary treaty договір про визначення кордонів- collective treaty колективний договір- collusive treaty (with the enemy) таємна змова- commercial treaty торговий договір- comprehensive test ban treaty (CTB treaty) договір про загальну заборону випробовувань ядерної зброї- conciliation treaty договір про погоджувальну процедуру- contractual treaty договірна угода- demarcation treaty договір про демаркацію кордонів- equitable treaty рівноправний договір- executory treaty договір, який підлягає виконанню в майбутньому- formal treaty офіційний договір- inequitable treaty нерівноправний договір- international treaty міжнародний договір- multilateral balanced and fully verified treaty багатосторонній збалансований і повністю контрольований договір- multilateral treaty on arms control and disarmament багатосторонній договір про контроль над озброєннями і роззброєнням- non-discriminatory treatyb) договір, не спрямований проти третьої сторони- non-aggression treaty договір про ненапад- non-proliferation treaty договір про нерозповсюдження ядерної зброї- non-registered treaty незареєстрований договір- open treaty відкритий договір- out-of-date treaty застарілий договір- peace treaty мирний договір- political treaty політичний договір- principal treaty основний договір- restricted treaty закритий договір- secret treaty таємний договір- security treaty договір про безпеку- shipping treaty договір про судноплавство- Startegic Offensive Arms Limitation T. (SALT) Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО)- threshold treaty договір про встановлення порогової величини потужності вибуху- trade treaty торговий договір- universal treaty універсальний договір- treaty coast узбережжя, на якому іноземна держава має певні права, гарантовані договором- treaty contract міжнародна договірна угода- treaty obligations зобов'язання, взяті за договором- treaty parties сторони, які підписали договір- treaty shore узбережжя, на якому іноземна держава має певні права, гарантовані договором- treaty of alliance договір про союз- treaty of cession договір про цесію- treaty of commerce and navigation договір про торгівлю і судноплавство, конвенція про торгівлю і мореплавство- treaty concluded by the country of residence договір, укладений країною перебування- treaty of friendship, cooperation and mutual assistance договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу- treaty of guarantee договір про гарантію- treaty of mutual assistance договір про взаємну допомогу- treaty of mutual security договір про взаємну безпеку- treaty of neutrality договір про нейтралітет- treaty of unlimited duration безстроковий договір- treaty outmoded by events договір, що застарів через ті чи інші події- treaty of peace договір про мир- daily application of the treaty щоденне дотримання договору- breach of an international treaty порушення міжнародного договору- coming of a treaty into force набуття договором чинності- denunciation of a treaty денонсація договору- desuetude of the treaty застарілість (даного)договору- headquarters of the treaty депозитарій договору- integral part of the treaty невід'ємна частина договору- interpretation of the treaty трактування договору- methods of bringing a treaty to an end способи припинення дії договору- negotiation of a treaty ведення переговорів про укладення договору- operation of the treaty дія договору- original of the treaty оригінал договору- parties to a treaty сторони, що підписали договір- periodic review of a treaty періодичний розгляд договору; періодична перевірка (виконання) договору- preamble to a treaty преамбула договору- prolongation of a treaty продовження терміну дії договору- ratification of a treaty ратифікація договору- renunciation of a treaty відмова від договору- statement of the purpose and objectives of the treaty заява про завдання і цілі договору- state party to a treaty держава-учасник договору- substantive articles of a treaty основні статті договору- termination of a treaty припинення дії договору- terms of the treaty умови договору- text of a treaty текст договору- withdrawal from the treaty вихід з договору- to abrogate a treaty анулювати договір- to accede to a treaty приєднатися до договору- to adhere to a treaty притримуватися договору, виконувати договір- to amend a treaty змінити договір; внести зміни/ поправки в договір- to be guardians of the proper execution of the treaty слідкувати за належним виконанням договору- to be pursuant to treaty витікати з договору- to be in treaty with smbd. for smth. вести переговори з кимсь про щось, домовлятися з кимсь про щось- to bring a treaty to an end припинити дію договору- to cancel a treaty анулювати договір- to complete a treaty закінчити/ завершити роботу за договором; довести договір до кінця- to conclude a treaty укласти договір- to confirm a treaty ратифікувати договір- to consumate a treaty закінчити/ завершити роботу за договором; довести договір до кінця- to defeat a treaty зірвати/ відмінити договір- to denounce a treaty денонсувати/ розірвати договір- to enter into a treaty укласти договір- to extend (the validity of) a treaty продовжити термін дії договору, пролонгувати договір- to fulfil a treaty виконати договір- to join the treaty приєднатися до договору- to invoke a treaty посилатися на договір- to make a treaty укласти договір- to monitor the treaty контролювати виконання довору- to negotiate the adaptation of a treaty to new conditions вступити в переговори з метою адаптації договору до нових умов- to observe a treaty додержуватись умов договору- to prolong a treaty продовжити термін дії договору, пролонгувати договір- to ratify a treaty ратифікувати договір- to register a treaty зареєструвати договір- to render a treaty invalid позбавити (договір) законної сили- to renounce a treaty денонсувати/ розірвати договір, відмовитися від договору- to review the operation of the treaty розглянути дію договору; перевірити виконання договору- to sell a treaty рекламувати/ пропагандувати важливість договору- to sign a treaty підписати договір- to take the treaty out of freeze знову поставити питання про договір- to violate a treaty порушити договір- to uphold a treaty підтримувати договір- to withdraw from the treaty вийти з договору- according to the importance of the treaty в залежності від важливості договору- by international treaty відповідно до міжнародного договору- the Versailles T. Версальський договір -
35 итимат
віра, довіра, певність Г; җӱмне азизлер итимат илен сус олур идилер усі праведні з певністю мовчали Г. -
36 властивість
ВЛАСТИВІСТЬ - філософська категорія, яка позначає таку особливість об'єкта, способу його буття, що притаманна об'єкту як самототожній цілісності, дозволяє його ідентифікувати і відрізняти від інших об'єктів або встановлювати його схожість (тотожність) з іншими об'єктами. В. слід відрізняти від ознаки, яка виконує функцію певного знака, що співвідноситься з об'єктом і який вказує на те, чим є даний об'єкт, які його властивості. Ознака може бути проявом В., тоді цей прояв сприймається як знак, що несе інформацію про об'єкт. Проте ознака, як носій деякої інформації про об'єкт для суб'єкта, може бути фальсифікацією, лише імітувати певні В. Водночас В. пов'язана із самим буттям об'єкта, його визначеністю як даного предмета, невіддільна від цієї визначеності. Категорія В. є однією з фундаментальних в онтології. Особливий онтологічний смисл категорії В. пов'язаний із тим, що попри існування поряд з інваріантними, незмінними В. для кожного об'єкта є В. мінливі, минущі, тимчасові (різноманітні стани об'єкта), але врешті-решт саме категорія В. дозволяє мислити світ як універсум, в якому є впорядкованість, системність, раціональність, закономірність. В абсолютно плинному світі неможливі предмети, що мають певні В., а тому не існують і самі предмети, неможливі регулярність і закономірність. В історії філософії проблема В. дискутувалась уже за часів Античності (Аристотель, Порфирій) у зв'язку із розрізненням атрибутів (необхідних, суттєвих, невіддільних В. предмета) і акциденцій (випадкових, мінливих, тимчасових В.), а також у Середньовіччі і в Новий час у зв'язку із проблемою субстанцій і співвідношенням субстанції, її атрибутів, акциденцій (Тома Аквінський, Декарт, Гоббс) та модусів (Спінова). Особливе місце посідає питання про т. зв. первинні і вторинні якості, витоки якого сягають Античності (Демокрит), але яке особливої ваги набуло в XVII ст. (Галілей, Локк). Поділ на первинні і вторинні якості відбивав проблему виявлення у предметах (об'єктах) тих В., які не мають суто феноменального характеру, не пов'язані із чуттєвістю суб'єкта. З точки зору сучасної філософії можливі різноманітні класифікації чи типології В. Відповідно до типу тих об'єктів (сутностей), які є предметом мислення, можна розрізняти В. реальних (емпіричних) об'єктів, В. логіко-концептуальних (теоретичних) об'єктів і В. уявних (створених художньою чи релігійною фантазією) об'єктів. Наукове пізнання, вичленовуючи сфери дослідження, що відповідають окремим наукам та науковим дисциплінам, водночас вичленовує і відповідні типи В., притаманних об'єктам певної науки чи наукової дисципліни О. собливе значення має розрізнення В. класифікаційних або якісних (дають можливість віднести об'єкт до певного класу об'єктів), В. порівняльних (дозволяють ввести між об'єктами відношення порядку, порівняти за інтенсивністю) і В. кількісних (співвідносяться із поняттям вимірної величини).В. Свириденко -
37 Енгельс, Фридрих
Енгельс, Фридрих (1820, Бармен, Пруссія - 1895) - нім. мислитель, суспільний діяч, один із засновників марксизму. Син підприємця (текстильного фабриканта), він присвятив свою творчість і діяльність доведенню минущого характеру суспільства приватної власності та необхідності революційної його заміни соціалізмом (комунізмом) С. подвижник і друг Маркса. На відміну від нього Е. прийшов до ідей соціалізму переважно на ґрунті філософських міркувань (особливо теорії відчуження). Соціалістична орієнтація Е. мала витоки насамперед в політекономії і реальних суспільно-економічних колізіях (які особливо мали місце в Англії на поч. 40-х рр. XIX ст). При всій єдності поглядів Маркса й Е. між ними є певні відмінності. Головним принципом філософії Маркса був принцип практики, яку він розумів як основу всіх виявів існування людини. Відповідним принципом у Е. було "велике основне питання всієї, особливо новітньої філософії" - про відношення мислення до буття, духу до природи: про первинність чи вторинність останньої, про пізнаваність світу. З огляду на це, Маркс вважав головним недоліком усього попереднього матеріалізму споглядальність, а Е. - його механістичний, метафізичний характер та ідеалізм у розумінні історії. Це відбилося і на розумінні природи. Якщо Маркс бачить її в контексті практики, то Е. зосереджує свою увагу на природі як такій ("Діалектика природи"). Характерною рисою творчості Е. є багатоманітність його зацікавлень та наукових інтересів. Він спеціально вивчав природознавство, військову справу, житлове й селянське питання тощо і на основі цього створив відповідні концепції. Помітною є протилежність загальних тенденцій духовної еволюції двох засновників марксизму: Маркс від ранніх філософських творів перейшов до політекономії і на ній, зрештою, зупинився. Е. продовжував розробляти марксизм в усіх його відгалуженнях (напр., "Анти-Дюринг") й інтерес до філософських досліджень з часом у нього не спадав. Матеріалізм і діалектику Е. аналізував і розробляв у загальному вигляді, тоді як у Маркса вони підпорядковані конкретному предмету його досліджень. Розробити, викласти і донести до широкого читача філософію марксизму випало саме на долю Е. Він називав її по-різному: "новий матеріалізм", "сучасний матеріалізм", "матеріалістична діалектика", маючи на увазі, що "сучасний матеріалізм" є по суті діалектичним і що продовження його становить "матеріалістичне розуміння історії", або "історичний матеріалізм". Термін "діалектичний матеріалізм" запровадив Дицген. У 90-ті рр. XIX ст. Е. критично переосмислив певні аспекти історії і практики соціалізму. У вступі до праці Маркса "Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 р." (1895) він оцінив свої і Маркса очікування близької революції як ілюзію, а способи боротьби, котрі тоді застосовувалися, - як застарілі; звернув увагу на новий для того часу, але ефективний засіб трансформації суспільства - всезагальне виборче право. Е.-вчений помітив і вказав на можливий перехід від насильницьких до мирних, парламентських способів боротьби. В праці "До критики соціал-демократичної програми 1891 р." Е. дійшов висновку, що в розвинутих країнах: Франції, Англії, Америці (але не в "деспотичній" Німеччині) можливе мирне "вростання" старого суспільства в соціалізм (втім, це "вростання" зберігало революційний зміст - заміну приватної власності суспільною). Е. - видатний прогнозист соціальних явищ. Майже за 20 років наперед (у 1895 р.) він передбачив настання доби світових війн. Але найбільш вражаючим є передбачення ним революції в Росії. Е. припускав, що почнеться вона в Петербурзі, буде здійснена невеликим гуртом людей, надасть поштовху до розвалу усієї системи і вивільнить такі руйнівні сили, які потім неможливо буде приборкати; але згодом люди, котрі здійснять революцію, переконаються в тому, що вони вчинили те, чого самі не знали й не хотіли. Е., слідом за Гегелем, називав такий перебіг подій "іронією історії".[br]Осн. тв.: "Становище робітничого класу в Англії" (1845); "Анти-Дюринг" (1878); "Походження сім'ї, приватної власності і держави" (1884); "Діалектика природи" (напис. 1873 - 1883 рр., опубл. 1925 р.); "Людвіг Фоєрбах і кінець класичної німецької філософії" (1886).В. Білодід -
38 індукція
ІНДУКЦІЯ ( від лат. inductio - наведення) - форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. Розрізняють повну і неповну І. При повній І. з того, що кожний елемент якогось класу має певні властивості, роблять висновок, що всі елементи даного класу мають ці властивості. При неповній І. з того, що деякі елементи (дуже великого чи безконечного класу) мають певні властивості, роблять висновок, що всі елементи цього класу мають ті самі властивості. Повна І. при істинних засновках дає достовірний висновок. Неповна І. недостовірна в тому розумінні, що істинність висновків не гарантує істинності висновку. Доцільно говорити не про індуктивне виведення висновків з засновків, а про індуктивне міркування, в якому встановлюється обґрунтованість гіпотез, що визначаються на підставі відомого знання. В реальному пізнанні І. завжди виступає в єдності з дедукцією, нерозривно пов'язана з нею. І. вивчають індуктивна логіка та імовірностей теорія. -
39 метод художній
МЕТОД ХУДОЖНІЙ - естетична категорія, що позначає історично обумовлений спосіб створення творів мистецтва, побудований на певній усвідомленій і раціонально визначеній системі принципів і прийомів відбору, узагальнення та художнього перетворення життєвого матеріалу. Поняття М.х. часто ототожнюють із творчим методом. Основою такого ототожнення є їх усвідомлення художниками і раціональна обґрунтованість. У той час як творчий метод є характеристикою індивідуального творчого процесу, який може мати певні особливості і не зводитись до певного художнього методу, М.х. є характеристикою конкретно-історичних особливостей художнього процесу і лежить в одній площині з поняттями "художня епоха", "художній напрям", "художня течія", "художній стиль", які характеризують художній процес в цілому. В новоєвропейській філософії проблема методу вперше порушується Декартом, який у філософському трактаті "Міркування про метод" виклав принципи раціоналізму - необхідність визначення принципів або перших начал як вихідного пункту наукового пізнання. Ці принципи лягли в основу класицизму в мистецтві (Буало). Поява поняття "М. х." значною мірою обумовлена розвитком теоретичної рефлексії щодо художнього і творчого процесу, ототожненням мистецтва з наукою на підставі розуміння мистецтва як однієї з форм пізнання дійсності (Гегель). Певна свідома установка на дослідження людини і суспільства засобами мистецтва із сфери естетичної теорії проникає у творчу майстерню художника і змушує його свідомо ставитись до тих специфічних прийомів творчості, які раніше формувались інтуїтивно. Термін "метод" щодо мистецтва вперше застосовує Гете, але активно його починають вживати стосовно "реалізму" як певного художнього напряму С. аме для художників цього напряму стає характерним усвідомлений підхід до творчого процесу, значною мірою пов'язаний із впливом позитивного наукового знання про суспільство і людину. Формування історичного погляду на людину і суспільство суттєвим чином позначається на розумінні людини, сутність, поведінка, психологія якої визначаються конкретно-історичними обставинами життя. Це певним чином позначається на загальній картині мистецтва, для якого характерним стає переважний розвиток літератури, оскільки лише засобами літератури стає можливим створити образ людини як процес її становлення та змін, обумовлених загальною соціокультурною динамікою. Починаючи із Золя, який теоретично обґрунтував специфіку методу "натуралізму", поява нових течій у європейському мистецтві зазвичай супроводжувалась і появою "художніх маніфестів", в яких художники формулювали своє бачення "відношення мистецтва до дійсності" і обґрунтовували свої художні та творчі методи. Багатоманітність та принципова розбіжність художніх течій модернізму та постмодерну певною мірою пояснюються і зрослою теоретичною самосвідомістю сучасних художників, які самостійно визначаються в своїх естетичних теоретичних засадах. Категорія М.х була предметом серйозних наукових дискусій між радянськими та західними естетиками (Гароді) у зв'язку з теорією "соціалістичного реалізму", яка була однією з найзаідеологізованіших у радянській естетиці. В західній естетиці категорія М.х. не має широкого застосування у зв'язку з поширенням концепцій про інтуїтивну, позасвідому природу творчості, яка не керується раціональними засадами. Визнаючи велике значення інтуїтивних та позасвідомих моментів в творчому процесі, не можна заперечувати і наявність (особливо в умовах панування наукових, раціональних засад діяльності людини в сучасній культурі) пануючих в певний історичний період усвідомлених та раціональних принципів художньої діяльності. Очевидно, саме тому категорія М.х. використовується переважною більшістю естетиків для характеристики новоєвропейського етапу розвитку мистецтва. -
40 мислення
МИСЛЕННЯ - інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування, міркувань (зіставлень пізнавальних образів та логічного виведення думок) і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв'язки, закономірності, тенденції розвитку. М. виходить за межі емпіричного споглядання, ідеально відтворює процеси буття в їх необхідності та потенційності, що дозволяє формулювати закони. М. пов'язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків. Процес М. визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння пізнаваних об'єктів (наочно даних чи уявлюваних, ідеалізованих); аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об'єктів від їхніх другорядних рис і від самих об'єктів; узагальнення, класифікація та ін. Мислительні операції здійснюються за допомогою мови та мовних знаків, які є засобом акумуляції, формалізації та трансляції інформації. М. відзначається специфічним апаратом форм і методів функціювання. Вихідною формою процесу М. є судження. Його зміст розкривається через побудову умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. У ході цього зіставлення, оперуючи наявними знаннями, знаходять у них за певними правилами висновку нові сторони та відношення. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї. М. полягає в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Усвідомлення цих переходів досягається особливими методами М., зокрема різними дедуктивними та індуктивними прийомами пізнання (див. дедукція, індукція). В методологічному ракурсі М. визначається категоріями як засобами створення понять про поняття, щаблями освоєння думкою істотного, загального і необхідного в явищах дійсності, засобами мислимої її реконструкції В. ідповідно до розкриття в історії пізнання різних категоріальних схем розуміння світу М. характеризується певними стилями (див. стиль мислення). Генетично і за переважним використанням умоглядних чи практичних дій у мислительному процесі виділяють конкретно-дійове і теоретичне М. За характером побудови мислительних актів, формами Їхнього здійснення та завданнями розрізняють також М. образно-спрямоване й абстрактне. М. вивчають різні науки - від формальної логіки і лінгвістики до нейрокібернетики, фізіології і психології. Оскільки М. відтворює певні процеси дійсності і має в ній відповідні аналогові явища, деякі з цих процесів можна використовувати для кібернетичного моделювання мислительних актів. Ці моделі інформаційно-технологічних моментів думки називають "машинним М.", бо вони здійснюються на технічних системах, тобто побудованих людиною "органах людського мозку". Проте М., як матеріально зумовлене суспільне явище, є не автономним, формальним процесом думки, а теоретичним компонентом практичного освоєння світу, і його не можна розглядати окремо від людської діяльності в цілому. Тому "машинне М." не є М. у повному розумінні. В процесі М. специфічно проявляється активність суб'єкта, який теоретично засвоює світ у перспективі його перетворення в предмет цілеспрямованої діяльності. Генеза цієї діяльності становить водночас історію розвитку М. Зародки мислительної діяльності у формі елементарного, наочно-дійового, "моторного" М. властиві вже вищим ссавцям. Проте якісно нове, людське М. виникає і формується з розвитком суспільної праці і мовного спілкування людей. Спочатку М. безпосередньо впліталося в практичну діяльність. Згодом на основі генералізації дій людини, об'єднання нею об'єктів у певні класи за спільністю їхнього практичного використання та символічного позначення у мові формуються ідеальні предмети діяльності і специфічні операції над ними. Практична дія трансформується у розумову дію, закріплюється внутрішнім, духовним досвідом людей. Природне за історичними передумовами М. є суспільно зумовленим процесом пізнання людиною світу.С. Кримський
См. также в других словарях:
певнісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
певнісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
певнісінько — Присл. до певнісінький. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
певні — присл. Рс. Напевно; ясна річ … Словник лемківскої говірки
певнісінький — а, е. 1) Який надзвичайно точно відповідає чому небудь; схожий на когось. 2) Який має цілковиту впевненість у кому , чому небудь … Український тлумачний словник
певність — ності, ж. Абстр. ім. до певний 1 5) … Український тлумачний словник
певність — [пе/ўн іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
певність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
примха — и, ж. 1) Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. || Свавільна вигадка на шкоду іншим. || Незрозумілий вчинок як дивацтво, вигадка. Потурати примхам. 2) тільки мн. Надмірність у розвагах, у… … Український тлумачний словник
лічитися — I лічу/ся, лі/чишся, недок. 1) в чому, де. Бути в певній кількості. || Входити до складу чого небудь, належати до чогось. || Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін. 2) Визначатися в певній кількості, в певних… … Український тлумачний словник
мережа — і, ж. 1) Риболовна сіть із великими вічками. 2) чого, перен. Те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених ліній. 3) яка, чого. Сукупність яких небудь шляхів, ліній зв язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території.… … Український тлумачний словник