-
1 незвичайний
exceptional, extraordinary, singular, unusual -
2 незвичайний
superior to the average, out of the common, exceptional, unusual, uncommon, extraordinary; ( дивний) quaint -
3 незвичайний
1) необычный; ( несвойственный кому-нибудь) непривычный; (исключительный, поразительный) необычайный, необыкновенный, особенный, из ряда вон [выходящий]; (выделяющийся способностями, силой) незаурядный, недюжинный; ( выдающийся) замечательный2) (невоспитанный; нехороший) невежливый, неучтивый; неприличный -
4 незвичайний
nezwyczajnyjприкм.niezwykły, dziwny, niezwyczajny -
5 незвичайний
არაჩვეულებრივი -
6 незвичайний
надзвычайнынезвычайнынязвычайнынязвычны -
7 незвичайний
adette olmağan, adetten tış, adettekinden başqa; alelhusus -
8 არაჩვეულებრივი
незвичайний -
9 ualmindelig
незвичайний -
10 niezwykły
незвичайний -
11 exceptional
незвичайний, виключний, винятковий, надзвичайний; особливий- exceptional cruelty
- exceptional rate
- exceptional redemption payment
- exceptional tariff -
12 extraordinary
незвичайний; надзвичайний, виключний; позачерговий; нештатний, понадштатний; тимчасовий ( про працівника)Extraordinary Commission for Combating Counterrevolution and Sabotage — іст.; = Extraordinary Commission for Combatting Counterrevolution and Sabotage Надзвичайна комісія з боротьби проти контрреволюції і саботажу
- extraordinary averageExtraordinary Commission for Combatting Counterrevolution and Sabotage — = Extraordinary Commission for Combating Counterrevolution and Sabotage
- extraordinary care
- extraordinary case
- extraordinary circumstance
- extraordinary court
- extraordinary court of appeal
- extraordinary decree
- extraordinary event
- extraordinary law
- extraordinary majority
- extraordinary measure
- extraordinary occasion
- extraordinary powers
- extraordinary resolution
- extraordinary session
- extraordinary tax -
13 story paper
-
14 незвычайны
незвичайнийнезвичний -
15 нязвычны
незвичайнийнезвичний -
16 недюжинный
незвичайний, небуденний, не аби-який. [Поет небуденної сили (Н. Громада)].* * *незвича́йний, неаби́який -
17 необыкновенный
незвичайний, (чрезвычайный, выдающийся) надзвичайний, видатний, неординарний, непересічний, (необычный) незвичний, (сверхъестественный) надприродни[і]й, (неслыханный) нечуваний, несвітський, несвітній, (от'явленный) несосвітенний, (странный) дивний, чудний, химерний, (особенный) особливий, (необыденный) нещоденний, небувалий. [Та королем коверзує, - не кажу Степаном або Яном Собієським, ті два незвичайні, а иншими (Шевч.). Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Честь надзвичайна (Р. Край). При комуні буде надзвичайна техніка (Кирил.). Вона чула все з надприродньою вразливістю (Виннич.). Самому Кулішеві сяєво Шевченкового духа було чимсь надприроднім (Грінч.). Це визначає тільки, що обличчя в тії людини розумне або видатне (Крим.). Це вже несвітський сором сидіти в острозі (Харк.). Ото ще дурень несосвітенний! (Звин.). Кость засміявся, але якимсь особливим, чудним сміхом (Крим.)]. -ный талант - надзвичайний (видатний) талант. -ный человек - незвичайна (непересічна) людина. -ное явление - незвичайне явище, надприродне[є] явище, феноменальне явище. [Бачимо в Шевченкові феноменальне, може єдине явище у всесвітній історії (Грінч.)]. Случилось что-то -ное - сталося щось надзвичайне (незвичайне).* * *незвича́йний; ( чрезвычайный) надзвича́йний; ( невообразимый) несвітський, диал. несві́тній -
18 незвычайны
незвичайнийнезвичний -
19 нязвычны
незвичайнийнезвичний -
20 niepospolity
незвичайний; небуденний
См. также в других словарях:
незвичайний — а, е. 1) Який відрізняється від інших; не такий, як усі, як в усіх; особливий. || Не такий, як завжди. || у знач. ім. незвича/йне, ного, с. Те, що є не таким, як завжди. || Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву, прояву; надзвичайний. || Який… … Український тлумачний словник
незвичайний — I (який відрізняється від інших, чимось вирізняється), неординарний, особливий, неабиякий; незвичний (до якого ще не звикли); екстраординарний (про явище, подію тощо який виходить із низки звичайних); ексцентричний, екстраваґантний (який не… … Словник синонімів української мови
незвичайний — прикметник … Орфографічний словник української мови
особливий — незвичайний [IV] … Толковый украинский словарь
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
неймовірний — I (який важко собі уявити, у який важко повірити), неможливий; неправдоподібний, дикий (який викликає сумнів / подив, оскільки виходить за межі звичайного, розумного, логічного); парадоксальний (неймовірний, незвичайний, навіть безглуздий, але… … Словник синонімів української мови
винятковий — (який нечасто трапляється серед кого / чого н.), особливий, надзвичайний, незвичайний, неабиякий; рідкісний, унікальний, безпрецедентний, екстраординарний Пор. видатний, незвичайний I, великий I, 3) … Словник синонімів української мови
анекдотичний — а, е. 1) Прикм. до анекдот 1). 2) Схожий на анекдот; смішний, кумедний. || Малоймовірний, незвичайний. Анекдотична ситуація. Анекдотичний випадок … Український тлумачний словник
виверт — у, ч. 1) розм.Вигадливий поворот, незвичайний рух кого , чого небудь. || Дуже крутий вигин (дороги і т. ін.). || перен. Відхилення від чого небудь загальновизнаного, загальноприйнятого. 2) Хитрощі, спритна дія, що має на меті досягнення або… … Український тлумачний словник
вигадливий — а, е. 1) Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. 2) Химерний, незвичайний за формою, змістом … Український тлумачний словник
викрут — у, ч., розм. 1) Незвичайний звивистий рух. 2) Хитрий прийом, спритна дія … Український тлумачний словник
