Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+вещи)

  • 21 ловкий

    1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;
    2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];
    3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.
    * * *
    1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий
    2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

    Русско-украинский словарь > ловкий

  • 22 ложный

    I. 1) (о постели) ліжковий;
    2) (о ложе ружья) прикладовий. Срв. Ложевой 1.
    II. Ложный - неправдивий, неправий, фальшивий, кривий, (грубо) бреханий, (лживый) брехливий, облудний, (ошибочный) хибний, помилковий. [На твоїм олтарі неправдивим богам чужоземці вогонь запалили (Л. Укр.). Раціоналізм визнає незрозумілі явища за нереальні, за неправдиві (Крим.). Фальшива трагедія (Куліш). Щирість брехана приваблює вас (Самійл.)]. -ный взгляд на вещи - неправий (хибний, помилковий) погляд (-ду) на речі. - ный донос - неправдива (грубее брехлива) доказка, (клевета) наклеп (-ну). -ный камень - фальшивий камінь (-меня), роблений самоцвіт (-ту). -ный классицизм - псевдокласицизм (- му). -ная клятва, присяга - крива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. -ный кристалл - фальшивий кристал (-лу). -ное обвинение - неправдиве обвинувачення. -ное обещание - неправдива, неправдомовна (грубо брехлива) обіцянка. -ный ответ - неправдива відповідь (-ди). -ное положение - фальшиве, непевне становище. -ный поступок - фальшивий, облудний учинок (-нку). -ный путь - хибна дорога, хибна путь (- ті), (неверный) непевна путь. -ное самолюбие - фальшива амбіція. -ный свидетель - неправдивий (фальшивий) свідок (-дка), кривосвідок. -ное свидетельское показание - фальшиве свідоцтво, неправдиве (неправе) свідчення, кривосвідчення. [Неправим свідченням себе він думав обрятувати (Грінч.)]. Давать -ное показание - кривосвідчити. -ный слух - неправдива, видумана (грубо брехлива) чутка. -ное солнце, -ная луна - фальшиве (несправжнє) сонце, фальшивий (несправжній) місяць (-ця). -ный способ - фальшивий спосіб (-собу). [Перстінь, фальшивим способом вироблений (Гнід.)]. -ный стыд - фальшивий сором (-му). -ное суждение о ком, о чём - неправе мірковання про кого, про що. -ная тревога - фальшива тривога. -ное учение - неправдива (неправа, облудна) наука; срвн. Лжеучение. -ный шаг - непевний (хибний) крок. [Через один непевний крок загинула вся справа. (М. Грінч.)]. Сделать -ный шаг - зробити непевний (хибний) крок.
    * * *
    1) ( неверный) непра́вильний; ( ошибочный) помилко́вий, хи́бний
    2) ( фальшивый) неправди́вий, фальши́вий; (притворный, поддельный) уда́ваний; ( ненастоящий) неспра́вжній, фікти́вний

    Русско-украинский словарь > ложный

  • 23 мрачно

    нрч.
    1) (темно, переносно: без радости) похмуро, хмарно, тьмяно, темно, темряво, чорно. [Хмарно і тьмяно минав мій вік дитинний (Кониськ.). Надворі тьмяно й холодно сьогодні (Черніг.)]. Рівні й суворі цього будинку лінії чорно вирізувалися на зоряній блакиті (Корол.). Как -но в этой комнате! - як похмуро (темно, тьмяно) в цій кімнаті!
    2) (угрюмо) похмуро, понуро, хмур(н)о. [Похмуро й уперто він кинув знову: «я не піду!» (Коцюб.). «Нічого я не скажу», - понуро відказав поет (Л. Укр.). Дико, понуро по тих країнах, людський голос рідко-де чути (Куліш)]. -но смотреть, посмотреть - похмуро (понуро) дивитися, подивитися, (образно) дивитися мов хмарить. [Всі похмуро і з злістю дивились (Коцюб.). Мовчать усі та дивляться понуро (Куліш). Дивиться мов хмарить (Кролевеч.)]. Не слишком ли -но смотрите вы на вещи? - чи не надто чорно дивитеся ви на речі (справи)? Он -но настроен сегодня - він у поганому (понурому) настрої сьогодні.
    * * *
    нареч.
    похму́ро, похму́рно, хму́рно, хма́рно, хму́ро; пону́ро

    Русско-украинский словарь > мрачно

  • 24 невероятный

    1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);
    2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);
    3) см. Недоверчивый.
    * * *
    неймові́рний; ( неправдоподобный) неправдоподі́бний; ( невозможный) неможли́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний

    в \невероятный ом числе́ (коли́честве) — у неймові́рній кі́лькості

    до \невероятный ого, до \невероятный ой сте́пени — неймові́рно, до неймовірності, до неможли́вості, надзвича́йно

    \невероятныйое собы́тие — неймові́рна (надзвича́йна) подія

    \невероятныйое уси́лие — неймовірне (надзвича́йне) зуси́лля

    \невероятныйые слу́хи — неймовірні (неправдоподібні) чутки́

    Русско-украинский словарь > невероятный

  • 25 неисправный

    1) несправний, (неаккуратный) неакуратний, (небрежный) недбалий, неретельний. -ный плательщик налогов - несправний (неакуратний) платник податків. -ное ведение конторских книг - недбале (несправне) провадження (ведіння) конторських книжок;
    2) (об инструменте, вещи, тексте и т. п.) несправний. [«Слово о полку Игореві» дійшло до нас у дуже несправній редакції (Крим.)]. -ный телефон - несправний телефон.
    * * *
    неспра́вний

    Русско-украинский словарь > неисправный

  • 26 неловкий

    1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];
    2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];
    3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];
    4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;
    5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.
    * * *
    1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний
    2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний
    3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний
    4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чний

    попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі

    Русско-украинский словарь > неловкий

  • 27 неловко

    нрч.
    1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;
    2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);
    3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);
    4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];
    5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).
    * * *
    1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно
    2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько
    3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чно

    чу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)

    мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)

    Русско-украинский словарь > неловко

  • 28 ненадобность

    непотрібність, непотреба, некорисність, зайвість (-ости). По -ти продаются вещи - через (з огляду на) непотрібність продають речі. Упразднён за -тью - скасований через (з огляду на) непотрібність.
    * * *
    непотрі́бність, -ності

    за \ненадобность тью, по \ненадобностьти — че́рез непотрі́бність, за непотрі́бністю, бо непотрі́бний

    Русско-украинский словарь > ненадобность

  • 29 неправильный

    1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;
    2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.
    * * *
    непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний

    \неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́

    \неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб

    Русско-украинский словарь > неправильный

  • 30 обзаведение

    обзавод, обзаводка
    1) (действие) заводження, (оконч.) заведження, справляння, (оконч.) справлення;
    2) (всё чем обзаводятся) заводини, завід (-воду). [Що заробимо, те проїмо, ніяк не зіб'ємось на заводини (Кониськ.)].
    * * *
    1) ( действие) заве́дення, обзаве́дення; ( приобретение) придбава́ння, придба́ння, ( одежды) справля́ння, спра́влення; ( устройство) улаштува́ння, обладна́ння; ( снабжение) забезпече́ння
    2) (вещи, необходимые для жизни, хозяйства, промысла; оборудование) устатко́вання, обла́днання

    Русско-украинский словарь > обзаведение

  • 31 оконечность

    1) (конец вещи, предмета) край, кінець, ум. кінчик, кінцева частина чого;
    2) мед. - см. Конечность.
    * * *
    1) (конец, край чего-л.) край, род. п. кра́ю, кіне́ць, -нця́, кра́йка, скра́йка; кінце́ва части́на
    2) ( конечность) кінці́вка

    Русско-украинский словарь > оконечность

  • 32 отковывать

    отковать
    1) кінчати, скінчити, переставати, перестати кувати;
    2) -вать что (окончить отделку вещи ковкою) - викувати що;
    3) -вать (полосу: вытянуть ковкой) - видовжувати, видовжити. Откованный - викуваний.
    * * *
    несов.; сов. - отков`ать
    1) ( выковывать) вико́вувати, ви́кувати
    2) ( отделять прикованное) відко́вувати, відкува́ти
    3) (несов.: закончить ковку) кінчи́ти (скінчи́ти) кува́ти; відкува́ти

    Русско-украинский словарь > отковывать

  • 33 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 34 передерживать

    передержать
    1) передержувати, передержати, перетримувати, перетримати кого, що, де. -вать долее положенного, приготовляя или делая что-л. - перепускати, перепустити що;
    2) (укрывать беглых, чужие вещи) переховувати, переховати, передержувати, передержати;
    3) (издержать лишнее) пере(ви)трачувати, пере(ви)тратити. Передержанный - передержаний, перетриманий; перепущений и т. д. Передерживаться - передержуватися, бути передержаним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - передерж`ать
    1) перетри́мувати, перетрима́ти, переде́ржувати, передержа́ти
    2) фото переде́ржувати, передержа́ти
    3) ( экзамен) пересклада́ти, перескла́сти
    4) ( укрывать) перехова́ти

    Русско-украинский словарь > передерживать

  • 35 перековеркивать

    -веркать (слова, речи) перекручувати, перекрутити, перековерс[з]увати, перековерс[з]ати, (о мног.) поперекручувати, поперековерсувати, навернякати; (лицо, человека, вещи и т. д.) нівечити, понівечити, (о мног.) пере[по]нівечити що, кого чим. [Ведмідь кого поламав, кого понівечив. Уламком бомби йому все обличчя понівечило]. -верканный - перекручений, перековерсаний; понівечений.
    * * *
    несов.; сов. - переков`еркать
    1) (портить) псува́ти, перепсува́ти и попсува́ти; несов. перекапу́стити; ( уродовать) ні́вечити, перені́вечити и поні́вечити и зані́вечити, калі́чити, покалі́чити и перекалі́чити; ( искривлять) перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти
    2) ( извращать) перекру́чувати перекрути́ти и поперекру́чувати; несов. перековерса́ти; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и перекалі́чити

    Русско-украинский словарь > перековеркивать

  • 36 переписывать

    переписать переписувати, переписати, (во множ.) попереписувати; (копировать; составлять список, перепись) списувати, списати, (о мног.) посписувати. [Треба переписати, бо погано написано]. -вать набело - переписувати (переписати) начисто. -сать слово в слово - списати слово за словом. -сать имущество, вещи - списати, переписати майно, речі. -сать имение на имя жены - маєтність на жінку переписати. -сать кого куда (перечислить по списку) - переписати кого куди. -сать картину, образ - перемалювати картину, образ. Переписанный - переписаний, списаний.
    * * *
    несов.; сов. - перепис`ать
    перепи́сувати, переписа́ти и поперепи́сувати; ( списывать) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; ( на пишущей машинке) друкува́ти, надрукува́ти, передруко́вувати, передрукува́ти

    Русско-украинский словарь > переписывать

  • 37 перерывать

    перерыть
    I. 1) (землю, дорогу и т. д.) переривати, перерити, перекопувати, перекопати, (о мног.) попереривати, поперекопувати що чим;
    2) (вещи, бумаги и т. п.) перекидати, перекидати, поперекидати, переворушувати, переворушити, попереворушувати, перерушувати, перерушити, перевертати, поперевертати, перековерсати, перемотлошити, (постель и т. п.) перекуйовджувати, перекуйовдити. Перерытый -
    1) переритий, перекопаний, поперериваний, поперекопуваний;
    2) перекиданий, переворушений, перерушений, поперевертаний, перековерсаний, перемотлошений, перекуйовджений. -ся -
    1) перериватися, перекопуватися, бути переритим, перекопаним;
    2) перекидатися, переворушуватися и т. д.; бути перекиданим, переворушеним и т. д.
    II. Перерывать, перервать - (нитку, верёвку, струну и т. д.) переривати, перервати, уривати, урвати й увірвати, (о мног.) попереривати що (нитку, мотузку, струну, то-що); (ткань, бумагу) передирати, передерти, передрати, (о мног.) попередирати що (тканину, папір). [Передер надвоє аркуш паперу]; (разговор, занятие) перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, переривати, перервати що. [Ходім уже, бабусю, ходім вже! - перехопила панночка(М. Вовч.)]; (сообщение) переривати, перервати. [Сполучення з чужими краями перервано]; (о переговорах: временно) перепиняти, перепинити, (окончательно) зривати, зірвати. Перерванный - перерваний, передраний, перепинений, перехоплений, перебитий, зірваний. -ся - перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, передиратися, передертися, перепинятися, перепинитися, перебиватися, перебитися, зриватися, зірватися; бути перерваним, передраним, перепиненим, перехопленим и т. д. Мирные переговоры -рывались несколько раз - переговори про мир (мирові переговори) перепинялись кілька разів. -рвалась струна - перервалась (у(ві)рвалась) струна.
    * * *
    I несов.; сов. - перерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; (ткань, бумагу) передира́ти, переде́рти и передра́ти, несов. поде́рти, подра́ти; (несов.: изорвать) порва́ти, ( в клочья) пошматува́ти и перешматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти
    2) (прерывать, прекращать), перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти, порива́ти, порва́ти
    3) (срывать всё, многое) зрива́ти, позрива́ти
    II несов.; сов. - перер`ыть
    перерива́ти, перери́ти и поперерива́ти; (несов.: изрыть) пори́ти; ( перекапывать) переко́пувати, перекопа́ти и попереко́пувати; (несов.: ископать) покопа́ти

    Русско-украинский словарь > перерывать

  • 38 подержанный

    притертий, уживаний, не новий; (об одежде, обуви) приношений, приходжений. Торгующий -ными вещами - старожечник, (шутл.) барахольник. Покупать - ные вещи - скуповувати недоноски (шутл. барахло, старі жечі).
    * * *
    1) прич. потри́маний, поде́ржании
    2) в знач. прил. де́ржаний; ( бывший в употреблении) ужи́ваний; ( поношенный) но́шений, прино́шений; ( старый) стари́й; ( о человеке) підто́птаний

    Русско-украинский словарь > подержанный

  • 39 подлог

    підробка, фальш, (действ.) фальшування, фальшивство, (гал.) лож. Делать, сделать (совершить) -лог - робити, чинити, вчинити, зробити підробку (фальш, фальшування), підроблювати, підробити (о мн. попідроблювати), фальшувати, зфальшувати, (о мн.) позфальшовувати.
    * * *
    підро́бка, (подложные документы, вещи) фальши́вка; ( фальсификация) фальсифіка́ція

    \подлог докуме́нтов — підро́бка докуме́нтів

    Русско-украинский словарь > подлог

  • 40 поломать

    поламати, поломити; (на мелкие части) потрощити. -мать голову над чем - попоморочити собі голову чим. [Попоморочиш собі голову, покіль ладу добереш]. Поломанный - поламаний. Всё поломанное - (ветви, вещи) лім (р. лому). [Накупив усякого лому: столів, стільців: може складу собі з лому щось ціле].
    * * *
    1) полама́ти; поломи́ти; ( обычно в щепки) потрощи́ти
    2) (перен.: круто изменить) полама́ти
    3) ( ломать некоторое время) полама́ти; (долго, многое) пополама́ти

    Русско-украинский словарь > поломать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Вещи Бесхозные — вещи, не имеющие собственника или он неизвестен, либо собственник отказался от прав собственности на эти вещи. Бесхозные недвижимые вещи принимаются на учет органом, осуществляющим государственную регистрацию права на недвижимое имущество, по… …   Словарь бизнес-терминов

  • вещи — См …   Словарь синонимов

  • ВЕЩИ, БЕСХОЗЯЙНЫЕ — вещи, которые не имеют собственника или собственники которых неизвестны, либо вещи, от прав собственности на которые собственники отказались. Бесхозяйные недвижимые вещи принимаются на учет органом, осуществляющим государственную регистрацию… …   Большой экономический словарь

  • Вещи Движимые — перемещаемые вещи, не относящиеся к недвижимости. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • Вещи Заменимые — вещи, которые могут быть предметом ссуды, нестандартного договора хранения или подрядного договора при выполнении работ из материала подрядчика. В.з. должны иметь возможность быть измерены размером, количеством или весом (деньги, зерно, акции,… …   Словарь бизнес-терминов

  • Вещи Неделимые — вещи, раздел которых невозможен без потери их основной функции, назначения. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ВЕЩИ, ДВИЖИМЫЕ — вещи, не относящиеся к недвижимости (см. ВЕЩИ, НЕДВИЖИМЫЕ), включая деньги и ценные бумаги, признаются движимым имуществом …   Большой бухгалтерский словарь

  • Вещи (рассказ) — Вещи Things Жанр: фантастика Автор: Урсула Ле Гуин Язык оригинала: английский Год написания: 1970 …   Википедия

  • ВЕЩИ, ДВИЖИМЫЕ — вещи, не относящиеся к недвижимости (см. ВЕЩИ, НЕДВИЖИМЫЕ), включая деньги и ценные бумаги, признаются движимым имуществом …   Большой экономический словарь

  • Вещи — предметы материального мира, в связи с которыми могут возникать правовые отношения. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • Вещи Недвижимые — земельные участки, участки недр, обособленные водные объекты, леса, здания, сооружения и все, что прочно связанно с землей и перемещение которых без серьезного ущерба невозможно. В В.н. входят морские, речные и воздушные суда, космические объекты …   Словарь бизнес-терминов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»