-
1 additionality
необхідність участі [ЄБРР]; мобілізуюча роль [ЄБРР]; взаємодоповнюваність; додатня ( щодо приватного сектора) роль -
2 culpability requirement
-
3 mens rea requirement
-
4 necessity
необхідність (в т. ч. як обставина, що робить здійснену дію або заподіяну шкоду вибачною)- necessity defense -
5 probable cause requirement
необхідність достатньої підстави (для затримання, арешту, початку кримінального переслідування тощо)English-Ukrainian law dictionary > probable cause requirement
-
6 must
I1. n1) розм. необхідність; нагальна потреба2) те, що необхідно побачити (прочитати тощо)3) муст, виноградне сусло; молоде вино4) розм. жом яблук (груш)5) цвіль, пліснява6) затхлість7) період парування (у тварин)2. adj1) необхідний, обов'язковий2) що настійно потребує (чогось)IIvмодальне дієслово, що виражає:1) повинність, зобов'язання2) необхідність3) упевненість, очевидністьyou must have heard about it — ви, мабуть, про це чули
4) заборону (в заперечній формі)* * *I [mest] n1) необхідність, насущна потреба2) те, що необхідно побачити, прочитатиII [mest] v1) повинність, обов'язок, необхідність; умовляння, наказ; заборону (у заперечних реченнях) you mast ти повинен… ( наказ)2) непередбачену е прикру випадковість; небажану дію3) припущення (з простим інфінітивом відносно сьогодення, з перфектним інфінітивом- минулого; викор. тільки в стверджувальних реченнях); нездійснену можливість у минулому, вживається з перфектним інфінітивом тільки в умовних реченняхIII [mest] n1) муст, виноградне сусло; молоде вино2) дiaл. макуха яблук або грушIV [mest] nцвіль; затхлістьV [mest] v; діал.запліснявіти, покритися цвіллю, зацвісти; покрити цвіллюVI [mest] n -
7 necessity
n1) необхідність, потреба2) неминучість; невідворотність3) предмет першої необхідності (тж prime necessity)4) нужда, бідністьto be in great necessity — терпіти нестатки, жити у крайній бідності
5) філос. необхідність; причинна обумовленістьto make a virtue of necessity — удавати, що дієш добровільно
necessity is the mother of invention — присл. що голіший, то мудріший
* * *[ni'sesiti]n1) необхідність, нагальна потреба2) неминучість; невідворотність4) злидні, бідність5) фiлoc. необхідність; причинна обумовленість -
8 necessity
n необхідність, нестаток, потреба- military necessity військова необхідність- overriding necessity виняткова необхідність, першочергова необхідність- urgent necessity настійна необхідність- to constitute necessity становити необхідність -
9 want
1. nwant of common sense — відсутність (брак) здорового глузду; легковажність
want of judgement — необачне (необмірковане) рішення
3) звич. pl потреби, бажання4) нужда, бідністьto be reduced to (to fall into) want — зубожіти, дійти до убозтва
want ad — амер., розм. оголошення у відділі попиту і пропозиції (особл. робочої сили)
2. v1) хотіти, бажатиI want you to come — я хочу, щоб ви прийшли
2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось)it wants twenty minutes to five — за двадцять (хвилин) до п'ятої (години)
4) бідувати; жити в нужді5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось)want in — розм. хотіти зайти; проситися у приміщення
want out — розм. хотіти вийти
want to make something of it? — розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?
* * *[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
10 need
n1. pl потреби, запити2. нестатки, бідність, злидні- intense need насущна необхідність- pressing need нагальна необхідність- to be conscious of the need усвідомлювати необхідність- to correspond with the need відповідати запитам/ потребам- to meet the needs задовільняти потреби- to stress the needs підкреслити необхідність -
11 want
[wɒnt] 1. n1) не(до)ста́ча, брак, відсу́тність (of)2) необхі́дність (of)to be in want of — потребува́ти чого́сь; відчува́ти необхі́дність у чо́мусь
3) (звич. pl) потре́ба, бажа́нняmy wants are few — мої́ потре́би невели́кі
4) нужда́, бі́дність2. v1) хоті́ти, бажа́ти2) розм. не вистача́ти, бракува́ти3) вимага́тиhe is wanted by the police — його́ розшу́кує полі́ція
4) розм. бу́ти потрі́бним (необхі́дним); потребува́ти, відчува́ти необхі́дністьmy shoes want repairing — мої́ череви́ки слід пола́годити
-
12 must
I [mest] n1) необхідність, насущна потреба2) те, що необхідно побачити, прочитатиII [mest] v1) повинність, обов'язок, необхідність; умовляння, наказ; заборону (у заперечних реченнях) you mast ти повинен… ( наказ)2) непередбачену е прикру випадковість; небажану дію3) припущення (з простим інфінітивом відносно сьогодення, з перфектним інфінітивом- минулого; викор. тільки в стверджувальних реченнях); нездійснену можливість у минулому, вживається з перфектним інфінітивом тільки в умовних реченняхIII [mest] n1) муст, виноградне сусло; молоде вино2) дiaл. макуха яблук або грушIV [mest] nцвіль; затхлістьV [mest] v; діал.запліснявіти, покритися цвіллю, зацвісти; покрити цвіллюVI [mest] n -
13 necessity
[ni'sesiti]n1) необхідність, нагальна потреба2) неминучість; невідворотність4) злидні, бідність5) фiлoc. необхідність; причинна обумовленість -
14 need
1. n1) потребаis there any need to hurry (for haste)? — — чи потрібно поспішати?
2) pl нестатки; запити, потреби3) нужда, злидні, бідність4) недостача5) біда; важке становище6) прагненняa friend in need is a friend indeed — присл. друзі пізнаються в біді
2. v1) потребувати; мати потребуhe needs not come — йому приходити не обов'язково, він може не приходити
2) бути необхідним, бути потрібнимhe didn't need to be told twice — йому не потрібно було говорити двічі; він зрозумів з першого слова
3) ірон. заслуговувати4) терпіти нужду, бідуватиI need you badly — ви мені дуже потрібні, мені вас дуже не вистачає
I need hardly tell you that... — навряд чи потрібно говориш вам, що...
I don't think that need be considered — я вважаю, що ми не зобов'язані брати це до уваги
* * *I [niːd] n1) потреба2) pl потреби; запити3) злидні, бідність; убогість4) брак, нестача, недостача5) лихо, скрутний стан, скрута6) прагнення7) predic те, що потрібноII [niːd] v1) бідувати, мати потребу ( у чому-небудь)2) вимагати, відчувати необхідність ( чого-небудь); заслуговувати ІІІ А (3-я oc.; oдн. need) виражає повинність, обов'язок у сполученні з інфінітивом без частки to; уживається переважно в питальній, заперечній формах, утворених без допоміжного дієслова do -
15 liability
n1) відповідальність; повинність; необхідність (робити щось)2) зобов'язання3) pl борги, заборгованість; грошові зобов'язання4) схильність, нахил (до чогось)5) перешкода, завада* * *n2) зобов'язання; pl борги, грошові зобов'язання, заборгованість3) схильність, нахил ( до чого-небудь)4) перешкода -
16 necessity
[nɪ'sesɪtɪ]n1) необхі́дність; насті́йна потре́баto be under the necessity — бу́ти зму́шеним
of necessity — з необхі́дності
2) нужда́, бі́дністьnecessity is the mother of invention присл. — нужда́ навчи́ть ви́гадки; що голі́ший, то мудрі́ший
3) немину́чість4) pl предме́ти пе́ршої необхі́дності -
17 call
1. n1) крик; вигук2) оклик; гуканняwithin call — поблизу, у межах чутності
3) заклик4) голос (тварини, птаха)5) виклик (в суд тощо)to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)
give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)
7) візит, відвідини; прихід8) покликання; потяг9) сигнал; свисток10) перекличка11) вимога12) повноваження; право13) потреба, необхідність14) карт. оголошення (козирної масті)15) вабик, ловецький пищик16) церк. пропозиція місця пастора2. v1) кричати, закричати2) гукати, кликати; окликати3) називати, звати; давати ім'я4) викликати, запрошуватиto call a doctor — викликати (запросити) лікаря
5) скликати7) оголошувати8) будитиI was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома
10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону12) вважати, гадатиdo you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?
I call him my father — я вважаю, що він мій батько
14) підганяти□ call aside — відводити, відкликати вбік
□ call at — зупинятися (в готелі)
□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати
□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону
□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)
□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати
□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)
□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово
□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)
□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку
□ call round — робити обхід, обходити
□ call to — закликати (до чогось)
to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»
to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати
to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори
□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд
□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу
◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі
◊ to call in question — поставити під сумнів
◊ to call the tune (the play) — задавати тон
◊ let's call it a day — на сьогодні досить
* * *I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
18 require
v1) вимагати; наказувати3) залежати, бути в залежності (від чогось); відчувати необхідність* * *v1) вимагати, наказувати2) мати потребу ( в чому-небудь), вимагати ( чого-небудь); відчувати необхідність ( у чому-небудь) -
19 indicate
v1) указувати, показувати, позначати2) означати, бути ознакою, свідчити (про щось)3) свідчити про необхідність, потребувати (лікування)4) висловлювати коротко і ясно5) намічати в загальних рисах6) тех. вимірювати потужність машини індикатором* * *[`indikeit]v1) указувати, показувати; позначати2) служити ознакою, означати, свідчити ( про що-небудь)3) свідчити про необхідність або доцільність; вимагати (догляду, лікування)4) стисло виражати, указувати, давати зрозуміти, заявляти ( про що-небудь); робити попередній начерк, намічати загалом, у цілому -
20 must
I [mʌst] ( повна форма), [məst] ( редукована форма); v модальне дієслово, що виражає1) повинність, зобов'язанняyou must come in time — ви пови́нні прийти́ вча́сно
2) необхідністьit must be done — це ма́є бу́ти зро́блено
3) впевненість, очевидністьyou must have heard about it — ви, ма́буть, про це чу́ли
II [mʌst] nyou must not go there — вам не мо́жна туди́ ходи́ти
1) муст, виногра́дне су́сло2) цвіль, плі́сняваIII [mʌst] nпері́од парува́ння ( у тварин)IV [mʌst] adj1) що наполе́гливо вимага́є2) необхі́дний, обов'язко́вий
См. также в других словарях:
необхідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
необхідність — ності, ж. 1) Потреба в чому небудь. •• Ре/чі (предме/ти, това/ри) пе/ршої необхі/дності продукти харчування, одяг і предмети домашнього вжитку, без яких не можна обійтися. 2) філос. Об єктивний закономірний зв язок між явищами матеріального світу … Український тлумачний словник
необхідність — [неиоубх’і/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
необхідний — а, е. 1) Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2) у знач. ім. необхі/дне, ного, с. Те, що обов язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3) філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхі/дне, ного,… … Український тлумачний словник
конечність — Конечність: крайня потреба, необхідність [48] необхідність [54] … Толковый украинский словарь
крайність — ності, ж. 1) Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2) перен. Про що небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3) розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність … Український тлумачний словник
модальність — ності, ж. 1) Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності й виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. 2) У логіці – характеристика судження залежно від встановлюваної ним… … Український тлумачний словник
конечність — іменник жіночого роду крайня потреба, необхідність … Орфографічний словник української мови
конечність — ності, ж. Крайня потреба, необхідність … Український тлумачний словник
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
в’язкість — вязкость viscosity *Viskosität, Zähigkeit – 1) Властивість рідин та газів чинити опір взаємному переміщенню сусідніх шарів (внутрішнє тертя). Розрізняють В. відносну, динамічну, кінематичну, ньютонівську, питому, приведену і структурну. Згідно з… … Гірничий енциклопедичний словник