(куряву)

1) на что, во что - напорошити, накурити, напилити, (о мног.) понапорошувати, понакурювати, понапилювати на що, в що. -лить на книги - напорошити на книжки. Ветром -лило в комнаты - вітром напорошило до покоїв;

2) (поднять пыль) збити пил (порох, куряву), напорошити, накури[і]ти, напилити. [Вівці збили таку куряву, що й світа не видно (Мирг.). Одійдіть, бо я тут накурів, - замітав мітлою (Звин.)];

3) (пустить пыль в глаза) ману пустити (напустити), туману напустити (о мног. понапускати) кому и на кого;

4) (накричать) нагаласувати, нарепетувати, (нагорячиться) нагарячитися. Напылённый - напорошений, накурений, напилений. -ться -

1) напорошитися; бути напорошеним, понапорошуваним и т. п.;

2) (вдоволь) напорошитися, накури[і]тися, напилитися; попокури[і]ти, попопилити (досхочу); назбиватися куряви, попозбивати куряву и т. п.; срв. Пылить.

* * *

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1. n

1) пил, порох

2) пилинка

3) пучка, щіпка

4) хмара, клуби пилу

5) перен. шум, метушня

6) поет. прах; тлін

7) розм. гроші, дзвінка монета

8) розм. борошно

9) бот. пилок

2. v

1) стирати пил; обмітати; вибивати пил; витрушувати, зчищати; витирати порох

2) посипати, обсипати

3) сипати, підсипати

4) запилити, запорошити

5) амер., розм. мчати, нестися; переганяти, залишати позаду

6) розм. замилювати очі

* * *

1) пил

2) пилина, порошина; пучка, щіпка

3) хмара, хмара пилу; шум, метушня

4) порох; тлін

5) гроші, дзвінка монета

6) aвcтpaл. борошно

7) бoт. пилок

8) = dust-brand

1) стирати, змахувати пил; вибивати пил; обмітати; струшувати, зчищати (тж. dust off)

2) посипати, обсипати (порошком, борошном); запилювати; сипати, підсипати

3) запилити; запорошити

4) aмep. нестися, мчати; переганяти; залишати за (тж. to dust it)

5) втирати очки

1. n

1) підвищення, зростання, збільшення

2) амер. прибавка (до зарплати)

3) підйом, дорога вгору

2. v

1) піднімати (тж raise up)

2) допомогти піднятися

3):

to raise oneself — піднятися, підвестися

4) здіймати, підносити

5) здіймати, збивати (куряву)

6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати

7) рел. воскрешати

8) викликати, збуджувати, породжувати

9) починати, затівати, піднімати

10) піднімати на боротьбу (проти, за — against, to)

11) підвищувати, збільшувати

12) амер. підробити документ, змінивши в ньому суму на вищу

13) підвищувати по службі; давати нове звання

14) вихваляти, звеличувати

15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо)

16) виводити з себе, розлютовувати

17) мисл. піднімати (звіра)

18) гірн. видобувати, видавати нагора

19) підносити, підвищувати

20) мат. підносити до степеня

21) текст. ворсувати; начісувати

22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися

23) споруджувати, зводити

24) вирощувати, виховувати

25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю)

26) порушувати, ставити (питання)

27) висунути (заперечення); пред'явити (вимогу)

28) подавати (голос)

29) викликати (дух)

30) збирати, добувати (гроші)

31) набирати (в армію); формувати (частину)

32) знімати (обмеження)

33) натирати (пухир)

34) учинити

35) мор. відкрити (побачити) на горизонті (берег тощо)

* * *

1) підвищення, підняття, збільшення; aмep. збільшення ( зарплати)

2) підйом; дорога в гору

3) гipн. підняттєва виробка

1) піднімати ( raise up)

2) піднімати; будити, пробуджувати, воскрешати; peл. воскрешати

3) викликати, збуджувати; породжувати; починати, піднімати; затівати; (часто to, against) піднімати на боротьбу

4) підвищувати, збільшувати; кapт. збільшувати ставку; aмep.; кoм. підробити шляхом підміни позначеної на документі суми на більш високу

5) часто refl піднімати, підносити (настрій, дух); надавати (звання, чин); підвищувати по службі

6) звеличувати, вихваляти

7) дiaл. виводити з себе, розлючувати

8) icт.,; дiaл.; cпeц.; = rise II

9) миcл. піднімати ( звіра)

10) гipн. добувати; видавати

11) мaт. підносити до степеня

12) тeкcт. ворсувати; начісувати

13) мeд. відкашлюватися, відхаркуватися

14) споруджувати, зводити ( будинок)

15) вирощувати, виводити ( рослини); розводити (худобу, птицю); aмep. ростити, виховувати ( дітей)

16) ставити, піднімати ( питання); висувати ( заперечення); пред'являти ( вимогу)

17) видавати ( звук); подавати ( голос)

18) викликати (дух, тінь)

19) збирати, добувати ( гроші)

20) набирати ( в армію); формувати ( підрозділ)

21) знімати ( обмеження)

22) натирати ( пухир); набивати ( мозолю); здуваться ( про пухир)

23) заквашувати

24) мop. відкрити або побачити на горизонті ( берег)

1. n

загривок, карк

2. v

1) плентатися; човгати ногами

2) протерти (стирати) ногами

3) потертися, зноситися

4) ледь зачіпати, торкатися мимохідь

5) ударити (когось)

* * *

1) човгання

2) подряпина ( на взутті); потертість

3) pl туфлі без задника

1) іти волочачи ноги, човгати

2) протерти, стерти ногами

3) злегка зачіпати, торкатися мимохідь

4) вдарити

5) піднімати ногами

1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!

2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).

* * *

1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -у

2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну

1) (вздымать пыль) пилити, курити, порошити, збивати пил (куряву, копіт), напилювати, накурювати, кушпелити. [Ой помалу, дружечки, ідіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала (Грінч. III). Не кури, бо так, вимітаючи (Манж.)];

2) (быть пыльным, стоять, вздыматься пыльным облаком) пиліти, куріти (3 л. -рить и реже -ріє), кушпотіти, пилитися, куритися. [Сьогодні пилить надворі (Звин.). Кропить дощик доріженьку, да щоб не куріла (Макс.). Тепер не курітиме, - дощик пройшов (Грінч.). Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива (Г. Барв.). Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Коцюб.). З-під воза почина вириватись кіптяга, курить, обдає вас пилом (Мирн.), Поливайте доріженьку, щоб не курилася (Хвед.). То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших (Мирн.)];

3) (сердиться) паленіти, гарячитися;

4) (мотать из тщеславия) курити.

* * *

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил

 1. розпалити, запалити;

 2. запалити, збудити (перен.);

 3. підняти (куряву)

буря, хуртовина, буран, ураган; боран тут- знятися бурі СБФ, К; топрах боран курна буря СБА тӱтэме боран хуртовина Б, У, К; хар боран хуртовина, хурделиця СК; бир ай хара боран ойнады чӧльче місяць у степу лютувала чорна буря НКД; боран чӧктӱ буря стихла СК; тоз туман, топрах боран этти зняв страшенну куряву, букв. пилюку здійняв туманом, землю — бураном СБА; пор. буран.

підкидати, віяти, розвіювати СМ, Б, Г-К; топрах савур- здіймати куряву Б, К; кӧзд'е топрах савуруй кидає землю в очі СМ; сычан тэпме савурур миша хвицає ногами Г.

віяти ВН, СБ, П, О; курити, здіймати куряву П; сувуруй ачай пердэлери вона рвучко розкриває завіси СЛ.

пил, порох, пилюка, курява; тоз сӱрт- витирати пил СБ; тоз кӧтэр- К, тоз хопар- П здіймати куряву; див. тоз-паз.

хулах тоз (у) місце без волосся навколо вуха СБ, К.

земля з пилюкою СБ, СМ, Б; диптэн хуру тоз-топрах ат этип чыхай, тоз думана хатты — ӧле урайляр кінь вичерпнув зі дна (болота) суху землю з пилюкою, здійняв стовпом куряву — отак ушкварили СК.

пилюка, курява СБ, Г, К; тоз-туман кӧтӱр- / эт- Г / СБ здіймати страшенну куряву; тозтуман кӧчтӱ — топрах буран олду знялася курява — піднялася курна буря Г.

здіймати пилюку, куряву, запилювати СБ, О, К.

(хатай) твердіти, тверднути, задубіти, засихати, черствіти, ставати жорстким, гуснути, загусати, околівати ВН, СБ, СМ, Б, Г-К; хатхан халған задубіли ВН; хатай халий околіває Г; талағы хатты йому звело селезінку Г; хатып кӱль- реготати до упаду О, К.

додавати, приєднувати, ходити до когось СГ; тоз думана хатты змішав пилюку з туманом — здійняв страшенну куряву СК; эшхын эшхына хатан оғлан парубок, що заводить щораз нову коханку СК.

ламати, відламувати, рвати, відривати, розривати, зривати СБ-СК; дреклери хопарвиривати дерева Г; хопарды атты отуз тохуз пердэйи вона зірвала тридцять дев'ять завіс Г; тоз хопар- здіймати куряву П, СЛ; чичек хопар- рвати квіти К.