(как+мед)

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);

2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).

* * *

1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця

2) (сыпь, болячки) боля́чка

3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

1) (клеймёный) штампований, печатний, значений. [Штампована мірка];

2) друкований, друкарський. -ный стан, станок - верстак друкарський. -ная буква - друкована, друкарська літера. -ный лист - друкований аркуш. -ное дело - друкарство, друкарська справа. [В старовину у нас дуже кохалися в друкарстві, і кожне більше місто мало свою друкарню (Єфр.)]. Врёт как по -ному - бреше, мов з книжки вичитує. -ный двор - см. Печатня.

* * *

1) друко́ваний

2) (относящийся к печатанию, служащий для печатания) друка́рський

3) ( штампованный) печа́тний

1) питний. -ный мёд - питний (граний) мед;

2) трунковий. -ный дом - шин(ь)ок, шинк. -ный откуп - оранда, (гал.) пропінація. -ный устав - питний статут.

* * *

1) ( употребляемый как напиток) питни́й

2) ( связанный с торговлей спиртными напитками) шинко́вий и ши́нковий

3) см. питейное 2)

1) п'яний, напилий, напитий, (вульг.) налиганий. [Буде твоя голівонька що-дня п'яна (Пісня). В походах напилого козака карано смертю (Куліш). Ти тверезий, я напита (Грінч. III). Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий (Свидн.)]. Несколько, немного -ный - п'януватий, п'яненький, підпилий, підохочений, на підпитку. Сильно -ный - п'яненний, п'янезний; срв. Пьянёхонький. [Молодий Петро п'яненний лежить (Грінч. III)]. -ным-пьяно - п'яний-п'янезний. [Вернувся аж світом - п'яний- п'янезний (Мирн.)]. Мертвецки пьян, пьян, как стелька - п'яний, як ніч, як земля, як чіп, як квач, як хлюща, напивсь, як белька, п'яний - аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Он вечно пьян - він не виходить з горілки, не висихає з горілки, нема йому просипу, він кисне в шинку. Под -ную руку - під п'яну руч. В -ном виде - під чаркою, з п'яних очей, по п'яному, поп'яну. Быть -ну - під чаркою бути, п'яним бути. Напиться -ным - упитися, оп'янитися, підхмелитися, залити, налити очі (сліпи), зачмелити голову, набрати повну голову, насмоктатися, нарізатися, наджулитися, наджуґлитися, забити палю;

2) (пьянящий) п'янкий, п'янкуватий. -ный мёд - граний мед. -ная трава - см. Пьяничник.

* * *

1) п'я́ний; ( свойственный опьяневшему) п'яни́цький

2) в знач. сущ. п'я́ний, -ого

несов.; сов. - снять

1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти

2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти

3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати

4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти

6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти

8) карт. зніма́ти, зня́ти

1) со́нний; ( вялый) мля́вий; диал. оспа́лий

2) ( снотворный) снотво́рний

3) ( заспанный) за́спаний