Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

рак

  • 1 рак

    I зоол.

    когда́ \рак к сви́стнет — як (коли́) рак сви́сне

    кра́сный как \рак к — черво́ний як рак

    красне́ть, покрасне́ть как \рак к — червоні́ти, почервоні́ти як рак, пекти́, спекти́ (напекти́) ра́ків (ра́ки)

    показа́ть, где \ракки зиму́ют — показа́ти, де ра́ки зиму́ють

    по́лзать \рак ком — ( на четвереньках) ла́зити ра́чки, рачкува́ти, ра́ка ла́зити

    II мед., с.-х.
    рак, -у; диал. пістря́к, -у

    \рак к желу́дка — мед. рак шлу́нка

    \рак к карто́феля — с.-х. рак карто́плі

    Русско-украинский словарь > рак

  • 2 Рак

    астр.

    тро́пик \Рак ка — тро́пік Ра́ка

    Русско-украинский словарь > Рак

  • 3 призрак

    примара, мара, (ув. марище, марюка), мана, (реже манія), омана, обмара, (привидение) привид (мн. привиди и привиддя), привиддя, поява, маняк (-ка), (обман, мираж) облуда, марево, обмана. [Щастя - примара: його немає на світі (Васильч.). І немов криваві примари насувались на місто (Коцюб.). Се голодної смерти мара (Л. Укр.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Перед неї стояла не Гаїнка, а якась мара бліда, страшна (Грінч.). Що се таке? Се не мара; моя се мати і сестра (Шевч.). Серед хаосу дивовижних марищ (Л. Укр.). Якась страшна поява (Леонт.). І мовчки привидом блукай (Олесь). Привид народнього бунту (Леонт.). Перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). Привиддя безсонної ночи (Л. Укр.)]. -рак счастья - примара, марево щастя. -рак смерти - примара, мара смерти. -ки больного воображения - примари х(в)орої уяви. Обманчивый -рак - облудна мара (примара, мана, обмара). Сражаться с -ками - воюватися (битися) з примарами (привидами, маняками). Срв. Привидение.
    * * *
    прима́ра, мара́, мана́; увел. ма́рище; марю́ка, обма́ра, почва́ра, поя́ва; диал. пома́на, манія́, ма́рище; ( привидение) при́вид, -у, приви́ддя; ( мираж) ма́рево

    Русско-украинский словарь > призрак

  • 4 краснеть

    покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.
    * * *
    червоні́ти; ( становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; ( виднеться - о красных предметах) червоні́тися

    Русско-украинский словарь > краснеть

  • 5 лепиться

    1) (страд. з.) ліпитися, виліплюватися; зліплюватися, бгатися, тулитися; приліплюватися; наліплюватися; вліплюватися. [Мокрий сніг добре ліпиться (Брацлавщ.)];
    2) (едва держаться на чём-либо) тулитися до чого. Лачуга -тся на скале - хатина (халупа) тулиться на скелі;
    3) (едва тащиться) волоктися, плестися, тягтися, плентатися. -тся, как рак - волочиться (тягнеться), як рак.
    * * *
    1) ліпи́тися; (ютиться, прилепляться) тули́тися
    2) (медленно, осторожно двигаться) волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; пле́нтатися, редко пле́нтати; ( ползти) повзти́; ( с трудом взбираться) де́ртися, дра́тися, видира́тися

    Русско-украинский словарь > лепиться

  • 6 мель

    мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).
    * * *
    мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі

    Русско-украинский словарь > мель

  • 7 налавливать

    наловить наловлювати, наловити, (о мног.) поналовлювати, (нахватать) нахапати, налапати кого, чого. [Усяких пташок поналовлює, та й несе продавати (Богодух.). Пошли дурня по раки, а він жаб налапа (Номис)]. -вить рыбы - наловити риби, (удой) на(в)удити (нанадити) риби. -вить раков в норах - напечерувати раків. [Звелів їм піти на річку й напечерувати раків (Н.-Лев.)]. Наловленный - наловлений, поналовлюваний; нахапаний, налапаний; на(в)уджений, нанаджений; напечерований. -ться -
    1) наловлюватися, наловитися, поналовлюватися; бути наловлюваним, наловленим, поналовлюваним и т. п.;
    2) (вволю, сов.) наловитися; нахапатися, налапатися; на(в)удитися, нанадитися; напечеруватися.
    * * *
    несов.; сов. - налов`ить
    нало́влювати, -люю, -люєш, налови́ти, -ловлю́, -ло́виш и мног. понало́влювати; (сов.: поймать) улови́ти

    Русско-украинский словарь > налавливать

  • 8 Исшептаться

    (о раках: умереть) вишептатися, перешептатися. [Вишептавсь, як рак у торбі (Номис). Хоч і не вари тих раків: перешепталися (Звин.)].

    Русско-украинский словарь > Исшептаться

  • 9 аденокарцинома

    мед.
    аденокарцино́ма, залози́стий рак

    Русско-украинский словарь > аденокарцинома

  • 10 вцепляться

    вцепиться чеплятися, вчеплятися, учепитися, вп'ястися; (только губами) вщемитися (сов.). [Чепляється матері за спідницю. За гілля вчепився. Рак клешнею вп'явсь у руку]; (о клеще) закліщитися.
    * * *
    несов.; сов. - вцеп`иться
    чіпля́тися и учі́плюватися, учепи́тися и мног. повчі́плюватися

    Русско-украинский словарь > вцепляться

  • 11 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 12 дурак

    1) дурень (р. -ня), дурний (р. -ного) [З дурнем зчепитися - дурнем зробитися = с дураком свяжись - сам дураком будешь], (вежливо) недоум, (дурачёк) дурник, дурняк, (олух) дурбас, дурас, йолоп, кеп, (глупыш) блазень (р. -зня), (болван) телепень (р. -пня), дурман, туман; ув.-презр. - дурило (м. р.), дурнило, дурба (м. р.) дурбило (ж. р.); соб. дурачьё - дурні (р. -нів), дурнота, дурнеча (р. -чі) (ж. р.) дурняччя (ср.). [От сліпа дурнота. Сидить там самісінька дурнеча]. Набитый, отпетый дурак, кругом -рак - дурень заплішений, дурень дуренний, великий дурень, дурний як пень, як колода, як ступа. Непроходимый дурак - несосвітенний дурень. Я тебе не дурак - я тобі не дурень, (гал.) я не твій дурень. Не дурак - не дурень [Випити й сам він був не дурень (Кул.)], не гвіздком у тім'я битий (Кониськ.). Называть, -звать кого -ком - дурня загинати (сов. загнати) кому, дурняти кого, видурняти, дуркати. [Він тебе видурняє та й по всьому]. Считать -ком - вважати за дурня, (зап.) дурним класти. Оставить в дураках - пошити в дурні, завдати дурня кому. Остаться в -ках - пошитися в дурні, дурнем убратися, набрати в халяви, вскочити;
    2) (шут) дурник, сміхач, смішняк, сміховинець (р. -нця), блазень (р. -зня), блазнюк, штукар (р. -ря). [Строката шапка блазня (Л. Укр.)]. Дурака валять - дурня (дурника) строїти, дурня клеїти, дурникувати, штукарити, штуки викидати, сміховини запускати;
    3) дура(ч)ки (род карт. игры) - дурень (р. -рня), (зап.) кеп. Играть в -ки - гуляти (грати) в дурня, в кепа. Игра в -ки - гра в дурня, в кепа.
    * * *
    1) ду́рень, -рня, дурни́й, -о́го; кеп
    2) ( юродивый) ду́рник
    3) ( шут) ду́рень, ду́рник

    валя́ть (лома́ть, ко́рчить) дурака́ — а) кле́їти ду́рня (ду́рника); б) ( притворяться незнающим) удава́ти (ко́рчити стро́їти) [з се́бе] ду́рня (ду́рника)

    4) карт. ду́рень; кеп

    игра́ть в дурака́ (в дураки́) — гра́ти в ду́рня

    Русско-украинский словарь > дурак

  • 13 жёлудь

    жолудь
    1) жолудь;
    2) (зоол., рак) жолудь морской - жолудниця.
    * * *
    жо́лудь, -дя

    \жёлудь ди — мн. жо́луді, -дів, собир. жолу́ддя

    Русско-украинский словарь > жёлудь

  • 14 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 15 завтрак

    сніданок (-нку), снідання. -рак поздний - передобідок (-дку). Пора -рака - час на снідання, час сніданку. Кормить -раками - годувати жданиками, пожданиками.
    * * *
    сніда́нок, -нку, сні́дання

    корми́ть \завтрак ками, сули́ть \завтракки — перен. годува́ти жда́никами (пожда́никами)

    Русско-украинский словарь > завтрак

  • 16 запрягаться

    запрячься запрягатися, запрягтися, бути запряженим в що, до чого. [Колись- то лебідь, рак та щука приставить хуру узялись; от троє разом запряглись (Глібов). Ото засіяв Гадам, запрігся в борону та й волочить (Рудан.). Запрігся до цієї праці (в цю працю)].
    * * *
    несов.; сов. - запр`ячься
    запряга́тися, запрягти́ся, -пряжу́ся, -пряже́шся

    Русско-украинский словарь > запрягаться

  • 17 канцер

    мед.
    ка́нцер, -у, рак, -у, пістря́к, -а

    Русско-украинский словарь > канцер

  • 18 клешня

    клі[е]шня. [Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею (Приказка)]. Имеющий -ни - клі[е]шнатий. [З Демком Павло вже печерують раки: летять з води клешнаті небораки (Грінч.)].
    * * *
    клішня́, кле́шня и клешня́

    Русско-украинский словарь > клешня

  • 19 конь

    1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);
    2) конь водный - см. Гиппопотам;
    3) (рыба) см. Конёк 6;
    4) (в шахм. игре) коник.
    * * *
    кінь, род. п. коня́

    по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!

    ход конём — шахм., перен. хід коне́м

    Русско-украинский словарь > конь

  • 20 кошка

    1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;
    2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];
    3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;
    4) (плеть) канчук-трійчатка;
    5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.
    * * *
    I
    1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́

    как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт

    2) ( якорь) кішка; ( небольшой) рачо́к, -чка́
    3)

    ко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів

    II
    ( отмель) диал. коса́, котви́ця

    Русско-украинский словарь > кошка

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • РАК — РАК, или по латинской терминологии канцер (cancer), а по греческой карцинома (carcinoma), понятие, обозначающее у нас в СССР, а также в Германии и Прибалтийских странах злокачественную эпителиальную опухоль. В противоположность этому в нек рых… …   Большая медицинская энциклопедия

  • РАК — муж. Cancer, скорлупчатое водяное насекомое, годное в пищу; родов и видов множество: речной рак, Astacus fluviatilis, урал. водяной сверчок; морской (долгий) рак, омар, рачища, того же вида, но вдвое и втрое больше; морской круглый, морской паук …   Толковый словарь Даля

  • Рак — Рак: В Викисловаре есть статья «рак» Рак  животное класса ракообразных. Рак  зодиакальное созвездие. Рак  зн …   Википедия

  • рак — [живое существо] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого? рака, кому? раку, (вижу) кого? рака, кем? раком, о ком? о раке; мн. кто? раки, (нет) кого? раков, кому? ракам, (вижу) кого? раков, кем? раками, о ком? о раках 1. Раком… …   Толковый словарь Дмитриева

  • рак — 1. РАК, а; м. 1. Покрытое панцирем пресноводное беспозвоночное животное с большими клешнями и с брюшком (называемым обычно шейкой), заканчивающимися веерообразным хвостом. Речной рак. Ловить раков. Вышел из бани красный как рак (по цвету… …   Энциклопедический словарь

  • Рак — 1. РАК, а; м. 1. Покрытое панцирем пресноводное беспозвоночное животное с большими клешнями и с брюшком (называемым обычно шейкой), заканчивающимися веерообразным хвостом. Речной рак. Ловить раков. Вышел из бани красный как рак (по цвету… …   Энциклопедический словарь

  • рак — рака, м. 1. Употребляемое в пищу пресноводное, покрытое панцырем животное с большими клешнями у головы и брюшком, похожим на хвост и называемым обычно шейкой. «Рак пятится назад, а щука тянет в воду.» Крылов. Красный, как рак (т. к. сваренный рак …   Толковый словарь Ушакова

  • рак — остаться как рак на мели, покраснеть как рак... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. рак рачок, рачище, краб, рачишка, рак богомол; карцинома, канцер, нома, опухоль,… …   Словарь синонимов

  • РАК — РК радиоактивный каротаж связь, физ. РК геофиз. РАК Российско Американская компания с 1799 истор., организация, РФ РАК разведывательный авиационный полк …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • рак — РАК, а, муж. Покрытое панцирем пресноводное или морское членистоногое с клешнями и брюшком. Речной р. Р. отшельник (живущий в раковине). Красный как р. кто н. (по цвету варёного рака). Как р. на мели (о беспомощном состоянии; разг.). Показать,… …   Толковый словарь Ожегова

  • РАК — РАК, злокачественная опухоль из клеток эпителия кожи, слизистых оболочек желудка, кишечника, дыхательных путей, различных желез и т.д. В связи с морфологическими особенностями выделяют различные формы рака: плоскоклеточный рак (развивается… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»