-
61 ставить
ста́вить1. starigi, meti;2. (сооружать) konstrui;3. (пьесу и т. п.) prezenti;4. (в игре) riski, meti;5. (выдвигать, предлагать) meti;\ставить усло́вия meti kondiĉojn;♦ \ставить кого́-л. в изве́стность informi al iu, sciigi al iu;\ставить кому́-л. в вину́ kulpigi iun, akuzi iun;\ставить себе́ це́лью celi;\ставить реко́рд starigi rekordon;\ставить в приме́р meti kiel ekzemplon.* * *несов., вин. п.1) poner (непр.) vt, colocar vt (usualmente - de pie, en pie, derecho, levantado); meter vt ( помещать)ста́вить в ряд — poner en fila, alinear vt
ста́вить ва́зу на стол — poner el florero sobre la mesa
ста́вить цветы́ в ва́зу — poner (colocar) las flores en el florero
ста́вить кни́ги в шкаф — colocar los libros en el armario
ста́вить чемода́н на ме́сто — colocar la maleta en su lugar
ста́вить маши́ну в гара́ж — meter el coche en el garaje
ста́вить но́гу на зе́млю — poner pie en tierra
ста́вить пя́тки вме́сте — juntar los talones
ста́вить на коле́ни ( кого-либо) — poner de rodillas (a), arrodillar vt
2) (придавать правильное положение; приводить в нужное состояние)ста́вить часы́ — poner el reloj en hora
ста́вить ру́ку ( пианисту) — enseñar el dedeo al piano
ста́вить го́лос ( певцу) — enseñar a modular la voz
3) (назначать на какое-либо место, должность) poner (непр.) vt, colocar vt, designar vtста́вить на рабо́ту — colocar al trabajo
ста́вить на пост воен. — colocar al puesto
ста́вить к станку́ — poner a trabajar en una máquina herramienta
4) ( размещать кого-либо) poner (непр.) vt, colocar vt, instalar vt ( устраивать где-либо)ста́вить на посто́й воен. — acuartelar vt
ста́вить на кварти́ру разг. — colocar (instalar) en una vivienda
5) (создавать условия; приводить в какое-либо состояние) poner (непр.) vtста́вить в нело́вкое положе́ние — poner en una situación embarazosa
ста́вить в безвы́ходное положе́ние — poner en un callejón sin salida
ста́вить в тру́дные усло́вия — poner en condiciones difíciles
ста́вить в зави́симоть от (+ род. п.) — poner en dependencia de
ста́вить под контро́ль — poner bajo control
6) ( расценивать каким-либо образом) poner (непр.) vtвысоко́ ста́вить — estimar altamente
ста́вить наравне́ с ке́м-либо — igualar con alguien
ни в грош не ста́вить ( кого-либо) разг. — tener en menos (en poco) (a); poner a los pies de los caballos (a), ningunear vt
ста́вить вы́ше вся́ких похва́л — poner por encima de todas las ponderaciones, poner por las nubes
ста́вить под вопро́с выполне́ние... — comprometiendo el cumplimiento de...
7) ( в азартных играх) hacer puestaста́вить что́-либо на ка́рту перен. — jugarse (arriesgarlo) todo a una carta, jugarse el todo por el todo
8) (устанавливать что-либо для работы, действия) instalar vtста́вить се́ти — echar (tender) las redes
ста́вить паруса́ — largar las velas
ста́вить телефо́н — instalar el teléfono
9) ( накладывать) poner (непр.) vt; aplicar vt ( прикладывать)ста́вить ба́нки — aplicar (poner) ventosas
10) (пришивать, прибивать) poner (непр.) vt, echar vtста́вить подмётки — poner (echar) suelas, solar (непр.) vt
ста́вить запла́ту — remendar (непр.) vt, echar (poner) un remiendo
ста́вить подкла́дку — forrar vt
11) (подпись, печать и т.п.) poner (непр.) vt, echar vtста́вить печа́ть — poner el sello, sellar vt
ста́вить по́дпись — poner la firma, firmar vt
ста́вить отме́тку ( учащемуся) — poner una nota, calificar vt
12) ( сооружать) poner (непр.) vt, construir (непр.) vtста́вить па́мятник — poner (erigir) un monumento
13) ( производить) realizar vtста́вить о́пыты — realizar (hacer) experimentos
14) (налаживать, организовать) organizar vt, arreglar vtста́вить де́ло (рабо́ту) — organizar el trabajo
15) ( осуществлять постановку) poner en escena; interpretar vt, representar vt ( играть)ста́вить фильм — filmar (rodar) una película
ста́вить о́перу — dirigir una ópera
16) (выдвигать, предлагать) poner (непр.) vt, plantear vtста́вить усло́вия — poner condiciones
ста́вить вопро́с — plantear una cuestión
ста́вить вопро́с ребро́м — plantear la cuestión decididamente, poner la cuestión sobre el tapete
ста́вить на голосова́ние — poner a votación
17) ( рассматривать как что-либо)ста́вить за пра́вило — tener como regla
ста́вить в вину́ кому́-либо что́-либо — imputar algo a alguien
ста́вить свое́й це́лью — proponerse un objetivo (plantearse, fijarse)
ста́вить кого́-либо в приме́р — citar a alguien como ejemplo
••ста́вить термо́метр ( кому-либо) — poner el termómetro, tomar la temperatura (a)
ста́вить те́сто — poner la masa
ста́вить диа́гноз — diagnosticar vt
ста́вить крест (на + предл. п.) — hacer (poner) cruz y raya
ста́вить реко́рд — establecer (marcar) un record
ста́вить препя́тствия — poner obstáculos; poner chinas (fam.)
ста́вить то́чки над "и" — poner los puntos sobre las "íes"
ни во что не ста́вить — no hacer caso, hacer caso omiso, tener en poco (en menos); ningunear vt
ста́вить вся́кое лы́ко в стро́ку — poner chinas (peros) a todo
ста́вить к сте́нке — poner al paredón, pasar por las armas
ста́вить в изве́стность — hacer saber, poner en conocimiento, dar a conocer
ста́вить на своём — salirse con la suya, no dar su brazo a torcer
ста́вить кого́-либо на ме́сто — poner a alguien en el lugar que le corresponde
ста́вить под сомне́ние — poner en duda (en tela de juicio)
ста́вить в тупи́к — dejar cortado, plantar vt; dejar desconcertado (aturdido)
ста́вить пе́ред соверши́вшимся фа́ктом — poner ante un hecho consumado
ста́вить во главу́ угла́ — dar prioridad absoluta
ста́вить на вид — hacer una amonestación, reprender vt
ста́вить на одну́ до́ску — medir con (por) el mismo rasero
ста́вить знак ра́венства ( между кем - чем-либо) — igualar vt; dar un trato de igualdad (тк. о людях)
ста́вить под уда́р — exponer a un peligro
ста́вить па́лки в колёса — poner chinas en el zapato
* * *несов., вин. п.1) poner (непр.) vt, colocar vt (usualmente - de pie, en pie, derecho, levantado); meter vt ( помещать)ста́вить в ряд — poner en fila, alinear vt
ста́вить ва́зу на стол — poner el florero sobre la mesa
ста́вить цветы́ в ва́зу — poner (colocar) las flores en el florero
ста́вить кни́ги в шкаф — colocar los libros en el armario
ста́вить чемода́н на ме́сто — colocar la maleta en su lugar
ста́вить маши́ну в гара́ж — meter el coche en el garaje
ста́вить но́гу на зе́млю — poner pie en tierra
ста́вить пя́тки вме́сте — juntar los talones
ста́вить на коле́ни ( кого-либо) — poner de rodillas (a), arrodillar vt
2) (придавать правильное положение; приводить в нужное состояние)ста́вить часы́ — poner el reloj en hora
ста́вить ру́ку ( пианисту) — enseñar el dedeo al piano
ста́вить го́лос ( певцу) — enseñar a modular la voz
3) (назначать на какое-либо место, должность) poner (непр.) vt, colocar vt, designar vtста́вить на рабо́ту — colocar al trabajo
ста́вить на пост воен. — colocar al puesto
ста́вить к станку́ — poner a trabajar en una máquina herramienta
4) ( размещать кого-либо) poner (непр.) vt, colocar vt, instalar vt ( устраивать где-либо)ста́вить на посто́й воен. — acuartelar vt
ста́вить на кварти́ру разг. — colocar (instalar) en una vivienda
5) (создавать условия; приводить в какое-либо состояние) poner (непр.) vtста́вить в нело́вкое положе́ние — poner en una situación embarazosa
ста́вить в безвы́ходное положе́ние — poner en un callejón sin salida
ста́вить в тру́дные усло́вия — poner en condiciones difíciles
ста́вить в зави́симоть от (+ род. п.) — poner en dependencia de
ста́вить под контро́ль — poner bajo control
6) ( расценивать каким-либо образом) poner (непр.) vtвысоко́ ста́вить — estimar altamente
ста́вить наравне́ с ке́м-либо — igualar con alguien
ни в грош не ста́вить ( кого-либо) разг. — tener en menos (en poco) (a); poner a los pies de los caballos (a), ningunear vt
ста́вить вы́ше вся́ких похва́л — poner por encima de todas las ponderaciones, poner por las nubes
ста́вить под вопро́с выполне́ние... — comprometiendo el cumplimiento de...
7) ( в азартных играх) hacer puestaста́вить что́-либо на ка́рту перен. — jugarse (arriesgarlo) todo a una carta, jugarse el todo por el todo
8) (устанавливать что-либо для работы, действия) instalar vtста́вить се́ти — echar (tender) las redes
ста́вить паруса́ — largar las velas
ста́вить телефо́н — instalar el teléfono
9) ( накладывать) poner (непр.) vt; aplicar vt ( прикладывать)ста́вить ба́нки — aplicar (poner) ventosas
10) (пришивать, прибивать) poner (непр.) vt, echar vtста́вить подмётки — poner (echar) suelas, solar (непр.) vt
ста́вить запла́ту — remendar (непр.) vt, echar (poner) un remiendo
ста́вить подкла́дку — forrar vt
11) (подпись, печать и т.п.) poner (непр.) vt, echar vtста́вить печа́ть — poner el sello, sellar vt
ста́вить по́дпись — poner la firma, firmar vt
ста́вить отме́тку ( учащемуся) — poner una nota, calificar vt
12) ( сооружать) poner (непр.) vt, construir (непр.) vtста́вить па́мятник — poner (erigir) un monumento
13) ( производить) realizar vtста́вить о́пыты — realizar (hacer) experimentos
14) (налаживать, организовать) organizar vt, arreglar vtста́вить де́ло (рабо́ту) — organizar el trabajo
15) ( осуществлять постановку) poner en escena; interpretar vt, representar vt ( играть)ста́вить фильм — filmar (rodar) una película
ста́вить о́перу — dirigir una ópera
16) (выдвигать, предлагать) poner (непр.) vt, plantear vtста́вить усло́вия — poner condiciones
ста́вить вопро́с — plantear una cuestión
ста́вить вопро́с ребро́м — plantear la cuestión decididamente, poner la cuestión sobre el tapete
ста́вить на голосова́ние — poner a votación
17) ( рассматривать как что-либо)ста́вить за пра́вило — tener como regla
ста́вить в вину́ кому́-либо что́-либо — imputar algo a alguien
ста́вить свое́й це́лью — proponerse un objetivo (plantearse, fijarse)
ста́вить кого́-либо в приме́р — citar a alguien como ejemplo
••ста́вить термо́метр ( кому-либо) — poner el termómetro, tomar la temperatura (a)
ста́вить те́сто — poner la masa
ста́вить диа́гноз — diagnosticar vt
ста́вить крест (на + предл. п.) — hacer (poner) cruz y raya
ста́вить реко́рд — establecer (marcar) un record
ста́вить препя́тствия — poner obstáculos; poner chinas (fam.)
ста́вить то́чки над "и" — poner los puntos sobre las "íes"
ни во что не ста́вить — no hacer caso, hacer caso omiso, tener en poco (en menos); ningunear vt
ста́вить вся́кое лы́ко в стро́ку — poner chinas (peros) a todo
ста́вить к сте́нке — poner al paredón, pasar por las armas
ста́вить в изве́стность — hacer saber, poner en conocimiento, dar a conocer
ста́вить на своём — salirse con la suya, no dar su brazo a torcer
ста́вить кого́-либо на ме́сто — poner a alguien en el lugar que le corresponde
ста́вить под сомне́ние — poner en duda (en tela de juicio)
ста́вить в тупи́к — dejar cortado, plantar vt; dejar desconcertado (aturdido)
ста́вить пе́ред соверши́вшимся фа́ктом — poner ante un hecho consumado
ста́вить во главу́ угла́ — dar prioridad absoluta
ста́вить на вид — hacer una amonestación, reprender vt
ста́вить на одну́ до́ску — medir con (por) el mismo rasero
ста́вить знак ра́венства ( между кем - чем-либо) — igualar vt; dar un trato de igualdad (тк. о людях)
ста́вить под уда́р — exponer a un peligro
ста́вить па́лки в колёса — poner chinas en el zapato
* * *v1) gener. (â àçàðáñúõ èãðàõ) hacer puesta, (налаживать, организовать) organizar, (ïðîèçâîäèáü) realizar, aplicar (прикладывать), arreglar, colocar (usualmente - de pie, en pie, derecho, levantado), construir, designar, echar, empinar, estacionar, instalar (устраивать где-л.), interpretar, meter (помещать), poner, poner (на работу), poner en escena (пьесу), posponer, representar (играть), (на кого-либо, что-либо)(при заключении пари) apostar por, alzar, apostar, asentar, atrasar, llantar, plantar, plantear2) colloq. empingorotar3) liter. enfocar (вопрос и т. п.)4) milit. armar (на что-л.)5) eng. colocar, proponer (задачу) -
62 держава
ДЕРЖАВА - відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Доки поведінка та взаємини людей у спільноті регулювалися звичаями, не існувало й особливої установи, яка б їх спрямовувала та контролювала (хоча можливо віднайти у найдавніших суспільствах деякі протодержавні утворення). Найважливіші ознаки Д. полягають у наступному. По-перше, держава контролює поведінку людей у межах державних кордонів: те, які саме аспекти поведінки вона контролює, залежить від особливостей самої держави. По-друге, щоб здійснювати управління, ця суспільна установа повинна володіти владою. Оскільки у багатьох випадках здатність регулювати поведінку людей неможливо реалізувати без застосування примусу, то наявність апарату примусу характерна для будь-якої держави. Третя ознака Д. - це всеосяжність державної влади: тобто йдеться про владу над усіма людьми, що населяють певну територію (а не про владу однієї людини над іншою чи владу окремої людини чи групи осіб над іншою групою осіб). Четверта ознака полягає у тому, що державна влада є найвищою, або суверенною. Проте цією останньою ознакою не володіють повною мірою різного роду залежні державні утворення (колоніальні адміністрації, домініони, протекторати, суб'єкти конфедеративних чи союзних утворень і т.п.). Відмова сучасних держав від частини свого суверенітету може бути наслідком добровільного визнання цими державами певних повноважень наддержавних міжнародних установ. У зв'язку з тим, що державна влада є суверенною та неподільною на даній території, Д. прагне захищати себе від зовнішніх втручань, спрямованих проти суверенітету (від завоювання тощо). Отже, держава повинна володіти силою, здатною захищати суверенітет - мати армію. Визначення різновидів Д. (типологія Д.) - традиційна тема політичної філософії. До класичних (Платон - Аристотель) належить поділ на типи державного управління у залежності від кількості осіб, які зосереджують в своїх руках повноту влади. Це т. зв. тричленний поділ: один, кілька (група), всі (народ). Застосування додаткової ознаки - законні та незаконні види правління - дало змогу перетворити цей поділ у шестичленний (законні: монархія, аристократія, демократія; незаконні: тиранія, олігархія, охлократія) І. сторичний досвід показує багато різноманітних модифікацій кожного із цих шести типів. XX ст. дало підставу поділяти держави на демократичні (див. демократія) і тоталітарні. У залежності від будови (структури), сучасні Д. поділяють на унітарні, федеративні та конфедеративні. За етнонаціональною ознакою Д. поділяють на над етнічні (багатоетнічні), національні та багатонаціональні.В. Лісовий -
63 машина
машина ж., обслуживаемая одним рабочим Einmannmaschine fмашина ж. выч. Elektronenrechner m; Gerät n; Kraftfahrzeug n; Maschine fмашина ж., облегчающая выполнение с. домашних работ (столярных, слесарных и т. п.) Heimwerkermaschine fмашина ж., включаемая на ротор м. эл. Hintermaschine fмашина ж., работающая сегментными сборными инструментами (напр., шлифовальными кругами) Segmentmaschine fмашина ж., использующая энергию потока Strömungsmaschine fмашина ж., спроектированная по закону свободного вихря Wirbelflußmaschine fмашина ж. для вкладывания (напр., приложений в каталоги, газеты, журналы и т. д.) полигр. Einsteckmaschine fмашина ж. для выработки перекидного рисунка в покровном трикотаже текст. Maschine f zur Herstellung von Hinterlegtplattierwareмашина ж. для высокочастотной роликовой сварки пластических масс Hochfrequenz-Rollennahtschweißmaschine f für Plasteмашина ж. для дублирования с помощью оплавления поверхности наклеиваемого материала Flammkaschiermaschine fмашина ж. для завёртки (кондитерских изделий) в оловянную фольгу и оклейки бандеролью Stanniolier- und Banderoliermaschine fмашина ж. для изготовления книг из отдельных листов, скреплённых кольцами полигр. Ringbucheinlagen-Herstellungsmaschine fмашина ж. для испытания на вибрационную выносливость ж. Schwingfestigkeitsprüfmaschine f; Schwingprüfmaschine f; Schwingungsfestigkeitsprüfmaschine f; Schwingungsprüfmaschine f; Wechselfestigkeitsprüfmaschine fмашина ж. для испытания на вибропрочность ж. Schwingfestigkeitsprüfmaschine f; Schwingprüfmaschine f; Schwingungsfestigkeitsprüfmaschine f; Schwingungsprüfmaschine f; Wechselfestigkeitsprüfmaschine fмашина ж. для испытания на знакопеременное кручение с. Wechseltorsionsmaschine f; Wechseltorsionsprüfmaschine f; Wechselverdrehmaschine fмашина ж. для испытания на знакопеременное скручивание с. Wechseltorsionsmaschine f; Wechseltorsionsprüfmaschine f; Wechselverdrehmaschine fмашина ж. для испытания на знакопеременный изгиб м. Wechselbiegemaschine f; Wechselbiegeprüfmaschine fмашина ж. для испытания на кручение с. Torsionsfestigkeitsprüfmaschine f; Torsionsmaschine f; Verdrehmaschine f; Verdrehprüfmaschine fмашина ж. для испытания на скручивание с. Torsionsmaschine f; Torsionsprüfmaschine f; Verdrehungsprüfmaschine fмашина ж. для испытания на усталость ж. Dauerfestigkeitsprüfmaschine f; Dauerschwingprüfmaschine f; Dauerversuchsmaschine f; Schwingprüfmaschine fмашина ж. для испытания на усталость ж. изгибом при вращении Dauerbiegemaschine f mit umlaufendem Probestab; Umlaufbiegemaschine fмашина ж. для испытания на усталость ж. при осевой нагрузке образца Maschine f für Zug-Druck-Versucheмашина ж. для кислородной резки Brennschneidmaschine f; Sauerstoff-Brennschneidmaschine f; Schneidemaschine fмашина ж. для копирования форм, используемых при печати для слепых Punziermaschine fмашина ж. для литья под давлением Druckgießmaschine f; Druckgußmaschine f; пласт. Spritzgußmaschine f; Spritzpresse fмашина ж. для литья под давлением с горячей камерой сжатия Warmkammerdruckgießmaschine f; Warmkammerdruckgußmaschine fмашина ж. для литья под давлением с холодной камерой сжатия Kaltkammerdruckgießmaschine f; Kaltkammerdruckgußmaschine f; Kaltkammermaschine fмашина ж. для надевания на сигару кольца (с маркой фабрики) и завёртки её в целлофан м. Bering- und Zellophaniermaschine fмашина ж. для надписи (паспортов, служебных удостоверений, этикеток и т.д.) Paß- und Ausweisbeschriftungsmaschine fмашина ж. для обезглавливания рыбы, удаления части внутренностей и нарезки Nobbing-Maschine fмашина ж. для огневой зачистки Brennputzmaschine f; Flämm-Maschine f; Flämmhobelmaschine f; мет. Flämmhobler mмашина ж. для отделения средней жилки (табачного листа) и выкладки половинок листьев стопками Entripp- und Stapelmaschine fмашина ж. для припрессовки плёнки полигр. Folienkaschiermaschine f; бум. Kaschiermaschine f; полигр. Laminiermaschine fмашина ж. для разогревания и темперирования помадной массы пищ. Fondantauflöse- und Temperiermaschine fмашина ж. для расфасовки, наполнения или разлива в жестяные консервные банки Dosenfüllmaschine fмашина ж. для стыковой сварки сопротивлением Preßstumpfschweißmaschine f; Widerstandsstumpfschweißmaschine f; Wulststumpfschweißmaschine fмашина ж. для текстурирования нитей методом двойного кручения и скручивания их попарно текст. Falschdrahtzwirnmaschine fмашина ж. для увлажнения (зерна) водой в распылённом состоянии с.-х. Bestäubungsnetzapparat m; Bestäubungsnetzer mмашина ж. для удаления щетины Entborstmaschine f; Entborstungsmaschine f; Enthaarmaschine f; Enthaarungsmaschine fмашина ж. для укупорки бутылок м. колпачками Flaschenverkapselungsmaschine f; Kappenverschließmaschine fмашина ж. для укупорки корковыми пробками Korkverschließmaschine f; Verkorkmaschine f; Verkorkungsmaschine fмашина ж. для управления реляционной базой данных Maschine f zur Steuerung der relationalen Datenbankмашина ж. для формирования жгута фильтрующего материала (в производстве табачных изделий) Filterstrangmaschine fмашина ж. интерлок м. Interlockmaschine f; Interlockrundstrickmaschine f; Interlockrundwirkmaschine fмашина ж. крестовой намотки с эксцентриковым нитеводителем Kreuzspulmaschine f mit Exzenterfadenführerмашина ж. ложной крутки с двумя последовательно расположенными термофиксационными камерами текст. Falschdraht-Tandem-Maschine fмашина ж. МХ текст. englische Rundwirkmaschine f; englischer Rundstuhl mмашина ж. параллельно-последовательного возбуждения эл. Reihenschlußmaschine f mit Nebenschlußverhaltenмашина ж. последовательно-параллельного возбуждения эл. Nebenschlußmaschine f mit Reihenschlußverhaltenмашина ж. последовательного возбуждения эл. Hauptschlußmaschine f; эл. Hauptstrommaschine f; Reihenschlußmaschine f; эл. Serienmaschine fмашина ж. постоянного тока последовательного возбуждения Gleichstrom-Hauptschlußmaschine f; Gleichstrom-Reihenschlußmaschine fмашина ж. постоянного тока с последовательным возбуждением Gleichstrom-Reihenschlußmaschine f; Gleichstrom-Serienmaschine fмашина ж. постоянного тока со смешанным возбуждением Gleichstrom-Kompoundmaschine f; Gleichstrom-Verbundmaschine fмашина ж. с независимым охлаждением эл. Maschine f mit Fremdkühlung; fremdbelüftete Maschine f; fremdgekühlte Maschine fмашина ж. с перекидыванием мет. Schwenkformmaschine f; Umlegeformmaschine f; Umrollformmaschine f; Umschwenkformmaschine fмашина ж. с сериесным возбуждением Hauptschlußmaschine f; Hauptstrommaschine f; Reihenschlußmaschine fмашина ж. с фиксированной запятой Festkommamaschine f; Festkommarechenmaschine f; выч. Maschine f mit Festkomma; Rechenmaschine f mit Festkommaмашина ж. точной ковки Feinschmiedemaschine f; Genauschmiedemaschine f; Präzisionsschmiedemaschine fмашина ж. чистовой ковки Feinschmiedemaschine f; Genauschmiedemaschine f; Präzisionsschmiedemaschine fмашина ж. чулочного производства Maschine f zur Herstellung von Strumpfwaren; Strumpfstrickmaschine f -
64 toast
1. n1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост2) грінка у вині3) старий п'яниця (тж old toast)4) тост; виголошення тосту6) красуня, на честь якої проголошується тостas warm as a toast — дуже теплий, зігрітий
to have smb. on toast — а) мати владу над кимсь; б) обдурювати когось
2. v1) підрум'янювати на вогні2) підрум'янюватися, засмажуватися3) зігрівати; сушити4) зігріватися; сушитися5) обпалювати6) проголошувати тостto toast smb.'s health — пити за чиєсь здоров'я
* * *I nскибочка хліба, підрум'янена на вогні; грінка; тостdry toast — підсушений хліб, сухар
as warm [as dry]as a toast — дуже теплий [сухий]
IIto have smb on toast — мати кого-н. у своїй владі, тримати кого-н. у своїх руках; одурювати /надувати/ кого-н.
1) υl. підрум'янювати на вогніto toast bread [bacon] — підсмажувати на вогні хліб [бекон]; підрум'янюватися; зажарюватися
2) зігрівати; сушитиIII nto toast ones feet [oneself]at a fire — гріти ноги [грітися]біля вогню; зігріватися; сушитися
1) тост; пропозиція тостуto propose /to give/ a toast to smb, to give smb; a toast — проголосити тост на честь кого-н.
3) icт. красуня, на честь якої проголошується тост4) загальний улюбленець; популярна, знаменита людинаIVto toast to the best — проголосити тост за кращих; пити (за кого-н. або що-н.)
to toast smb s health — пити за чиєсь здоров'я
-
65 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
66 нормативна етика
НОРМАТИВНА ЕТИКА - 1) сукупність норм, настанов, вимог моралі, що об'єднані певною філософсько-світоглядною концепцією чи релігійним віровченням і орієнтовані на діяльне, поведінкове їх втілення; 2) розділ теоретичної етики, який досліджує й обґрунтовує подібну сукупність. Перші нормативні моделі моральнісної поведінки, що узагальнювали безпосередній досвід людських стосунків, виступали у вигляді заповітів пращурів, висловів мудреців, повчань пророків. Світоглядне обґрунтування нормативно-належної поведінки складається у філософській думці та світових релігіях. Н.е. завжди пов'язана зі сферою свідомого, відрефлектованого, належного, пошук якого має крайні полюси у вигляді етичного догматизму та етичного релятивізму. Відносність моральних законів в античному світі вперше була осмислена софістами. Виокремлення Аристотелем етики як особливої філософської науки приводить до закріплення за нею нормативної соціально-регулятивної функції. Остання здійснюється за допомогою морального ідеалу, теоретичних обґрунтованих уявлень про нормативно належне. Н.е. актуалізується за умов ціннісних криз, вичерпаності або ослабленості продуктивно-узагальнюючих можливостей повсякденної свідомості й регулятивного потенціалу звичаїв та традицій. За певних умов Н.е. тяжіє до побутового повчання, її елементи завжди присутні в моралізаторській літературі. Протягом багатьох століть нормативно-етичні приписи діставали виразне втілення у змісті художніх творів. Упродовж усього розвитку класичної філософії етична нормативність залишалася її істотною темою. Практична філософія виробила широкий діапазон форм - від рапсодичних роздумів ("Досліди" Монтеня) до цілісного систематичного життєвчення ("Етика" Спінози). Категорія "вищого блага" визначала як телеологічно, так і теологічно орієнтовані системи Н.е., проте її зміст пов'язувався з діаметрально протилежними засадами (земне і небесне, сакральне і профанне, людське і Божественне) Д. ля релігійної етики найвищим ідеалом-зразком поставали якості, вчинки і настанови засновників відповідних релігій (Будди, Ісуса Христа, Мухаммеда). Тлумачення подібних взірцевих проявів доброчинності надає можливість виділити найбільш важливі для релігії якості (віра, упокорення, терпіння, милосердя та ін.) і норми поведінки (виконання ритуалів, роздача милостині, заборона крадіжок, убивств), світоглядні настанови та принципи (вина, гріх, розкаяння, страх, фаталізм, аскетизм та ін.). Категорія "загального блага" стає засадничою для ціннісно-раціонального обґрунтування й нової логіки нормативності, яка була втілена в різних варіантах концепції суспільного договору (Гоббс, Локк, Руссо). Кант, започаткувавши деонтологічний напрям етики, закладає основи як етики принципів, так і етичного формалізму. Категоричний імператив має ціннісне визначення поряд із суто формальною апеляцією до універсального самозаконодавства всіх розумних істот Р. озведення аксіології та деонтології, співвідношення добра і блага стали темами гострих дискусій друг. пол. XIX - поч. XX ст. Ціннісно-нормативні аспекти є досить суттєвими в "гуманістичній етиці", етиці самореалізації, етиці космічної телеології, "феліцитології" та ін Р. азом з тим впливовим стає заперечення нормативності як характеристики етичної теорії. Насамперед, це стосується соціології, зорієнтованої на виведення належного з сущого (Дюркгейм та ін.); широкого розвитку набуває дескриптивна етика. Прескриптивна етика виводиться за межі наукового знання в аналітичній філософи, метаетиці, неопозитивізмі Р. озширення простору свободного вибору, зменшення контролю суспільної думки над поведінкою індивідів, охорона законом свободи думки, совісті, релігії, переконань призвели до зменшення соціальної значущості конвенційної Н.е. Під враженням пропагандистських зловживань етичною нормативністю, що були характерні для тоталітарних режимів, Н.е. незрідка розглядалася як архаїчний компонент філософії, як репресивна соціальна сила. Разом з цим навіть намагання створити "мораль без норм" в екзистенціалізмі (Сартр), ситуаційній етиці (Флетчер) ніколи не приводили до утвердження абсолютного децизіонізму В. цілому всі етичні напрями, що проголошували свій понаднормативний статус (метаетика, позитивізм, дескриптивізм, емпірична етика та ін.), не могли обійти питання про нормативне як мотив етично відповідального вчинку. В 70 - 90-ті рр. на тлі зростаючої аномії, легалізації маргінальності, зменшення нормуючого впливу звичаїв і традицій виникають умови для реактуалізації Н.е. Започаткована Вебером "етика відповідальності" дістала продовження в неоконсервативній етиці Йонаса, Люббе, Кальтенбрунера та ін. Нові основи нормативності в межах некласичної філософії закладаються дискурсивно-комунікативною реконструкцією практичного розуму в трансцендентальній прагматиці (Апель, Габермас, Кульман, Ебелінг). Загострення глобальних планетарних проблем актуалізувало розробку нових принципів Н.е. (стримування, обмеження, перестороги). Значного поширення набула екологічна етика.А. Єрмоленко -
67 ephemera
[ɪ'femərə]1) Общая лексика: однодневка, подёнка, преходящее, что-л. мимолётное, что-л. преходящее, что-л. эфемерное, нечто мимолётное2) Зоология: разновидность подёнки3) Ботаника: (что-л.) скоропреходящее, эфемер4) Полиграфия: печатная продукция одноразового пользования5) Энтомология: подёнки (Ephemeridae)6) Макаров: что-либо мимолётное, преходящее, эфемерное -
68 streaking
['striːkɪŋ]1) Общая лексика: обесцвечивание или окраска отдельных прядей волос (под седину), обесцвечивание отдельных прядей волос (под седину), окраска отдельных прядей волос (под седину)2) Медицина: штриховая разводка3) Техника: образование полос на плёнке (дефект плёнки), образование штрихов на плёнке, образование штрихов (дефект плёнки)4) Профессиональный термин: "тянучка"5) Химия: посев штрихом6) Строительство: проведение полос, проводящий полосы7) Лесоводство: подновка, рана-подсочка, тёмные полосы на бумаге (дефект), вздымка (процесс нанесения подновок на карру)8) Полиграфия: тянучка, образование полос (на оттиске, форме), "полошение" (образование полос на оттиске), полошение (образование полос на оттиске)9) Телевидение: тянущееся продолжение10) Биотехнология: штриховка11) Метрология: развёртка по экрану (фотохронографа)12) Полимеры: образование штрихов на плёнке (дефект пленки)13) Автоматика: полосчатость (напр. при ленточном шлифовании)14) Золотодобыча: прожилкование -
69 көнлек
1. сущ.1) подёнщинакөнлеккә яллану — нанима́ться на подёнщину
2) в притяж. ф. көнлегеа) дневно́й за́работок; пла́та за́ день рабо́тыкөнлеген егерме биш сумга килешү — сойти́сь на двадцати́ пяти́ рубля́х
б) в сочет. с числ. колич. поми́нки че́рез... дней2. прил.кырык көнлеген үткәрү — справля́ть поми́нки че́рез со́рок дней
1) дневно́й (доста́точный, предназна́ченный) на оди́н денькөнлек норма — дневна́я но́рма
көнлек азык — дневна́я пи́ща, дневно́й рацио́н; пита́ние на оди́н день
ун көнлек эш — рабо́та на де́сять дней
2) дневно́й (заработок, доход)көнлек савым — дневно́й удо́й
3) в сочет. с числ. колич. -дне́вный, -дне́вкаҗиде көнлек сәяхәт — семидне́вное путеше́ствие
биш көнлек — пятидне́вный, пятидне́вка
өч көнлек эш хакы — трёхдне́вный за́работок
4) разг. ежедне́вный, каждодне́вныйкөнлек газета — ежедне́вная газе́та
көнлек белешмә — ежедне́вная сво́дка
• -
70 подонки
поденки, оден(ь)ки (-нків), подиння, подіння; (осадок) гуща, фус, фуси. Срв. Осадок, Гуща. [Капусти тільки поденки зосталися в діжці]. -нки общества - покидьки суспільні, громадські, потолоч суспільна или подиння (зап. подинє) суспільности, поденки суспільства. -нки человечества - поденки людства (людськости).* * *1) поде́нки, -ків, оде́нки; ( гуща) гу́ща, диал. фус, -у2) перен. по́кидьки, -ків и поки́дьки, собир. поки́дь, -ді, диал. поде́нняподо́нок — ед. по́кидьок, -дька, по́кидь
-
71 гендер
ГЕНДЕР - поняття, яке використовується для визначення соціокультурної форми існування статей: чоловік та жінка виступають не як природні визначення, а як соціокультурні феномени. Якщо стать визначається на основі тілесних, органічних та психофізіологічних ознак, то, на відміну від неї, Г. виводиться із соціальних, культурних та історичних особливостей людського буття. Розкриття залежності Г. від статі є однією з центральних проблем феміністичної теорії Е. волюція поняття Г. пройшла три етапи і відображає зміни в інтерпретації природи статі. Теоретичне розмежування понять Г. і статі вперше було здійснено антропологом М. Мід ("Секс і темперамент у трьох примітивних суспільствах", 1935). Г. тут виступає як сукупність соціокультурних ознак, яких набуває людська стать у певній культурі чи суспільстві. Стать розуміється як універсальна, усталена, природно визначена характеристика людини, тоді як Г. - специфічна форма існування статі у соціокультурному середовищі. Г. обіймає культурно вироблені стандарти статевої поведінки і самоідентифікації, статевих почуттів і потягів, міжстатевих відносин тощо. Другий етап розвитку поняття Г. започатковує праця Симони де Бовуар "Друга стать", що містить феміністичну критику поняття статі як природного феномена. Поняття Г. використовується для викриття соціальної дискримінації жінки та спростування її образу як істоти, що не відповідає загальнокультурному зразку (патріархальний стереотип). Соціокультурній інтерпретації піддається не лише Г., ай стать: Г. тлумачиться як ідея або конструкт (певна викрійка), відповідно до якої людське тіло вибудовується як чоловіче та жіноче, а стать розглядається як соціально витворена фікція, не оперта на природу. Такий підхід заперечує причинну залежність Г. від статі; Г. ототожнюється з актом статевого самовизначення і способом конституювання ідентичності. Ця позиція й на сьогодні залишається впливовою та поширеною у феміністичній теорії. Але від поч. 80-х рр. XX ст. окреслюється певне зрушення у тлумаченні Г. та статі. Новий підхід до рівності статей наголошує не на подібності чоловічого та жіночого, а на їх відмінностях. Переосмислення статі відбувається у напрямі визнання її природної заданості, але, на відміну від традиційного фемінізму, пряма залежність між статтю та Г. заперечується. Конкретна стать не обмежує коло різноманітних тендерних маніфестацій та самореалізацій особи. Г. у такому випадку представляє культурну редукцію унікального біологічного потенціалу жінки до її функцій, детермінованих суспільством О. собливого значення при цьому набуває поняття "вагітного тіла" (Зілла Айзенсестайн "Жіноче тіло й закон", 1988), яке заперечує законність існування єдиного гомогенного стандарту: здатність жіночого тіла бути вагітним не означає, що суть жінки зводиться до материнського тіла, вона лише вказує на відмінність В. икористовуючи поняття Г., сучасна феміністична теорія висунула тезу про багатостатевість людей та штучний характер їх гетеросексуальних відносин. Можливість теоретичної альтернативи феміністичним концепціям Г. містить позиція Фуко, для якого стать є таємницею, найбільш невловимим ноуменальним буттям, про яке нам відомо лише через Г. та потяги, котрі, в свою чергу, постійно тяжіють до статі як своєї субстанційності.О. Гомілко -
72 цінності моральні
ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ - 1) осмислені моральною свідомістю, етично обґрунтовані належні доброчесності й відповідні їм норми поведінки (мудрість, мужність, толерантність, вірність, правдивість, щирість та ін.); 2) узагальнений зміст основних етичних понять (добро і зло, справедливість, щастя, гідність, честь, обов'язок тощо) і принципів (альтруїзм, гуманізм, благоговіння перед життям та ін.); 3) безпосередньо значимі для людини універсальні зразки, вимоги, ідеали моралі, які мають самостійний статус, схвалюються суспільною думкою, знаходять втілення в праві, релігії, мистецтві, філософії. В межах класичної філософської традиції буття і цінність мислилися як нероздільні, і, отже, моральна аксіологія поставала як невід'ємна від онтології. Тривалий час Ц. м. розглядалися як ієрархічно підпорядковані в межах більш глобальних ціннісних систем і не набували значення універсальних і самодостатніх. Теоретико-концептуальне обґрунтування автономії моралі вперше здійснене Кантом. Зростаюча автономія Ц. м. пов'язана із збільшенням їх авторитетності й впливовості як особливого способу нормативної регуляції, поширенням моральної оцінки і самооцінки на різноманітні сфери життєдіяльності людей. Продуктивність моральної оцінки на основі загальнокультурних ціннісних орієнтацій обумовлює виникнення локальних культурно обумовлених систем Ц. м., що адаптовані до наявного стану суспільної, масової, групової психології. Внаслідок соціокультурної динаміки певні Ц. м. можуть ставати визначальними, або ж втрачати свою вагомість, регулятивну цілевідповідність. В натуралістично орієнтованій аксіології і етиці Ц. м. займають, як правило, вищий щабель в ієрархії цінностей культури. Теологічний підхід до визначення природи Ц. м. переважав у минулі культурно-історичні епохи і залишається досить авторитетним у XX ст. В питанні про співвідношення релігійних цінностей і Ц. м. багато хто з мислителів XX ст. (Тейяр де Шарден, Шелер, Бердяєв та ін.) віддавали перевагу релігійним. У філософії Гартмана намагання звільнити аксіологію від релігійних передумов породжує проблему незалежного існування сфери цінностей. У сучасній етиці намагання втілити інтерсуб'єктивні загальнозначущі смисли обумовлює пошук абсолютних, непроминальних етичних максим. Пристосування їх до конкретно-історичних умов, згідно з потребами функціонування соціуму, призводить до поділу їх на обов'язкові для всіх у практичному поведінковому сенсі, обов'язкові для всіх у сенсі ідеальної належності, найвищі, що уособлюють героїчний етос ("моральну розкіш", за висловом П. Сорокіна) і як такі не можуть бути загальнообов'язковими (самопожертва, подвижництво тощо). Ефективність сучасних стратегій суспільного розвитку залежить як від особистісного чинника (засвоєння Ц. м. як особистих поведінкових регулятивів), так і універсального, що враховує глобально-планетарний вимір сучасних цивілізаційних процесів. Серед основоположних цінностей набувають пріоритету - "благоговіння перед життям" (Швейцер), індивідуальне конечне існування людини як "Іншого" (Левінас) тощо.Т.Аболіна -
73 dayflies
Энтомология: настоящие подёнки (лат. Ephemeridae), подёнки (лат. Ephemeroptera) -
74 ephemeral flies
1) Биология: подёнки (Ephemeroptera)2) Энтомология: подёнки (лат. Ephemeroptera) -
75 ephemerans
1) Биология: подёнки (Ephemeroptera)2) Энтомология: подёнки (лат. Ephemeroptera) -
76 virgin mayflies
1) Биология: береговые подёнки (Polymitarcidae)2) Энтомология: береговые подёнки (лат. Polymitarcidae), полимитарциды (лат. Polymitarcidae) -
77 Eintagsfliegen
сущ.энт. настоящие подёнки (ëàò. Ephemeridae), подёнки (ëàò. Ephemeroptera) -
78 splenoid
-
79 éphémères
сущ.энт. настоящие подёнки (Ephemeridae), подёнки (Ephemeroptera) -
80 задевать
задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.* * *I несов.; сов. - заде́ть1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зитиII(сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти
См. также в других словарях:
Лечь под сосёнки — Пск. Ирон. Умереть. СПП 2001, 71 … Большой словарь русских поговорок
Подёнки — ? Подёнки Caenis horaria Научная классификация … Википедия
Подёнка — ? Подёнки Caenis horaria Научная классификация Царство: Животные Тип: Членистоногие … Википедия
ПОДЁНКА — 1. ПОДЁНКА1, подёнки, жен. (зоол.). То же, что однодневка1. 2. ПОДЁНКА2, подёнки, жен. (обл.). То же, что поденщина. «На поденку пойдем.» Чехов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОДЁНКА — 1. ПОДЁНКА1, подёнки, жен. (зоол.). То же, что однодневка1. 2. ПОДЁНКА2, подёнки, жен. (обл.). То же, что поденщина. «На поденку пойдем.» Чехов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОДЁНКИ — (Ephemeroptera), отряд насекомых. Один из древнейших, известен с карбона. Наиб, примитивные из крылатых насекомых. Дл. 2 40 мм. Передние крылья крупнее задних, у нек рых задние отсутствуют. На конце брюшка 3 хвостовые нити. Ротовые органы у… … Биологический энциклопедический словарь
ПОДЁНКИ — ПОДЁНКИ, отряд насекомых с нежными прозрачными крыльями и тонкими длинными хвостовыми нитями. Длина 0,2 4 см. Свыше 2000 видов, распространены широко. Встречаются вблизи пресных водоемов (личинки водные). Массовый лет поденок сопровождается… … Современная энциклопедия
подёнки — отряд насекомых. Длина 0,2 4 см. Свыше 2000 видов, распространены широко. Хищные личинки живут в воде; пища рыб. Развитие 1 3 года. Взрослые особи живут от нескольких часов до нескольких суток, некоторые виды 1 день (отсюда название). * * *… … Энциклопедический словарь
подёнка — 1. подёнка, подёнки, подёнки, подёнок, подёнке, подёнкам, подёнку, подёнки, подёнкой, подёнкою, подёнками, подёнке, подёнках 2. подёнка, подёнки, подёнки, подёнок, подёнке, подёнкам, подёнку, подёнок, подёнкой, подёнкою, подёнками, подёнке,… … Формы слов
Подёнки — Поденки ПОДЁНКИ, отряд насекомых с нежными прозрачными крыльями и тонкими длинными хвостовыми нитями. Длина 0,2 4 см. Свыше 2000 видов, распространены широко. Встречаются вблизи пресных водоемов (личинки водные). Массовый лет поденок… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Подёнки — (Ephemeroptera) отряд крылатых насекомых. П. имеют 2 сходные, разделённые линькой, крылатые фазы субимаго и Имаго, во время которых не питаются и живут недолго от нескольких секунд до нескольких суток, некоторые виды 1 день (отсюда… … Большая советская энциклопедия