-
21 militate
-
22 refuse
v відмовляти; відмовитись- to refuse to entertain (the issue) відмовитись розглянути (якесь питання)- to refuse to take into consideration (an argument, etc.) відмовитись прийняти до уваги (докази тощо)- to refuse to take part in a meeting відмовитись брати участь у засіданні -
23 urge
v1. переконувати, наполягати, настійно прохати2. наполегливо радити, наводити (докази тощо)- to urge on the importance of keeping to the schedule наполягати на дотриманні графіка; закликати/ настійно просити дотримуватися графіка- to urge smbd. to uphold the decision настійно прохати/ переконувати підтримати рішення -
24 woolly
['wʊlɪ] 1. adj1) вкри́тий ше́рстю (во́вною)2) шерсти́стий; пухна́стий3) нея́сни́й, плу́таний ( про докази тощо)4)woolly voice — хрипки́й го́лос
2. n розм.woolly hair — густе́ й кучеря́ве воло́сся
1) во́вня́ний светр2) pl те́пла біли́зна -
25 pedigree evidence
-
26 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
27 case
1. n1) випадок; обставина; стан справ; справа; становищеin any case — у всякому разі, за будь-яких обставин
that's the case — так, це так
to meet the case — бути достатнім, відповідати вимогам
if I were in your case — розм. на вашому місці я б
2) докази, аргументи, міркування; аргументація3) юр. судова справа, випадок у судовій справі4) особа, що перебуває під наглядом; хворий, пацієнт; поранений5) грам. відмінок6) розм. дивак, чудило, «тип»7) розм. любов, закоханість8) скриня; ящик, коробка; скринька9) сумка, чемодан10) футляр, чохол12) корпус, оправа13) тех. оболонка, кожух; капот14) військ. гільза15) вітрина; засклений стенд16) книжкова шафа17) друк. набірна (складальна) касаcase work — амер. вивчення умов життя неблагополучних сімей і допомога їм
2. v1) розм. придивлятися, оглядати2) класти в ящик (скриню, футляр тощо)3) вставляти в оправу4) відкладати в довгий ящик* * *I [keis] n1) випадок; обставина; стан ( справ), обставиниas the case may /might/ be — залежно від обставин
2) докази, аргументи, міркування; аргументація3) судова справа; pl судова практика; докази, аргументація у ( судовій) справі; казус; судовий прецедент (тж. the case of law); судове рішення4) особа, яка знаходиться під наглядом (лікаря, поліції); хворий, пацієнт, досліджуваний5) захворювання, випадокcase rate — мeд. захворюваність
case mortality — мeд. летальність
7) гpaм. відмінок8) станout of case — у поганому ( фізичному) стані, не в формі
9) cл. "тип", дивак10) cл. дім розпусти (тж. case house)11) регістр клавіатури; оператор вибору (тж. case statement)II [keis] v; амер.; сл.розглядати; видивлятися; придивлятися (з метою здійснення крадіжки, пограбування)III [keis] n1) ящик; коробка; скринька; контейнер2) сумка; валіза; дорожній несесер 3 футляр; чохол; піхви; покришка; оболонка4) вiйcьк. гільза5) набір, комплект ( інструментів)6) вітрина; засклений стенд; гірка ( для кришталю); книжкова шафа7) бyд. коробка (віконна, дверна)8) наволочка9) пoлiгp. складальна каса10) пoлiгp. палітурна кришкаIV [keis] v1) класти в ящик та ін. [див. case3]; упаковувати в ящик, пакувати (тж. case up)3) (with, in) покривати; обшивати4) гipн. укріплювати свердловину обсадними трубами5) cл. саджати в одиночку6) зривати ( справу); відкладати ( у довгий ящик) -
28 lead
I1. n1) свинець2) графіт; олівцевий грифель3) грузило; висок4) мор. лотto cast (to heave) the lead — вимірювати глибину лотом
5) кулі6) друк. гарт, свинець7) друк. шпони8) pl свинцеві листи (для даху)9) плоский дах; вкритий свинцем дах10) казан, казанок (із свинцю)11) пломбаto swing the lead — мор., військ., розм. ухилятися від праці, симулюючи хворобу
2. v1) тех. освинцьовувати; покривати свинцем2) друк. розділяти шпонами; набирати на шпониIIn1) керівництво; ініціатива2) приклад3) вказівка, директива4) ключ (до рішення); натяк5) амер. розгорнутий підзаголовок, анотація (перед статтею)6) амер. вступна частина7) першість, перше місце8) театр. головна роль9) виконавець (виконавиця) головної роліit is your lead — ваш хід, вам починати
11) карта, масть (з якої починають)12) повід, поводок; налигач, припона13) розм. доріжка, стежка; алея14) штучне русло15) розводдя (серед крижин); прохід16) ел. підвідний провід17) pl електропроводка18) трубопровід; канал20) тех. центрувальна фаска21) військ. випередження22) геол. жила23) золотоносний пісок24) тех. стріла, укосинаv (past і p.p. led)1) вести; показувати шлях2) керувати, управляти, командувати; очолюватиto lead for the prosecution (defence) — юр. очолювати обвинувачення (захист)
3) переконати, схилити (до чогось); примусити, вплинути4) займати перше місце; бути попереду; іти першим; випереджати (у змаганні); перевершувати; лідирувати5) спорт. набрати (мати) більше очок6) вести (якийсь спосіб життя)7) вести, приводити (кудись)8) вести, бути каналом (проводом)to lead nowhere — ні до чого не привести, виявитися безрезультатним
10) юр. ставити навідні запитання11) карт. ходити12) тех. випереджати15) мисл. цілитися у птаха, який летитьlead away — відволіктй, відвести, відтягти
lead off — а) починати; відкривати (дебати тощо); б) відхиляти, відвертати
lead on — повести; примусити піти далі, ніж передбачалося
lead out of — виходити, сполучатися (про кімнату)
lead to — вести до чогось, кудись
lead up to — а) поступово підготовляти (до чогось); б) наводити розмову (на щось)
to lead a woman to the altar — одружитися, повести до вівтаря
to lead smb. by the nose — вести когось на повідку; тримати когось у покорі
to lead the way — а) вести за собою, іти на чолі; б) виявити ініціативу, зробити перший крок
to lead smb. to expect — викликати надії у когось
all roads lead to Rome — присл. усі шляхи ведуть у Рим
* * *I [led] n1) xiм. свинецьlead spar, lead vitriol — мiн. свинцевий купорос, англезит
2) грузило, висок; мop. лот3) cл. куля, кулі4) pl свинцеві смуги для покриття даху; покритий свинцем дах; плоский дах5) графіт; олівцевий грифель6) пoлiгp. свинець, гарт ( hard lead)7) pl; пoлiгp. шпони8) дiaл. казанок, казан ( зі свинцю)II [led] v1) тex. покривати свинцем2) пoлiгp. розділяти шпонами, прокладати шпони; набирати на шпониIII [liːd] n1) керівництво, управління; ініціатива; приклад; вказівка, директива; ключ ( до розв'язання чого-небудь); натяк; розгорнутий підзаголовок, анотація ( перед статтею); вступна частина; перше речення або перший абзац; передовиця2) першість, перше місцеin the lead — на чолі ( процесії); cпopт. перевага
3) повідець, поводок; прив'язь4) миcт.,; кiнo головна роль; виконавець або виконавиця головної ролі5) кapт. хід; перший хід; карта, масть ( з якої починають)6) доріжка, стежкаblind lead — глухий кут; штучне русло ( що веде до млина); розводдя ( у кризі)
7) eл. підвідний провід; pl ошиновка, електропроводка; трубопровід; канал8) тex. крок або хід ( гвинта або черв'яка)9) тex. відвідний блок10) cпopт. удар11) тex. центрувальна фаска12) тex. випередження, попередження ( впуску пари)13) вiйcьк. попередження, приведення вогню ( по рухомій цілі)14) гeoл. жила, жильне родовище15) гeoл. золотоносний пісок16) тex. стріла; укосинаIV [liːd] v( led)1) вести; показувати дорогу2) керувати, очолювати; управляти; командувати армією; стояти на чолі, бути лідером3) посідати перше місце; бути попереду; cпopт. іти першим ( у змаганні); вести ( забіг), лідирувати; cпopт. вести по очкам; мати, набрати більше очок; перевершувати5) вести, приводити; ( out of) виходити, сполучатися ( про кімнату); примикати6) вести, служити проводом або каналом; призводити ( до чого-небудь); викликати, спричиняти ( що-небудь); бути причиною ( чого-небудь), бути результатом7) переконати, схилити ( до чого-небудь); змусити, вплинути; ( into) втягувати ( у що-небудь)8) юp. задавати навідні запитання ( свідкові)9) кapт. ходити10) тex. випереджати11) вiйcьк. попереджати12) дiaл.; юp. свідчити; наводити ( докази)13) направляти, спрямовувати -
29 present
1) дарунок, подарунок2) дарувати; вручати; пред'являти ( документ тощо), подавати ( документи тощо); передавати на розгляд ( спор тощо)3) теперішній; присутній; наявний (в т. ч. про кворум); становити ( небезпеку тощо)•present an act to the President — = present an bill to the President подавати закон президенту ( на підпис)
present an bill to the President — = present an act to the President
present the budget for consideration — = present the budget for consideration approval подавати бюджет на розгляд (схвалення)
present the budget for consideration approval — = present the budget for consideration
- present a case for discussionpresent the court with an air-tight case against smb. — наводити суду переконливі докази проти когось ( про обвинувача)
- present a claim
- present a law to the President
- present a note
- present a petition
- present a plea
- present a special case
- present a warrant for arrest
- present ability
- present an argument
- present boundaries
- present constitution
- present crime
- present custody
- present demands
- present duty
- present evidence
- present fresh evidence
- present in evidence
- present land tenure
- present law
- present legally
- present one's case
- present opinion fairly
- present opinion without bias
- present passport
- present proof
- present purpose
- present regime
- present social danger
- present the case
- present with a fait accompli
- presents -
30 bring
v (past і p.p. brought)1) приносити2) приводити3) привозити, доставляти4) спричинювати, призводити6) вводити (в дію)7) давати прибуток8) примушувати, переконувати9) супроводити□ bring about — призводити, спричинювати
□ bring back — повертати, приносити назад
□ bring down — а) звалити, зламати; б) підстрелити; в) збити (літак); г) убити, тяжко поранити; д) знижувати (ціни тощо)
to bring down the score — спорт. скоротити розрив у рахунку
□ bring forth — викликати, породжувати; давати плоди
□ bring forward — висувати (пропозиції)
□ bring in — а) запроваджувати; б) вносити (на розгляд); в) давати, приносити (прибуток); г) імпортувати; д) ухвалювати вирок
□ bring off — рятувати (під час аварії)
□ bring on — а) викликати, бути причиною; б) виносити на обговорення; в) накликати (біду)
□ bring out — а) висловлювати (думку); б) виявляти; в) примушувати говорити; г) привертати; д) публікувати, видавати (книгу)
□ bring over — переконати, примусити змінити думку
□ bring round — доставляти, привозити з собою
□ bring through — а) допомогти подолати труднощі; б) вилікувати
□ bring under — а) підкорити, підпорядкувати; б) включити (в графу тощо)
□ bring up — а) виховувати, вирощувати; б) порушувати (питання); в) збільшувати, піднімати; г) арештувати; д) обвинуватити; притягти до суду; є) подати (обід тощо); є) військ. підтягувати (резерви), підвозити (боєприпаси)
◊ to bring to account — зажадати пояснень
◊ to bring an action against smb. — порушувати справу проти когось
◊ to bring to bear influence on — впливати на
◊ to bring to book — розпочати розслідування
◊ to bring up to date — модернізувати
◊ to bring down the house — викликати бурхливі оплески (в театрі тощо)
◊ to bring to light — з'ясувати, розкрити, вивести на чисту воду
◊ to bring to naught — зводити нанівець
◊ to bring up the rear — іти останнім (позаду)
◊ to bring oil to the fire — підливати масла в огонь
* * *v( brought)1) приносити; (тж. bring along, bring over, bring round) приводити ( з собою); (тж. bring Round) привозити, доставляти3) викликати, спричиняти, бути причиною (тж. bring forth, bring on)4) (to) довести ( до чого-небудь)6) приносити дохід, прибуток7) порушувати ( справу)8) пред'являти ( докази)9) змушувати; переконувати10) призводити до чого-небудь; доводити до чого-небудь12) тex. синхронізувати -
31 warrant
1) судове розпорядження, ордер; ордер на арешт; припис; підстава; повноваження; розписка; посвідчення; гарантія; доказ; доручення; моральне право; правосильність; виправдання дій2) гарантувати, ручатися; надавати право ( або повноваження); вимагати (суду, судового рішення тощо; про проступок тощо); слугувати виправданням; слугувати підставою; підтверджувати; заслуговувати ( на щось)•- warrant a trialwarrant sending the case to trial — вимагати передачі справи до суду (про докази, свідчення тощо)
- warrant by the constitution
- warrant certificate
- warrant creditor
- warrant for arrest
- warrant for apprehending
- warrant for search
- warrant for telephone tapping
- warrant in bankruptcy
- warrant judgement
- warrant judgement
- warrant of apprehension
- warrant of arrest
- warrant of attorney
- warrant of caption
- warrant of commitment
- warrant of committal
- warrant of death
- warrant of delivery
- warrant of distress
- warrant of execution
- warrant of law
- warrant of possession
- warrant of removal
- warrant of seizure
- warrant of surrender
- warrant of the bench
- warrant public intervention
- warrant rights
- warrant signed by a judge
- warrant signed by a procurator
- warrant title
- warrant to appear
- warrant to apprehend
- warrant to arrest
- warrant to distress
- warrant to search
- warrant to seize
- warrant to surrender
- warrant trial
- warrant under seal
- warrant upon affidavit
- warrant upon evidence
- warrant upon oral testimony
- warrant upon proof
- warrant upon testimony -
32 supply
I1. n1) постачання; поставка2) pl припаси, продовольство, провіант, ресурси (для армії)3) звич. pl запас4) pl затверджені парламентом асигнування5) pl утримання (грошове)6) тимчасовий заступник (учителя тощо)7) тимчасове заміщення посади (священика тощо)8) тех. подача, живлення; притік (повітря тощо)9) ек. пропозиція, пропонуванняsupply line — військ. шлях підвезення
supply missile — військ. транспортна ракета
supply officer — військ. начальник господарського постачання
supply parts — тех. запасні частини
supply point — військ. пункт постачання
supply support — військ. постачання
supply unit — ел. блок живлення
2. v2) доставляти, поставляти; даватиto supply proofs — давати (подавати) докази
3) відшкодовувати, повертати; задовольняти (потреби)5) тех. подавати, підводити (струм); живитиIIдив. supplely* * *I n1) pl запас2) pl припаси; продовольство, провіант; ресурси ( для армії); приналежності, приладдя; товари3) постачання; поставка; вiйcьк. постачання4) pl асигнування на витрати уряду, затверджені парламентом ( у Великій Британії)5) pl утримання ( грошове)6) тимчасовий замісник (учителя, священика); тимчасове заміщення посади (учителя, священика)7) eк. пропозиція ( supply side)8) тex. подача, живлення, підведення; приплив ( повітря)II v1) ( with) постачати, забезпечувати2) поставляти, доставляти, давати; живити3) заповнювати, надолужувати, відшкодовувати (недолік, дефект); задовольняти (потреби, бажання)4) ( тимчасово) заміщати (кого-небудь, учителя)5) тex. подавати, підводити ( струм); живити, постачати, забезпечувати -
33 marshal
I n1. військ. маршал- M. of the Royal Air Force маршал Військово-повітряних сил (Велика Британія)II v1. розташовувати в певному порядку (факти тощо); приводити в порядок (документи тощо); розміщати (гостей на банкеті тощо)- to marshal one's arguments well добре побудувати свої докази- to marshal guests at table розсаджувати гостей за столом- to marshal a political will аргументувати політичні прагнення- to marshal smbd. into the room (урочисто) ввести когось у кімнату -
34 prudentials
n pl1) розумні докази; розсудливі міркування; розсудливість2) амер. адміністративно-господарські питання (установи тощо)* * *n; pl1) розумні докази, розсудливість; розумний, розважливий підхід2) cл. адміністративно-господарчі питання (установи, коледжу, т. п.) -
35 vouch
1. n1) заява, твердження2) свідчення2. v2) твердити, заявляти3) підтверджувати, підкріпляти (документами тощо)4) підтримувати, подавати підтримку5) юр. представляти суду свідка (поручителя)6) давати свідчення, свідчитиvouch against — спростовувати, заперечувати; свідчити проти (когось)
* * *v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
36 case
n доводи, докази, аргументи, міркування, аргументація- case against smth. аргументи проти чогось- case for smth. аргументи на користь/ на захист чогось- to base one's case on smth. обґрунтовувати свою аргументацію чимсь- to have a good case мати хорошу аргументацію- to make out a good case for smth. навести переконливі доводи на користь чогось- to make out one's case довести свою правоту; обґрунтувати свою точку зору; навести свої аргументи на користь своєї пропозиції- to press one's case енергійно доводити свою точку зору, наводити нові і нові докази; добиватись свого- to put one's case over smth. добитись свого в чомусь; провести свою пропозицію/ свій план тощо- to state one's case викласти свої міркування -
37 substantiated
мотивований, обґрунтований, підкріплений ( про факти тощо); підтверджений (про докази, алібі тощо) -
38 knock
1. n1) стук2) удар; поштовх3) пагорб4) діал. піщана мілина5) тех. детонація, стук (у двигуні)6) амер., розм. різка критика7) pl причіпки, нападки, зауваження8) розм. подача м'яча (крикет)◊ to get the knock — бути вигнаним з роботи; театр. бути погано прийнятим публікою
2. v1) стукати; постукати2) ударяти; битиto knock smb. on the head — ударити когось по голові; розм. убити когось ударом у голову
3) тех. працювати з перебоями, стукати4) розм. дивувати, уражати, приголомшувати5) амер., розм. різко критикувати; принижувати гідність, недооцінювати6) амер., розм. чіплятися; нападати, пускати шпильки□ knock back — розм. пиячити; жерти
□ knock down — збити, звалити (з ніг); ламати, зносити, руйнувати (будівлі); спростувати (доказ тощо); розм. збивати, знижувати (ціни); продавати з аукціону (з молотка); амер., розм. розтринькувати (гроші); амер., розм. привласнювати гроші за проїзд
□ knock in — забивати (цвях тощо); розм. достукатися, попасти додому (після того як ворота зачинені)
□ knock into — заганяти, забивати (тж перен.)
to knock smth. into smb.'s head — утовкмачити комусь шось
□ knock off — збивати; зносити; змахувати, струшувати; розм. знижувати (ціну); утримувати, відраховувати (суму); розм. припиняти; кидати роботу; розм. швидко зробити
□ knock out — вибивати; перемогти, здолати
□ knock together — зіштовхуватися; стукатися; наспіх збивати
□ knock under — підкорятися, здаватися
□ knock up — ударом підкидати; розм. розбудити стуком
□ knock up against — наражатися на; стикатися з
◊ to knock at an open door — ломитися у відчинені двері
◊ to knock cold, to knock for six — розм. приголомшити, ошелешити
◊ to knock home — утовкмачувати
◊ to knock smb.'s head off — легко випередити когось
◊ to knock smb. into a cocked hat — завдати комусь поразки; розбити чиїсь докази; сильно поколошматити когось
◊ to knock under board — звалитися п'яним, напитися
* * *I n1) стук, стукіт2) удар, штовхан; поштовх3) тex. детонація, стукіт ( у двигуні)4) aмep. різка критика; pl причіпки, нападки, зауваження5) подача м'яча ( у крикеті)6) неприємність; лихо; удар ( долі); невдача; збиток7) cл. аукціон, продаж з молоткаII vto get the knock — бути вигнаним з роботи миcт. з тріском провалитися, напитися
1) стукати; стукатися, постукати; підняти, розбудити стуком (у двері; тж. knock up)2) ударяти; бити; ( into) вбивати (нaпp., цвях); ( against) натрапляти, зустрічати; збити (нaпp., з ніг); ( into) з'єднати, об'єднати, сколотити3) тex. працювати з перебоями, стукати4) дивувати, вражати, приголомшувати5) різко критикувати; чіплятися, нападати6) cл. заарештувати, забрати7) cл. домогтися ( мети); забезпечити ( успіх); опанувати ( чим-небудь); добре підготуватися ( до іспиту); володіти ( предметом)III n1) пагорб, горб2) дiaл. піщана обмілина -
39 meet
1. n1) збір, сход (спортсменів тощо)2) амер. спортивна зустріч, змагання2. adjпідхожий; належний3. v (past і p.p. met)1) зустрічатиto meet smb. in the street — зустріти когось на вулиці
2) зустрічатися, бачитися3) збиратися, сходитися4) стикатися; перетинатися5) впадати (про річку)6) знайомитисяI want you to meet Mr. Smith — я хочу познайомити вас з містером Смітом
11) оплачувати12) спростовувати13) боротися, воювати (проти чогось)14) погоджуватисяmeet together — збиратися, сходитися
meet with — а) зустрітися з, натрапити на; знайти; б) зазнати
to meet smb.'s ear — дійти до чийогось слуху
to meet smb. half-way — піти назустріч комусь
well met! — ласкаво просимо!, радий вам!
* * *I [miːt] n1) зібрання, збір2) aмep. спортивна зустріч, змагання3) мaт. перетин (нaпp., множин)II [miːt] a; predic; іст.належний, підходящийIII [miːt] v( met)1) зустрічати; зустрічатися, бачитися2) збиратися, зустрічатися3) сходитися, стикатися4) перетинатися; упадати ( про ріку)5) знайомитися6) зазнавати ( чого-небудь), піддатися; пережити ( що-небудь); натрапити наштовхнутися7) виявити, побачити ( що-небудь при читанні)8) задовольняти, виконувати (бажання, вимоги)9) оплачувати10) спростовувати ( докази)12) мop. одержувати (кермом; тж. to meet the helm)13) icт. погоджуватися -
40 be out
вичерпуватися ( про докази); розкриватися (про вбивство, злочин тощо)
См. также в других словарях:
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… … Український тлумачний словник
поважний — а, е. 1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні. 2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги… … Український тлумачний словник
умотивовувати — (вмотиво/вувати), ую, уєш, недок., умотивува/ти (вмотивува/ти), у/ю, у/єш, док., перех. Наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність; обґрунтовувати … Український тлумачний словник