-
1 acknowledge
v1) визнавати, припускати; усвідомлювати2) підтверджувати (одержання чогось)3) виявляти вдячність, висловлювати подяку4) юр. підтверджувати достовірність* * *v1) визнавати, допускати; усвідомлювати2) дізнаватися, пізнавати, розпізнавати; визнавати5) юp. визнавати справжнім; підтверджувати вірогідність -
2 verify
v1) перевіряти, контролювати2) вивіряти; звіряти (тексти)3) підтверджувати, з'ясовувати істинність (правдивість)4) виконувати (обіцянку)5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити6) скріпляти (присягою)* * *v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
3 affirm
v1) твердити; стверджувати; підтверджувати2) робити заяву; урочисто заявляти3) скріпляти підписом* * *v1) підтверджувати; затверджувати; стверджувати, заявляти2) юp. урочисто заявляти ( замість присяги); скріплювати (підписом, печаткою); підтверджувати, затверджувати рішення суду нижчої інстанції ( в апеляційному суді)3) пoeт. захищати, ставати на захист ( чого-небудь) -
4 confirm
v1) підтверджувати2) ратифікувати, затверджувати3) оформляти (угоду тощо)4) підкріпляти; підтримувати5) церк. конфірмувати* * *v2) затверджувати, ратифікувати; оформити ( угоду)3) підкріплювати, підтримувати4) цepк. конфірмувати -
5 justify
v1) виправдувати, знаходити виправдання, вибачати2) підтверджуватиto justify (as) bail — юр. під присягою підтверджувати кредитоспроможність поручителя
3) друк. виключати рядок* * *v1) виправдувати, знаходити виправдання3) пoлiгp. виключати ( рядок); форматувати4) icт. відпускати гріхи -
6 validate
v1) затверджувати; ратифікувати; стверджувати2) оголошувати обраним3) оголошувати дійсним; надавати юридичної чинності (законної сили)4) підтверджувати* * *юр.1) визнавати дійсним; затверджувати; ратифікувати; затвердити ( результати голосування); оголосити (кого-н.) обраним2) робити дійсним, робити юридично чинним; to validate a passport легалізувати паспорт3) підкріплювати, підтверджувати; to validate a conclusion by demonstration наочно обґрунтувати висновок; to validate a policy виправдати політичну лінію -
7 verify
v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
8 confirm
v2. затверджувати, ратифікувати- to confirm a report підтверджувати повідомлення- to confirm the terms of a treaty підтверджувати умови договору- to confirm a treaty ратифікувати договір- the appointment has been confirmed by a higher authority призначення затверджено вищою інстанцією -
9 support
I n підтримка, допомога- all-out support всестороння підтримка- broad support широка підтримка- effective support дійова підтримка- moral support моральна підтримка- unanimous support одностайна підтримка- verbal support словесна підтримка- to alienate support припинити підтримку- to bank on smbd.'s support розраховувати на чиюсь підтримку- to command the support of the people користуватися підтримкою народу- to drum up support шукати підтримку- to enlist smbd.'s support заручитися чиєюсь підтримкою- to get support отримати підтримку- to give support to smbd./ smth. підтримувати когось/ щось- to lend support to smbd. надати підтримку комусь- to obtain support отримати підтримку- to render support to smbd./ smth. підтримувати когось/ щось- to require smbd.'s support потребувати чиєїсь підтримки- to speak in support of smth. підтримувати щось, виступати з підтримкою, виступати на захист чогось- to voice one's support висловитися на підтримкуII v1. підтримувати, підпирати2. підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію)3. захищати, сприяти, надавати допомогу- to support by affirmation підтверджувати урочистою обіцянкою- to support the motion підтримати пропозицію- to support by oath підтверджувати присягою- to support the peace policy підтримувати мирну політику -
10 confirm
підтверджувати, санкціонувати, схвалювати, дозволяти; ратифікувати; затверджувати ( в тому числі на посаді)confirm presidential nominations of justices — = confirm presidential nominations of judges затверджувати призначення суддів президентом ( законодавчим органом)
- confirm a clinical diagnosisconfirm presidential nominations of judges — = confirm presidential nominations of justices
- confirm a contract
- confirm a nomination
- confirm a remand order
- confirm a sentence
- confirm a suspicion
- confirm a treaty
- confirm a version
- confirm an appointment
- confirm by a document
- confirm by a notary
- confirm by oath
- confirm information
- confirm the legitimacy
- confirm the sentence -
11 attest
1. n1) доказ; свідчення2) підпис, що засвідчує щось2. v1) засвідчувати, посвідчувати, підтверджувати (підписом)to attest a signature — засвідчувати (завіряти) підпис
2) давати свідчення; свідчити3) приводити до присяги4) зараховувати на військову службу* * *I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
12 avouch
v1) твердити; доводити; підтверджувати; запевняти2) ручатися (за когось — for); гарантувати3) признаватися, визнавати* * *v1) стверджувати, доводити; підтверджувати ( чиї-небудь покази)2) refl признаватися, зізнаватися3) icт. ручатися, гарантувати -
13 avow
v1) визнавати; відверто заявляти2) юр. підтверджувати, визнавати факт* * *v1) визнавати; відкрито заявляти; refl признаватися, зізнаватися2) юp. підтверджувати, визнавати який-небудь факт -
14 certificate
In1) посвідка, посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of birth — свідоцтво про народження, метрика
2) амер. свідоцтво про закінчення школи (курсів); атестат3) актIIv1) засвідчувати, посвідчувати2) видавати посвідчення (атестат)* * *I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
15 certify
v1) засвідчувати, посвідчувати; підтверджувати3) видавати довідку (про захворювання)4) ком. затверджувати, дозволяти (продаж тощо)* * *v1) засвідчувати, завіряти, підтверджувати; видавати свідоцтво, диплом, атестат2) запевняти; ручатися3) видавати довідку про захворювання ( психічне); визнавати божевільним, неосудним4) кoм. затверджувати, дозволяти ( до продажу)5) заарештовувати ( продукцію) -
16 corroborate
v1) підтверджувати, підкріплювати (думку тощо)2) підтримувати* * *vпідтверджувати, підкріплювати (теорію, думку); юp. підкріпити один доказ іншим -
17 document
1. n1) документ; свідоцтво2) pl мор. суднові документи3) доказ4) урок; застереження2. v1) забезпечувати документами; видавати документ2) документувати, документально обґрунтовувати (підтверджувати)3) створювати на основі документів (роман, фільм тощо)4) повчати, наставляти, інформувати* * *I n1) документ; свідоцтво, посвідченняsource document — першоджерело; pl; мop. суднові документи
2) кoмп., обч. документII vsource document — вихідний /вхідний/ документ
1) забезпечувати документами (особл. судновими); видавати посвідчення особи; оформляти документ ( на що-небудь)2) документувати; документально доводити, обґрунтовувати, підтверджувати3) створювати на підставі документів (роман, фільм) -
18 endorse
v1) фін. робити передавальний напис; індосувати2) підписуватися, розписуватися (на звороті)3) підтверджувати (правильність); схвалювати* * *[in'dxːs]v1) eк. робити передатний напис, індосувати; жирирувати2) підписуватися ( під документом); розписуватися (пepeв. на звороті)3) відзначати на звороті ( документа); вписувати ( у документ)4) підтверджувати ( правильність); схвалювати, підписуватися ( під чим-небудь) -
19 fortify
v1) укріпляти, зміцнювати, посилювати2) військ. будувати укріплення3) підтримувати, подавати підтримку4) підтверджувати, підкріпляти5) спиртувати, кріпити (вино)6) збагачувати, підвищувати поживну цінність; вітамінізувати (харчові продукти)* * *[`fxːtifai]v1) зміцнювати, укріплювати, скріплювати, підсилювати; ( against) захищати проти чого-небудь; загартовувати ( тіло)2) вiйcьк. укріплювати, споруджувати укріплення3) підтримувати, надавати підтримку4) підтверджувати, підкріплювати5) кріпити, спиртувати ( вино); збагачувати, підвищувати живильну цінність; вітамінізувати ( харчові продукти) -
20 homologate
v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати2) юр. підтверджувати, ратифікувати3) свідчити, засвідчувати; визнавати (дійсність документа тощо)* * *v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати; юp. підтверджувати, ратифікувати; свідчити, засвідчити; визнавати (дійсність документа, рекорду)2) ( with) ототожнювати
См. также в других словарях:
підтверджувати — ую, уєш, недок., підтве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого небудь. || Доводити достовірність, істинність чого небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
підтверджувати — I = підтвердити (наводити факти, доводи тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), підкріплювати, підкріпляти, підкріпити II ▶ див. визнавати I, свідчити … Словник синонімів української мови
підтверджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
демонструвати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Здійснювати демонстрацію (у 3 знач.). || Виставляти що небудь з метою привернути чиюсь увагу. 2) Свідчити про що небудь, показувати щось. || Наочно підтверджувати. || Нарочито підкреслювати … Український тлумачний словник
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
заприсягати — а/ю, а/єш, недок., заприсягти/ і заприсягну/ти, гну/, гне/ш; мин. ч. заприся/г, ла/, ло/ і заприсягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) неперех. Давати присягу; присягати. 2) неперех. Те саме, що заприсягатися 1). 3) перех., діал. Підтверджувати присягою … Український тлумачний словник
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… … Український тлумачний словник