(болезни)

1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;

2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;

4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).

* * *

1) ( действие) ви́хід, -ходу

2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку

1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;

2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;

3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].

* * *

1) (набраться силы) зміцніти, покріпшати, скріпнути, подужчати, зрости на силах, покремезнішати, уматер(н)іти;

2) (стать крепче, острее) зміцніти, покріпшати, поміцнішати. Вино и мёд -пли от долгой лёжки - вино й мед зміцніли (покріпшали) від [з] довгого лежання;

3) (после болезни) подужчати, поздоровіти, поздоровшати, остербати, остербнути, піджити, виходитися, ободяритися, оклигати;

4) (отвердеть) ствердіти, стверднути, стужавіти. [Сніг стверднув. Грязюка стужавіла]. См. Отвердевать. Окреплый (окрепший) - зміцнілий, скріплий, уматер(н)ілий; поздоровілий; стверділий, стужавілий. Оттенки см. Окрепнуть.

* * *

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1) (о болезни) пошесний. -ная болезнь - пошесна хороба, пошесть (-сти), помірок (-рку), повітря. См. ещё Мор, Поветрие;

2) загальний; см. Поголовный. -ный обыск - загальний трус.

* * *

1) ( поголовный) поголо́вний; ( огульный) огу́льний; ( общий) зага́льний

2) ( о болезни) по́шесний

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;

2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];

3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].

* * *

1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий

2) перен. хворобли́вий

3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий

впасть

1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];

2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;

3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];

4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.

* * *

несов.; сов. - впасть

1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися

2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)

3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися

1) трима́тися, держа́тися

2) ( чего - следовать чему) доде́ржуватися, дотри́муватися, держа́тися, трима́тися (чого)

3) ( вести себя каким образом) пово́дитися, трима́тися, держа́тися

4) (удерживаться, сохраняться) трима́тися, держа́тися; (о погоде, болезни) трива́ти

5) страд. несов. трима́тися, держа́тися

добротний, добрий [Добротне сукно. У цій крамниці добрий крам, я все тут купую], (безупречный) бездоганний. Д. ход болезни - лагідний перебіг хороби.

* * *

заговорить

1) (начать говорить) заговорювати, заговорити, забалакувати, забалакати, здіймати мову, зняти мову, загомоніти до кого про (за) що и що. -ть с кем - заговорювати, заговорити и т. д. до кого, озиватися, озватися и обізватися до кого. В нём -рило любопытство - його взяла цікавість;

2) кого - забалакувати, забалакати кого, заговорювати, заговорити кого, замовляти, замовити зуби, забивати, забити баки кому. [Зараз підсіла до чоловіка, та й ну його забалакувати. Та не замовляйте зуби,- не болять. Не забивай баки];

3) (завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити, (от болезни) відшептувати, відшептати, вимовляти, вимовити що. [Кров замовляти. Баба пристріт замовляє. Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. Заговорённый - заговорений, замовлений; (заговорный) замовний. [Замовний скарб].

* * *

1) ( утомлять разговором) загово́рювати, -рюю, -рюєш, заговори́ти, -ворю́, -во́риш, забала́кувати, забала́кати

2) ( воздействовать заговором) этногр. замовля́ти, замо́вити, примовля́ти, примо́вити, загово́рювати, заговори́ти; ( шептанием) відші́птувати, відшепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш

3) (сов.: начать говорить) заговори́ти, забала́кати; загомоні́ти

4) (сов.: овладеть речью, языком) заговорити, забала́кати

запущать) запустить

1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];

2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);

3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;

4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;

5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;

6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);

7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;

8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;

9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.

* * *

запуститься впускатися, бути впущеним; занехаюватися, занехаятися, запускатися, запуститися, (о болезни) задавнюватися, задавнитися; бути занехаяним, занедбаним; задавненим.

* * *

1) (virus, contagio) зараза. [Зараза і пішла по всьому тілу (Кониськ.). Щоб болість лиха заразою не розійшлася (Куліш)];

2) (о зараз. болезни и перен.) зараза, пошесть (-сти), заметь (-та), (поветрие) повітря. [Не злякають тебе стріли, ні зараза ополудні (Куліш). Пішла пошесть по людях (Поділля). Це він такі думки навіває! це чиста пошесть! Аби ще всі діти не заметилися (не заразились) від його! (Крим.)];

3) -за! (бранно) - хороба! зараза!;

4) бот., Orobanche epithymium - зараза, заразиха.

* * *

-ся и Изламливать, -ся, изломать, -ся и Изломить, -ся ламати, -ся, поламати, -ся, зламати, -ся, ломити, -ся, зломити, -ся, поломити, -ся, (на куски) трощити, -ся, потрощити, -ся; срвн. Ломать, -ся. [Зламав косу об камінь (Харківщ.)]. Изломанный - поламаний, зламаний, поломаний, зломаний, потрощений.

* * *

несов.; сов. - излом`ать

1) лама́ти, полама́ти, зла́мувати, -мую, -муєш, злама́ти и мног. позла́мувати; ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити; (на куски, на части) трощи́ти, потрощи́ти

2) (калечить, увечить) калі́чити, покалі́чити; (перен.: делать неестественным; коверкать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити, лама́ти, полама́ти

3) (изнурять, измучивать - о болезни, тяжёлой дороге) му́чити, зму́чити и заму́чити, несов. лама́ти, полама́ти

изъесть (о ржавчине) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (о червях) точити, проточити, поточити, сточити; (о моли) їсти, поїсти; (о болезни, разрушающей ткани) з'їдати, з'їсти, проїдати, проїсти; (свищами) порити, понорити, знорити. Изъеденный - з'їдений, проїдений; проточений, поточений, сточений; поїдений, (свищами) понорений, знорений. Плод -ный червями - червивий, хробачний плід, червотока.

* * *

несов.; сов. - изъ`есть

1) з'їда́ти, з'ї́сти (з'їм, з'їси́) и мног. поз'їда́ти, ї́сти, пої́сти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти и мног. попроїда́ти; ( истачивать) сто́чувати, сточи́ти и мног. посто́чувати, сов. поточи́ти

2) ( искусывать) куса́ти, покуса́ти, гри́зти, -зу, -зеш, погри́зти; з'їда́ти, з'ї́сти

шкурний, (зап.) шкірний. -ные болезни - шкурні (нашкурні) х(в)ороби. -ные выделения - шкурні виділення.

* * *

конституціональний, конституційний. -ные болезни - конституціональні х(в)ороби, х(в)ороби всього організму.

* * *

и пр. конституціона́льний

криза. [Настає загальний брак грошей, грошева криза (Екон. наука)]. -зис в болезни - криза, перелім, злім (-лому), перехід (-ходу). [Лікар сказав, що на дванадцятий день буде перехід, дак тоді або полегша, або умре (Борз.)].

* * *

I. 1) (церк.) образ (-зу), лик (-ку); (лицо, обличие) обличчя (-ччя). -ки творчества - образи творчости. Он хорош -ком - він гарний на вроду (на обличчя), він вродливий. После болезни на нём и -ку не стало - переслабувавши він на себе не схожий став;

2) (поличье) поличчя, образ (-зу).

II. Лик -

1) (собор святых, ангелов) лик (-ку), сонм (-му), (об ангелах ещё) хор (-ру). Причислить, сопричесть к -ку святых - приєднати до святих (між святі);

2) (клирос) крилас (-са и -су), хор;

3) см. Хоровод;

4) см. Ликование. -ки - радісний крик (-ку), радісні крики (-ків). II.. Лик, морск. - ляйк (-ку), край (р. краю) вітрила.

* * *

1) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; ( внешний вид) зо́внішній ви́гляд (-у)

2) (изображение, образ) церк. о́браз, лик, -у

1) ли́ки (мн.: ликование) ра́дісний крик (-у), ра́дісні кри́ки (-ків)

2) ( церковный хор) хор, -у; ( клирос) кри́лас, клі́рос