-
61 без дураков
без дураков разг. [bez durakov](откровенно, без обиняков) no kid(ding), no shit -
62 обходиться без
1. dispense2. doсвободный, без ограничений — open door
оказаться без средств, быть разорённым — to be down and out
3. dispense withбыстро, проворно, без задержки — with celerity
без риска, не подвергая риску — with safety
4. do withoutбезотлагательно, немедленно, без промедления — without delay
-
63 обиняк
-
64 О-7
БЕЗ ОБИНЯКОВ говорить, спрашивать и т. п. coll БЕЗ (ВСЙКИХ) ОКОЛИЧНОСТЕЙ obs PrepP these forms only adv(to speak or ask sth.) directly, openly, without allusivenesswithout beating around (about) the bushin no uncertain terms in so many words not mincing (one's) words pulling no punches (in limited contexts) getting down to brass tacks getting (coming) straight to the point.«Скажите, Карамазов, вы ужасно меня презираете? -отрезал вдруг Коля... - Сделайте одолжение, без обиняков» (Достоевский 1). Tell me, Karamazov, do you despise me terribly?" Kolya suddenly blurted out...."Kindly tell me, without beating around the bush" (1a).Во дворе завхоз без обиняков предложил: «Может, погреемся, корреспондент? У меня есть. И омулёк найдётся» (Максимов 3). Out in the yard the bursar got down to brass tacks. "Well, Mr. Reporter, shall we warm ourselves up? I've got something And there'll be a bit of salmon, too" (3a). -
65 прямо
right наречие:direct (прямо, непосредственно)straight out (прямо, напрямик)straightforwardly (прямо, открыто)forthright (прямо, решительно)bolt upright (прямо, как стрела)словосочетание: -
66 напрямик
напрями́к1. rekte;2. перен. malkaŝe.* * *нареч. разг.1) todo derecho, a campo traviesa, en línea recta2) ( откровенно) sin rodeos; francamente; sin ambages ( без обиняков)* * *нареч. разг.1) todo derecho, a campo traviesa, en línea recta2) ( откровенно) sin rodeos; francamente; sin ambages ( без обиняков)* * *adv1) gener. a campo traviesa, llanamente, sì por sì o no por no, a frente2) colloq. (îáêðîâåññî) sin rodeos, en lìnea recta, francamente, sin ambages (без обиняков), todo derecho -
67 говорить прямо
speak directly словосочетание:talk turkey (говорить начистоту, говорить дело, говорить прямо, без обиняков, разговаривать по-деловому)not to mince matters (говорить прямо, говорить без обиняков)not to mince one's words (говорить прямо, говорить без обиняков) -
68 говорить напрямик
1) General subject: not to mince (one's) words, speak in plain terms (без обиняков), speak plainly, speak point-blank (без обиняков)2) Makarov: not to mince matters, speak point-blank -
69 говорить
о ком о чём1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.* * *1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́тивообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи
-
70 не обинуясь
уст. не задумваючыся, без хістання(без обиняков) проста, без хітрыкаў -
71 напрямки
нрчdire(c)to, dire(c)tamente, em frente; ( без утайки) directamente, dire(c)to; ( без обиняков) sem rodeios -
72 ясно
1.1) ( светло) luminosamente2) ( понятно) chiaramente, con chiarezza2. предик.1) ( о погоде) è sereno2) ( понятно) è chiaro3. частицаясно, что произошло что-то необычное — è chiaro che è accaduto qualcosa di straordinario
sì, sicuroты придёшь завтра? - ясно, приду — vieni domani - sicuro che vengo
* * *1) нар. chiaramente, ovviamente, nettamente, esplicitamente, in modo chiaro; senza mezzi termini ( без обиняков)я́сно выраженный — netto, ben distinto
я́сно понимать — <capire con chiarezza / a fondo>
я́сно говорить — parlare chiaro / distinto ( отчётливо)
2) сказ. безл. ( о погоде)сегодня я́сно — oggi il tempo è sereno; è una giornata luminosa
3) сказ. безл. (понятно, безусловно) è chiaro / evidenteя́сно как божий день — chiaro come il sole; più chiaro di così...
вам я́сно (, что я сказал)? — sono stato chiaro?, mi sono spiegato?
я́сно без слов — s'intende da sé; e chiaro tutto
коротко и я́сно — chiaro e tondo
4) част. утв. разг. ( конечно) chiaro, sicuro, senza dubbio, (ma di) certoты придёшь? - я́сно, приду — tu (ci) vieni? - certo / sicuro che vengo
* * *adv1) gener. nettamente, espressamente, luminosamente, spiccatamente, chiaro, netto, chiaramente, con charezza, dichiaratamente, esplicitamente, ho capito, il chiaro, in lingua povera, scandere, scandire, scolpitamente, si capisce, snocciolatamente2) liter. palpabilmente -
73 обиняк
намёк иносказание) натяк (-ку). -няки - манівці (-ців). Обиняком, -ками (говорить) - на(з)догад, науверти, манівцем. -ями (казати, говорити). Без обиняков - прямо, просто, навпростець, без сорома казка.* * *на́тяк, -у, недомо́вка; ( иносказание) іносказа́ння -
74 прямо
1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.* * *1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо -
75 напрямик
напрамкі; напрасткі; нацянькі; прасцяком; прасьцяком* * *нареч. разг.1) напрасткі, напрасцяк(откровенно) адкрыта, шчыра -
76 начисто
начыста; спрэс* * *нареч.2) (дочиста) начыста, дачыста(совершенно) спрэс, цалкам(дотла) датла, дашчэнту(откровенно) адкрыта, шчыра -
77 начистоту
-
78 обиняк
— проста, без хітрыкаў -
79 открытый
I прич.см. открыватьII прил.1) (незакрытый; раскрытый; не заслонённый, не ограниченный) openоткры́тое окно́ — open window
откры́тая кни́га — open book
путь откры́т — the road / way is open
откры́тое мо́ре — open sea
вы́йти в откры́тое мо́ре — put to sea
под откры́тым не́бом — in the open (air), under the open sky
откры́тый фланг воен. — open / exposed flank
на откры́том ры́нке эк. — on the open market
2) ( находящийся вне закрытого помещения) outdoor, open-airоткры́тая эстра́да — outdoor show stage
откры́тый стадио́н — outdoor stadium
конце́рт на откры́том во́здухе — open-air concert
3) ( доступный) openя откры́т для диало́га [кри́тики] — I am open to dialogue [criticism]
вака́нсия ещё откры́та? — is the vacancy / position still open?
откры́тый чемпиона́т спорт — open championship / competition, the open
парк откры́т для пу́блики — the park is open to the public
4) ( несекретный) open; (о собраниях, средствах печати) publicоткры́тое заседа́ние — public sitting
откры́тые исто́чники — public sources
объяви́ть откры́тое голосова́ние — take a show of hands
5) ( обнажённый) open, nakedоткры́тое пла́тье — low-necked dress
6) (искренний, прямой) open, frankс откры́той душо́й — open-hearted
7) ( явный) open, overt, undisguisedоткры́тая неприя́знь — open / overt / unconcealed dislike
8) горн. openоткры́тые разрабо́тки (угольные, рудные и т.п.) — open-pit mines
откры́тый грунт — open ground
9) ( действующий) openконто́ра откры́та? — is the office open?
объяви́ть конфере́нцию откры́той — declare the conference open
10) (о вопросе, проблеме - нерешённый) openоста́вить вопро́с откры́тым — leave the question open
••откры́тый слог лингв. — open syllable
откры́тая ра́на — open wound [wuːnd]
откры́тое о́бщество полит., филос. — open society
откры́тое акционе́рное о́бщество эк. — public joint-stock company, public corporation
откры́тое письмо́ — 1) ( публичное обращение) open letter 2) уст. = открытка
откры́тым те́кстом — 1) информ. in / as plain text; (без кодирования тж.) in the clear 2) ( без обиняков) straightforwardly; in so many words
в откры́тую разг. — showing one's hand
с откры́тыми глаза́ми (ясно осознавая обстоятельства) — with open eyes
опера́ция на откры́том се́рдце — open-heart surgery
-
80 внезапно
См. также в других словарях:
без обиняков — без обиняков … Орфографический словарь-справочник
без обиняков — См. откровенный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. без обиняков нареч, кол во синонимов: 37 • … Словарь синонимов
без обиняков — без обиняко/в, нареч. Говорите без обиняков … Слитно. Раздельно. Через дефис.
без обиняков — без обиняко/в (прямо; открыто). Говорить без обиняков … Правописание трудных наречий
Без обиняков — ОБИНЯК, а, м. (устар.). Намёк, недомолвка. Говорить обиняками. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Без обиняков — Экспрес. Открыто, прямо, откровенно, без намёков и недоговоренностей (спрашивать, говорить и т. п.). Григорьев сел и поднял на Макарова живые, но уже в лёгкой сетке морщин глаза. Куда назначены? спросил он без обиняков, будучи твёрдо уверен, что… … Фразеологический словарь русского литературного языка
без обиняков — Говорите без обиняков … Орфографический словарь русского языка
Без Обиняков — нареч. качеств. обстоят. 1. Не прибегая к намекам, недомолвкам или иносказаниям; прямо, открыто. 2. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
без обиняков — без обиняк ов … Русский орфографический словарь
говоривший без обиняков — прил., кол во синонимов: 2 • правду матку резавший (2) • резавший (65) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
выложивший без обиняков — прил., кол во синонимов: 1 • сказавший прямо (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов