-
1 чий
бот.чий, род. п. чию́ -
2 Нелетучесть
-чий нелеткість (-кости), нелеткий. -
3 Неминучесть
-чий см. Неминуемость, -мый. -
4 рабочий
Iсущ. робітни́к, -а, робо́чий, -огоиндустриа́льный \рабочий ий — індустріа́льний робітни́к
II прил.сельскохозя́йственный \рабочий ий — сільськогоспода́рський робітни́к
1) ( относящийся к рабочему) робітни́чий; ( свойственный рабочему) робітника́ (род. п.), робітни́цький\рабочий ее движе́ние — робітни́чий рух
\рабочий ий класс — робітни́чий клас
\рабочийая среда́ — робітни́че середо́вище
\рабочий ий факульте́т — ист. робітни́чий факульте́т
2) ( относящийся к работе) робо́чий\рабочий ее вре́мя — робо́чий час
\рабочийая гипо́теза — робо́ча гіпо́теза
\рабочий ее давле́ние па́ра — техн. робо́чий тиск па́ри
\рабочий ий инструме́нт — робо́чий інструме́нт
\рабочийая неде́ля — робо́чий ти́ждень;
\рабочийая оде́жда — робо́чий о́дяг
\рабочий ий прое́кт — робо́чий прое́кт
\рабочийая пчела́ — робо́ча бджола́
\рабочий ие ру́ки — робо́чі ру́ки
\рабочийая си́ла — эк. робо́ча си́ла
\рабочий ий скот — робо́ча худо́ба
\рабочий ий ход — техн. робо́чий хід
\рабочий ий челове́к — робо́ча люди́на
3) (усердный, трудолюбивый) працьови́тий, роботя́щий; робо́чийон челове́к \рабочий ий — він люди́на працьови́та (роботя́ща)
-
5 жаркий
1) гарячий, жаркий; (жгучий, пылкий) пекучий, палючий, палкий; (душный) душний, скварний. [Гарячий літній день. Гарячий клімат (гаряче підсоння). День був жаркий (палкий). Гарячі (палкі) почуття. Палкі сльози. Літо палюче. Пекуче сонце]. Жаркий бой - гарячий (завзятий) бій. -кие дебаты - гарячі (палкі) дебати. -кий спор - палка (гаряча) суперечка (змагання);2) (о цвете) жовтогарячий; (о позолоте) ясний, блискучий. Становиться -ким - гарячіти. [День гарячіє].* * *\жаркий ие стра́ны — геогр. жаркі́ краї́ни
2) (перен.: пылкий, страстный) палки́й, гаря́чий; ( жгучий) пеку́чий\жаркий ий поцелу́й — палки́й (гаря́чий, пеку́чий) поцілу́нок
3) (перен.: сильный; напряжённый) гаря́чий\жаркий ий бой — гаря́чий бій
4) (огненного цвета, оранжевый) гаря́чий -
6 жгучий
1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.* * *1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й\жгучийая боль — пеку́чий біль
\жгучийая крапи́ва — бот. жалка́ кропива́
\жгучий ее со́лнце — пеку́че (палю́че, жарке́) со́нце
\жгучий ий моро́з — лю́тий (пеку́чий, шпарки́й, смалки́й) моро́з
2) перен. пеку́чий\жгучий ий вопро́с — пеку́че пита́ння
\жгучий ий стыд — пеку́чий со́ром
\жгучий ий брюне́т — [жагу́чий] брюне́т; чорня́вець, -вця
-
7 летучий
1) летючий, летучий. [Хлопці летючого дзмія пускають (Звин.). Два роки минули, і слуги летючу звістку принесли (Дніпр. Ч.)]. -чая боль - мандрівний (перебіжний, летучий) біль (р. болю). -чий листок, памфлет - летючий листок (-тка), памфлет (-та), летючка. -чий огонь - а) блудний (облудний, мандрівний) огник (-ка), блимавка; б) (болезнь) (в)огник (-ка). -чий разъезд, военн. - летучий роз'їзд (-ду), летючка. -чие пески - летючі піски, піски- плавуни. -чая рыба - летюча риба, риба-летючка. -чая мышь - см. Мышь. -чий олень - см. Олень 2. -чий пёс, зоол. - вампір (-ра);2) хим., фармак. (улетучивающийся) - леткий, летучий. -чее вещество - летка речовина. -чая мазь, соль - летуча масть (-ти), сіль (р. соли). -чая щёлочь - см. Нашатырь.* * *1) летю́чий, лету́чийлету́чая мышь — а) зоол. кажа́н, -а, летю́ча ми́ша; б) ( фонарь) летю́ча ми́ша
2) хим. летки́й -
8 горячий
гарячий, а теснее -1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].* * *гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливийгоря́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого
горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї
по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду
-
9 заячий
заячий, зайчачий, зайців (-цевого). -чье мясо - заячина, заятина. -чий жир - заячий лій (р. лою), (пров.) шкрум (-му). Передние -чьи ноги - скоки (-ків). -чий мех - заяче хутро, зайці (-ців). -чий глаз - заяче око. -чья губа, мед. - заяча губа. -чье ушко, бот. Burleurum - ласкавець (-вцю). -чий корень - см. Подлесник.* * *зая́чий\заячий чья губа́ — мед. за́яча губа́
-
10 горючий
легко горящий) палкий, пальний, запальний, горючий, огнепальний. [Палкий (пальний) газ. Палкий як губка (Кул.). Легко запальний плин - нафта (Франко)]. Горючий песок, ветер и т. д. - пекучий, палючий пісок, вітер, смалький вітер. Горючие слёзы - гіркі, палкі, пекучі, ревні сльози. [Палкі лилися сльози (Л. Укр.)].* * *Iгорю́чий; ( о топливе для двигателей) пальни́й\горючий газ — горю́чий газ
II фольк.горю́чая смесь — пальна́ су́міш
горю́чие слёзы — гіркі́ (ре́вні) сльози
\горючий песо́к (ве́тер) — пеку́чий (палю́чий) пісо́к, ві́тер
-
11 дрожащий
тремтячий. -щий свет - хибке, мигтюче світло, мигтіння, миготіння.* * *тремтя́чий, тремтю́чий, дрижа́чий, тремтли́вий; ( о свете) мигтю́чий; ( трепещущий) тріпотли́вий -
12 колючий
колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.* * *1) колю́чий, ко́лький2) ( колющий) кілки́й3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий -
13 мальчишеский
хлопчачий, хлоп'ячий, дітвацький, пахолячий.* * *хлопча́чий, хлоп'я́чий; ( легкомысленный) легкова́жний\мальчишеский задо́р — хлопча́чий (хлоп'я́чий) за́пал
-
14 мужской
чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.* * *чолові́чий\мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в
мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма
-
15 проточный
текучий, бігучий, пливучий. -ная вода - текуча, бігуча, пливуча вода, водотеча.* * *прото́чний, теку́чий; ( о воде) бігу́чий, біжу́чий, пливу́чий -
16 птичий
пташиний, пташачий, птаський, пташий, птичий, птичачий. [Пташиний крик (Л. Укр.). Пташине щебетання (Сам.). Хіба пташачого молока нема (Ном.). Пташаче гніздо (Е. З.). А це птичача хата така (Тесл.)]. -чий двор - пташня, птичня. -чий мир - птаство. С высоты -чьего полёта - з пташиної високости.* * *пташи́ний, пташа́чий, пти́чий\птичий глаз — спец. пташи́не о́ко
-
17 решительный
1) рішу́чий; ( смелый) зва́жливий; ( категорический) категори́чнийпри́нять \решительныйые ме́ры — ужи́ти рішу́чих за́ходів
\решительныйый посту́пок — рішу́чий (отважный: сміли́вий, відва́жний) учи́нок
\решительныйый тон — рішу́чий (категори́чний) тон
\решительныйый челове́к — рішу́ча люди́на
2) ( решающий) виріша́льний, вирішни́й, рішу́чий3) ( определённый) пе́вний; ( окончательный) остато́чний4) (несомненный, явный) спра́вжній; справжні́сінький\решительныйый негодя́й — спра́вжній (справжні́сінький, неприторе́нний, непроторе́нний) негі́дник
-
18 собачий
соба́чий; ( песий) пся́чий, диал. пе́ський\собачий чья нога́ (но́жка) — козя́ча ні́жка
\собачий ий нюх нюх, як у — соба́ки, соба́чий нюх
\собачий ий хо́лод — соба́чий хо́лод
-
19 бабий
1) бабський, баб'ячий, жіночий. [Бабські забобони];2) бабин, бабівський. [Бабина хустка]. -ье лето - бабине літо. -ий ум, бот. - перекотиполе, покотиполе. -ий зуб (гриб) - ріжки, чорні ріжки. -ьи зубья, бот. - зубниця, женець (р. -нця). -ьи румяны, бот. - краснокорінь (р. -еня).* * *1) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий; молоди́чий2) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий3) см. бабушкинба́бье ле́то — ба́бине літо
-
20 блестящий
блискучий, блискотючий, осяйний, ясний. [Сонечко ясне й блискуче. Наслідки - блискучі. Блискотючий ніж. Мрії далекі, осяйні. Ясна зброя].* * *1) прич. яки́й (що) блищи́ть2) в знач. прил. блиску́чий, блиска́вий; ( лоснящийся) лиску́чий, лисню́чий
См. также в других словарях:
чий — чий, чия … Русское словесное ударение
чий — чий/ … Морфемно-орфографический словарь
Чий — Achnatherum parishii … Википедия
ЧИЙ — ЧИЙ, чия, мн. нет, муж. (бот.). Вид ковыля, растущий в ср. Азии, употр. на плетеные изделия, а также как топливо и как сырье для бумажного и целлюлозного производства. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Чий — циновка, сплетённая из стеблей травы чий (отсюда название) или камыша; издавна распространена в быту народов Средней Азии, казахов. Особый интерес представляют узорные чии киргизов и казахов: орнамент в основном геометрический, включающий … Художественная энциклопедия
чий — ковер, циновка Словарь русских синонимов. чий сущ., кол во синонимов: 4 • ковер (41) • растение … Словарь синонимов
чий — чия; м. [тюрк. чий] 1. Многолетние травянистое растение сем. злаков, произрастающее обычно в степях и полупустынях или на каменистых склонах (используется как ценный зелёный корм). 2. Сухие стебли этого растения (используются для плетения изделий … Энциклопедический словарь
чий — 1 займенник означає питання про належність кого , чого небудь комусь вживається також як сполучне слово чий 2 іменник чоловічого роду рослина … Орфографічний словник української мови
Чий — м. 1. Травянистое растение семейства злаковых, произрастающее в степях, полупустынях и на каменистых склонах, используемое как ценный зелёный корм; разновидность ковыля. 2. Сухие стебли такого растения, используемые для плетения изделий, в… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЧИЙ — (Achnatherum), род растений сем. злаков. Многолетние травы с узкими, часто вдоль свёрнутыми листьями, обычно образующие густые дерновины. Колоски с одним анемофильным цветком, собраны в метёлку. Ок. 20 видов, в теплоумеренном и субтропич. поясах… … Биологический энциклопедический словарь
чий — чий, я, предл. п. о ч ие (расте ние) … Русский орфографический словарь
