чий

кабанячий, кнурячий. [Волосся жорстке, як кнуряча щетина (Стор.)].

* * *

1) кабаня́чий, ве́провий

2) каба́нячий; кнуря́чий, кнуро́вий; ве́провий

кипучий; (о человеке) палкий. [Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Сонце тихо погасає, Дніпр кипучий червонить (Грінч.). Життя кипуче (Київ)]. -чее воображение - палка уява. -чий нрав - запальна вдача.

* * *

кип'ячий, киплячий. [Він тебе кип'ячою смолою напоїть (Шевч.). Виліз з кип'ячого молока (Яворський). Кипляча течія життя (Кон.)]. -щая вода - см. Кипяток.

* * *

видавничий, книговидавничий.

* * *

1) (легко раскалывающийся) кілкий. [Кілкі дрова (Сл. Ум.)];

2) (колючий) кілкий, колький, колючий. [Зеленими споришами і кілкими будяками (Пісня). Акація дуже колька (Звин.)]. -кая трава - см. Калмыцкие шилья (под Калмыцкий);

3) (перен.: язвительный) колючий, ущипливий, кусливий, шкул(ь)кий, гризький, (ощутительный) ді[о]ткливий. [Гострий сарказм пройме його (міщанство) колючою сатирою (Єфр.). Ущипливі слова (Крим.). Ущипливі жарти (Н.-Лев.). Посипав Антін, наче з рукава борошно, шкулкими словами (Кон.). Гризький сміх (Київщ.)].

* * *

1) ( колючий) колю́чий, кілки́й, кольки́й

2) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

кішчин, кітчин, кіцьчин (-на, -не).

* * *

1) (платежеспособность чья) кредит (-ту) чий, (доверие к кому) кредит чий, віра, довіра до кого. [Тепер кредит мій чи моя повага стоїть у Римі на слизькому ґрунті (Куліш)]. Его -дит несколько упал - його кредит підупав, занепав. Потеря -та - утрата кредиту, довіри. Он потерял всякий -дит в моих глазах - я зовсім утратив віру до його. Его -дит плох - його кредит не високо стоїть (не багато варт). Нет ему -дита - нема йому кредиту; нема йому віри;

2) -дит (денежный) - кредит (грошевий). Открывать -дит (денежный) кому на что - відкривати (відкрити) кредит кому на що. [Кооперативний банк відкриває кредит сільсько-господарським кооперативам (М. Грінч.). Соціялісти відкинули одностайно нові кредити на дальшу війну (Грінч.)]. Закрыть -дит - закрити, припинити кредит. -дит долгосрочный, короткосрочный - кредит довготерміновий (довгостроковий), короткотерміновий (короткостроковий), кредит на довгий (на короткий) термін. -дит сверхсметный - кредит понадкошторисний, понадобрахунковий. Мелкий -дит - дрібний кредит. Учреждения мелкого -дита - установи дрібного кредиту (кредитування). Касса мелкого -дита - каса, дрібного кредиту (кредитування). Касса взаимного -та - каса взаємокредитування, взаємного кредиту (кредитування). Брать (взять) товар в -дит - брати (набрати, взяти) краму набір (наборг, на віру, боргом); см. Кредитовать, -ся. [Бо вже наборг хлоп не хоче горілоньки брати (Гол.)]. -дит портит отношения - кредит (боргування) псує відносини; кредит (боргування) роздружує друзів;

3) кредит (в счётных книгах) - кредит. Занести на -дит счёта - записати на кредит (до кредиту) рахунку.

* * *

и Кроличий трусячий, кролячий, кріликовий. [Кроляче м'ясо. Червоні кролячі очі (Мирт.)]. -чий мех - трусяче хутро.

* * *

тж. кр`ысий

лежачий. [Під лежачий камінь і вода не тече (Номис)]. -чий воротник - лежачий (відкотистий, викладчастий) комір; см. Отложной. -чие рессоры - лежачі ресори.

* * *

лісничий (-чого). Старший -чий - старший лісничий, (зап.) надлісничий.

* * *

прлг. лискучий, лиснючий, лиснявий. [Посадив (Одисея) на лискучому кріслі (Потеб. Одис.). Чорні лиснючі кивері (Н.-Лев.). Лиснючі губи (Н.-Лев.). Гладкий, з червоним лиснявим видом (Леонт.)].

* * *

1) прич. яки́й (що) лисні́є

2) в знач. прил. лиску́чий, лисню́чий

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

1) (о земле: плодоносный) дуже (вельми) родючий (родовитий, хлібородний, хлібодайний, хлібний, урожайний);

2) (о растениях - как свойство) дуже (вельми) родючий; (с обильными плодами) (дуже, вельми) рясний, багатоплідний. [Дуже родючі в нас кульки та кобильохи (сорта слив) (Брацлавщ.). Сади рясні похилились (Шевч.)];

3) (плодливый) дуже (вельми) плодюч[щ]ий (плодливий, плодовитий, плідний). [Свині дуже плодючі (Київщ.)].

* * *

конская болезнь) мокрець (-реця).

* * *

1) вет. мокре́ць, -цю

2) энтом. кома́рик жагу́чий (пеку́чий)

3) бот. мохови́нка [звича́йна]

чернечий, чернецький, (женский) черничий. -кая жизнь - життя чернече. [Хвалив ласкавий чернець старенький життя чернече (Грінч.)]. -кая келия - чернеча келія. - кое одеяние, платье - чернечий одяг, чернече вбрання, (женское) черничий одяг, черниче вбрання. -ная ряса - чернеча ряса. [Надів на себе рясу чернечу (Рудч.)]. -кий хлеб - чернецький (чернечий) хліб. [Чернецький хліб по-козацьки із'їж (Номис)]. -кий орден - чернецький орден. На -кий лад - на чернечий лад. [Я бачу, сеньйорито, ваша одіж настроїла, вас на чернечий лад (Л. Укр.)]. Жить -кой жизнью - жити чернечим життям, жити мов чернець (черниця), чен[р]цювати, (о женщине) черничити. [Понеділкує, черничить, киянок годує, свічку, ладан в церкву божу любить подавати (Макаров.)].

* * *

рел., перен.

чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.

* * *

см. мужской

см. Мужицкий.

* * *

1) мужи́чий, мужи́цький

2) чолові́чий