Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

хороший

  • 21 клёв

    I. см. Клевание. Сегодня хороший клёв - сьогодні риба добре клює, йметься.
    II. Клёв, межд.- клюв! дзю[ьо]б!
    * * *
    рыб.
    клюва́ння

    сего́дня хоро́ший \клёв — сього́дні ри́ба до́бре клює́

    Русско-украинский словарь > клёв

  • 22 котелок

    1) казанок (-нка), котелець (-льця), котелок (-лка), банячок (-чка), чавунчик, чавунець (-нця); см. Котёл. [Поставили триноги, повісили казанок (Н.-Лев.). Докопавсь до грошей, да й витяг як сили мога котелок хороший (ЗОЮР)]. -лок солдатский - казанок, бак (-ка), бачок (-чка). [Бери ложку, бери бак, а не хочеш буде й так (Солд. пісня)];
    2) (шляпа) (рус.) котелок (-лка), (гал.) габік (-ка), (с франц.) мелон (-на), казанок (-нка) (Виннич.).
    * * *
    1) казано́к, -нка́, каза́нчик, котеле́ць, -льця́, котело́к, -лка́

    \котелок ва́рит — перен. макі́тра ва́рить

    2) ( мужская шляпа) котело́к; диал. казано́к

    Русско-украинский словарь > котелок

  • 23 красивый

    гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).
    * * *
    1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний
    2) (блестящий, эффектный) краси́вий

    Русско-украинский словарь > красивый

  • 24 красный

    1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;
    2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;
    3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);
    4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.
    * * *
    1) черво́ний

    кра́сное кале́ние — червоний жар

    \красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник

    2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

    для (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу

    кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц

    \красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру

    \красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра

    3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

    Русско-украинский словарь > красный

  • 25 кругом

    I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].
    II. см. Круг 1.
    * * *
    1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто
    2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > кругом

  • 26 ладный

    1) добрий, гарний, хороший, ладний; (годный) годящий, при[з]датний, спосібний до чого; (удобный) вигідний. -ден ли тебе этот нож? - чи придатний (годиться, на руку) тобі цей ніж? Кафтан не -ден - каптан не в міру (не до міри). Скрипки не -ны - скрипки не настроєні в лад (до ладу). Будь ты не -ден! - безголов'я на тебе! а бодай тобі (тебе)! бодай тобі лихо;
    2) (покладистый) згодливий, несперечливий, лагідний.
    * * *
    1) до́брий, га́рний; ла́дний
    2) (ловкий, складный) га́рний, скла́дний, згра́бний
    3) ( дельный) спра́вний, солі́дний
    4) (дружный, согласованный) дру́жний, уго́джений, упого́джений

    Русско-украинский словарь > ладный

  • 27 лёд

    лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.
    * * *
    лід, род. п. льо́ду, кри́га

    \лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)

    Русско-украинский словарь > лёд

  • 28 луг

    лука (мн. луки, лук), (небольшой) палука, моріг (-рогу); (поросший лесом) луг (-гу); (низменный, обыкновенно окопанный или огороженный) левада, (на влажном берегу) берег (-га). [Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.). Весняна вода заливає луги та луки (Н.-Лев.). Лугом іду, коня веду: розвивайся, луже! (Пісня). Зелені левади у вербах по- над ставком (Н.-Лев.). На стерні мало паші, корова побігла в берег (Звин.)]. Луг болотистый - багниста лука, плавля, мочар (-ра); (ржавый) руда. [Бугай хороший ходить собі по руді, мукає з розкоши (Рудан.)]. Луг заливной, поёмный - заплавна лука, (с лесом: заплавний луг), заплава, заплав (-ву), пійма, оболонь и оболоня (-ні), болоня. [По заплавних луках стояла вода (Короленко). На оболоні край ставка пастушка і пастух (Вороний)].
    * * *
    лука, луг, -у

    поко́сный \луг — сіножа́ть, -ті и сіно́жать

    Русско-украинский словарь > луг

  • 29 лучший

    1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);
    2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].
    * * *
    1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший
    2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший

    Русско-украинский словарь > лучший

  • 30 мельник

    (хозяин или работник) мельник, мірошник, мукомел, (только хозяин) млинар (- ря); ум.-ласк. мельничок (-чка), мельниченько. [Ой, мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку (Чуб.). Мірошник мав хороший млин (Гліб.). У млині з млинарем спав (Гол. III)].
    * * *
    міро́шник, ме́льник; диал. млина́р, -я

    Русско-украинский словарь > мельник

  • 31 мотылёк

    Мотылёчек метелик, метеличок (-чка), метеля (-ляти), метелятко (-тка). [З гусениці метелик став хороший, золотий, аж сяв (Боровик.)]. Мотыльки, бот. Viola tricolor L. - братки (трибарві), полуцвітки (-ток), полуцвіт (-ту).
    * * *
    энтом.
    мете́лик; диал. моти́ль, -ля́

    Русско-украинский словарь > мотылёк

  • 32 музыкант

    музика, музикант, грач (-ча), (і)грець (р. (і)греця), (архаич.) гудець (-дця), (диал.) гудач (-ча), (оркестровый ещё) капелиста, капелянець (-нця); ум. музиченько, ігронько, гудаченько. [Він музика, пане, пречудовий; всю дорогу веселив пан душу (Франко). Військо йде, короговки мають, попереду музиченьки грають (Пісня). Музиканти мої, ви заграйте мені! (Пісня). Які грачі, такі й танці (Номис). Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець (Номис). Приїхали подоляни з Подолу, ой, привезли свої ігроньки з собою, ой, загадали хорошенько йграти (Метл.). І гудець по струнах вдарив (Ворон.). Ой, гудаки красно грають, а я не танцюю (Гол. IV). Заграй мені, гудаченьку, як сам розумієш (Пісня). А ви, пани капелисти, танцю ми заграйте (Пісня)]. Хороший -кант - гарний (добрий) музика, майстер-музика.
    * * *
    музика́нт, музи́ка

    Русско-украинский словарь > музыкант

  • 33 надо

    предл.
    I. см. Над.
    II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.
    * * *
    I предик.
    треба; ( нужно) потрібно; ( следует) слід, нале́жить

    [ведь] \надо до же! — [і] тре́ба ж!

    как \надо до — як тре́ба; як потрі́бно; як слід, як нале́жить

    как не \надо до лу́чше — якнайкра́ще

    \надо до быть — в знач. вводн. сл. ма́буть и мабу́ть, либо́нь

    \надо до быть, бу́дет дождь — ма́буть (либо́нь), бу́де дощ

    \надо до ду́мать (полагать) — тре́ба ду́мати (гада́ти); ( вероятно)

    мабу́ть; не \надо до — не тре́ба; не потрі́бно; не слід

    так ему́ и \надо до — так йому́ й тре́ба

    того́ то́лько и \надо до — того тільки й тре́ба; ( на руку) на ру́ку ковінька

    что \надо до — (в знач. сказ.: очень хороший) хоч куди́; (прекрасный, отменный) чудо́вий

    II см. над

    Русско-украинский словарь > надо

  • 34 наколачивать

    наколотить
    1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;
    2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];
    3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;
    4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];
    5) (цену) набивати, набити ціну;
    6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -
    1) набитий, понабиваний;
    2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;
    3) набитий, натовчений, натрощений;
    4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;
    5) набитий;
    6) збитий, назбиваний. -ться -
    1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.
    * * *
    несов.; сов. - наколот`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти
    2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́
    3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)

    Русско-украинский словарь > наколачивать

  • 35 нехороший

    недобрий, негарний, нехороший, (плохой) поганий, (ум. поганенький), кепський, злий, (диал.) злецький, (мерзкий) мерзенний, паскудний, паршивий; см. Плохой и срв. Хороший. [Негарний знак або недобрий час (Самійл.). Чим-же Вівдя негарна? - говорить тонісінько, тиха, як ягниця (Н.-Лев.). Тільки очі (в його) нехороші (М. Вовч.). Треба одвернути його (сина) од будь-чого поганого (Крим.). Директор сказав із усмішкою поганенькою (Ледянко). Чи справді-ж нова література була така кепська? (Грінч.). Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? (Чуб. III). Злі думки залазять мені в голову (Крим.). Злий жупан (Чуб. V). Злецький чоловік (Липовеч.). Злецька озимина вродила (Липовеч.)]. - шее дело - недобра (негарна, погана) справа. -шая слава - недобра слава. Это -шо - це недобре (негарно, погано, негаразд).
    * * *
    недо́брий, нега́рний, нехоро́ший, него́жий; ( плохой) пога́ний

    \нехороший ш собо́й — нега́рний собо́ю (з се́бе, на вро́ду)

    Русско-украинский словарь > нехороший

  • 36 нюх

    1) (чутьё) нюх (-ху), (образно) ніс (р. носа). [Філолог з тонким лінгвістичним нюхом (Крим.). Не обдуриш! розказуй тому, хто носа не має! (Приказка)]. Нюх на что - нюх на що. Иметь нюх на что - мати нюх на що, (фам.) мати добрий ніс на що; носом (нюхом) чути що. [Він ласий до грошей; нюхом їх чує, мов та собака дичину (Кониськ.)]. У него хороший нюх - він добрий нюх (ніс) має, у його добрий нюх (ніс). [Ніс у мене добрий, - чую недбальство навіть там, де його нема! (Ж. й р.)]. Заслышать (почуять) -хом что - занюхати що. [За сім миль занюхає ковбасу в борщі (М. Вовч.)];
    2) см. Нюхало;
    3) (понюшка) нюх, понюх (-ху), понюха (-хи).
    * * *
    нюх, -у

    ни за нюх табаку́ пропа́сть (поги́бнуть) — см. понюшка

    Русско-украинский словарь > нюх

  • 37 оборот

    1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;
    2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;
    3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;
    4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];
    5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;
    6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;
    7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];
    8) (времён года) чергування змін року.
    * * *
    1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у

    \оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би

    \оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р

    \оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів

    2) ( капитала) оборо́т; ( обращение) о́біг, -у

    \оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів

    3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т
    4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у
    5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у
    6) ( словесное выражение) зво́рот, -у

    Русско-украинский словарь > оборот

  • 38 отличный

    1) (разный) відмінний, відмітний від чого чим, опрічний від чого. Этот предмет -личен от других своим видом - ця річ відмінна від инших своїм виглядом (що-до свого вигляду);
    2) (превосходный) чудовий, дуже гарний, прегарний, важний, добрячий, добрий, добренний, (с виду) красний. [Красна катопля. Красний торг (торговля). Важний, добренний овес. Добрі коні. Добряче вино]. -ный музыкант - чудовий (дуже гарний) музика. -ный человек - чудова, дуже гарна людина. -ные дарования - чудові здатності, чудова, прегарна кебета. -нейшим образом - любісінько.
    * * *
    1) ( различающийся) відмі́нний
    2) (превосходный, отменный) чудо́вий; ( высокого качества) відмі́нний; ( образцовый) зразко́вий; ( очень хороший) ду́же га́рний; (пышный, превосходный) пи́шний

    Русско-украинский словарь > отличный

  • 39 показывать

    показать
    1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];
    2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.
    * * *
    несов.; сов. - показ`ать
    1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти
    2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

    Русско-украинский словарь > показывать

  • 40 порядочный

    1) (о предметах: по величине и друг. кач.) порядний, путній, путящий, доладній, нічогенький, годящий, гарненький, добрий, добрячий; (только по величине) чималий, спорий. -ная сумма - грубі гроші;
    2) (в социальной и моральной оценке) порядний, статечний, статочний, статковитий, статний, статній, пристойний, людяний, людський, гарний, путній, путящий. [В людяного шинкаря і в корчмі краще (Свид.)]. -ный сын - батьків син. -ное дитя - отецька дитина.
    * * *
    1) поря́дний
    2) (изрядный, значительный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький, неаби́який; ( большой) вели́кий, до́брий, добря́чий, диал. спо́рий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий; ( ужасный) страше́нний
    3) (недурной, достаточно хороший) непога́ний, га́рний, до́брий, хоро́ший
    4) ( принадлежащий к дворянским слоям общества) шляхе́тний, благоро́дний

    Русско-украинский словарь > порядочный

Страницы

См. также в других словарях:

  • ХОРОШИЙ — ХОРОШИЙ, хорошая, хорошее; хорош, хороша, хорошо. 1. Обладающий положительными качествами или свойствами, вполне удовлетворительный, такой, как следует; ант. дурной, плохой. Хороший товар. Хороший работник. Хороший писатель. Хороший голос.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Хороший — Хороший, плохой, злой Хороший, плохой, злой Il buono, il brutto, il cattivo Жанр вестерн …   Википедия

  • хороший — Добрый, доброкачественный, добросовестный, годный, пригодный, благообразный, благоустроенный, безупречный, удовлетворительный, достохвальный, похвальный, прекрасный, путный, славный, утешительный. Цветущее состояние. Прот. худой Ср. . См.… …   Словарь синонимов

  • ХОРОШИЙ — и хоровитый (от краса, краше, кораше?), лепый, красный, прекрасный, красивый, красовитый, басистый, баской, видный, взрачный, казистый, приглядный, пригожий, статный, нравный на вид, по наружности; | добрый или путный, ладный, способный,… …   Толковый словарь Даля

  • ХОРОШИЙ — ХОРОШИЙ, ая, ое; ош, оша; в знач. сравн. и превосх. употр. лучше, лучший. 1. Вполне положительный по своим качествам, такой, как следует. Х. работник. Х. голос. Х. характер. Хорошо (нареч.) поёт. В лесу хорошо (в знач. сказ). Мне хорошо (в знач.… …   Толковый словарь Ожегова

  • хороший —     ХОРОШИЙ, недурной, неплохой, положительный, устар., разг. добрый, устар., разг. изрядный, разг. ладный, разг., шутл. недурственный, разг. славный, разг. стоящий, жарг. путевый     ХОРОШО, недурно, неплохо, разг. важнецки, разг. важно, разг.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • хороший — хороший, кратк. ф. хорош, хороша, хорошо, хороши; сравн. ст. лучше; превосходн. ст. лучший …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • хороший — 1 • замечательно хороший • исключительно хороший • на удивление хороший • поразительно хороший • удивительно хороший 2 • хороший аппетит • хороший достаток • хороший доход • хороший заработок • хороший оклад • хороший нагоняй • хороший процент •… …   Словарь русской идиоматики

  • хороший — прил., употр. наиб. часто Морфология: хорош, хороша, хорошо, хороши; лучше; нар. хорошо 1. Хорошим вы называете всё, что вам нравится. Лето самое хорошее время года. | У меня хорошие новости брат приезжает. 2. Хорошим называют то, что имеет… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ХОРОШИЙ. — Вост. сл. В памятниках отмечается с XIII в. Происхождение неясно. Одни предполагают, что это слово возникло от собств. имени бога солнца Хорса; другие считают хороших ! сокращенной формой от хоробрый,.вост. сл. параллели к ст. сл. храбрый. Также… …   Этимологический словарь Ситникова

  • хороший — Искон. Этимология не установлена. Наиболее приемлемым кажется толкование слова как суф. производного (суф. j ) от *chorsъ «чистый, убранный», суф. образования от той же основы *chor < *skor /sker , с л skel / skol со значением «чистить,… …   Этимологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»