вокруг

навкруг, навкруги, округ, округи, круг, кругом, понавкруги, навколо, довкола кого, чого. Стать вокруг кого, чего - обстати кого, що. Вокруг да около - коло та навколо, околе[я]сом.

* * *

1) нареч. навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г; окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г; диал. довкруги́; ( кругом) круго́м

2) предл. с род. п. навкру́г, навкруги́, навко́ло, довко́ла, навкі́л, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокру́га (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого); ( кругом кого-чего) круго́м, круг (кого-чого)

предл. с род. п. и нар.

1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;

2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;

3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).

* * *

1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́

2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло

3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

I. 1) ліси; см. Лес I;

2) (при строительных работах) риштовання (-ння), і (реже) лаштунки (-ків). [Уже хату добудували, розбирають риштовання (Звин.)]. Устанавливать, установить, воздвигать, строить, построить -са вокруг чего, обстраивать, обстроить - ми что - риштувати, обриштувати, пориштувати що, ставити, поставити риштовання коло чого. Постройка -сов вокруг чего - риштування, оконч. обриштування чого. Переустраивать, переустроить -са - перериштовувати, перериштувати, (во мн. местах) поперериштовувати що. Разбирать, разобрать -са вокруг чего - розриштовувати, розриштувати що, розбирати, розібрати риштовання коло чого.

II. Леса (рыболовная) - волосінь (-сіни), волосень (-сени), волосеня (-сені), волосі[е]ння, (- ння), волосня (-ні). [Коли риба клювала, волосінь билася на пальці, як живчик (Коцюб.)].

* * *

обвести

1) обводити, обвести, (о мног.) пообводити и пообводжувати. -сти жениха и невесту вокруг налоя - обвести молодих круг стільця;

2) (очерчивать) обводити, обвести, пообводити, обрисовувати, обрисувати, пообрисовувати. -сти круг циркулем вокруг чего - обцирклювати що. -дить, -сти оградою что-л. - обгороджувати, обгородити що. -сти город стеною, валом, рвом - обгородити (обмурувати) місто муром, обсипати валом, обкопати ровом. -сти глазами, взором - обвести оком (очима), поглядом, перебігти очима. Его вокруг пальца не -дёшь - його не одуриш сплоха. Обведённый - обведений, пообводжуваний.

* * *

несов.; сов. - обвест`и

1) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

2) ( огораживать) обгоро́джувати, обгороди́ти, огоро́джувати, огороди́ти; ( обносить) обно́сити, обнести́

1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;

2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];

3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];

4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);

5) круг гончарный - круг ганчарський.

* * *

1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].

II. см. Круг 1.

* * *

1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто

2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

обежать и Оббегать, оббежать

1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;

2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;

3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].

* * *

обкатать

1) (катать до округления) обка[о]чувати, обкачати, обкруглювати, обкруглити; (сглаживать катанием) укачувати, укачати (каток), викачувати, викачати;

2) (обвалять) обкачувати, обкачати. [Обкачати тісто в муці, в цукрі];

3) (обновлять) об'[в']їзджати, об'їздити, об'[в']їздити (воза, шину, колесо);

4) -тывать, -тить что вокруг чего - обкочувати, обкотити. [Обкотив колесо (обруч) навкруг хати];

5) -тывать, -тать и -тить (объехать) - об'їзджати, (сов.) об'їхати, об'їздити. Он обката[и]л весь свет - він увесь світ об'їздив;

6) -тать кого в дележе (обделить) - обдути. Обкатанный - обкачений, укачений, об'[в']їзджений. Обкаченный (от Обкатать) - обкочений.

* * *

1) ( обваливать) обка́чувати, обкача́ти, ука́чувати, укача́ти; обва́лювати, обваля́ти и пообва́лювати

2) (делать ровным, укатывать) обко́чувати, обкоти́ти, обка́чувати, обкача́ти, уко́чувати, укоти́ти

3) (делать округлым, гладким) обто́чувати, обточи́ти

4) (проверять пробной ездой, работой) спец. обка́тувати, обката́ти, об'їжджа́ти, об'ї́здити

обкататься обкачуватися, обкачатися, у[ви]качуватися, укачатися, викачатися, об'їзджуватися, об'їздитися. [Віз об'їздивсь]; (обваляться) обкачуватися, обкачатися. [Обкачався в піску. Свиня обкачалася в грязюці]; (двигаться вокруг) обкочуватися, обкотитися. [Земля обкочується (обкатывается) круг сонця. М'ячик обкотився круг столу (навкруг стола)].

* * *

1) (делаться ровным, укатываться) обко́чуватися, обкоти́тися, обка́чуватися, обкача́тися, уко́чуватися, укоти́тися

2) (проверяться пробной ездой, работой) спец. обка́туватися, обката́тися, об'їжджа́тися, об'ї́здитися

3) строит. (несов.) обка́чуватися, ука́чуватися; обва́люватися; обко́чуватися, обка́чуватися, уко́чуватися; обто́чуватися; обка́туватися, об'їжджа́тися

оборотиться

1) повертатися, повернутися, обертатися, обернутися. -ся к кому спиной - показати спину кому;

2) вокруг чего - крутитися, обертатися, обернутися округи (навкруги, навколо) чого; (о листках книги) перегортатися;

3) во что - перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися на кого, на що, ким, чим, скидатися, скинутися ким, чим, повертатися, повернутися у що;

4) (изворачиваться) собі раду давати. См. Обращаться 4, Обёртываться 5.

* * *

несов.; сов. - оберн`уться

1) (поворачиваться, повёртывать голову, туловище) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися

2) ( делать оборот - о капитале) оберта́тися, оберну́тися

3) ( проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися

4) ( управляться) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

5) ( превращаться) оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися

6) (окружать что-л., виться вокруг чего-л.) обгорта́тися, обгорну́тися и пообгорта́тися, обкру́чуватися, обкрути́тися и пообкру́чуватися, обмо́туватися, обмота́тися и пообмо́туватися

1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;

2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;

3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;

4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];

5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;

6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.

* * *

1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності

3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення

4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування

5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння

6) грам. зверта́ння

обогнуть

1) (гнуть одну вещь вокруг другой) обгинати, обігнути;

2) (обходить) обходити, обминати, обкручувати. Дорога -бает гору - дорога обійшла гору (по-за горою). Судно -нуло мыс - судно обійшло ріг.

* * *

несов.; сов. - обогн`уть

1) (обводить вокруг чего-л.) обгина́ти, обігну́ти; (несов.: опоясывать) огина́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти; (несов.: обходить) обхо́дити

2) ( обходить стороной) обгина́ти и огина́ти, обігну́ти, обхо́дити, обійти; ( объезжать) об'їжджа́ти, об'ї́хати; ( обегать) оббіга́ти, оббі́гти

оглянуться оглядатися, оглянутися, озиратися, озирнутися. Итти не -ваясь - іти не оглядаючись, не озираючись. -нись на себя, каков ты сам - подивися в воду на свою вроду. -ваться вокруг, по сторонам - розглядатися, розглянутися, роздивлятися, роздивитися, озиратися, озирнутися, роззиратися, роззирнутися, навкруги, на всі боки. [Він розглянувся по хаті]. Не успеть -нуться - не зчутися, не зоглядітися, не згледітися. Срв. Опомниться. И -нуться не успели, как лето прошло - і не зчулися, як літо минулося. Оглядеться - огля[е]дітися, розгля[е]дітися, роздивитися.

* * *

1) ( смотреть назад) огляда́тися, огля́нутися, озира́тися, озирну́тися

2) несов. перен. огляда́тися

3) (несов.: посмотреть вокруг себя) огле́дітися, огля́дітися

оползти

1) вокруг чего - обповзати, обповзти, обплазувати;

2) (сдвигаться вниз) о(б)суватися, о(б)сунутися, зсуватися, зсунутися, сповзати, повзти, сповзти, спливати, спливти. [Київські кручі зсуваються униз].

* * *

1) (кого на что) посадити, посадовити, (о мн.) посаджати, (во что-нибудь) усадити, (о мног.) повсаджувати у що; (подняв -дить на что-нибудь) висадити, зсадити, (о мн.) повисаджувати, позсаджувати на кого, на що; см. Посажать 1. [Козаченька молодого на ослінці посаджу (Чуб.). Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте, - все буде однака (Ном.). Висадив його на коня (Грінч.). Позсаджував дітей на віз (Грінч.)]. -дить вокруг чего-небудь - обсадити що, кого ким, чим, (вокруг себя) обсадитися ким, чим. -дить на кол - набити (настромити) на палю. -дить в лужу, в галошу (перен.) - на слизьке загнати. -дить кого на собственное хозяйство - виділити кого на власне господарство; покласти кого на ґрунт. [Дід Дмитро поклав на ґрунт чотирьох синів (Стеф.)]. -дить в тюрьму - за[по]садити, закинути, посадовити, зачинити, завдати в тюрму. -дить в заключение - ув'язнити, завдати під колодку, дати заключ. -дить под арест - за сторожу дати, взяти; срв. Арестовать, Арест. -дить на должность - настановити на посаду; см. Посажать 2. -дить новобрачную за стол (свадебный обряд) - завести на посад. -дить в сажик для выкормки - закинути в сажок;

2) (о растениях) посадити, насадити, (во множ.) посаджати, насаджати, понасаджувати. [Клен-деревце посаджу. Насадив сад]. -дить отросток - відсадити. Посаженный и посажённый -

1) посаджений, посадовлений; висаджений;

2) посаджений, насаджений.

* * *

1) посади́ти, посадови́ти, посаджа́ти; ( засадить) засади́ти

2) ( всадить) всади́ти; ( в печь) посаджа́ти

3) ( пришить) приши́ти, попришива́ти

несов.; сов. - собр`аться

1) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся) и мног. позбира́тися; ( сходиться) схо́дитися, -джуся, -дишся и зіхо́дитися, зійти́ся (зійду́ся, зі́йдешся) и мног. посхо́дитися; ( вокруг кого-чего) гуртува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, згуртува́тися; (вокруг кого-чего; скапливаться) ку́пчитися и ску́пчуватися, -чується, ску́пчитися и мног. поску́пчуватися, ску́плюватися, -люється, ску́питися, несов. диал. ку́питися

2) (готовиться, приготовляться что-л. сделать) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, -джуся, -дишся и нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися; несов. ла́дитися, ладна́тися; ( снаряжаться) лаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, налаштува́тися, споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, виряджа́тися, ви́рядитися, -джуся, -дишся и повиряджа́тися; диал. зла́годитися сов., прибира́тися, прибра́тися, -беру́ся, -бере́шся

3) (с чем - доставать средства, напрягать силы, мысли) збира́тися, зібра́тися (на що, з чим), сов. спромогти́ся, -мо́жуся и -можу́ся, -мо́жешся (на що); ( со средствами) стяга́тися и стя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, стягти́ся, -гну́ся, -гнешся и стягну́тися (на що)

4) ( напрягать мышцы) напру́жуватися, -жуюся, -жуєшся, напру́житися; ( съёживаться) зіщу́люватися, -лююся, -люєшся, зіщу́литися, зщу́люватися, зщу́литися

5) страд. несов. збира́тися; склика́тися; ску́пчуватися, ску́плюватися; визби́руватися, -рується; призби́руватися; забира́тися, прибира́тися; виряджа́тися; готува́тися, ла́годитися, ладна́тися; склада́тися, збира́тися

галерея, (зап.) галерія; (открытая, обыкновенно с фасада) підсіння; (вокруг дома) кружґанок; (крытая г. вокруг церкви) опасання, басань (р. -ни).

техн., несов. навёртывать, сов. наверну́ть

1) ( двигать по винтовой линии) накру́чувати, накрути́ти, наві́рчувати, наверну́ти

2) (наматывать, обвивать вокруг чего-н) намо́тувати, намота́ти

•

- навёртываться

1) ( вызывать падение) обва́лювати, обвали́ти

2) ( обкладывать чем-л вокруг) обклада́ти, обкла́сти

•

- обваливаться

1) техн. ( действие) обве́дения, (неоконч. - ещё) обводі́ння ; ( огораживание) огоро́дження, обгоро́дження, (неоконч. - ещё) огоро́джування, обгоро́джування

2) матем., техн. (линия, кайма вокруг чего-л) о́бві́д, род. о́бво́ду

•

- полнота обводов