Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

урожай

  • 1 урожай

    урожа́й, -жа́ю; врожай

    Русско-украинский словарь > урожай

  • 2 ожидать

    кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.
    * * *
    1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися
    2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти
    3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти

    Русско-украинский словарь > ожидать

  • 3 плохой

    (дурной) поганий, лихий, ледач[щ]ий, ледаякий, недобрий, (скверный) кепський, злий, злецький; (худой, ветхий) благий, плохий, невірний, мізерний, нужденний; (хилый) хир(н)ий, хиренний; (мерзкий, дрянной) мерзенний, паскудний, паршивий; (никудышный) нікчемний, недоладний, негодящий. -хой человек - поганий, лихий, ледачий чоловік. -хой работник - поганий, ледачий, негодящий робітник. -хой музыкант - лихий, ледачий, кепський, злецький музика. -хой обед - недобрий обід. -хая вода - негожа (недобра) вода. -хая одежда - лиха (блага, невірна, нужденна) одежина. -хой товар - лихий (недобрий) крам. -хое здоровье - лихе, плохе здоров'я. -хая рожь, -хой хлеб, урожай - плохе жито, плохий хліб, плохий урожай. -хое слово - лихе (ледаче) слово. -хая слава - недобра слава. -хие вести - недобрі (погані, лихі, кепські) вісті. -хое время - лиха година, лихий час. -хая погода - негода, негідь (-годи). -хая дорога - погана (злецька) дорога. -хое утешение - невелика (мала) втіха. Дело -хо - погана, кепська справа. Вода -хой проводник тепла - вода кепський провідник на тепло. -хое исполнение - недоладнє (невдале) виконання. Он очень плох (о больном) - він дуже слабий, йому дуже погано. Самый -хой - послідущий, найгірший, найпоганіший и найпоганший, найледачіший.
    * * *
    1) пога́ний; ( нехороший) недо́брий, нега́рний; (худой, дурной) зли́й; ( скверный) ке́пський; ( негодный) неві́рний, леда́чий; (слабый, ветхий) благи́й, диал. дранти́вий, диал. дранта́вий
    2) (в знач. сказ.: больной, немощный) слаби́й

    Русско-украинский словарь > плохой

  • 4 посредственный

    1) (противопол. непосредственный) посередній. -ное сообщение - посередня передача;
    2) см. Посредствующий;
    3) середній, середньої вартости, помірний, нічогенький, аби-який, аби-якенький. -ный урожай - середній урожай. Знания у него -ные - знання він має середні.
    * * *
    1) ( невысокого качества) сере́дній, посере́дній, аби́який; ( умеренный) помі́рний; ( заурядный) аби́який
    2) (совершающийся через посредство чего-л.) посере́дній

    Русско-украинский словарь > посредственный

  • 5 приносить

    принести и принесть
    1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;
    2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];
    3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];
    4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;
    5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - принест`и
    1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити
    2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)
    3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́

    Русско-украинский словарь > приносить

  • 6 жать

    техн.
    1) (давить, стискивать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, жа́ти
    2) ( выжимать) чави́ти, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати

    Русско-украинский политехнический словарь > жать

  • 7 жать

    техн.
    1) (давить, стискивать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, жа́ти
    2) ( выжимать) чави́ти, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати

    Русско-украинский политехнический словарь > жать

  • 8 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 9 жатва

    1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];
    2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];
    3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].
    * * *
    1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

    конча́ть и ока́нчивать, око́нчить \жатва ву — кінча́ти, закі́нчити жни́ва (жни́во), сов. обжа́тися (обіжну́ся, обіжне́шся)

    3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

    Русско-украинский словарь > жатва

  • 10 житница

    житниця, стодола, клуня, (гал.) шпихлір. [Поодчиняв-же Йосиф усі житниці та й продавав хліб усім єгиптянам (Св. Письмо). В достатках ти цвітеш, стодоли повні (Грінч.). Розкидаю клуні мої і просторіші збудую, та зберу туди ввесь урожай мій і добро моє (Єв. Луки)].
    * * *
    жи́тниця; ( амбар) комо́ра

    Русско-украинский словарь > житница

  • 11 нормальный

    1) нормальний; (обычный) звичайний; (образцовый) зразковий, взірцевий; (полагающийся по норме) нормовий. [Нормальне становище літератури (Грінч.)]. -ный рабочий день - нормальний робочий (робітний) день. -ная температура - нормальна температура. -ный устав - нормальний (зразковий) статут. -ная школа - нормальна школа. Совершенно -ный - цілком нормальний, нормальнісінький. [Нормальнісінький результат розумової праці (Крим.)];
    2) (психически) нормальний. [Нормальна людина (Київ)];
    3) (средний) нормальний, пересічний. -ный урожай - нормальний (пересічний) врожай.
    * * *
    норма́льний

    Русско-украинский словарь > нормальный

  • 12 плод

    1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];
    2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.
    * * *
    1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; ( о фрукте) о́воч, -у

    плоды́ — мн. плоди́; о́вочі, собир. садовина́

    2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; ( достижение) здобу́ток, -тку; ( порождение) ви́плід, -плоду
    3) биол. плід, род. п. плода́

    Русско-украинский словарь > плод

  • 13 предвещать

    предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.
    * * *
    несов.; сов. - предвест`ить
    1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́
    2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

    Русско-украинский словарь > предвещать

  • 14 убирать

    несов.; сов. - убр`ать
    1) ( уносить прочь) забира́ти, забра́ти и позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( складывать) склада́ти, скла́сти и посклада́ти; ( принимать) прийма́ти, прийня́ти и поприйма́ти ( прятать) хова́ти, схова́ти; ( умещать) умі́щати и умі́щувати, умісти́ти
    2) ( собирать урожай) збира́ти, зібра́ти; ( складывать в копны) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    3) ( одевать) убира́ти, убра́ти; (прибирать, приводить в порядок) прибира́ти, прибра́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити; (зеленью, цветами) квітча́ти и укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, замаї́ти и зама́яти
    4) ( устранять) усува́ти, усу́нути, прибира́ти, прибра́ти
    5) ( съедать) прост. умина́ти, ум'я́ти, трощи́ти, строщи́ти, убира́ти, убра́ти

    Русско-украинский словарь > убирать

  • 15 урод

    I
    1) ви́родок, -дка; ( калека) калі́ка
    2) ( человек с некрасивой внешностью) потво́ра; диал. почва́ра
    II
    ( урожай) диал. урожа́й, -жа́ю

    Русско-украинский словарь > урод

  • 16 урождать

    несов.; сов. - урод`ить
    1) ( давать урожай) роди́ти несов., сов., уроди́ти; несов. зароди́ти, зроди́ти; (несов.: уродиться) уда́тися
    2) ( производить на свет) прост. наро́джувати, народи́ти, роди́ти несов., сов. уроди́ти, породи́ти, зроди́ти

    Русско-украинский словарь > урождать

См. также в других словарях:

  • УРОЖАЙ — УРОЖАЙ, урожая, муж. 1. Количество хлеба или иных растительных плодов, уродившееся в известное время. «Полоски новые дают без удобрения обильный урожай.» Некрасов. Высокий, низкий, хороший, плохой урожай. Урожай выше среднего. Урожай пшеницы.… …   Толковый словарь Ушакова

  • урожай — жатва, ярица, новина, хлебород, аннона, сбор Словарь русских синонимов. урожай жатва Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • УРОЖАЙ — 1) количество уродившегося зерна, плодов, трав и т. д2)] Валовой сбор продукции сельскохозяйственной культуры …   Большой Энциклопедический словарь

  • УРОЖАЙ — УРОЖАЙ, я, муж. 1. Количество уродившихся злаков или других растений, плодов, грибов; сами такие уродившиеся плоды, злаки. Собрать весь у. Богатый у. У. бахчевых. Убрать у. Свезти у. под крышу. Сохранить весь у. 2. Высокий, хороший сбор таких… …   Толковый словарь Ожегова

  • УРОЖАЙ — валовой сбор продукции определенной сельскохозяйственной культуры. Иногда используется как синоним чистой продукции урожая на корню. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю.… …   Экологический словарь

  • урожай — О большом, богатом урожае. Баснословный, благословенный (устар.), богатый, большой, весомый, высокий, гарантированный, громадный, дивный, добрый, завидный, замечательный, знатный, изумительный, колоссальный, небывалый, немалый, необычайный,… …   Словарь эпитетов

  • урожай — Продукция, полученная в результате выращивания сельскохозяйственных культур. [ГОСТ 16265 89] Тематики земледелие Обобщающие термины уборка урожая …   Справочник технического переводчика

  • урожай — Ежегодное или сезонное производство сельскохозяйственных культур: зерновых, фруктов, овощей и пр …   Словарь по географии

  • Урожай — (Plankton) Определение термина урожай, уборка урожая Информация об определении термина урожай, уборка урожая Содержание Содержание Определение термина Уборка урожая Урожайность Определение термина урожай Урожай – это количество уродившегося …   Энциклопедия инвестора

  • урожай — • баснословный урожай • богатый урожай • высокий урожай • колоссальный урожай • небывалый урожай • невиданный урожай • неслыханный урожай • обильный урожай • редкостный урожай • рекордный урожай • солидный урожай • хороший урожай …   Словарь русской идиоматики

  • Урожай — У этого термина существуют и другие значения, см. Урожай (значения). Урожай на телеге Урожай  валовой (общий) сбор растениеводческой продукции, полученной в результате выращивания определённой сельскохо …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»