Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прихорашивать

  • 1 прихорашивать

    прихорошить причепурювати, чепурити, причепурити, прихорошувати, хорошити, прихорошити, прикрашати, прикрасити кого, що; срв. Украшать, Убирать. [Причепурила дочку, як лялечку]. Прихорошенный - причепурений, прихорошений, прикрашений.
    * * *
    причепу́рювати, чепури́ти, прихоро́шувати, хороши́ти

    Русско-украинский словарь > прихорашивать

  • 2 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 3 прибирать

    прибрать
    1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;
    2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;
    3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;
    4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;
    5) см. Подбирать 4. Прибранный -
    1) забраний;
    2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;
    3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.
    * * *
    несов.; сов. - прибр`ать
    1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати
    2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

    Бог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́

    Русско-украинский словарь > прибирать

  • 4 убирать

    несов.; сов. - убр`ать
    1) ( уносить прочь) забира́ти, забра́ти и позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( складывать) склада́ти, скла́сти и посклада́ти; ( принимать) прийма́ти, прийня́ти и поприйма́ти ( прятать) хова́ти, схова́ти; ( умещать) умі́щати и умі́щувати, умісти́ти
    2) ( собирать урожай) збира́ти, зібра́ти; ( складывать в копны) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    3) ( одевать) убира́ти, убра́ти; (прибирать, приводить в порядок) прибира́ти, прибра́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити; (зеленью, цветами) квітча́ти и укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, замаї́ти и зама́яти
    4) ( устранять) усува́ти, усу́нути, прибира́ти, прибра́ти
    5) ( съедать) прост. умина́ти, ум'я́ти, трощи́ти, строщи́ти, убира́ти, убра́ти

    Русско-украинский словарь > убирать

См. также в других словарях:

  • ПРИХОРАШИВАТЬ — ПРИХОРАШИВАТЬ, прихорошить дочку, нарядить, украсить, убрать. И румянами прихорошила. ся, страд. и ·возвр. Вишь, прихорошилась как! Прихорашиванье, прихорошенье, действие по гл. Она с прихорошью, да с придурью, не дурна собой, да глупа. Толковый… …   Толковый словарь Даля

  • прихорашивать — См. украшать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. прихорашивать смягчать, украшать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ПРИХОРАШИВАТЬ — ПРИХОРАШИВАТЬ, прихорашиваю, прихорашиваешь, несовер., кого что (разг.). Стараться сделать более красивым, нарядным. Полчаса мать прихорашивала дочку. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРИХОРАШИВАТЬ — ПРИХОРАШИВАТЬ, аю, аешь; несовер., кого (что) (разг.). Стараться придать кому чему н. нарядный вид. | совер. прихорошить, шу, шишь. | возвр. прихорашиваться, аюсь, аешься; совер. прихорошиться, шусь, шишься. | сущ. прихорашивание, я, ср. Толковый …   Толковый словарь Ожегова

  • Прихорашивать — несов. перех. разг. Делать более красивым, нарядным. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • прихорашивать — прихор ашивать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • прихорашивать — (I), прихора/шиваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • прихорашивать — аю, аешь; нсв. Разг. кого что. Придавать более нарядный, красивый вид. П. квартиру. П. ребёнка перед приходом гостей …   Энциклопедический словарь

  • прихорашивать — аю, аешь; нсв.; разг. кого что Придавать более нарядный, красивый вид. Прихора/шивать квартиру. Прихора/шивать ребёнка перед приходом гостей …   Словарь многих выражений

  • прихорашивать(ся) — при/хораш/ива/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • прихора́шивать — аю, аешь; несов., перех. разг. Придавать кому , чему л. более нарядный, красивый вид. Она стала прибирать и прихорашивать избу. Гладков, Повесть о детстве. [Марья Андреевна] достала из баульчика зеркальце, пудреницу и стала пудрить и… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»