Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ждать

  • 1 ждать

    ждати, чекати кого, чого, на кого, на, що, сподіватися кого-чого, надіятися кого-чого (зап.) очікувати кого-чого. [А може жде козаченька, щоб залоскотати (Шевч.). Ждав на вас (Франко). Миленького весело чекає. Нас чекає смачна вечеря. Як-би на вас чекав, то досі вмер-би. Старостів сподіваються. Неначе сподівалася, що її ось-ось ударять (Грінч.). Завтрашнього дня очікує (Проскур.). Мов і надіявся вас (Франко)]. Жди, ждите (беды, неприятности) - начувайся, начувайтеся. [Так і начувайся, що який-небудь шнирне ножем з-за угла (Черк.)]. Ждать в очереди - застоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині (Неч.-Лев.)]. Жданный, прич. - жданий, сподіваний, (зап.) очікуваний.
    * * *
    (кого-чего, кого-что) чека́ти, жда́ти (кого-чого, на кого-що); ( ожидать) очі́кувати, -кую, -куєш (кого-чого, на кого-що); ( надеяться) сподіва́тися (кого-чого, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > ждать

  • 2 освобождать

    освободить
    1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;
    2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.
    * * *
    несов.; сов. - освобод`ить
    1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати
    2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити
    3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

    Русско-украинский словарь > освобождать

  • 3 пережидать

    переждать пережидати, переждати, сов. перечекати, перетривати, перебути що, пересиджувати, пересидіти, (остановившись) перестоювати, перестояти що, (погодить) перечасувати, перегодити, пробавитися. Срв. Выжидать. -ждать дождь, день-другой - переждати, перечекати, пересидіти, перестояти дощ, день-два дні. [Зашлюбитись - не дощик перечекати. Заміж вийти - не дощову годину пересидіти]. -ждать тяжёлое время - переждати, перетривати, перебути лиху годину. Нужно -ждать, ничего не поделаешь - треба переждати (перечасувати, перегодити) - нічого не зробиш. -ждать неделю - переждати тиждень; перетижнювати. -ждать некоторое время - переждати, перечекати, пересидіти, перечасувати, перегодити, перепустити деякий час. Давай ждать, кто кого -ждёт - давай ждати (чекати), хто кого пережде (перечекає). -жидаем его со дня на день - наджидаємо (дожидаємо) його з днини на днину. Пережданный - пережданий.
    * * *
    несов.; сов. - пережд`ать
    перечі́кувати, перечека́ти, пережида́ти, пережда́ти; (несов.: повременить) перегоди́ти, перечасува́ти; ( ожидать сидя) переси́джувати, переси́діти; ( ожидать стоя) пересто́ювати, пересто́яти

    Русско-украинский словарь > пережидать

  • 4 подтверждать

    подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.
    * * *
    несов.; сов. - подтверд`ить
    підтве́рджувати, підтве́рдити, потве́рджувати, потве́рдити; ( признавать правильность сказанного) стве́рджувати, стве́рдити

    Русско-украинский словарь > подтверждать

  • 5 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 6 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 7 насаждать

    насадить
    1) (растенья) насаджувати, насадити (реже) насадовити, (о мног.) понасаджувати що, чого. [Насадили картоплі, а вона й померзла (Сл. Ум.). Насадовив ліщини (Звин.). Се-ж він своїми руками і дерева понасаджував (Стор.)];
    2) (перен.) насаджувати, (ц.-слав. насаждати), насадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) понасаджувати, позаводити, позапроваджувати що. [Тяжкі негоди насаждають в душах злобу (Франко). Почали нові порядки скрізь заводити (Сл. Ум.)]. -ждать науки и искусства - насаджувати (заводити, запроваджувати) науки й мистецтва. Насаженный и Насаждённый -
    1) насаджений, насадовлений, понасаджуваний;
    2) насаджений, заведений, запроваджений, позаводжений, позапроваджуваний. -ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, насадовленим, понасаджуваним. [Підсапували дерева, що насадовлено вподовж залізниці (Крим.)];
    2) насаджуватися, заводитися, запроваджуватися, бути насаджуваним, запроваджуваним, насадженим, заведеним, запровадженим, понасаджуваним, позапроваджуваним.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) ( садить) наса́джувати, насади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. понаса́джувати
    2) (перен.: науки) наса́джувати и насаджа́ти, насади́ти; ( вводить) заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити, запрова́джувати, запрова́дити, -джу, -диш и мног. позапроваджува́ти

    Русско-украинский словарь > насаждать

  • 8 невтерпёж

    нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.
    * * *
    предик.
    неси́ла [терпі́ти], неви́держка

    ждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)

    \невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́

    ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́

    Русско-украинский словарь > невтерпёж

  • 9 нетерпение

    1) нетерплячка, (реже) нетерпіння (-ння), (нетерпеливость) нетерп(е)ливість (-вости); (нетерпёж) нетерпець (-пця), и (диал.) нетерпій (-пія), невидержка; (не дающее усидеть на месте) непосидячка. [Андрія жерла нетерплячка (снедало -ние) (Коцюб.). Нетерплячка Лаговського росла (Крим.). В'їжджає в двір - і повен нетерпіння прямує до дверей (М. Рильськ.). Жандарм аж затремтів з нетерпеливости (Франко). Од невидержки втік з хати (Чигиринщ.)]. От (с) -ния - з нетерплячки. [Савка аж горить з нетерплячки і цікавости (Франко). Нетямивсь з нетерплячки (Самійл.)]. С -нием - нетерпляче, (с таким -нием) так нетерпляче, (с большим и т. п. -нием) з великою и т. п. нетерплячкою; срв. Нетерпеливо. [«Зовсім тут не в одиниці сила», - нетерпляче одказав мені Р. (Крим.). Тепер мусить початися акція, так нетерпляче очікувана (Коцюб.). Зося з великою нетерплячкою дивилась на гай (Н.-Лев.). З якоюсь несвідомою нетерплячкою (Крим.)]. Быть в -нии - нетерпеливитися, нетерпляче робити що, (опис., диал.) (аж) варитися. В -нии ждать - нетерпляче чекати; чекати аж варитися. Выказывать (выражать проявлять) -ние - нетерпеливитися, виявляти нетерплячку (нетерпіння). [Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці (О. Пчілка). Джіафер видимо нетерпеливився, очікуючи Рустема (Коцюб.). До вас депутація прийшла; біжіть швидше, вони нетерпеливляться (Виннич.)]. -ние охватывает (одолевает, разбирает), охватило (одолело, разобрало) кого - нетерплячка бере, взяла (напала) кого, (не терпится) кортить, закортіло, свербить, засвербіло кому и кого; (невтерпёж) невидержка кому. [Максима брала нетерплячка: йому аж руки свербіли до бійки (Коцюб.). Розмовлять тобі притьмом кортить (Самійл.). Кортить побігти подивитися (Сл. Гр.). Йому була невидержка, і, звівшись з постелі, він пішов… (Корол.)];
    2) (недопущение чего, ненависть к чему) нетерпіння чого.
    * * *
    нетерпі́ння; ( нетерпёж) нетерпля́чка, нетерпе́ць, -пцю́, нетерпі́й, -пі́ю

    с \нетерпение нием — з нетерпі́нням

    Русско-украинский словарь > нетерпение

  • 10 ожидать

    кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.
    * * *
    1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися
    2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти
    3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти

    Русско-украинский словарь > ожидать

  • 11 очередь

    1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);
    2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.
    * * *
    1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -у

    вне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно

    в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше

    2) воен. че́рга

    Русско-украинский словарь > очередь

  • 12 погода

    1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;
    2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.
    * * *
    пого́да

    плоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да

    хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да

    Русско-украинский словарь > погода

  • 13 подождать

    кого чего заждати, підо[і]ждати, пождати, почекати, зачекати, наджидати, надо[і]ждати кого, чого или на кого, на що, (повременить) згодити, погодити, перегодити, перечасувати. [Почекай мене (на мене). Пожди (зажди) до суботи. Зажди-ж мене хоч годину. Я маю зачекати на нього (Франко). Йди, а я тут зачекаю (Коцюб.)]. -жди, -ждите (стой, -йте) - підожди, підождіть и т. д., а также часто: потривай, потривайте, постривай, постривайте, стривай, стривайте, тривай, тривайте, чекай, чекайте (глаг. потривати, постривати, стривати, в других формах почти не употребл.). [Ох, тривай, я й забула (Шевч.). Постривай-же, мій голубе (Шевч.). Чекай, я щось тобі скажу!]. -жди-ка - потривай- но (стривай-но и т. д.), потривай лиш (лишень, бо). Срв. Ждать, Поджидать, Ожидать, Пережидать.
    * * *
    (кого-чего, кого-что) почека́ти, зачека́ти (кого-чого, кого-що, на кого-що), підожда́ти, зажда́ти, пожда́ти (кого-чого, кого-що); ( повременить) перечасува́ти, потрива́ти

    \подождать ди́те! — почека́йте!, підожді́ть!, стрива́йте!, пострива́йте!, потрива́йте!, пожді́ть!

    \подождать ди́те-ка! — стрива́йте-но!, почека́йте-но!, підожді́ть-но!

    Русско-украинский словарь > подождать

  • 14 порождать

    породить
    1) родити, (с)породити, зроджати и -джувати, зродити, уродити, плодити, сплодити и уплодити, виплоджувати, виплодити, (о мног.) породити, поплодити, посплоджувати, повиплоджувати кого, що. [Мене мати породила (Шевч.). Так його мати зродила (Номис). Чорт тебе сплодив (уплодив)]; срв. Родить;
    2) (переносно: производить, создать) родити, зродити, плодити, сплодити, творити, витворити и утворити. [Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.). Прощай, останній Римлянине, тобі товариша вже Рим не зродить (Куліш). Пантеїстичний настрій у Олеся зродив навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. -дать веру, надежду, сомнение - родити (зродити) віру, надію, сумнів. -ждать недоразумения, сожаления, враждебные отношения (вражду) - плодити (сплодити), родити (зродити), (вызывать) викликати (викликати) непорозуміння, жалі, ворожі відносини (ворожість). [Українці мусіли зректися свого старого історичного наймення, щоб же плодити непорозуміннів та плутанини в своїх національно-громадських стосунках (Єфр.)]. -дить из себя - вродити з себе, видати з себе. [Коли шляхетське лицарство не вродило з себе нічого кращого, як тільки Хмельниччину та Коліївщину, так чого-ж би то лицарство козацьке вродило з себе щось краще? (Куліш). Спромоглась вона (Україна) видати з себе самобутню літературу (Куліш)]. Это событие -дило много толков - ця подія викликала багато поговору. Порождённый - породжений, зроджений, сплоджежий и т. д. -ться - родитися, породитися, зроджуватися, зродитися, вродитися, плодитися, сплодитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - пород`ить
    1) несов. см. родить 1)
    2) (что - служить причиной возникновения чего-л.) поро́джувати, породи́ти (що); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що); ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > порождать

  • 15 предупреждать

    -предить
    1) (опережать) по[у,ви]переджати, по[у,ви]передити кого, що; срв. Предварять. [Думки так і літали по його голові, попереджаючи слова (Коцюб.). А що, одначе, коли він переб'є, попередить мене (Кониськ.)];
    2) кого о чём (предуведомлять, предостерегать) - попереджувати, попереджати, попередити, пере[за,о]стерегати, пере[за,о]стерегти, упереджати, упередити кого про що, (народн., описат.) навіжки давати кому; см. Предостерегать. [Забула перестерегти його, що йде на ніч у Чорновус (Грінч.). Наперед застерегаю читача (Крим.). Остеріг мене, що груба димить (Кониськ.). Перестерегав, щоб вона не говорила неправди (Грінч.). Треба бігти й остерегти його (Коцюб.). Барана стрижуть, а козлу навіжки дають (Ном.)];
    3) что (предотвращать, предохранять) - запобігати, запобігти чому; срв. Предотвращать. [Запобігти лихові (Куліш)];
    4) кого чем (сделать что-л. скорее) - у[по]переджати, у[по]передити, випереджати, випередити кого в чому. -ждать чьи желанья - попереджати чиї бажання. Предупреждённый -
    1) по[у]переджений;
    2) пере[за,о]стережений, упереджений через кого;
    3) запобіжений;
    4) у[по]переджений, випереджений. -ться -
    1) (быть опережённым) по[у]переджатися, бути по[у]передженим;
    2) (быть предуведомленным, предостережённым) пере[за,о]стерегатися, бути пере[за,о]стереженим, упередженим через кого.
    * * *
    несов.; сов. - предупред`ить
    1) ( заранее извещать) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити, диал. упереджа́ти, упереди́ти; ( предостерегать) остеріга́ти, остерегти́, перестеріга́ти, перестерегти́, застеріга́ти, застерегти́
    2) ( что - предотвращать) запобіга́ти, запобі́гти (чому), відверта́ти, відверну́ти (що)
    3) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; (желание, намерение диал.) упереджа́ти, упере́дити

    Русско-украинский словарь > предупреждать

  • 16 препровождать

    -водить
    1) кого куда - при[від]проваджувати, при[від]провадити, (о мн.) попри[повід]проваджувати кого куди. [Виговський виправив до Полтави полк, щоб Пушкаря взяти і до його припровадити (Куліш)]. -дить бродягу на место жительства - відпровадити волоцюгу на місце пробування;
    2) что (деньги, бумаги) - пересилати, переслати, надсилати, надіслати що кому (гроші, папери). [Переслати (надіслати) прохання, кому належить (по принадлежности)]. При сем -даю - при цьому надсилаю;
    3) -дать, -водить или препровесть время чем, в чём - проводити, провести час у чому; см. Проводить. -ждать время в трудах, забавах - зводити час у праці (у роботі), на працю, в розвагах (на розваги). Препровождённый -
    1) при[від]проваджений;
    2) пересланий, надісланий;
    3) (о времени) ужитий, проведений. -ться -
    1) при[від]проваджуватися, бути при[від]провадженим;
    2) пересилатися, бути пересланим, надсилатися, бути надісланим;
    3) уживатися, бути вжитим, проводитися, бути проведеним, зводитися, бути зведеним.
    * * *
    несов.; сов. - препровод`ить
    1) перепрова́джувати, перепрова́дити; припрова́джувати, припрова́дити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити; ( отправлять) відправля́ти, відпра́вити; (документы, деньги) надсила́ти, надісла́ти; ( пересылать) пересила́ти, пересла́ти
    2) (проводить какое-л. время) прово́дити, провести́

    Русско-украинский словарь > препровождать

  • 17 принуждать

    принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -
    1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;
    2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`удить
    приму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити; несов. прину́кувати; ( приневоливать) си́лувати, приси́лувати, принево́лювати, принево́лити, знево́лювати, знево́лити, диал. усило́вувати, уси́лувати

    Русско-украинский словарь > принуждать

  • 18 пробуждать

    пробудить пробуджати и пробуджувати, пробудити, будити, збудити кого, що. [Пробуджає свого пана (Чуб. V). Збудили мене зо сну. А збудити людський розум є в науки тільки сила (Грінч.)]. Срв. Будить, Разбудить. -дить кого от сна, из забытья, задумчивости - пробудити, збудити кого зо сну (и від сну), з забуття, з замислености, з задуми. -ждать, -дить в ком чувства, наклонности - будити, збудити, пробуджати, пробудити почуття, нахильності в кому (и в кого) до чого. [У мене це до вас збудило віру (Грінч.)]. -дить из состояния апатии, косности кого (переносно) что - пробуркати, розбуркати кого, що. [Розбуркали приспану народню думку (Грінч.)]. -дить чью скорбь, воспоминания - розбуркати, відживити чиє горе, спомини. -дить страсти - збудити, розбуркати пристрасті в кому. Пробуждённый - збуджений, пробуджений; розбурканий, пробурканий.
    * * *
    несов.; сов. - пробуд`ить
    1) ( будить) буди́ти, збуди́ти, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати, несов. пробуди́ти, попробу́джувати, позбу́джувати, побуди́ти; пробу́ркувати, пробу́ркати и попробу́ркувати, розбу́ркувати, розбу́ркати и порозбу́ркувати, прокида́ти, проки́нути
    2) перен. пробу́джуваґти, пробуди́ти и попробу́джувати, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти и позбу́джувати

    Русско-украинский словарь > пробуждать

  • 19 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

  • 20 Жданки

    1) (долгое ожидание) ждан(и)ка (р. -ків), чеканина. [Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер, дак і жданиками годуйся (Грінч.)]. Надоїла-ж ця чеканина];
    2) (пироги приготовленные для ждан. гостей) (шутл. и переносно) ждан(и)ки. [А я ждала- ждала та й жданки поїла т. е. перестала и ждать].

    Русско-украинский словарь > Жданки

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ждать — ареста • модальность, ожидание ждать беды • модальность, ожидание ждать вестей • модальность, ожидание ждать возвращения • модальность, ожидание ждать встречи • модальность, ожидание ждать дальнейших распоряжений • модальность, ожидание ждать… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ждать — (ожидать, дожидаться, выжидать, поджидать), повременить, погодить, медлить, мешкать, тянуть время; высматривать, насторожиться, надеяться, колебаться, сомневаться, задумываться, не решаться. Дежурить. Ждем пождем. Ждать у моря погоды, ждать с… …   Словарь синонимов

  • ЖДАТЬ — чего, жадать, быть в ожидании чего, чаять, надеяться; ожидать, дожидаться, вы(со)жидать, поджидать; готовиться к встрече кого или чего. Жидали мы и подолгу, да без толку. Сиди у моря, да жди погоды. Ждем пождем. Ждать пождать. Нежданный гость… …   Толковый словарь Даля

  • ЖДАТЬ — ЖДАТЬ, жду, ждёшь, д.н.в. не употр., прош. вр. ждал, ждала, ждало, несовер. 1. кого что и кого чего. Переживать чувство ожидания; пребывать некоторое время, оставаться на месте в ожидании появления чего нибудь, прибытия кого нибудь. С надеждой и… …   Толковый словарь Ушакова

  • ждать — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я жду, ты ждёшь, он/она/оно ждёт, мы ждём, вы ждёте, они ждут, жди, ждите, ждал, ждала, ждало, ждали, ждущий, ждавший 1. Если человек ждёт кого либо или чего либо, значит, он остаётся на месте, зная… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЖДАТЬ — ЖДАТЬ, жду, ждёшь; ждал, ждала, ждало; жданный; несовер. 1. кого (что) или кого (чего). Быть где н., в каком н. состоянии, рассчитывая на появление кого чего н. Ж. друзей. Ж. поезда. Ж. писем. Давно жданный гость. Не заставил себя долго ж. (скоро …   Толковый словарь Ожегова

  • ждать — жду, ждёшь; ждал, ждала, ждало; нсв. 1. кого что (чего) или с инф. Внутренне готовиться к тому, что должно произойти, наступить; настраивать себя на предстоящее событие; ожидать. Ж. писем от кого л. Ждём вас завтра к обеду. Ждём от вас… …   Энциклопедический словарь

  • ждать — Ждать, какие, казалось бы, трудности подстерегают нас, ежедневно пользующихся этим глаголом? Тем не менее, кто может с уверенностью сказать, какая из двух следующих форм правильна, а если правильны обе, то в чем между ними различие: ждать автобус …   Словарь ошибок русского языка

  • ждать — ждать, жду, ждёшь; ждал, ждала, ждало, ждали …   Русское словесное ударение

  • Ждать — I несов. перех. 1. Испытывать чувство ожидания чего либо, пребывать некоторое время в таком состоянии, оставаться на месте в ожидании появления или прибытия кого либо, чего либо. отт. Рассчитывать на наступление, совершение чего либо. 2.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ждать — ждать, прош. ждал, ждала (неправильно ждала), ждало, ждали; прич. не употр.; дееприч. ждя …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»