Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

одевать

  • 1 одевать

    одеть
    1) (з)одягати, (з)одягти, вдягати, вдягти, убирати, убрати, прибирати, прибрати, строїти, пристроїти, випроїти, (о многих) по(з)одягати, повдягати, повбирати, поприбирати, попристроювати. Я её кормлю, я её одеваю - я її годую, я її зодягаю. Одеть- обуть кого - (з)одягти-(з)обути кого, спорядити, поспоряджати [-ряджувати] кого. [Діток так гарно поспоряджував: і свиточки в кожного, і кожушок, і чобітки (Київщ.)]. Мать одела и умыла меня - мати вдягли (одягли) та вмили мене. Он одел пальто и вышел на улицу - він вдяг пальто й вийшов на вулицю. Одеть (на себя) что - см. Одеться во что. Вы слишком легко одеты - ви занадто легко вдягнені. Невесту одевают к венцу - молоду вбирають (прибирають) до вінця (до шлюбу). Одену тебя в шёлк и золото - уберу тебе в шовк і в золото, водитиму тебе в шовках та в золоті. Родители нас хорошо одевали - батьки нас гарно водили. -вать покойника - обряджати покійника. Одеть землю в камень и железо - одягти (вдягти) землю в камінь і залізо. Одеть дёрном - подернувати, вкрити дерном. Одетый - (з)одягнений, вдягнений, вбраний, прибраний, пристроєний, повдяганий, повбираний, поприбираний, попристроюваний. Быть -тым к лицу - бути прибраним (вбраним) до лиця. Хорошо -тый - гарно (хороше) вбраний (прибраний, вдягнений), одягний, одіжний, стрійний. Бедно -тый - бідно вбраний (одягнений), неодягний, неодіжний. -тый в чёрное - чорно одягнений.
    * * *
    несов.; сов. - од`еть
    1) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти и повбира́ти; зодяга́ти, зодягти́ и зодягну́ти и позодяга́ти
    2) (покрывать чем-л.) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати

    Русско-украинский словарь > одевать

  • 2 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 3 облачать

    облачить о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, при[у]бирати, при[у]брати кого, що в що. [Любов свою до люду прибирає в пишні шати (Ворон.)]. Облачённый - о[в]дягнений, убраний.
    * * *
    церк.; несов.; сов. - облач`ить
    ( одевать) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти

    Русско-украинский словарь > облачать

  • 4 облекать

    облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.
    * * *
    несов.; сов. - обл`ечь
    1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти
    2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти
    3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти
    4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

    Русско-украинский словарь > облекать

  • 5 одеть

    Русско-украинский словарь > одеть

  • 6 разряжать

    I несов.; сов. - разряд`ить
    1) розряджа́ти, розряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \разряжатьть аккумуля́тор — эл. розряджа́ти, розряди́ти акумуля́тор

    \разряжать ди́ть атмосфе́ру — перен. розряди́ти атмосфе́ру

    \разряжать ди́ть междунаро́дную напряжённость — перен. розряди́ти міжнаро́дну напру́женість

    \разряжать ди́ть ружьё — розряди́ти рушни́цю

    2) тип. розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розіб'є́ш)
    II несов.; сов. - разряд`ить
    (очень нарядно одевать) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, пи́шно убира́ти, пи́шно убра́ти (уберу́, убере́ш); розряджа́ти, розряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. порозряджа́ти, вичепу́рювати, -рюю, -рюєш, ви́чепурити

    Русско-украинский словарь > разряжать

  • 7 снаряжать

    несов.; сов. - снаряд`ить
    1) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш; ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, диал. знаряджа́ти, знаряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти
    2) ( приготовлять к работе) лаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш и налашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, налаштува́ти, ладна́ти, наладна́ти, несов. ла́годити, -джу, -диш, риштува́ти, -ту́ю, -ту́єш, обла́годжувати, -джую, -джуєш, обла́джувати
    3) (наряжать, одевать) диал. см. наряжать I
    4) ( заряжать) воен. заряджа́ти, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > снаряжать

  • 8 убирать

    несов.; сов. - убр`ать
    1) ( уносить прочь) забира́ти, забра́ти и позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( складывать) склада́ти, скла́сти и посклада́ти; ( принимать) прийма́ти, прийня́ти и поприйма́ти ( прятать) хова́ти, схова́ти; ( умещать) умі́щати и умі́щувати, умісти́ти
    2) ( собирать урожай) збира́ти, зібра́ти; ( складывать в копны) склада́ти, скла́сти и посклада́ти
    3) ( одевать) убира́ти, убра́ти; (прибирать, приводить в порядок) прибира́ти, прибра́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити; (зеленью, цветами) квітча́ти и укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, замаї́ти и зама́яти
    4) ( устранять) усува́ти, усу́нути, прибира́ти, прибра́ти
    5) ( съедать) прост. умина́ти, ум'я́ти, трощи́ти, строщи́ти, убира́ти, убра́ти

    Русско-украинский словарь > убирать

См. также в других словарях:

  • одевать — Облекать, обмундировать, экипировать; снабжать одеждой, обувать (кого). Я ему новый костюм справил. .. Ср …   Словарь синонимов

  • ОДЕВАТЬ — ОДЕВАТЬ, одеть кого чем; что на кого, одеяти, церк. оболочь, оболокти в одежу, надеть платье; архан. одежить, олон. окрутить, калуж. опренить (опрятать?). | Снабжать одежей, как чад и домочадцев. | Кого или что, накрыть, за(по, при, у)крыть для… …   Толковый словарь Даля

  • ОДЕВАТЬ — ОДЕВАТЬ, одеваю, одеваешь. несовер. к одеть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • одевать — ОДЕВАТЬ(СЯ) см. одеть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • одевать — Одеть, одевать, давно пора прояснить ситуацию с этими глаголами и определить различие между понятиями одевать и надевать. Начнем с такого примера: Одень ребенка, – абсолютно верно говорит, скажем, жена мужу, а мы, исходя из этого правильного… …   Словарь ошибок русского языка

  • ОДЕВАТЬ, ЦСЯ — ОДЕВАТЬ, СЯ см. одеть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Одевать, облекать — I.БУКВАЛЬНЫЙ СМЫСЛ Понятия одевать , надевать , а также покрывать в евр. языке почти всегда передаются словом лаваш, а в греч. словом эндюэйн. В прямом значении глагол О. означает облекать в одежду человеческое тело (Быт 3:21). II.ПЕРЕНОСНЫЙ… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • Одевать — несов. перех. 1. Облекать в какую либо одежду, надевать одежду на кого либо. 2. Покрывать, закутывать чем либо для тепла. 3. перен. Покрывать собою, служить покровом (о листве, зелени и т.п.). отт. Распространяясь, окутывать, обволакивать (о мгле …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • одевать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я одеваю, ты одеваешь, он/она/оно одевает, мы одеваем, вы одеваете, они одевают, одевай, одевайте, одевал, одевала, одевало, одевали, одевающий, одеваемый, одевавший, одевая; св. одеть; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • одевать — раздевать …   Словарь антонимов

  • одевать — одев ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»