Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

спина

  • 1 спина

    спи́на

    выезжа́ть на чье́й \спина не́ — виїжджа́ти на чиї́й спи́ні

    жить (сиде́ть, быть) за чье́й — -но́й жи́ти (сиді́ти, бу́ти) за чиє́ю спи́ною

    за \спина но́й кого́-чего́ — (позади) за спи́ною кого́-чого́

    за \спина но́й у кого́ — за спи́ною (за плечи́ма) в ко́го

    на со́бственной \спина не́ испыта́ть (почу́вствовать) — на вла́сній шку́рі спро́бувати (ви́пробувати), на свої́й шку́рі (спи́ні) спро́бувати (ви́пробувати)

    не разгиба́я \спина ны́ — не розгина́ючи спи́ни

    поверну́ть \спина ну к кому́-чему́ — поверну́ти спи́ну до ко́го-чо́го

    поверну́ться \спина но́й — см. повёртываться

    пря́таться за чью́ \спина ну — хова́тися за чиє́ю спи́ною

    Русско-украинский словарь > спина

  • 2 горб

    1) горб, ум. горбик, горбок, горбочок;
    2) (выпуклость) горбок, горбовина;
    3) (спина) хребет, спина, кряж (р. кряжа). Накласть кому в горб - відлатати, набити кого, надавати стусанів кому, полатати кому боки. Гнуть, погнуть горб - гнути, попогнути спину, кряжити, попокряжити (над роботою).
    * * *
    горб, -а

    гнуть \горб — перен. лама́ти хребе́т (хребта́), гну́ти спи́ну (горба́)

    Русско-украинский словарь > горб

  • 3 почёсываться

    почесаться
    1) чухатися, почухатися, (вульг.) чухмаритися, почухмаритися, скрьобатися, поскрьобатися, шкробатися, пошкробатися, шкрябатися, пошкрябатися, шкрібатися, пошкрібатися, скребтися, поскребтися, дряпатися, подряпатися. -ся вдоволь, везде - вичухатися, обчухатися. [Зараз схопивсь, випозіхався, вичухався, помоливсь Богу (Квітка)]. 2 -
    3) см. Почесаться 1 - 2;
    4) свербіти, посвербіти. У него спина -вается - у нього (йому) спина свербить.
    * * *
    почу́хуватися

    Русско-украинский словарь > почёсываться

  • 4 Нагорбляться

    нагорбиться горбатитися, згорбатитися, горбитися, згорблюватися, згорбитися, горбатіти, згорбатіти, вигинатися (випинатися), вигнутися (випнутися) горбом. У меня спина -ется - спина мені горбатіє. Доска -билась - дошка вигнулася (випнулася) горбом.

    Русско-украинский словарь > Нагорбляться

  • 5 дыбиться

    1) (становиться дыбом, подыматься) дибитися [Волосся почало дибитися], ставати дибом, стовбурчати, насто(в)бурчуватися, настовпужуватися, їжитися [З жаху їжиться волос (Фр.)], лізти догори; сов. в. - стати дибом (дубом), на[за]стовбурчитися, настовпужитися, наїжитися, полізти догори. [Волосся полізло догори];
    2) (становиться на дыбы) ставати цапа, цапки, дуба, гопки, диба, горою (см. Дыбы) [Кінь цапа (гопки) стає = конь дыбится). Бодай йому кінь горою став!], (специальнее о лошади) спинатися, зводитися, сов. - зіп'ястися (зіпнутися, сп'ястися), звестися.
    * * *
    ди́битися и диби́тися, става́ти ди́бом (ди́бки, ди́ба); ( о лошади) спина́тися, зво́дитися [на ди́бки, на диби́]

    Русско-украинский словарь > дыбиться

  • 6 зад

    1) зад (-ду), ум. задок (-дка). Повернуться к кому-л., к чему-л, -дом - завернутися до кого, до чого задом, спиною, показувати (показати) спину кому, повернутися до кого плечима;
    2) (задняя часть туловиша, туши) зад, озаддя, ум. задок; озадок. Лошадь бьёт -дом - кінь брикається (хвицає);
    3) (экипажа) зад, ум. задок;
    4) (строенья) зад, затилок (- лку), затилля, спина;
    5) (лодки) зад, гуза. См. Зады.
    * * *
    1) зад, -у
    2)

    \зад ды́ — (мн.: задворки) задві́рки, -ків; ( задняя часть двора) задві́рок, -рка, задві́р'я; З

    \зад ды — (мн.: давно изученное) зади́, -ді́в; старе́, -о́го

    тверди́ть (повторя́ть) \зад ды́ — повто́рювати (товкти́) старе́

    Русско-украинский словарь > зад

  • 7 кровоподтёк

    (от ушиба, удара) синяк (-ка), синець (-нця); (в виде полосы от удара плетью, кнутом, хлыстом) синяк, (метаф.) басаман (-на). [Спина, груди, плечі - все було в страшних синяках, усе попухло (Грінч.). Синці під очима від чоловікових кулаків (Харківщ.). Як ударив батогом, так басаман на лиці й лишився (Липовеч.)].
    * * *
    синя́к, -а, сине́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > кровоподтёк

  • 8 лоскутник

    -ница
    1) (одетый в лохмотья) - халамидник, -ниця, обідранець, -нка, обірванець, -нка, обшарпанець, -нка, голодранець (-нця), -нка, латаник, -ниця, гола спина;
    2) (торгующий лоскутьем) тандитник, -ниця, лахмітник, -ниця, лахманник, -ниця, лахманяр (- ра), -нярка, онучкар (-ря), -карка, (полон.) старожечник, -ниця;
    3) -кутница, бот. Centaurea L. - волошка.
    * * *
    1) ганчі́рник, лахмітник; танди́тник; диал. шматя́р, -а, ону́чник, онучка́р, -я

    Русско-украинский словарь > лоскутник

  • 9 нарубать

    и Нарубливать нарубить
    1) что - см. I. Надрубливать. -би себе это на нос - закарбуй собі це на носі;
    2) чего - нарубувати, нарубати, натинати, натяти, (немного) урубувати, урубати, утинати, утяти, (мелко) насікати, насікти, нацюкувати, нацюкати, (в добавл. к ранее нарубл.) прирубувати, прирубати, (о мног.) понарубувати, понатинати, поврубувати, повтинати и т. п. чого. [Нема чим запалити, - піди нарубай дров (Брацл.). Дров нікому врубать (Кониськ.). Підіть ви, братоньки, сосноньки втніть (Гол. IV). Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нацюкай дровець (Сл. Гр.). Прирубай ще трохи дровець (Сл. Гр.)]. Нарубленный -
    1) см. I. Надрубленный;
    2) нарубаний, натятий, урубаний, утятий, насічений, нацюканий, прирубаний, понарубуваний, поврубуваний и т. п. -ться -
    1) см. I. Надрубливаться;
    2) нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (рубя что) нарубатися, натятися. [Нарубався за день, аж спина не розгинається (Брацл.)]; б) (рубясь с кем) нарубатися, натятися, набитися, настинатися з ким.
    * * *
    I несов.; сов. - наруб`ить
    1) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; (отсекать в каком-л. количестве) натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: немного) уруба́ти, утя́гти, утну́ти
    2) ( вырубать) виру́бувати и вируба́ти, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( высекать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти
    II сов. горн.
    наруба́ти

    Русско-украинский словарь > нарубать

  • 10 одноколка

    ум. -лочка біда, бідка, бідарка, вигідка. [Бідкою їхав, а тепер спина болить. Приїздив вигідкою].
    * * *
    одноко́лка

    Русско-украинский словарь > одноколка

  • 11 онеметь

    1) (стать немым) оніміти, заніміти, стати німим. [Щоб я онімів, щоб я світа божого не бачив, коли знаю (Кониськ.). Зловіснице, бодай ти заніміла (Л. Укр.)]; (переносно) заніміти, зніміти, оніміти (о мн. поніміти), затерпнути, стерпнути з чого. [Дівчата заніміли з переляку. Настя немов захолола, затерпла вся (Коцюб.)]. -меть от удивления - заніміти з дива;
    2) (о частях тела: отёрпнуть, затечь) за[с]терп(ну)ти, замліти, (о мн.) помліти, потерп(ну)ти. [Спина і ноги потерпли з сидні. Нога замліла. Уже й руки помліли];
    3) (затихнуть, умолкнуть) заніміти. [Нехай мені уста навіки заніміють]. Онемелый - о[за]німілий; затерплий, стерплий, терплий, замлілий. [Я стояв і дивився, стерплий увесь (Коцюб.). Терплий палець].
    * * *

    Русско-украинский словарь > онеметь

  • 12 оспина

    віспина, ум. віспинка, лущина, таран, (соб.) ряботиння.
    * * *
    віспи́на, ряботи́на

    Русско-украинский словарь > оспина

  • 13 приподниматься

    и Приподыматься приподняться підводитися, підвестися, підійматися, під(ій)нятися, (во множ.) попідводитися, попідійматися; (о волосах, щетине, перьях) настовбурчуватися, настовбурчитися, (у многих) понастовбурчуватися. [Помолись хоч лежачи, коли не здужаєш підвестись (Квітка). На голові волосся настовбурчилось, як щетина (Н.-Лев.)]. Занавес -мается и опускается - завіса підіймається і спускається. -маться, -няться на цыпочках - зводитися, звестися, підводитися, підвестися навшпиньки, спинатися, сп'ястися и зіп'ястися, зіпнутися (навшпиньки, на дибочки). [Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм (Л. Укр.). Йон звівся навшпиньки (Коцюб.)]. Где кора земли -нялась, там стали горы - де земна кора повипиналася, там поробились гори. Срв. Подниматься.
    * * *
    несов.; сов. - приподн`яться
    1) [тро́хи] підніма́тися, [тро́хи] підня́тися и попідніма́тися, [тро́хи] підійма́тися, [тро́хи] підійня́тися и попідійма́тися; (с места, а также о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися
    2) (перен.: повышаться) [тро́хи] підно́ситися, [тро́хи] піднести́ся

    Русско-украинский словарь > приподниматься

  • 14 пронашивать

    проносить, пронести,
    I. см. II. Проносить.
    II. Пронашивать, проносить - носити, п(р)оносити якийсь час, (очень долго) попоносити. [Поносив каміння до сніданку та й кинув. Як попоносив увесь день землю, так тепер спина не розгинається]; (одежду, обувь известное время) носити, п(р)оносити, (очень долго) виношувати, виносити, (до ветхости) носити, зносити до дірок, до зносу, (об обуви ещё) проходжувати, проходити. Це пальто я десять років виносив. Сорочечки до зносу носить]. -ть некоторое время, чтобы не слежалось - проношувати, проносити. [Як зачуєш, ненько, що я тут прилежу, то дай моїй подруженці проносить одежу (Пісня)]. Проношенный - п(р)оношений, (до ветхости, до дыр) виношений, зношений, (об обуви) проходжений.
    * * *
    несов.; сов. - пронос`ить
    1) проно́шувати, проноси́ти
    2) (несов.: носить в течение определённого времени) носи́ти [ці́лий день], проноси́ти

    Русско-украинский словарь > пронашивать

  • 15 противиться

    супротивитися, противитися, спротивлятися и спротивлюватися, противним бути кому, чому, опиратися проти кого, проти чого и реже чому, опинатися, огинатися, пручатися, ставати проти чого, сперечатися и сперечитися проти кого, проти чого и кому, чому, змагатися проти кого, проти чого. [Нам сказано: не супротився злому (Л. Укр.). Старі таки геть противляться цьому, бо перш цього не було (Коцюб.). Я вам кажу не спротивлятися лихому (Єванг.). Ви йшли усе проти мене, сперечались зо мною, в усьому мені спротивлювались (Н.-Лев.). Не сперечалися Олегові кияне, за князя його до себе приймали (Куліш). Я волі й розказанню його противен бути не хочу (Ор. Лев.). Мусіла це саме зробити і галицька шляхта, хоч як опиналася (Доман.). Ти проти мене не опирайсь (Звин.). Неможна проти батька огинатися (Левч.)]. Срв. Воспротивиться.
    * * *
    (кому-чему) опира́тися, чини́ти о́пір (кому-чому), става́ти про́ти (кого-чого), проти́витися (кому-чому); става́ти о́пір (проти кого-чого); диал. спина́тися про́ти (кого); ( не соглашаться) не пого́джуватися (з ким-чим); ( возражать) запере́чувати (кому, проти чого); ( спорить) спереча́тися (з ким-чим)

    Русско-украинский словарь > противиться

  • 16 тянуться

    1) тягтися, тягнутися; ( тащиться) волокти́ся; ( простираться) простяга́тися
    2) (к кому-чему) тягти́ся, тягну́тися; ( к находящемуся выше) спина́тися; (перен.) порива́тися
    3) ( растягиваться) витяга́тися, витя́гуватися, розтяга́тися, розтя́гуватися, тягти́ся, тягну́тися
    4) ( потягиваться) потяга́тися, потя́гуватися
    5) ( длиться) тягти́ся, тягну́тися; ( о времени) трива́ти, точи́тися
    6) ( стремиться) тяжі́ти, -жі́ю, -жієш и -жу́, -жи́ш; ( домогаться) п'ясти́ся и п'я́стися, пну́тися
    7) ( тягаться) змага́тися, мі́рятися си́лами; ( добиваться в борьбе) тяга́тися
    8) страд. тягти́ся, тягну́тися; волокти́ся; цу́питися; зволіка́тися; тягти́ся

    Русско-украинский словарь > тянуться

  • 17 хрип

    I
    хрип, -у; ( действие) хрипі́ння, харча́ння

    хри́пы — мн. мед. хри́пи, -пів

    II диал.
    спи́на ( спина); ( хребет) хребе́т, -бта́

    Русско-украинский словарь > хрип

  • 18 Выгибной

    выгнутый вигнутий, вигинистий, вилучений. [У котрої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходити, а в котрої вигинисті, то не так то. Спина вилучена як склеп].

    Русско-украинский словарь > Выгибной

  • 19 Перетрясывать

    и перетрясать перетрясти перетрушувати, перетрусити, (о мног.) поперетрушувати (напр., сіно, одежу); (вытрясти, о мног.) повитрушувати; (о человеке) перетрясати, перетрясти, перетрусити. [Пропасниця вже морозом перетрусила, а тепер у гарячку вкинула]. Перетрясённый - перетрушений. -ся - перетрушуватися, перетруситися; бути перетрушеним; перетрястися. [Спина болить, бо возом їхав та й перетрясся]. Он весь - рясся с испугу - він весь перетрусивсь (перетремтів) з ляку.

    Русско-украинский словарь > Перетрясывать

  • 20 Плашмяк

    плаз, спина.

    Русско-украинский словарь > Плашмяк

См. также в других словарях:

  • СПИНА — жен. спин муж., тамб. морш. задняя (у человека), или верхняя (у животных) часть или сторона туловища, от шеи до забедер, от конца шейных позвонков, до тазу, до крестца и ягодиц; верхняя часть спины, у человека плеча, заплечье, лопатки, загорбок;… …   Толковый словарь Даля

  • спина — гнуть спину, горбить спину, за спиной, мурашки забегали по спине, не разогнуть спины, отходить спину, сгибать спину, склонять спину.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. спина …   Словарь синонимов

  • СПИНА — СПИНА, спины, вин. спину, мн. спины. жен. Тыловая часть туловища от шеи до крестца у человека; верхняя сторона тела у животных с горизонтальным положением тела. Выпрямить спину. Облокотиться, прислониться спиной куда нибудь. Сидеть, стоять спиной …   Толковый словарь Ушакова

  • СПИНА — к спине. Жарг. бизн. Сделка с идентичными условиями опциона и продажи. БС, 244. Спина обгрызенная (обгрызена) у кого. Жарг. лаг. Пренебр. О пассивном лагерном гомосексуалисте. Кз., 142. Спина шифером у кого. Жарг. мол. Шутл. ирон. Об удачливом,… …   Большой словарь русских поговорок

  • спина — диал. спин – то же, тамб., морш. (Даль), укр. спина – то же; спина уже у Аввакума (148, 154). Предполагают заимствование через стар. польск. spina хребет из лат. spīna спинной хребет, позвоночник (Мi. ЕW 318; Брюкнер, KZ 46, 223; Sɫown. 309).… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • СПИНА — СПИНА, ы, вин. спину, мн. спины, спин, спинам, жен. 1. Часть туловища от шеи до крестца. Широкая с. Лежать на спине. Заложить руки за спину (скрестить их сзади). Работать не разгибая спины (перен.: много и тяжело; разг.). Распрямить спину (также… …   Толковый словарь Ожегова

  • спина — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? спины, чему? спине, (вижу) что? спину, чем? спиной, о чём? о спине; мн. что? спины, (нет) чего? спин, чему? спинам, (вижу) что? спины, чем? спинами, о чём? о спинах 1. Спиной называют заднюю… …   Толковый словарь Дмитриева

  • спина — выгнутая назад (Юшкевич); дюжая (Сергеев Ценский); жирная (Андреев); равнодушная (Андреев); сутулая (Сергеев Ценский); широкая (Гоголь, Шишков) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А.… …   Словарь эпитетов

  • спина — СПИНА, ы, вин. спину; мн спины, спин, ж Задняя часть туловища человека или верхняя часть туловища животного от шеи до крестца. Вдруг с палубы кто то крикнул: «Акула!» и все мы увидали в воде спину морского чудовища (Л. Т.). Тело у него [дедушки]… …   Толковый словарь русских существительных

  • спина́ — спина, спины, спину; взвалитьгруз на спину; поставить компресс на спину; заложить руки за спину; спрятатьсяза спину матери; мн. спины, спин, спинам …   Русское словесное ударение

  • Спина — ж. 1. Задняя часть туловища человека или верхняя часть туловища животного от шеи до крестца. 2. то же, что спинка I 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»